Висновки до розділу 1

Проаналізувавши основні теоретичні положення щодо інформаційно-комунікаційних технологій та їх впливу на національну економіку, можна зробити наступні висновки.

Керуючись тим, що поняття «національна економіка» є недостатньо схарактеризовним в економічних джерелах, нами було детально досліджена теоретична основа даної економічної категорії. Структура національної економіки складається з матеріальної, нематеріальної та невиробничої складових. Встановлено, що механізм функціонування національної економіки має бути спрямованим на підвищення конкурентоспроможності та посилення ролі в системі світового господарства. Наразі глобалізаційні процеси ставлять перед урядами країн проблему пошуку нових форм та моделей національної економікиздебільшого під впливом сфери ІКТ.

Також було проаналізовано термін «інформаційно-комунікаційні технології», який визначається інтегрованою сукупністю двох категорій – інформаційних технологій та телекомунікацій. ІКТ мають досить складну і розгалуджену структуру, головними компонентами якої виступають обладнання, програмне забезпечення, ІТ-послуги та ІТ-продукти. Розповсюдження ІКТ приводить до стрімкої зміни умов міжнародного поділу праці, поглиблення функціональної та розвитку територіально-функціональної спеціалізації, зростання ролі інтелектуальної праці та глобального аутсорсингу. Тож на сьогодні за часів глобальної інформатизації суспільства ІКТ є потужним інструментом розвитку національних економік та міжнародного співробітництва.

Запропонована методологію оцінювання ефективності функціонування інформаційно-комунікаційних технологій на національних економік країн світу, що передбачає використання сучасних прийомів і моделей. Було визначено позитивні та негативні сторони їх використання та запропоновано систему спеціалізованих показників, які якнайкраще аналізують рівень впливу інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країн.

Розділ 2 аналіз стану інформаційно-комунікаційних технологій на міжнародному та національному рівнях

2.1. Визначення стану розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у світі та Україні

Інформаційне суспільство існує в кожній країні, але рівень його розвитку в різних країнах суттєво відрізняється. Розвинені країни характеризуються високими показниками ВВП на душу населення і високим рівнем життя значної частини населення.Країни з економікою, що розвивається, характеризуються, з одного боку, відставанням у розвитку від промислово розвинутих країн, з іншого – більш високими темпами зростання економіки.

Для цілісного і об'єктивного аналізу стану ІКТ в світі та їх впливу на економіку обираємо по топ-5 країн з 6 основних економічних районів світу за рівнем розвитку ІКТ (Європа, АТР, СНД, Америка, Африка, Арабські країни), розглянемо їх на рівні соціально-економічного, науково-технічного розвитку та порівняємо досліджувані показники даних країн з Україною. Це дозволить виявити рівень вливу ІКТ на економіку досліджуваних держав, а на основі отриманих показників виникне можливість для України перейняти успішний досвід високо технологічно розвинутих країн в умовах інформатизації суспільства.

Одним з основних показників рівня соціально-економічного розвитку країни є величина ВВП на душу населення за ПКС(Додаток Б). Проаналізуємо стан досліджуваних країн у 2014 р. за даним показником.

За рис. 2.1 в соціально-економічному розвитку в умовах інформатизації суспільства серед досліджуваних країн лідирують Люксембург, Катар та Велика Британія. Україна за даними Світового банку займає 91 позицію у світовому рейтингу, тим самим отримуючи передостаннє місце за ДВВП (ПКС) серед досліджуваних країн, обігнавши Молдову.Вважаємо, що групи країн Європи та АТР володіють дуже високим рівнем ДВВП, що говорить про развиненість національних економік даних країн.

Рис. 2.1. ВВП на душу населення за ПКС в досліджуваних країнах

Розроблено автором на основі: [56], [58], [59]

Також рівень розвитку національних економік харатеризують такі показники, як а) Індекс людського розвитку (ІЛР) – індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя, рівень охорони здоров'я, соціальної захищеності, довголіття, екології, рівень злочинності, дотримання прав людини і ВВП на душу населення; б) Індекс глобальної конкурентоспроможності –складений з 113 змінних, якдетально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку [48].

Проаналізуємо дані показники за 2014 рік, що дозволить виявити країни-лідери, де панує розвиненість економіки, так і країни-аутсайдери (Додаток В, Г).

Рис. 2.2. Індекс людського розвитку, 2014 р.

Джерело: розроблено автором на основі [48], [53], [54]

Рис. 2.3. Індекс глобальної конкурентоспроможності, 2015 р.

Джерело: розроблено на основі [55]

За рис. 2.2. найвищі позиції за індексом людського розвитку займають: Австралія (0,933), США (0,914), Нова Зеландія (0,910) та Канада (0,902), що свідчить про високий рівень розвитку економік країн груп Америки та АТР. Найнижче значення за рейтином у Молдови (0,663), ПАР (0,658) та Кабо-Верде (0,636), однак варто зазначити, что за глобальним рейтингом дані країни зайняли середній рівень ІЛР, що є позитивним фактором. Україна посіла 83 місце.

Щодо рис. 2.3, аналізуючи індекс глобальної конкурентоспроможності, лідерами серед досліджуваних країн можно назвати США, Гонконг (Китай), Японію та Швецію. Найнижчі сходинки рейтингу у Аргентини та Кабо-Верде, що говорить про низький рівень конкурентоспроможності даних країн. Україна зосередилася на 79 місці.

Ранжування країн за рівнем економічного розвитку дозволяє проаналізувати динаміку розвитку ІКТ всередині кожної групи і наочно демонструє вплив ІКТ на рівень соціально-економічного розвитку країн. Всесвітнім самітом з інформаційного суспільства визначено два основні показники рівня розвитку інформаційного суспільства у країнах світу – індекс розвитку ІКТ та вартість цінового кошика ІКТ.В табл. 2.1 представлено розташування досліджуваних країн за індексом розвитку ІКТ за 2007-2015 рр., що дозволяє згрупувати країни за цим показником. Найвище значення індексу ІКТ вже кілька років підряд має Південна Корея (8,93), найнижче – Україна (5,23) та країни Африки (Сейшельські острови (4,96), Пар (4,90), Туніс (4,73), Кабо-Верде (4,62) (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Топ-30 країн та Україна за Індексом розвитку ІКТ (IDI)*

Країни	Місце у рейтингу	2007	2008	2010	2011	2012	2013	2015
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Європа
Данія	2	7,18	7,46	8,18	8,18	8,78	8,86	8,88
Ісландія	3	7,06	7,12	8,19	8,12	8,58	8,64	8,86
Велика Британія	4	6,70	7,03	7,62	7,63	8,28	8,50	8,75
Швеція	5	7,27	7,53	8,43	8,41	8,68	8,67	8,67

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Люксембург	6	6,98	7,34	7,82	7,76	8,19	8,26	8,59
АТР
Корея (Респ.)	1	7,23	7,80	8,64	8,51	8,81	8,85	8,93
Гонконг, Китай	9	6,78	7,14	7,41	7,66	8,08	8,28	8,52
Японія	11	6,89	7,01	7,73	7,77	8,15	8,22	8,47
Австралія	13	6,51	6,78	7,32	7,54	8,03	8,18	8,29
Нова Зеландія	16	6,38	6,65	7,17	7,31	7,62	7,82	8,14
СНД
Білорусь	36	3,77	3,93	5,30	5,57	6,45	6,89	7,18
Росія	45	4,13	4,42	5,57	5,94	6,48	6,70	6,91
Казахстан	58	3,17	3,39	4,81	5,41	5,80	6,08	6,20
Молдова	66	3,11	3,57	5,81	4,46	5,44	5,72	5,81
Азербайджан	67	2,77	2,97	4,21	4,62	5,22	5,65	5,79
Україна	79	3,56	3,83	4,41	4,38	4,97	5,15	5,23
Америка
США	15	6,33	6,55	7,30	7,35	7,90	8,02	8,19
Канада	23	6,30	6,42	7,03	7,14	7,37	7,62	7,76
Барбадос	29	Н,д,	5,47	6,04	6,01	6,87	6,95	7,57
Уругвай	49	3,96	4,21	5,19	5,38	5,92	6,32	6,70
Аргентина	52	4,13	4,16	5,02	5,06	5,58	5,80	6,40
Африка
Маврикій	73	3,30	3,43	4,31	4,23	4,96	5,22	5,41
Сейшельскі Острови		3,44	3,56	3,98	4,36	4,70	4,97	4,96
ПАР	88	2,64	2,71	3,65	3,67	4,19	4,42	4,90
Тунис	93	2,74	2,98	3,62	3,58	4,07	4,23	4,73
Кабо-Верде	96	2,27	2,50	3,14	3,18	3,86	4,30	4,62
Арабські країни
Бахрейн	27	4,95	5,16	5,42	5,79	7,22	7,40	7,63
Катар	31	4,25	4,50	6,10	6,41	6,46	7,01	7,44
ОАЕ	32	5,20	5,63	5,38	5,68	6,27	7,03	7,32
Саудівська Аравія	41	3,76	4,13	4,96	5,46	6,01	6,36	7,05
Кувейт	46	3,54	Н.д.	5,64	Н.д.	Н.д.	Н.д.	6,83

*2009 та 2014 рр. не ввійшли до аналізу МСЕ, тому в роботі не досліджуються

Джерело: [59], [60], [61], [62], [63], [64], [65]

Як видно з табл.2.1, розташування країн за індексом ІКТ загалом відповідає їх розташуванню за рівнем ВВП на душу населення, що свідчить про визначальний вплив інформаційних чинників на економічний розвиток у сучасному світі. Вважаємо, що група лідерів за ранджуванням має високий рівень впливу ІКТ на розвиток національних екномік досліджуваних країн.

До складу індексу розвитку ІКТ за методикою Міжнародного союзу електрозв’язку входять так звані підіндекси: доступу, використання та навичок (ДодатокВ), які більш детально розкривають градацію розвитку рівня ІКТ у світі. Зобразимо значення визначених показників у 2015 році по країнах (рис.2.4).

Рис. 2.4. Підіндекси розвитку ІКТ: доступу, використання і навичок за 2015 рік

Джерело: розроблено автором на основі[65]

З рис. 2.4 бачимо, що рівень досліджуваних показників по країнах в середньому досить схожий. Найбільший рівень доступу ІКТ мають такі країни, як: Люксембург (9,49), Ісландія (9,37), Гонконг (Китай) (9,32). Найнижче значення в ПАР (5,31), Тунис (5,0) та Кабо-Верде (4,9).Це свідчить про неналежний рівень в країнах забезпеченості лініями фіксованого та стільникового телефонного зв’язку, наявність низької пропускної здатності міжнародних Інтернет-каналів, малий відсоток домогосподарств, що мають доступ до ПК та Інтернету.

Щодо підіндексу використання ІКТ, то лідерами у 2015 році є Данія (8,83), Велика Британія (8,42), Корея (8,42), це говорить про високу частка користувачів Інтернету в населенні даних країн, велику кількість користувачів фіксованого дротового широкосмугового доступу (ШСД) та вагому кількість контрактів на послуги мобільного ШСД на 100 мешканців. За даним підіндексом в рейтингу досліджуваних країн аутсайдерами виступають: Маврикій (3,25), Україна (2,17) та Кабо-Верде (1,18). Остання, в свою чергу, отримала найнижче значення показника, зайнявши 118 позицію в рейтингу МСЕ.

Згідно підіндексу навичок ІКТ, що характеризує високий рівень коефіцієнта грамотності дорослого населення, відсотка людей, які мають середню та вищу освіту, лідерами серед досліджуваних країн виступають Південна Корея (9,82), Білорусь (9,75), США (9,57). Останні позиції займають Кабо-Верде (6,77) та Сейшельські Острови (5,76). Варто відмітити, що Україна (9,17) за даним показником посідає 14 місце в рейтингу МСЕ в світі, підкреслюючи наявність високого рівня висококваліфікованих кадрів в країні, що є позитивною ознакою в подальшому розвитку інформатизацій суспільства. Даний показник є запорукою створення ефективного міжнародного співробітництва, тож чим його значення вище, тим більш налагоджений рівень співробітництва з іншими країнами.

Іншим важливим показником, що відображає рівень розвитку інформаційного суспільства, є вартість цінового кошика ІКТ (ДодатокГ). При цьому слід враховувати, що чим вище вартість цінового кошика ІКТ в країні, тим нижче в цій країні доступ до ІКТ.

Зазначимо, що ціни на послуги ІКТ в 2014 році ненабагато збільшилися або взагалі залишилися на тому ж рівні, порівняно з 2013 роком. На рис. 2.5 представлено розташування країн за вартістю цінового кошика ІКТу 2014 р.

% від ВНД на душу населення

Рис. 2.5. Вартість цінового кошика ІКТ в країнах, 2014 р.

Джерело: розроблено автором на основі [64], [65]

За рівнем вартості цінового кошика (рис.2.5) серед досліджуваних країн лідируючу позицію отримує Молдова (5,54), тобто це вказує на високу вартість послуг ІКТ в державі, що значно заважає подальшому розвитку інформатизації, тим самим забезпечуючи відставання Модови від високо інформатизовано розвинутих країн. Також високий рівень вртості цінового кошику мають Кабо Верде (3,55), Барбадос (3,35) та Маврикій (2,87).Найнижча вартість цінового кошику ІКТ представлена в країнах: США (0,37), Кувейт (0,29) та Велтка Британія (0,47).

Доцільно додати, що усі досліджувані країни досягли встановленою Комісією з широкосмугового зв'язку цілі пропозиції послуг широкосмугового зв'язку за цінами, що не перевищує 5 відсотків ВНД на душу населення, тим самим покращуючи своє положення на світовій арені інформатизації.

Для оцінювання та порівняння рівня розвитку інформаційного суспільства застосовують інтегровані індекси та ключові показники галузі. Високий рівень таких показників говорить про значний розвиток інформатизації країни, що слугує подальшому удосконаленню співробітництва в галузі ІКТ. В якості основних показників МСЕ використовує кількість абонентів стільникового зв'язку на 100 жителів (мобільна щільність – СЩ); кількість користувачів Інтернету на 100 жителів (Інтернет щільність ІЩ); кількість абонентів широкосмугового доступу до Інтернету (ШД) на 100 жителів (щільність широкосмугового доступу до Інтернету – ЩШД) та кількість захищених серверів на 1 млн. жителів (Додаток Д).

Проаналізуємо дані показники у досліджуваних країнах за 2014 рік та визначимо зміну величини значення порівняно з 2007 роком (табл. 2.2).

Протягом 2007-2014 рр. спостерігається надзвичайний прогрес ІКТ в усьому світі. Однак «цифровий розрив» між розвиненими і країнами, що розвиваються, залишається значним.

Таблиця 2.2

Основні показники розвитку інформаційного суспільства, на 100 жителів

Економіка	Користувачі Інтернету	Зміна, порівняно з 2007 р.	Інтернет бродбенд абоненти	Зміна, порівняно з 2007 р.	Абоненти стільникового зв’язку	Зміна, порівняно з 2007 р.	Захищені сервери*	Зміна, порівняно з 2007 р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Європа
Данія	96	85,03	41,4	34,82	115,37	126	2081	805,1
Ісландія	98,2	90,6	35,9	32,8	106,93	111	3214	1418,64
Велика Британія	91,6	75,09	37,4	40,65	121,1	124	1291	750,31
Швеція	92,5	82,01	34,2	30,36	110,46	128	1602	600,67
Люксембург	94,7	78,92	33,3	27,02	143,71	148	2645	737,51
АТР
Корея (Респ.)	84,3	78,8	38,8	30,92	116	93,27	2178	497,49

Продовження табл. 2.2

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Гонконг, Китай	74,6	64,8	31,2	27,38	239	155,04	791	241,31
Японія	90,6	74,3	29,3	22,24	120	84,35	912	398,54
Австралія	84,6	69,45	25,8	21,7	131	100,06	1349	814,83
Нова Зеландія	85,5	69,76	30,5	20,15	112	100,44	1211	829,35
СНД
Білорусь	59	19,7	28,8	1,77	123	72,61	84,4	1,15
Росія	70,5	24,66	17,5	3,41	155	119,18	14,5	4,44
Казахстан	54,9	4,02	12,9	1,76	169	80,04	48,4	1,03
Молдова	46,6	20,45	14,7	1,44	108	51,27	13,5	4,47
Азербайджан	61	14,54	19,8	0,17	111	51,53	45,5	0,58
Україна	43,4	6,55	8,42	1,71	144	118,41	84,4	2,83
Америка
США	87,4	75	30,4	23,60	98,4	82,06	1548	1061,76
Канада	87,1	73,2	34,4	27,51	83	61,47	1210	814,55
Барбадос	76,7	58,2	27	17,06	107	93,24	406	249,86
Уругвай	61,5	34	24,6	4,94	161	89,99	95,3	37,43
Аргентина	64,7	25,95	14,7	6,61	159	102,72	52,7	15,39
Африка
Маврикій	41,4	20,22	14,6	2,88	132	76,12	155	42,75
Сейшельскі Острови	54,3	38,38	12,7	3,92	162	86,7	470	540,97
ПАР	49	8,07	3,21	0,76	150	85,28	116	30,36
Тунис	46,2	17,1	4,44	0,93	128	76,33	17,9	8,9
Кабо-Верде	40,3	8,28	3,79	0,79	122	31,47	50,6	2,09
Арабські країни
Бахрейн	91	32,91	21,4	6,61	173	108,1	177	40,91
Катар	91,5	37	9,9	7,61	146	109,7	232	34,78
ОАЕ	90,4	61	11,5	6,55	178	133,36	294	69,38
Саудівська Аравія	63,7	30	10,4	2,4	180	109,59	45,9	6,13
Кувейт	78,7	34,8	1,38	1,37	218	55,83	199	53,18

*Дані за 2015 рік на млн. жителів

Джерело: [66],[71],[72],[73],[74]

Аналiз динамiки рoзвитку показників ІКТ за oстаннi 8 рoкiв для країн свiту пoказує, щo пiкoве значення рiвня кількості користувачів Інтернету лежить в дoсить ширoких межах вiд 40,3 (Кабо-Верде) дo 98,2 (Ісландія).Oчевиднo, щo низка фактoрiв впливає не тiльки на рiвень насичення ІЩ, але i на час перехoду з фази стабiльнoгo зрoстання у фазу насичення i спаду. Проте саме Україна зробила один із найбільших стрибків у ІЩ за 2007-2014 рр. (+36,85).

За значенням ШД досліджувані країни перебувають практично на одному рівні. Найнижчі показники мають Україна, Казахстан, ПАР, Кабо-Верде та Катар. Найбільше покращення показника ШД демонструє Білорусь (+27,03).

Для стiльникoвoгo зв'язку характерний дещo iнший характер динамiки рoзвитку. Динамiка рoзвитку стiльникoвoгo щiльнoстi для групи досліджуваних країн за перioд з 2007 пo 2014 рр. свiдчить прo те, щo системи стiльникoвoгo зв'язку першoгo пoкoлiння пoчали впрoваджуватися в прoмислoвo-рoзвинених країнах, насамперед у Швецiї, Данiї, Ісландії, Япoнiї.В iнших країнах рoзвитoк вiдбувався значнo пoвiльнiшими темпами. Oднак у перioд з 2007 пo 2008 рр. вiдбулoся прискoрене зрoстання значення СЩ, щo пoв’язанo з перioдoм стабiльнoгo екoнoмiчнoгo зрoстання у перioд мiж азiйськoю i свiтoвoї фiнансoвo-екoнoмiчними кризами. Прoте, врахoвуючи, щo статистичнi данi здiйснюються на oснoвi пiдрахункiв кiлькoстi зареєстрoваних SIM-карт, не всi з яких активнi, реальна кiлькiсть абoнентiв значнo менше i аналiз динамiки минулих рoкiв пoказує, щo насичення ще не дoсягнутo. Найбільше значення СЩ має Гонконг (Китай) (239), найменше – Канада (83). Україна має середній рівень стільникової щільності у 2014 році – 144, покращуючи свої позиції, порівняно з минулими роками. Найбільше зростання за останні 8 років притаманне Кувейту – 162,17.

Захищеність серверів свідчить про рівень спроможності в країні до захисту в Інтернет мережі, адже саме захист секретності особистих даних є ключовою сходинкою до подальшого розвитку ІКТ у світі. Найбільша частка захищених серверів на 1 млн. жителів та найбільша зміна даного показника характерна Ісландії (3214, +1795,36) та Республіці Корея (2178, +1680,51). В рейтингу досліджуваних країн відстає Росія (14,5, +10,06), Молдова (13,5, +9,03) та Тунис (17,9, +9). Захищеність особистих даних в нашій країні є низькою, адже відсутня чітка нормативна-правова база при високому рівні піратства.

Для більше детального аналізу зобразимо графічно показники топ-країн серед своїх груп, порівнявши дані з Україною (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Структура показників розвитку інформаційного суспільства у топ-країнах за рівнем ІКТ та Україні, 2014 р.

Джерело: розроблено автором на основі[66],[71],[72],[73],[74]

Експорт/імпорт товарів ІКТ (% від загального числа експорту/імпорту товарів) включає телекомунікації, аудіо і відео, комп'ютер і супутнє обладнання; електронні компоненти та інші товари інформаційно-комунікаційних технологій. Програмне забезпечення входить у вартість (Додаток). Варто стверджувати, що чим вищий товарооборот в країні в галузі ІКТ, тим вище рівень впливу ІКТ на розвиток економіки країни (Додаток Е).

Здебільшого за 2007-2013 роки експорт товарів ІКТ у % від загального числа експорту товарів мав тенденцію до зниження(Додаток З). Виключенням є Гонконг (Китай), де експорт за останні 8 років збільшився з 35 до 43%, характеризуючи високий потенціал даної країни в розвитку виробництва товарів, торгівельної діяльності, і як наслідок, рівня розвитку в сфері ІКТ. В Україні динаміка експорту товарів ІКТ є стабільною – на рівні 1%.

Щодо динаміки імпорту товарів ІКТ за 2007-2012 роки, то тут по досліджуваних країнах здебільшого також простежується тенденція до зменшення, хоч і не значна. Імпорт збільшився Україні (з 2 до 4%) та Гонконгу (Китай) (з 40 до 41%).

% від загального експорту/імпорту товарів товарфі

Рис. 2.7. Експорт та імпорт товарів ІКТ в країнах, 2013 р.

Джерело: розроблено автором на основі [67], [68], [69],[70]

За рис. 2.7 у 2013 році країни можна поділити на дві групи: перша – де експорт переважає імпорт товарів ІКТ, – Південна Корея, Гонконг (Китай) та Тунис. В перших двух країнах частка експорту/імпорту товарів ІКТ від загального експорту/імпорту товарів сягає найбільшого значення, що свідчить про розвиненість товарообороту саме в сфері міжнародної торгівлі інформаційно-комунікаційними технологіями, тобто про високий рівень впливу ІКТ на розвиненость економік країн. Друга – країни, в яких переважає імпорт товарів ІКТ, – США, Австралія, Аргентина та ін. Вказані країни більше закуповують товарів ІКТ, аніж виробляють, що значно погіршує їх становище в рейтингах інформатизації суспільства. Можливо їх продукція є неконкурентоспроможною, абож вітчизняні виробники не спроможні задовольнити попит місцевого населення. До другої групи також відносимо й Україну (1 і 4).

Експорт послуг ІКТ (% від експорту послуг) включає комп'ютерні та комунікаційні послуги (телекомунікації, поштові, кур'єрські послуги), а також інформаційні послуги (комп'ютерні дані і сервіси, пов’язані з новинами) (Додаток З). Динаміку експорту послуг ІКТ представлено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Динаміка експорту послуг ІКТ за 2007, 2010 і 2012 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [67], [68], [69],[70]

Поприподальшезменшення частки експорту послуг ІКТза останні8років найбільшими країнами-екпортерами послуг ІКТ у 2014 році стали Канада (42,4%), Аргентина (42,9%) та Кувейт (49,3%). Дані ж країни є лідерами з розробки та подальшому удосконаленні впливу сфери ІКТ на розвиток економіки держав. Найменше значення показника отримав Тунис (10,1%), Кабо-Верде (9,36%) та Саудівська Аравія (2,44%). Україна збільшила кількість експорту з 10,9% до 30,7% і за цим показником (%) займає середні значення в структурі досліджуваних країн, активно покращаючи свої позиції. Тобто Україна має всі можливості для покращення росту економіки за рахунок сфери ІКТ.

Матерiальнoю oснoвoю змiни мiсця та рoлi екoнoмiки у життi суспiльства стали прoцеси, щo вiдбувалися саме в екoнoмiцi пiд впливoм рoзвитку НТР, стрiмкoгo скoрoчення часу мiж наукoвими вiдкриттями та впрoвадженням їх результатiв в усі сфери суспiльнoгo життя. Усвiдoмлення цьoгo факту людствoм oбумoвилo пoяву нoвих iндикатoрiв сoцiальнo-екoнoмiчнoгo рoзвитку, які можуть схарактеризувати рівень впливу ІКТ на розвиток економік країн (ДодатокЗ, И).

Таблиця 2.3

Чинників розвитку інформаційного суспільства у 2014 р.

Економіка	Високотехнологічний експорт		Патентні заявки		Дослідники в НДДКР/ млн. осіб**	Науково-технічні статті в журналах**	Топ-500 університетів
	%*	млрд. дол. США	Нерезиденти	Резиденти
1	2	3	4	5	6	7	8
Європа
Данія	14,3	9185071604	193	1341	96	6071,3	5
Ісландія	15,5	93401352	13	33	98,2	258,3	0
Велика Британія	7,65	24215736361	7966	14972	91,6	46035	37
Швеція	14	17024529823	163	2332	92,5	9472,9	11
Люксембург	Н.д.	Н.д.	56	113	94,7	204,1	0
АТР
Корея (Респ.)	27,1	130460427536	44611	159978	84,3	25593	12
Гонконг, Китай	12,2	599663754	13690	226	74,6	Н.д.	0
Японія	16,8	105075614374	56705	271731	90,6	47106	18
Австралія	12,9	4565211317	26656	3061	84,6	20603	20
Нова Зеландія	10,3	723215367	5167	1614	85,5	3471,8	2
СНД
Білорусь	4,4	766682600	145	1489	59	341,6	0
Росія	10	8655776675	16149	28765	70,5	14151	2
Казахстан	36,9	3074242429	378	1824	54,9	87,4	0
Молдова	2,36	14300836	29	67	46,6	76,2	0
Азербайджан	13,4	71872403	Н.д.	156	61	148,7	0
Україна	5,89	2189031951	2556	2856	43,4	1726,9	0
Америка
США	17,8	147833168925	283781	287831	87,4	Н.д.	146
Канада	14,1	29136849244	30174	4567	87,1	Н.д.	20
Барбадос	15,3	21254959	39	3	76,7	16,3	0
Уругвай	8,66	189270799	Н.д.	Н.д.	61,5	290,4	0
Аргентина	9,84	2433526528	4129	643	64,7	3863	1
Африка
Маврикій	0,56	6228178	18	2	41,4	15,9	0
Сейшельскі Острови	Н.д.	Н.д.	Н.д.	Н.д.	54,3	5,7	0
ПАР	5,47	2216621904	6657	638	49	3124,6	4
Тунис	4,94	616390976	437	112	46,2	1015,5	0
Кабо-Верде	Н.д.	Н.д.	Н.д.	Н.д.	40,3	0,6	0
Арабські країни
Бахрейн	Н.д.	Н.д.	167	Н.д.	91	39,9	0
Катар	Н.д.	Н.д.	Н.д.	Н.д.	91,5	111,3	0
ОАЕ	Н.д.	Н.д.	1408	18	90,4	324	0
Саудівська Аравія	0,7	287738543	440	491	63,7	1491,2	4

Продовження табл. 2.3

1	2	3	4	5	6	7	8
Кувейт	1,43	84074873	Н.д.	Н.д.	78,7	202,1	0

* від експорту продукції обробної промисловості

**дані за останній наявний рік

Джерело: [75],[76],[77],[78],[79],[80],[81],[82]

З табл. 2.3. лідерами з рівня ВТЕ є Швеція, Південна Корея, США, що говорить про високий рівень розвитку науково-технічного співробітництва в даних країнах. Тож, зважаючи на низький рівень ВТЕ (%) України, вважаємо за доцільне проаналізувати і порівняти динаміку ВТЕ (дол. США) саме групи країн СНД, що вирізняються схожістю економік з Україною (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Динаміка висотехнологічного експорту групи СНД та України за 2007-2013 рр., дол. США

Джерело: розроблено автором на основі [76]

З рис.2.9. бачимо, що високотехнологічний експорт країн мав неоднакову динаміку протягом 2007-2013 рр. серед досліджуваної групи країн. В Україні простежується збільшення даного показника, що прогресивно впливає на зміну науково-технічного розвитку України, і як наслідок, наявна перспектива збільшення впливу ІКТ на економіку країн. Молдова та Азербайджан мають динаміку, де простежується тенденція до зниження досліджуваного показника. Це є негативним фактором в розвитку національних економік країн. Натомість Росія має найбільші темпи приросту за даним показником.

Наступним досліджуваним показником є патентні заявки, які подаютьсяза процедурою Договору про патентну кооперацію або за допомогоюнаціональногопатентноговідомствадля виняткових прав на винахід–продукт або процес, який забезпечує новий спосіб робити щось або пропонує нове технічне рішення проблеми (ДодатокИ).З табл. 2.3. бачимо, що лідерами за поданою кількістю патентних заявок є Японія (328436), Південна Корея (204589) та США (571612). Це вказує на високий рівень розвитку МНТС в даних країнах і сприяє покращенню рівню розвитку ІКТ. Серед досліджуваних країн найгірші результати мають Люксембург (169), Барбадос (42) та Маврикій (20). Дані країни потребують залучення більшої кількості фінансовий ресурсів в науково-технічний розвиток економіки. Доцільно відмітити високий рівень України за результатами дослідження даного показника – всього 5412 патентних заявок за 2013 рік, з яких 2556 подавалися нерезидентами та 2856резидентами. Тобто Україна має всі перспективи для розвитку МНТС, і як наслідок, збільшення розвитку ІКТ в країні, що є позитивним фактором.

Дослідники в НДДКРє професіоналами, якізайняті в розробці або створення нових знань, продуктів, процесів, методів або систем і в управлінні відповідними проектами. Даний показник передбачає характеристику рівня МНТС та розвитку ІКТ в країні (рис.2.10).

Тут лідерами виступають країни Північної Європи: Ісландія, Швеція, Данія. Також в першість виходять Люксембург, Велика Британія, Саудівська Аравія та Катар. Це свідчить про високий рівень МНТС в цих держав. Невисокий рівень кількості дослідників НДДКР наявний у Маврикію, Україні та Кабо-Верде.

Науково-технічні статті в журналах відносяться до числа наукових та інженерних статей. Чим більша кількість статей, тим вищий рівень розвитку МНТС та ІКТ в країнах.

Рис. 2.10. Дослідники НДДКР в країнах у 2012 р., на млн. осіб

Джерело: розроблено автором на основі [80]

З табл. 2.3. бачимо, що передові позиції за даним показником у 2011 році займають Японія (47106), Велика Британія (46035) та Південна Корея (25593). Україна (1727) має не високий рівень кількості науково-технічних статей, проте передує Казахстану (87,4), Молдову (46,2) та країни Африки.

Широкий доступ до різних форм навчання свідчить про високий рівень розвитку МНТС та ІКТ в країнах, що значно впливає на розвиток економік країн. Керуючись Шанхайським рейтингом вищих навчальних закладів світу найбільше ВНЗ в топ-500 входить з США (0,29 %), Великої Британії (7,4%), Канади (4%) та Австралії (4%), що говорить про високий рівень розвитку освітньої системи як позитивного фактору в досліджуваних явищах. Серед досліджуваних країн ВНЗ 18 держав, включаючи Україну, в топ-500 не ввійшли, значно понижуючи можливості розвитку ІКТ в даних країнах. Також варто відмітити, що саме до групи СНД уввійшла найменша кількість ВНЗ, що говорить про несприятливий клімат розвитку наукової сфери в данії групію

Тож для досліджуваних країн характерними були високі темпи розвитку науки та інновацій, що забезпечувало потреби експортно-орієнтованих галузей – виробників технологічно складних товарів (електроніки та автомобілів), широкий доступ населення до різних форм навчання, у тому числі до вищого технічного.

Зосередивши свою увагу на інформатизації світового рівня пропонуємо деталізувати розкриття дослідження на фоні певного регіонального об’єднання, до якого входить Україна, а саме Співдружності незалежних держав, що дозволить більш конкретизувати результати аналізу впливу ІКТ на розвиток економіки країни.