Контрольні питання.

1. Вчення І.П.Павлова про умовно-рефлекторні механізми емоцій.

2. Клінічні особливості розладів емоцій, роль кори та підкірки.

3. Класифікація емоцій в нормі в залежності від тривалості дії, механізму виникнення, суб'єктивного принципа.

4. Основні симптоми розладів емоцій.

5. Клінічна характеристика синдромів емоційних розладів.

6. Специфічність розладів психомоторики, обумовлених

психопатологічним процесом.

7.2. Еталонні задачі.

Задача №1.

Хворий Ж., 20 років, ледве помітивши групу студентів, йде до них, миттєво з ними знайомиться, шуткує, сміється, пропонує заспівати, навчити танцям, в гумористичній формі представляє всіх оточуючих хворих: "Це - велетень думки, не знає, скільки буде два по два. А цей - барон Мюнхаузен, брехун незвичайний" і т.д. Швидко відволікається, "щоб дати керівні вказівки медичному персоналу", який не так, на його думку, робить лікарські призначення, а потім, скачучи на одній нозі, повертається до групи студентів, пропонуючи "перевірити їх знання по всіх науках". Говорить дуже швидко, хрипким голосом (від перенапруження голосових зв'язок), часто не домовляє думку до кінця, перескакує з теми на тему, іноді римує слова, увага легко відволікається, гіперсексу-

альний, пам'ять посилена, переоцінює свої сили і можливості.

Питання до задачі №1:

1. Поставити синдромологічний діагноз емоційно-вольового розладу на основі вищеперахованих симптомів.

2. Можливі в даному стані соціально-небезпечні дії.

Еталонна відповідь до задачі №1:

1. На основі основних симптомів: ейфорія, прискорення асоціативного процесу, мовно-рухового збудження, гіперсексуальності у хворого діагностується маніакальний синдром.

2. В даному стані хворий може вчинити соціально-небезпечну дію стосовно жіночої статі у вигляді згвалтування.

Задача №2.

Хвора К., 28 років, студентка вищого навчального закладу. Скаржиться: "У мене годинами не буває в голові ніяких думок, не можу запам'ятовувати вивчений матеріал, іноді з'являються суіцидальні думки, оскільки вважаю себе тупою,

нікчемною". Хвора непорушно сидить, опустивши голову, не дивиться на співбесідника, безсило звісивши руки. Вираз обличчя тужливий, погляд спрямований в одну точку. На питання відповідає односкладно, після тривалої паузи, тихим, монотонним голосом.

Питання до задачі №2.

1. Визначити провідний психопатологічний синдром емоційно-вольового порушення.

2. Ваша тактика?

Еталонні відповіді до задачі №2.

1. У хворої депресивний синдром.

2. Оскільки хвора висловлює суіцидальні думки, то показана госпіталізація в психіатричне відділення.

Коротке викладення теми .

Розлади емоцій .

Емоціями називаються психічні процеси і стани у формі безпосереднього переживання діючих на індивіда явищ і ситуацій. Виникнення емоцій відбувається або унаслідок задоволення або незадоволення яких-небудь потреб людини, або у зв'язку з розбіжністю очікуваних і реальних подій.

Їх анатомо-фізіологічною основою головним чином є таламо- гіпоталамічна ділянка. Розлад функціонування кори не призводить до грубих порушень емоцій, за виключенням лобних долей (морія). Натомість пошкодження окремих підкіркових відділків призводить до грубих емоційних розладів. Емоції відносяться до філогенетично одного з найдавніших психічних процесів, вони існують і у тварин. Ще до утворення умовних рефлексів існували емоції. Вони відіграють важливу роль у психічному житті людини. Завдяки емоційному заряду – тонусу – функції організму знаходяться на оптимальному рівні.

Усі емоційні стреси, хвилювання супроводжуються вегетативними змінами. Емоції пов’язують душевне життя з фізичним.

Розрізняють емоції

1. За суб'єктивним тоном: • позитивні, • негативні.

2. За впливом на діяльність: • стенічні, • астенічні.

3. За механізмом виникнення: • реактивні, • вітальні.

4. За складністю: • нижчі, • вищі емоціє (почуття).

5. За силою і тривалістю: • настрій, • афект, • пристрасть (жага).

Емоційні переживання можуть відрізнятися один від одного залежно від інтенсивності, модальності, тривалості, відповідності або невідповідності причин, що викликали їх.

Під інтенсивністю розуміють ступінь вираженості, глибини переживання (від слабкої до сильної). Модальністю називають спектр, домінуючу спрямованість переживання. Тривалість характеризується тимчасовою протяжністю переживання, швидкістю виникнення і зникнення.

Можна відзначити декілька вимірювань емоцій: збудження-заспокоєння, розрядки-напруги, задоволення-незадоволення, які складають визначені модальності: роздратування-гніву, радості, тривоги-страху, туги і т.д.

Разом з емоціями, тобто переживаннями, пов'язаними з безпосереднім віддзеркаленням відносин, що склалися, виділяють глибокі і тривалі переживання, пов'язані з певним уявленням про деякий об'єкт — почуття. В клінічній психології значущими для оцінки психічного стану пацієнтів є як емоції і почуття, так і афекти і пристрасті.

Почуття (емоції) відображають вдоволення або невдоволення потреб людини або тварини. Всі симптоми емоційних розладів можуть проявлятись або як особливості афективного реагування на ту чи іншу конкретну ситуацію, або як хворобливі розлади настрою.

Афектами називають особливо виражені емоційні стани людини, що супроводжуються істотними змінами в поведінці. Пристрастю ж позначають своєрідний сплав емоцій, мотивів і відчуттів, сконцентрованих на певному виді діяльності.

Афекти є потенційно небезпечними емоційними феноменами, оскільки можуть приводити до дезорганізації поведінки і невмотивованих вчинків