5. Дія металів, що більш активні за мідь (Fe, Zn, Al).

Дослід. У розчин солі Купруму занурюють шматочки цинку, алюмінію, або залізні ошурки. Через деякий час вони покриваються червоним осадом металічної міді:

Cu²⁺ + Fe  Cu + Fe²⁺.

Реакція відбувається краще у слабкокислому розчині, для чого розчин підкислюють сульфатною кислотою (нітратна кислота заважає реакції).

6. Дія калій йодиду (ki).

Внаслідок взаємодії йонів Cu²⁺ та I^– утворюється білий осад купрум (І) йодиду, що здається забарвленим у червоно-жовтий колір внаслідок адсорбції йоду:

2Cu²⁺ + 4I^–  2CuI + I₂.

Даній реакції заважають катіони Ag⁺, Pb²⁺, Bi³⁺ і катіони-окисники.

Дослід. Налийте в пробірку 2-3 краплі розчину купруму (II) сульфату, додайте 5–6 крапель розчину KІ. Зазначте аналітичний ефект.

6. Дія розчинних карбонатів (МехСо3).

Карбонати лужних металів при взаємодії з солями Купруму (ІІ) утворюють осади основної солі (CuOH)₂CO₃ зеленуватого кольору:

Cu²⁺ + 2CO₃^2– + H₂O  (CuOH)₂CO₃ + CO₂

Утворений осад розчиняється в кислотах, розчинах амоніаку і солей амонію. Подібний осад (суміш карбонату і основної солі) утворюють і катіони Ni²⁺.

Реакції катіонів Со²⁺

У сполуках Кобальт буває дво-, три- і чотиривалентний. Відомі кобальт (II) оксид – СоО, кобальт (III) оксид – Со₂О₃ і кобальт (IV) оксид – СоО₂. Усі ці оксиди при розчиненні у хлоридній кислоті утворюють солі кобальту (II).

Гідратований йон кобальту (II) – [Со(Н₂О)₄]²⁺ має рожевий колір, а безводний – синій або зелений.

1. Дія амоній тіоціанату nн4sсn

Цей реактив утворює з йонами Со²⁺ забарвлену у синій колір комплексну сполуку:

Со²⁺ + 4SСN^–  [Со(SСN)₄]^2–

Цей комплексний аніон стійкий при наявності ацетону. В водних розчинах комплексний йон [Со(SСN)₄]^2– дисоціює на йони Со²⁺ і SСN^–. Для зменшення його дисоціації вводять надлишок йонів SСN^–. Він також легко екстрагується з водного розчину аміловим спиртом або сумішшю його з диетиловим ефіром.

Цій реакції не заважають йони Ni²⁺, але заважають йони Fе³⁺, які з аніоном SCN^– утворюють комплексну сполуку Fе(SСN)₃ червоного кольору. В таких випадках йони Fе³⁺ можна замаскувати, зв’язавши їх в більш стійкі безбарвні комплекси амоній флуоридом NH₄F (або винною чи щавлевою кислотами).

Дослід. У пробірку налийте 2-3 краплі солі кобальту (II), додайте 6-8 крапель насиченого розчину NН₄SСN і 5-6 крапель суміші амілового спирту та ацетону. Суміш збовтайте. Що спостерігається?

2. Дія а-нітрозо--нафтолу.

-нітрозо--нафтол (реактив Ільїнського) з солями Кобальту утворює осад пурпурно-червоного кольору.

Цей осад не розчиняється в мінеральних кислотах, але добре розчиняється в органічних розчинниках (хлороформі, ефірі, етанолі та ін.). Умови проведення цієї реакції: свіжоприготовлений і концентрований розчин реактиву Ільїнського (частина цього реактиву витрачається на окиснення йонів Со²⁺ до Со³⁺), слабколужне середовище, наявність окисників (кисень повітря та ін.), відсутність Fе²⁺, Fе³⁺, Сu²⁺, Nі²⁺–іонів (осад з Сu²⁺ – кавово-бурий, Nі²⁺ – буро-жовтий, Fе³⁺ – буро-чорний, Fе²⁺ – зеленкуватий). Реакцію проводять краплинним методом.

Дослід. На смужку фільтрувального паперу нанесіть краплю розчину солі кобальту (II) (СoСl₂, СоSО₄). Витримайте смужку (1-2 хв) над відкритою склянкою з концентрованим розчином амоніаку. Додайте краплю -нітрозо--нафтолу і краплю 1М розчину Н₂SO₄. Спостерігайте появу пурпурно-червоного осаду.