2. Реакція окиспепня сполук Аs(ііі)

Розчин йоду окиснює арсеніт-іон до арсенат-іона і знебарвлюється:

АsО₂^– + І₂ + 2Н₂О  Н₂АsО₄^–+2I^– + 2Н⁺.

В залежності від рН середовища реакція окиснення арсеніт-іонів може протікати зліва направо (в лужному середовищі) і справа наліво (в кислому середовищі). Оптимальне значення рН для цієї реакції забезпечують, додаючи, наприклад, натрій гідрогенкарбонат NaНСО₃.

Дослід. До 3-4 крапель розчину натрій арсеніту додайте декілька кристалів солі NаНСО₃, перемішайте. Додайте 2-3 краплі розчину йоду (по краплях). Що спостерігається?

3. Реакція відновлення сполук арсену (V)

Сполуки арсену (V) у кислому середовищі відновлюються калій іодидом, в той же час калій іодид окиснюється до вільного йоду, внаслідок чого розчин буріє. Для виявлення вільного йоду додають розчин крохмалю.

Дослід. У пробірку налийте 3-5 крапель розчину натрій арсенату, додайте 3-5 крапель розчину КІ, 2-3 краплі 2М розчину СН₃СООН і 2-3 краплі розчину крохмалю. Зазначте аналітичний ефект.

Реакції стануму (II) та стануму (IV)

1. Реакція з гідроген сульфідом

Гідроген сульфід Н₂S осаджує станум (II) у вигляді малорозчинного осаду бурого кольору SnS, а станум (IV) – у вигляді осаду жовтого кольору SnS₂. Реакції відбуваються при наявності 2М розчину хлоридної кислоти і йдуть за рівняннями:

а) [SnС1₄]^2– + Н₂S  SnS + 4Сl^– + 2Н⁺,

реакція дуже чутлива, граничне розведення 800000 см³/г.;

б) [SnCl₆]^2– + 2Н₂S  SnS₂ +6Сl^– + 4Н⁺.

Ця реакція проходить краще при нагріванні, а осад SnS₂ розчиняється у концентрованому розчині НСl і у 2М розчині NaОН з утворенням комплексних йонів:

SnS₂+6Сl^–+4Н⁺  [SnСl₆]^2– + 2Н₂S,

SnS₂+6OH^–  [Sn(OH)₆]^2– + 2S^2–.

Дослід. Налийте у дві пробірки окремо по 3-4 краплі розчинів солей стануму (II) та стануму (IV), додайте до них по 6-8 крапель 2М розчину НСl По краплях у кожну пробірку додайте водний розчин Н₂S (aбо розчин Na₂S). Спостерігайте утворення осадів. Жовтий осад SnS₂ розділіть на дві пробірки, в одну долийте декілька крапель концентрованої НСl, а в другу 2М розчин NaОН. Що спостерігається?

2. Реакція окиснення стануму (II) солями бісмуту (III)

В лужному розчині солі стануму (II) відновлюють солі бісмуту (III) і меркурію (II) до чорного осаду металевого бісмуту і сірого осаду ртуті, відповідно. Реакції проходять за рівняннями:

а) Sn²⁺ + 3ОН^–  Sn(ОН)₃^–,

Sn(OH)₃^– + 3OH^– – 2e^–  Sn(OH)₆^2–,

Ві(ОН)₃+3е^–  Ві+3ОН^–,

3Sn(ОН)₃^–+2 Вi(ОН)₃ + 3ОН^–  2Вi +3Sn(ОН)₆^2–;

б) Нg²⁺ + Sn(ОН)₃^– + 3ОН^–  Нg +Sn(ОН)₆^2–.

Дослід. У першу пробірку налийте 4 краплини розчину солі стануму (П), долийте 2М розчину натрій гідроксиду до утворення, а потім до повного розчинення осаду. В другу пробірку налийте 3-4 краплини розчину солі бісмуту (III) і додайте 5-6 краплин 2М розчину NaОН. Після цього прилийте суміш другої пробірки в першу. Спостерігайте утворення чорного осаду. Ця реакція використовується також для виявлення йонів Ві³⁺.