Укр. Мова

4. Умови реалізації принципу корекційної спрямованості навчально-виховного процесу у спецшколі (за Синьовим В.М.) 1

15. Словесні методи навчання дітей з інтел.недост. 2

26. Умови ефективного формування понять в учнів. Навести приклади. 3

30. Проаналізувати посібник Бондар В.І., В.В. Золотоверх «Історія олігофренопедагогіки». 5

4.Умови реалізації принципу корекційної спрямованості навчально-виховного процесу у спецшколі (за Синьовим в.М.)

Навчання – основний шлях корекції розвитку РВУ, оскільки є провідним видом їхньої діяльності і знаходиться у нерозривній єдності з вихованням як засобом управління соціалізацією особистості.

Система корекційних заходів має впливати на особистість учня в цілому у єдності пізнавальних та емоційно-вольових психічних процесів; знання, уміння і навички; спрямованість, здібність, характер, поведінка.

Корекційна робота в процесі навчання проводиться на матеріалі всіх предметів, передбачених навчальним планом, а також у процесі спеціальних занять для окремих учнів та їх груп.

Вчителеві за допомогою шкільного психолога необхідно визначити індивідуальну структуру дефекту кожної дитини, вивчити її досвід, інтереси, намагання, здібності та поведінку. Це дозволяє здійснити правильний прогноз розвитку дитини, визначити зміст колекційної роботи та індивідуального підходу. А узагальнення матеріалів щодо всіх дітей класу сприятиме виділенню спільних проблем, добору загальних корекційно-розвиткових прийомів і засобів, які будуть використані у навчально-виховному процесі.

На одному уроці розв’язується не вся сума корекційних завдань, а тільки ті, які обумовлені дидактичною метою уроку та характером навчального матеріалу. На інших уроках провідними стають інші корекційні завдання.

Показники результативності колекційного впливу на РВУ:

1. Якісне і кількісне полегшення проявів дефекту;

2. Підвищення рівня розвитку дитини;

3. Свідоме використання дітьми набутого досвіду;

4. Накопичення і позитивна зміна властивостей особистості дитини.

Цілеспрямована і послідовна постановка кореційно-виховних завдань та їх науково обґрунтоване вирішення на кожному уроці – запорука максимально можливого розвитку та позитивної соціалізації учнів спецшколи.

15. Словесні методи навчання дітей з інтел.Недост.

До групи словесних методів відносяться:

1. Методи усного викладу матеріалу (розповідь вчителя, пояснення, лекція), де джерелом знань є систематичний виклад навчального матеріалу вчителем та його живе слово.

Розповідь служить для побудови, зв'язної, логічної, переконливої мови, учить грамотно виражати свої думки. Готуючись до розповіді на уроці, учитель намічає план, підбирає необхідний матеріал, а також методичні прийоми, що сприяють максимальному досягненню мети в наявних умовах. Під час розповіді виділяється і підкреслюється головне. Розповідь повинна бути короткою (10 хв.), пластичною, протікати на тривалому емоційному фоні.

2. Робота з книжкою.

3. Бесіда, у процесі якого вчитель організує з'ясування фактів, їх пояснення; системою питань підводить учнів до визначеного висновку або до систематизації фактів та його узагальнення.

Бесіда - дуже розповсюджений спосіб навчання, якого можна застосовувати на будь-якому етапі уроку з різними навчальними цілями: при перевірці домашніх і самостійних робіт, поясненні нового матеріалу, закріпленні і повторенні підведенні підсумків навчального заняття, при відповідях на питання учнів. Бесіду проводять у тих випадках, коли є підстави для бесіди, тобто учні мають деякі зведення і знання про досліджуваний матеріал. Бесіда дозволяє зв'язати навчальний матеріал з особистим досвідом дитини. У процесі бесіди учні відтворюють необхідні знання і зв'язують їх з навчальним матеріалом, що повідомляється. Учитель має гарний зворотний зв'язок. З питань і відповідей учня він бачить, що дитина розуміє і чого не розуміє. Тому в ході бесіди він може вносити корективи, змінювати глибину й обсяг матеріалу, давати додаткові зведення. Бесіду проводять у будь-яких класах, однак переважне значення вона має в початковому навчанні. Первісні наукові знання ґрунтуються на представленнях дитини, на його особистому досвіді. Вона найбільш зручна, щоб відтворити і сформувати у свідомості молодшого школяра представлення, що є основою для засвоєння нового матеріалу на уроці в початкових класах починається з бесіди, що ставить своєю метою зв'язок нового з вивченим матеріалом, з тим, що відомо дітям.