25.Топографічна анатомія молочної залози.

Розміщені в межах між білягрудинною та передньої пахвовою лініями по горизонталі від 3 до 6-7 ребра по вертикалі.

Поверхнева фасція, яка оточує молочну залозу, ущільнена на ділянці від ключиці до залози і утв.підвішувальну зв’язку. Фіксують орган також багаточисленні сполучнотканинні тяжі, які йдуть від капсули залози до шкіри і грудної фасції. Молочна залоза має альвеолярну будову, вона складається з 15-25 часток, які закінчуються відвідним млечным протоком, які зливаються по 2 і утв.молочні протоки, котрі відкриваються в області соска. Частки залози відокремлені одна від іншої фасцією.

Кровопостачають молочну залозу гілки внутрішньої грудної артерії, гілки міжреберних артерій, які проходять через міжреберні м’язи, гілки бокової грудної артерії і верхньої артерії грудної клітини. Венозна кров від залози відтікає по венам, які супроводжують однойменні артерії.

Лімфатичні судини від молочної залози слідують від зовнішньої та нижньої ділянки органу вздовж зовнішнього краю великого грудного м’яза і збираються в пахвових лімфатичних вузлах.

Іннервація залози вик.гілками симпатичної нервової системи, nn.intercostales(4-5), n.thoracicus longus.

26.Топографічна анатомія серця.

Серце – порожнистий м’язовий орган, повздовжня вісь якого направлена косо зверху вниз, справа наліво і ззаду наперед. Розрізняють 3 поверхні серця: грудинно-реброву(facies sternocostalis), легеневу(facies pulmonalis) та діафрагмальну(facies diaphragmatica).

Ліве та праве передсердя є камерами, які приймають кров, розділені міжпередсердною перегородкою, в центрі якої знаходиться овальна ямка. Шлуночки розділені міжшлуночковою перегородкою, якій виділяють м’язову частину та вкриту тільки ендокардом перетинчасту частину. Овальна ямка та перетинчаста частина відповідають місцям можливого формування вроджених дефектів міжпередсердних і міжшлуночкових перегородок серця.

Стінки серця скл.із ендокарду, міокарда та епікарда, найбільш розвинутий середній шар міокард скл.з двох шарів в передсердях і трьох - в шлуночках. Праве передсердя, в яке впадає верхня та нижня порожнисті вени, з’єднується з правим шлуночком через праве передсердно-шлуночковий отвір(ostium atrioventriculare dextrum) з передсердно-шлуночковим трьостулковим клапаном(valva atrioventricularis dextra(tricuspidalis). Ліве передсердя, в яке впадають легеневі вени, з’єднується з лівим шлуночком через ліве передсердно-шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare sinistrum) з передсердно-шлуночковим двостулковим або мітральним клапаном(valva atrioventricularis sinistra(bicuspidalis, mitralis)

Серце кровопостачається: а)в осному коронарними артеріями і венами. Б) додатковими венами серця(vv.cordis minimae) які збирають кров від стінок правого та лівого передсердь та їх перегородок і впадають в праве передсердя. В) гілками грудної аорти – rr.mediastinales, bronchiales, thymici.

Права коронарна артерія починається від висхідної аорти і лягає між артеріальним конусом правого шлуночка та вушком правого передсердя, проходить по вінцевій борозні між правим передсердям і шлуночком і на рівні задньої міжшлуночкової борозни віддає задню міжшлуночкову гілку(r.interventricularis posterior), яка досягає верхівки серця.

Ліва коронарна артерія відходить від висхідної аорти і лягає ззаду легеневого стовбура між лівим передсердям і шлуночком і відразу ділиться на передню міжшлуночкову і огинаючу.

Венозний відток здійснюється по венам серця, які формують вінцевий синус, який розміщується на задній поверхні атріовентрикулярної борозни і впадаючий в праве передсердя.

Іннервація серця здійснюється поверхневими та глибокими серцевими сплетеннями, які формуються верхнім, середнім та нижнім шийними серцевими нервами симпатичного стовбура та верхніми і нижніми серцевими гілками блукаючого нерва.