- •Контрольні запитання до змістового модуля №1 «Сучасна українська мова. Морфемологія»
- •1.Морфеміка як підсистема мови
- •2. Морфемологія як розділ морфології. Об*єкт, предмет та завдання морфемології.
- •3. Зв’язок морфемології з іншими дисциплінами (фонетикою, словотвором, лараднгмологією, лексикологією, синтаксисом, стилістикою).
- •4. Теоретичне і практичне значення морфології.
- •6. Поняття інваріантності / варіантності. Морфема як інваріантна одиниця мови.
- •7. Морфема і слово: спільні та відмінні ознаки.
- •8. Концепції морфеми в сучасному мовознавстві. Морфема за і. О. Бодуеном де Куртене.
- •9.Принципи виокремлення морфів та зведення їх у морфему.
- •10. Морфи, аломорфи та варіоморфи: їх дистрибутивні особливості.
- •11. Морфема і морф. Спільні та відмінні ознаки.
- •12. Структурно-семантична характеристика кореневих морфем
- •13. Структурно-семантична та функціональна характеристика афіксальних морфем.
- •14. Структурно-семантична та функціональна характеристика префіксів
- •15. Структурно-семантична та функціональна характеристика суфіксів
- •16. Структурно-семантична та функціональна характеристика закінчення
- •17. Структурно-семантична та функціональна характеристика постфіксів та інфіксів.
- •18. Функціональна характеристика афіксів. Словотвірні, формозмінні та словозмінні морфеми української мови.
- •20. Поняття конфікса. Види та структурно-семантична роль конфіксів в ум.
- •21.Проблема інтерфіксів. Різні погляди на правомірність їх виділення.
- •22. Афіксоїди як морфеми перехідного типу. Види афіксоїдів.
- •23. Явища асиметрії в морфемі. Омонімія, синонімія, антонімія коренів, префіксів, суфіксів, постфіксів.
- •24. Морфонологія як підрозділ морфемології. Завдання морфонології
- •25.Явище морфемного шва. Можливість не єдиної інтерпретації явищ морфемного шва.
- •27.Поняття морфонеми. Приголосні морфонеми укр. Словотворення.
- •28. Усічення та накладання морфів як характерні явища українського словотворення
- •29. Інтерфіксація як морфонологічне явище. Види інтерфіксів. Умови їх виникнення.
- •Інтерфікси
- •30.Морфемні та інверсійні словники. Принципи укладання.
- •Контрольні запитання до змістового модуля №2 «Сучасна українська мова. Словотвір»
- •1. Словотвір як підсистема мови та як розділ морфології. Завдання словотвору
- •2. Зв’язок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •3. Діахронний та синхронний аспекти словотворення.
- •4. Похідне слово. Критерій г.О. Винокура для визначення синхронних відношень похідності між словами.
- •5. Твірна і похідна основи. Словотвірний формант. Види словотвірних формантів.
- •6.Твірні бази і морфонологічні засоби
- •8. Словотвірна структура похідного слова.
- •9.Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови
- •10.Словотвірна парадигма
- •11. Словотвірний тип. Класифікація словотвірних типів: а) за ознакою «синтаксична/лексична деривація»; б) за ознакою «мутаційні/модифікаційні»
- •V →n (віддієсл. Іменники) боро-ти-ø-с’а – борот’-б-а. Adj→n мужн’-ій – мужн’-іст’-ø.
- •12. Словотвірне значення похідного слова; методика його визначення
- •13. Словотвірне значення. Види словотвірних значень. Засоби його вираження.
- •14. Словотвірна категорія. Типові словотвірні категорії укр. Мови.
- •16. Афіксальні способи творення похідних української мови.
- •17. Безафіксні способи творення похідних української мови.
- •18. Способи творення складних і складених слів
- •19. Способи творення іменників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •20. Словотворення прикметників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •21. Афіксальне словотворення в українському іменнику
- •22.Безафіксні способи творення іменників
- •23. Іменники-композити: способи творення, твірні бази, словотвірні типи
- •24. Абревіація як спосіб творення похідних. Види абревіатур.
- •25. Субстантивація як особливий різновид синхронного словотворення.
- •26.Особливості творення якісних прикметників української мови.
- •27. Особливості творення відносних прикметників української мови.
- •28. Прикметники-композити:способи словотворення,твірні бази,словотвірні бази.
- •30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика
- •31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).
- •32.Словотвірні словники. Принципи укладання.
Контрольні запитання до змістового модуля №1 «Сучасна українська мова. Морфемологія»
1.Морфеміка як підсистема мови
Термін морфеміка має два значення:
онтологічне (стосується явищ об’єктивної дійсності, що існують реально), онтологічне розуміння терміна відображає об’єктивні, природні властивості мовної системи, власне ї частини – морфемної підсистеми мови;
гносеологічне (коли явище об’єктивної дійсності є об’єктом і предметом дослідження), у гносеологічному розуміння морфеміка – це наука про морфемну будову слова, щоб уникнути омонімії, цей розділ мовознавства називають морфемологією.
Отже, морфеміка в онтологічному розумінні – це морфемна підсистема мови, система морфем/морфів – найменших значеннєвих одиниць, будівельних частин слова/словоформи;
Морфеміка є порівняно новим відгалуженням у мовознавчій теорії, хоч окремі її поняття (корінь R, префікс P, суфікс S, закінчення Z) були відомі ще давнім грекам. Жодна граматика української мови не окреслює морфеміку як незалежний від словотвору чи морфології розділ мовознавства.
Існування підсистем забезпечують мовні одиниці, які мають різні функції і значення і перебувають між собою в ієрархічних відношеннях. Виділення одиниць нижчих рівнів є результатом поділу одиниць вищих рівнів, одиниці нижчих рівнів будуть вищі рівні.
Морфемний рівень мовної підсистеми забезпечує існування такої мовної одиниці, як морфема/морф, яка:
є самостійною одиницею мовної системи найнижчого знакового рівня;
входить до складу одиниці вищого рівня - слова/словоформи і є його структурним компонентом;
виділяється шляхом поділу складніших структур – а саме слова/словоформи;
здатна вступати в парадигматичні (нелінійні) та синтагматичні (лінійні) відношення з іншими морфемами/морфами;
існує у абстрактній сутності як морфема і конкретній як морф.
2. Морфемологія як розділ морфології. Об*єкт, предмет та завдання морфемології.
Морфемлогія – розділ морфології, який вивчає систему мінімальних значеннєвих одиниць та систему морфемних// морфних структур слів. М. є порівняно новим відгалуженням у мвознавчій теорії. М. має власні об*єкт, предмет та завдання.
Об*єкт дослідження – морфемна підсистема мови, сисетма морфем//морфів, морфемна структура укр. слів.
Предмет:
теорія та практика поділу слів на мінімальні далі неподільні знач.одиниці – морфеми;
ідентифікація виокремлених частин слова як морфем або не морфем;
інвентаризація типів морфем (коренів, префіксів, суфіксів, закінчень) за роллю та місцем в складі слова, за функцією, за значенням, походж.;
інвентаризація морфемних структур слів в укр. мові., закони їх конструювання та розподіл за частинами слова.
Завдання:
ідентифікувати виокремлені частини слова як морфеми або не морфеми;
інвентаризувати типи морфем (коренів, префіксів, суфіксів, закінчень) за роллю та місцем в складі слова, за функцією, за значенням, походж.;
інвентаризувати морфемні структури слів в укр. мові., закони їх конструювання та розподіл за частинами слова.
виокремити у слоформах синтагматичні одиниці – морфи, звезти їх у парадигматичну одиницю – морфему.