1. Етапи дослідження і характеристика вибірки

Предмет дослідження: етноцентризм як соціально-психологічний феномен буденної етнічної свідомості.

Об’єкт дослідження: представники населення м. Києва в віці від 18-ти до 25-ти років, з вищою і неповною вищою освітою.

Дослідження включало в себе наступні етапи:

1. Теоретичний етап - аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження.

2. Експериментальний етап:

• підбір діагностичного інструментарію;

• вибір контингенту досліджуваних;

• дослідження рівня етноцентризму;

3. Аналітичний етап: обробка та аналіз результатів дослідження.

2. Метод і методика дослідження

У відповідності з метою та завданнями дослідження були визначені наступні методи дослідження:

• теоретичний аналіз літератури, який полягає у підборі та вивченні літератури з теми дослідження з подальшим систематичним викладом і аналізом наявних даних;

• емпіричний метод - дослідження в формі писемного добровільного анонімного опитування;

• метод аналізу – контент-аналіз, частотний аналіз, коефіцієнт рангової кореляції Спірмана.

Для виконання поставлених завдань була використана методика «Приписування якостей» (Д. Кац, К. Брейли).

Одну з перших методик вивчення стереотипів запропонували Д. Кац і К. Брейлі в 30-і роки минулого сторіччя. У своєму дослідженні вони запропонували з 84 рис вибрати найбільш характерні для 10 етнічних груп: білих американців, негрів, китайців, англійців, німців, італьянців, ірландців, японців, євреїв і турків[34]. Після першочергового вибору досліджуваних просили повернутися до створених ними списками і відмітити 5 якостей, що найбільш типові для членів кожної з груп. Враховуючи лише ці п’ять якостей, Кац і Брейлі виділили 12 рис, що найчастіше приписують кожному народу.

Нижче(див. Додатки) приводиться варіант методики «Приписування якостей», використаної дослідниками з МГУ для вивчення стереотипного образу типового американця і типового росіянина[34]. С цей варіант методики і був використаний мною.

3. Аналіз результатів дослідження

Відпопіді:

Стать

чоловіча 13 32.5%

жіноча 27 67.5%

Вік

18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 років.

Чи була у вас можливість особистого спілкування з росіянином, росіянкою або групою жителей Росії?

Так	39	97.5%
Ні	1	2.5%

Якщо відповідь на попереднє питання позитивна, то як довго продовжувалось це спілкування?

Декілька годин 5 12.8%

Один чи декілька днів 12 30.8%

Тиждень чи кілька тижнів 3 7.7%

Довше 19 48.7%

Результати приписування якостей:

Якості	Кількість приписувань росіянам	Відсоток опитаних, що припис. росіянам	Кількість приписувань українцям	Відсоток опитаних, що припис. українцям
Дисципліновані	5	12.5%	3	7.5%
Адаптивні	5	12.5%	12	30%
Горді	23	57.5%	12	30%
Оптимістичні	6	15%	21	52.5%
Патріотичні	17	42.5%	33	82.5%
Сильні	4	10%	13	32.5%
Консервативні	9	22.5%	3	7.5%
Незалежні	1	2.5%	19	47.5%
Пригнічені	7	17.5%	5	12.5%
Непосидючі	11	27.5%	10	25%
Конкуруючі	15	37.5%	7	17.5%
Агресивні	15	37.5%	2	5%
Працелюбні	8	20%	23	57.5%
Прогресивні	4	10%	4	10%
Стримані	1	2.5%	0	0%
Віддають перевагу мат. цінностям	22	55%	3	7.5%
Володіють почуттям гумору	17	42.5%	24	60%
Гостинні	18	45%	28	68.3%
Заповзятливі	2	5%	2	5%
Розкуті	10	25%	1	2.5%
Сумлінні	2	5%	5	12.5%
Безкорисні	5	12.5%	6	15%
Впевнені в собі	21	52.5%	5	12.5%
Безтурботні	4	10%	1	2.5%
Наполегливі	7	17.5%	6	15%
Розв’язні	8	20%	5	12.5%
Терплячі	2	5%	14	35%
Цілеспрямовані	8	20%	7	17.5%
Духовні	4	10%	16	40%
Прагнуть до ідеалу	5	12.5%	6	15%
Гуманні	2	5%	10	25%
Компетентні	2	5%	1	2.5%
Слухняні	3	7.5%	1	2.5%
Емоційні	17	42.5%	23	56.5%
Скритні	7	17.5%	1	2.5%
Дружелюбні	11	27.5%	24	60%
Серйозні	6	15%	6	15%
Егоїстичні	15	37.5%	6	15%
Витривалі	7	17.5%	10	25%
Імпульсивні	16	40%	5	12.5%
Привержанці порядку	3	7.5%	1	2.5%
Гнучкі	3	7.5%	5	12.5%
Непривітні	6	15%	0	0%
Безвідповідальні	6	15%	1	2.5%
Прагматичні	7	17.5%	1	2.5%
Самовдоволені	20	50%	0	0%
Пасивні	5	12.5%	0	0%
Ліниві	8	20%	8	20%
Індивідуалістичні	6	15%	8	20%
Товариські	14	35%	21	52.5%
Бережливі	4	10%	3	7.5%
Добрі	6	15%	13	32.5%
Зарозумілі	10	25%	3	7.5%
Жалісливі	2	5%	3	7.5%
Діловиті	7	17.5%	0	0%
Озлоблені	8	20%	3	7.5%
Довірливі	2	5%	11	27.5%
Щедрі	7	17.5%	18	45%
Володіють почуттям власної Гідності	12	30%	9	22.5%
Байдужі до навколишніх	8	20%	2	5%
Підозрілі	5	12.5%	2	5%
Енергійні	12	30%	7	17.5%
Жорстокі	3	7.5%	1	2.5%
Замкнуті	0	0%	1	2.5%
Безгосподарські	6	15%	0	0%
Покірні	6	15%	6	15%
Щирі	7	17.5%	20	50%
Вічливі	3	7.5%	6	15%

Тут ми бачимо, що українці приписують собі такі якості, які росіянам приписують у рази рідше: патріотичність, працьовитість, оптимізм, щирість, незалежність, гостинність. Натомість приписують росіянам такі якості, майже не приписуючи собі: гордість, перевагу матеріальним цінностям, самовдоволеність, конкуренцію, агресивність. В виходячи з цього можна зробити висновок про високу етноцентричність української молоді, але нас чекає подальший аналіз результатів.

Якості з найбільш притаманні(виходячи з мого дослідження):

Росіянам(45%-57.5%):

• Горді

• Віддають перевагу мат. цінностям

• Впевнені в собі

• Самовдоволені

• Гостинні

Українцям(57.5%-82.5%):

• Патріотичні

• Гостинні

• Володіють почуттям гумору

• Дружелюбні

• Працелюбні

Якості з найбільш притаманні(виходячи з дослідження В. Куніциної і М. Іскакової):

Росіянам:

• Добрі

• Працелюбні

• Патріоти

• Нетямущі

• Широкої душі

Українцям:

• Веселі

• Працелюбні

• Хитрі

• Скупі

• Гостинні

Порівняймо результати мого дослідження, з результатами дослідження В. Куциніної і М. Іскакової. Почнемо з росіян: тут ми маємо 0 співпадінь з 5, до того ж не на користь росіян(тобто у моє досліді росіянам приписали більш негативні якості). Попередні висновки не мали б сили аби я не порівняв і результати щодо українців: а тут ми маємо 3 співпадіння з 5(звісно якщо спів ставити такі якості як «володіють почуттям гумору» та «веселі»). В будь якому разі відрізняються результати на користь українців(тобто було приписано більше позитивних якостей). Найбільшу кількість відповідей мала така якість українців, як патріотичність. Звісно, це зумовлено останніми подіями, але це також свідчить про високий рівень етноцентричності українців.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена

При використанні коефіцієнта рангової кореляції умовно оцінюють тісноту зв'язку між ознаками, вважаючи значення коефіцієнта рівні 0,3 і менше, показниками слабкої тісноти зв'язку; значення більш 0,4 , але менше 0,7 - показниками помірної тісноти зв'язку, а значення 0,7 і більше - показниками високої тісноти зв'язку. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена тут підраховується для визначення зв’язку між образами українця і росіянина. Результати підрахунків:

r=0.27, p<0,05

Отриманий коефіцієнт кореляції рангів Спірмена є достовірним(р-рівень - це ймовірність помилки; Для психології, соціології і т. д. традиційно прийнято використовувати р≤ 0,05). Він свідчить про наявність низького зв'язку між образами українця та росіянина(r=0.27).

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

Отже, частотний аналіз результатів вказує на те, українці приписують собі більш позитивні якості, а росіянам – негативні. Це свідчить про високий рівень етноцентризму в країні, й не дивно. Адже, останні поді буквально змушують до зміцнення позитивної етнічної ідентичності та підвищення рівня етноцентризму. Але, на мою думку, тут ми бачимо більше не войовничий етноцентризм, а «порівняння етнічних груп у формі протиставлення». І це якраз таки хороша новина, як для соціально-політичного та економічного стану країни.

Порівняння провідних приписуваних ознак мого дослідження з іншим та підрахунок рангової кореляції Спірмена вказують на досить серйозну різницю між приписуваними якостями росіянам та українцям. І це при близькості менталітету, територіальній та історичній близькості.

Висновок

Отже, у ході виконання роботи було зроблено висновок про те, що дослідження етноцентризму повинно проводитись у двох напрямках: дослідження поняття етноцентризму та його проблематики.

Етноцентризм — загальна людська реакція, яка торкається всіх груп в суспільстві і майже всіх індивідів. Правда, у цьому питанні можуть бути винятки, наприклад: євреї-антисеміти, аристократи-революціонери, негри, що виступають проти негрів з питань ліквідації расизму. Очевидно, однак, що такі явища можна вважати уже формами поведінки, яка відхиляється.

Етноцентризм робить нашу культуру еталоном, з яким ми порівнюємо всі інші культури: на нашу думку, вони будуть гарні чи погані, високі чи низькі, правильні чи помилкові, але завжди стосовно нашої власної культури. Це виявляється в таких позитивних вираженнях, як «обраний народ», «зверхраса», і в негативних - «відсталі народи», «примітивна культура», «грубе мистецтво».

Більшість дослідників визначають етноцентризм як тенденцію оцінювати світ за допомогою власних культурних фільтрів. З цього визначення і знання того, як ми здобуваємо ці фільтри, випливає, що буквально кожна людина у світі етноцентрична. Тобто кожний засвоює визначену модель поведінки й у процесі цього вбирає в себе визначений спосіб сприйняття й інтерпретації поведінки інших людей. Саме подібним чином ми вперше сприймаємо інших і інтерпретуємо їх дії, і це є нормальним наслідком розвитку людини в суспільстві. У цьому змісті етноцентризм сам по собі не поганий, і не гарний; він тільки відбиває існуюче положення речей; те, що на всіх нас надіті культурні фільтри, коли ми сприймаємо інших людей.

З огляду на те, що всі ми деякою мірою етноцентричні, важливо, чи усвідомлюємо ми свій етноцентризм чи ні. Деякі люди чітко усвідомлюють, що вони реагують на інших і на різноманіття через фільтри свого способу життя і культури. Вони розуміють, що сприймають і інтерпретують інших і навколишній світ тільки одним з можливих способів, що існують інші інтерпретації і що їхні інтерпретації можуть бути не точні у відношенні справжнього наміру навколишніх. Інші ж люди не усвідомлюють, що реагують на різноманіття, користуючись своїми культурними фільтрами; вони думають, що їхній спосіб сприйняття й інтерпретації світу є єдиним. Подібні люди не визнають ні існування інших можливих інтерпретацій, ні того, що вони самі можуть бути не праві. Отже, питання не в тому, чи існує етноцентризм, а в тому, визнають люди чи ні, що вони етноцентричні.

Етноцентризм може бути штучно посилений у якій-небудь групі з метою протистояння іншим групам при конфліктній взаємодії. Вже одне згадування про небезпеку, наприклад, для існування якої-небудь організації, згуртовує її членів, підвищує рівень групової лояльності і етноцентризму. Періоди напруженості у відносинах між націями чи національностями завжди супроводжуються підвищенням інтенсивності етноцентричної пропаганди. Можливо, це пов’язано з підготовкою членів групи до боротьби, до жертв.

Це стосується зокрема й мого дослідження. Можна назвати останні події в країні війною чи ні, люди все одно відчувають загрозу, потребу у згуртованості, і саме це можна прослідкувати у результатах мого дослідження. Отже, є потреба у просвітницькій роботі з населенням в питанні етноцентризму. Адже, іноді спотворене сприйняття приводить до фатальних помилок. Єдине залишається додати, що я вважаю етноцентризм необхідною частиною нашого життя. А рівень етноцентричності у нашій країні, навіть, порадував. Адже, могло і, напевно, мало б бути гірше.

ДОДАТКИ

Методика Каца-Брейлі

Дорогі друзі!

Це дослідження присвячене вивченню національних особливостей. Представники різних народів не просто розмовляють на різних мовах; відрізняються їх звичаї, традиції, культура. В результаті формується особливий набір ос рис, що характеризують представника тієї чи іншої країни.

Метою даного дослідження вивчення того, як люди, що живуть в Україні сприймають громадян своєї країни та росіян. У відповідях опирайтесь на власні уявлення та думки. А спочатку дайте відповідь, будь-ласка, на декілька питань про себе.

Стать

• чоловіча

• жіноча

Вік___________

Чи була у вас можливість особистого спілкування з росіянином, росіянкою або групою жителей Росії?

• Так

• Ні

Якщо відповідь на попереднє питання позитивна, то як довго продовжувалось це спілкування?

• Декілька годин

• Один чи декілька днів

• Тиждень чи кілька тижнів

• Довше

З представленого списку виберіть 15 якостей які найбільш точно характеризують росіян

• Дисципліновані

• Адаптивні

• Горді

• Оптимістичні

• Патріотичні

• Сильні

• Консервативні

• Незалежні

• Пригнічені

• Непосидючі

• Конкуруючі

• Агресивні

• Працелюбні

• Прогресивні

• Стримані

• Віддають перевагу матеріальним цінностям

• Володіють почуттям гумору

• Гостинні

• Заповзятливі

• Розкуті

• Сумлінні

• Безкорисні

• Впевнені в собі

• Безтурботні

• Наполеглеві

• Розв'язні

• Терплячі

• Цілеспрямовані

• Духовні

• Прагнуть до ідеалу

• Гуманні

• Компетентні

• Слухняні

• Емоційні

• Скритні

• Дружелюбні

• Серйозні

• Егоїстичні

• Витривалі

• Імпульсивні

• Приверженці порядку

• Гнучкі

• Непривітні

• Безвідповідальні

• Прагматичні

• Самовдоволені

• Пасивні

• Ліниві

• Індивідуалістичні

• Товариські

• Бережливі

• Добрі

• Зарозумілі

• Жалосливі

• Діловиті

• Озлоблені

• Довірливі

• Щедрі

• Володіють почуттям власної гідності

• Байдужі до навколишніх

• Підозрілі

• Енергічні

• Жорстокі

• Замкнуті

• Безгосподарські

• Покірні

• Щирі

• Вічливі

• З представленого списку виберіть 15 якостей які найбільш точно характеризують українців

• Дисципліновані

• Адаптивні

• Горді

• Оптимістичні

• Патріотичні

• Сильні

• Консервативні

• Незалежні

• Пригнічені

• Непосидючі

• Конкуруючі

• Агресивні

• Працелюбні

• Прогресивні

• Стримані

• Віддають перевагу матеріальним цінностям

• Володіють почуттям гумору

• Гостинні

• Заповзятливі

• Розкуті

• Сумлінні

• Безкорисні

• Впевнені в собі

• Безтурботні

• Наполеглеві

• Розв'язні

• Терплячі

• Цілеспрямовані

• Духовні

• Прагнуть до ідеалу

• Гуманні

• Компетентні

• Слухняні

• Емоційні

• Скритні

• Дружелюбні

• Серйозні

• Егоїстичні

• Витривалі

• Імпульсивні

• Приверженці порядку

• Гнучкі

• Непривітні

• Безвідповідальні

• Прагматичні

• Самовдоволені

• Пасивні

• Ліниві

• Індивідуалістичні

• Товариські

• Бережливі

• Добрі

• Зарозумілі

• Жалосливі

• Діловиті

• Озлоблені

• Довірливі

• Щедрі

• Володіють почуттям власної гідності

• Байдужі до навколишніх

• Підозрілі

• Енергічні

• Жорстокі

• Замкнуті

• Безгосподарські

• Покірні

• Щирі

• Вічливі

• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.С. Ингрупповой детерминизм и его детерминант //Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - С. 39-84.

2. Адлер А. Наука жить /А. Адлер. - К.: Port-Royal, 1997.

3. Артановский С.Н. Проблема этноцентризма, этнического своеобразия культур и межэтническом отношений в современной зарубежной этнографии и социологии //Актуальные проблемы этнографии и современная зарубежная наука. - М.: Наука, 1979. - С. 11-40.

4. Гердер И. Г. Язык и национальная индивидуальность //Национализм: Антология /Сост. А. Проценко, В. Лесной. - К.: Факел, 2006.

5. Гидденс Э.. Социология. - М.: Эдиториал УРСС, 1999.

6. Кон И. С. К проблеме национального характера //История и психология. - М.: Наука, 1971. - С. 122-158.

7. Крюков М.В. Эволюция этнического самосознания и проблема этногенеза //Расы и народы. - М.: Наука, 1976. - Вып. 6. - С. 42-63.

8. Крюков М.В., Малявин В.В., Софронов М.В. Китайский этнос в средние века - М.: Наука, 1984.

9. Лебон Г. "Психология народов" //Психология толпа. - М.: Институт психологии РАН, Изд-во "КСП +", 1998. - С. 14121.

10. Левкович В.П., Андрущак И. Б. Этноцентризм как социально-психологический феномен //Психологический журнал. - 1995. - № 2. - С. 70-81.

11. Мацумото Д. Этноцентризм, стереотипы и предубеждение //Мацумото Д. Психология и культура. - СПб. Прайм-Еврознак, 2002. - С. 73-95.

12. МонтеньМ. Пробы. - М.: ДУХ И ЛИТЕРА. - Книга первая, 2005.

13. Налчанджян А.А. Этноцентризм //Налчанджян А.А. этнопсихологии. - СПб.: Питер, 2004. - С. 340-379.

14. Райх В. Психология масс и фашизм. - М.: АСТ, 2004.

15. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии. - М.: Аспект Пресс, 1999.

16. Трубецкой Н.С. История. Культура. Язык. - М.: Про-гресс-Универс. - 1995.

17. Campbell D. T. Ethnocentrism: Theories of conflict, ethnic attitudes and group behavior. - New York: Wiley, 1972.

18. Holyoak K. J., Gordon P. C. Social reference points //Journal of Personality and Social Psychology. 1983. - Vol. 44. - P. 881-887.

19. Markus H. R., Kitayama S. Culture, Self, and the Reality of the Social //Psychological Inquiry. - 2003. - Vol. 14. - P. 277-283.

20. Sumner W. G. Folkways: A Study of the Sociological Importance of Usages, Manners, Customs, Mores, and Morals - New York: Mentor Books; The New American Library, 1960.

21. Annies F. Die Sitte. - Frankfurt am Main: R ^ ten & Loening, 1909.

22. Triandis HC Culture andsocial behavior. - New York: McGraw-Hill, 1994.

23. Т. Стефаненко. - Этнопсихология М.: Институт психологии РАН, 1999.

24. В. Хотинец. - Этническое самосознание. СПб., 2000.

25. О. Савицька – Етнопсихология

26. Л. Почебут - Кросс-культурная и этническая психология

27. Brewer M.B., Campbell D.T. Ethnocentrism and Intergroup Attitudes: East African Evidence. N.Y., «Halsted/Wiley», 1976 

28. Поршнев Б.Ф. Социальная психология и история. М., «Наука», 1979  Bennett M. J. A Developmental Approach to Training for Intercultural Sensi tivity // International Journal of Intercultural Relations. 1986. Vol. 10. P.179–196 

29. Лебедева Н.М. Социальная психология этнических миграций. М., «Институт этнологии и антропологии РАН», 1993 

30. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. М., Издательская группа «Прогресс», 1996 

31. Майерс Д. Социальная психология. СПб, «Питер», 1997 

32. Лич Э. Культура и коммуникация: Логика взаимосвязи символов. К использованию структурного анализа в социальной антропологии. М., «Восточная литература», 2001 

33. Михайлова И. В. Каузальная атрибуция и самоатрибуция как факторы восприятия сложности ситуации // Известия Самарского научного центра РАН "Актуальные проблемы психологии", 2006.- Спец. Вып. 3- С.50-56.)

34. Т. Г. Стефаненко. Этнопсихология: практикум: Учебное пособие для студентов вузов // М: Аспект Пресс, 2006.

41