Поділ Квебеку

Поділ Квебекуна адміністративні регіони запроваджено29 березня1966року і реорганізовано22 грудня1987року. До цього Квебек поділявся на райони (фр.districts).

Провінцію поділено на 17 адміністративних регіонів:

№°	Адміністративний регіон	Населення (2006)	Площа (км²)	Густина населення (осіб/км²)
01	Ба-Сен-Лоран(фр.Bas-Saint-Laurent)	201 692	22 185	9,1
02	Сагне-Ляк-Сен-Жан(фр.Saguenay–Lac-Saint-Jean)	274 095	95 893	2,9
03	Національна столиця(фр.Capitale-Nationale)	671 468	18 639	36,0
04	Морісі(фр.Mauricie)	260 461	35 452	7,3
05	Естрі(фр.Estrie)	302 161	10 195	29,6
06	Монреаль(фр.Montréal)	1 873 971	498	3761,6
07	Оттава(фр.Outaouais)	347 214	30 504	11,4
08	Абітібі-Теміскамінг(фр.Abitibi-Témiscamingue)	144 835	57 340	2,5
09	Північний Берег(фр.Côte-Nord)	95 948	236 700	0,4
10	Північ Квебеку(фр.Nord-du-Québec)	40 637	718 229	0,1
11	Гаспезі-Іль-де-ля-Мадлен(фр.Gaspésie–Îles-de-la-Madeleine)	95 872	20 272	4,7
12	Шодьєр-Аппалаш(фр.Chaudière-Appalaches)	397 777	15 071	26,4
13	Лаваль(фр.Laval)	376 845	246	1532,0
14	Ланодьєр(фр.Lanaudière)	434 872	12 313	35,3
15	Лорантід(фр.Laurentides)	518 621	20 560	25,2
16	Монтережі(фр.Montérégie)	1 386 963	11 111	124,8
17	Центр Квебеку(фр.Centre-du-Québec)	228 099	6921	33,0

До того ж, існує ще й інша диференціація ­ 22 туристичних регіони.

Montréal

Монреаль ­ друге за величиною місто Канади, головна метрополія Квебку, що розташована на півдні провінції. Це­ найбільше місто на Американському континенті й одне з найбільших(а, точніше, четверте ­ після Парижа, Кіншаси й Абіджана) у світі за кількістю «франкофонів», тобто носіїв французької мови. Населення Монреалю втричі більше, ніж міста Квебек, столиці провінції. У 2014 році воно нараховувало 1 988 243 жителів, а агломерація ­ більше, ніж 4 мільйони (трохи менше, ніж усе населення провінції). Монреаль ­ яскравий приклад міста-космополіта, адже, за переписом 2011 року, 50% монреальців визнавало рідною французьку, 13% ­ англійську, 33% ­ іншу. Місто є також економічним центром Квебеку та другим фінансовим центром усієї Канади (після Торонто).

Герб і прапор міста

Монреаль приймав Всесвітню виставку в 1967 році й Літні Олімпійські ігри в 1976. Місто ­ щорічний господар Світового фестивалю кіно, Міжнародного фестивалю джазу в Монреалі, фестивалю «Просто для сміху», «Монреаль-у-світлі» і Гран-Прі Канада. Це також рідне місто для хокейного клубу «Канадці Монреалю», починаючи з 1909 року, а в клубі «Емпакт Монреаль» грає відомий футболіст Дідьє Дрогба. У 1964 році Старий Монреаль, найстаріший квартал міста, був визнаний історичною цінністю.

Центр міста

Міська адміністрація

Québec

Квебек ­ Національна Столиця провінції Квебек. Це ­ місце розташування численних установ і інституцій, зокрема Парламент Квебеку. Численність населення нараховує близько 530 000 жителів та ще 800 000 у своєму регіоні, що робить Квебек другим за населенням містом у провінції. Щоб уникнути непорозумінь, його називають часто «Місто Квебек», аби відрізнити місто від провінції.

Засноване в 1608 році Самюелем Шампленом. Назва походить від алгонкінського «там, де звужується ріка» (адже саме тут починаються пороги на ріці Святого Лаврентія). Фортифікаційні укріплення Квебека роблять його єдиним укріпленим містом на північ від Мексики. У 1985 Стара частина міста була проголошена ЮНЕСКО світовою культурно-історичною спадщиною.

Герб і прапор міста

Le château Frontenac (Готель «Замок Фронтенак»)

Цитадель Квебека

Діалект

Французька мова у Квебеці (Le français québécois, Le français du Québec) ­ мовна варіація французької мови, поширений у провінції Квебек. Є найпоширенішим діалектом французької (окрім франко-креольських мов) та налічує близько 7 мільйонів носіїв. Норми діалекту використовуються на офіційному рівні та керуються Квебекським управлінням французької мови (від 2002 року).

Поняття «Квебекська французька» переважно стосується фонетики, побутової лексики та дещо синтаксису. Утім, граматичні й орфографічні особливості зазвичай визнаються помилковими.

Характерні відмінності

( Не всі квебекці розмовляють з діалектом, загалом це корінні люди, які живуть в селищах )

Лексика:

1. Слово-паразит “-là” ­ Moi-là, j’aime plus le raisin. («Щодо мене, я люблю більше виноград»)

2. Заміна заперечної частки si на mais oui, спотвореної до ben oui, binwa, bân oua

3. Спотворення частки puis (потім) до pis, що вживається замість et (і) ­ On achète de bière pis de chips (Ми купили пива та чіпсів)

Синтаксис:

1. Повна відмова від займенника nous (ми) на користь on – On va chez lui (Ми йдемо до нього)

2. Вживання питальної частки –tu, що походить від французького зв’язування t-il, причому в будь-якій особі ­ Voulez-vous-tu des bonbons? (Чи ви бажаєте цукерок?)

3. Вираз comme ça майже вийшов із ужитку, замість нього вживається частка de même ­ Ne me parlez pas de même (Не говоріть зі мною так)

Запозичення

Англіцизми :

• Adresser une situation («Розрулити ситуацію») замість S'occuper d'une situation; Англ. to address a situation;

  • Disposer d'un déchet («Позбавитися від сміття») замість  Jeter un déchet; Англ. to dispose of garbage;

  • Anticiper un achat («Придбати заздалегідь») замість  Appréhender un achat; Англ. to anticipate a purchase;

  • Référer une lettre («Надіслати листа») замість  Diffuser une lettre; Англ. to refer a letter;

  • Identifier une écriture («Розпізнати почерк») замість  Reconnaître une écriture; Англ. to identify a writing;

Із тубільних мов:

boucane (від тупійського bokaém) — «дим»;

maringouin від гуаранської mbarigui) — «мошкара»;

tuque (від інуїтського  tyuk) — «(зимня) шапка».

Історія