3. Формальні правила міркування

Фундамент культури мислення складають правила і закони мислення. Недаремно дуже поширеним став термін "логічне мислення", тобто мислення, яке відповідає спеціальним правилам. Фактично наше мислення керується двома видами правил: формальними та змістовними.

Ф о р м а л ь н и м називається правило, застосування якого передбачає відомим тільки форму того, що перетворюється згідно з цим правилом, незалежно від знання змісту перетворюваного.

Формальні правила логіки застосовують до окремих думок, тобто, до формул, що виражають ці думки. Думка, в якій фіксується відображення предмета через сукупність його суттєвих ознак, називається поняттям, а думка, в якій фіксується зв'язок предмета та його ознаки – судженням.

Звідси, для перетворення понять і суджень за формальними правилами слід виділити їх форму від змісту (смисл і значення).

4. Порівняльна характеристика змістовних і формальних правил мислення.

З м і с т о в н і правила беруть до уваги саме зміст того, що згідно з ними перетворюється.

Розглянемо на прикладі відмінність формальних правил від змістовних. Звернемося до правил, що перетворюють форму складних суджень.

Візьмемо два судження:

1. Варшава - столиця Франції.

2. Якщо Варшава - столиця Франції, то 2x2=4.

очевидно, що перше судження хибне, а друге навряд чи хто прийме за таке, що має смисл у звичайному розумінні цього слова.

Отже, смисл суджень не є суттєвим для застосування формальних правил логіки. 

Коли виявиться, що судження "А" та судження "якщо А, то В" істинні, то обов'язково буде істинним і "В". У випадку їх хибності істинність "В" негарантована. Головною властивістю формальних правил є можливість їх застосування на основі знання тільки форми понять, суджень.

Формально-логічні правила є важливим об'єктом дослідження логіки. Вона їх систематизує і будує з них різні системи, які називаються логіками.

 Одних формальних правил для повноцінного процесу мислення замало. Використовуються і змістовні правила, які враховують зміст понять і суджень.

До змістовних правил належатьправила аналогії, пояснення тощо. Особливістю змістовних правил є те, що ми їх не можемо застосовувати до суджень і понять, зміст яких нам невідомий.  Це визначається тим, що застосування його до певного змісту має сенс, а застосування його до іншого призводить до явно хибного висновку. (приклад про здатність мислити і Києво-Печерську лавру).

5. Характристика визначень «мислення», «свідомість», «абстрактне мислення»

Логіка - наука про закони і форми правильного мислення. Її предметом є абстрактне мислення. За межами спеціального вивчення поняття свідомість, мислення, абстрактне мислення розглядаються як синоніми. Але для логіки це не так.

М и с л е н н я - це активний процес діяльності людського мозку.

С в і д о м і с т ь - це процес ідеального відображення дійсності, що включає в себе мислення, знання, емоції, пам'ять, волю. Тому кожна людина має своє бачення світу, властиву лише їй свідомість.

А б с т р а к т н е мислення - це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання.