- •1. Стадійність гідрогеологічних робіт і досліджень для оцінки озпв.
- •2. Оцінка змін річкового стоку при експлуатації водозабірних споруд.
- •3. Послідовність оцінки езпв з урахуванням шппв
- •4. Групування родовищ підземних вод за складністю гідрогеологічних умов
- •5. Родовища підземних вод в артезіанських басейнах
- •6,8. Особливості оцінки експлуатаційних запасів родовищ мінеральних, термальних і промислових вод
- •7. Оцінка активізації карстово-суфозійних процесів
- •9. Порівняльна характеристика родовищ підземних вод в центральних і крайових частинах артезіанських платформ
- •10. Оцінка складності гідрогеологічних умов за ступенем фільтраційної неоднорідності водовмісних порід.
- •11. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, забезпеченого поверхневим стоком.
- •12. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, який не забезпечується поверхневим стоком.
- •А - за відсутності; б - за наявності екрануючих відкладів
- •13.Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у тріщинуватих породах.
- •14. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод мінеральних, термальних та промислових вод.
- •15. Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у конусах виносу.
- •16. Умови застосування штучного поповнення запасів підземних вод.
- •17. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод в районах розробки родовищ твердих корисних копалин.
- •18. Гідрогеологічні умови і типізація родовищ підземних вод в артезіанських басейнах.
- •19. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод артезіанських басейнів міжгірських западин.
- •20.Особливості методики регіональної оцінки експлуатаційних запасів підземних вод.
- •21. Групування родовищ за ступенем складності гідрогеологічних умов.
- •22. Типізація родовищ підземних вод.
- •23. Прогнозування зниження поверхні землі за даними режимних спостережень на ділянках діючих водозаборів.
- •24. Оцінка забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод родовищ в річкових долинах.
- •25. Розрахунок пропускної здатності русла річки при оцінці езпв у річкових долинах (не зовсім впевнена у правильності відповіді).
- •26. Завдання, джерела та умови штучного підживлення підземних вод
- •27. Особливості ггу та типізації родовищ підземних вод у річкових долинах
- •28. Оцінка зниження рівня ґрунтових вод при роботі водозабірних споруд.
- •29. Особливості гідрогеологічних досліджень на стадії розвідки родовищ підземних вод.
- •30. Фактори зменшення впливу відбору підземних вод на величину річкового стоку.
- •31 Основні принципи і методи оцінки експлуатаційних запасів підземних вод при штучному підживленні.
- •32 Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для цілей зрошення. (!!Графік не рисовала посмотрите в книжке 285стр.!!)
- •33. Особливості оцінки (переоцінки) езпв на ділянках діючих водозабірних споруд.
- •34.Методи прогнозування осідання денної поверхні при епв (23-24)
- •35.Особливості оцінки ез лінз прісних вод
- •36.Особливості стадії розвідки для оцінки езпв
- •37. Формування експлуатаційних запасів підземних вод в районах родовищ твердих корисних копалин.
- •38 Загальна характеристика інформації, що потрібна для оцінки впливу відбору підземних вод на оточуюче середовище.
- •39. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод у річкових Долинах.
- •40. Методи шппв (штучного поповнення підземних вод).
- •41 Оцінка осідання поверхні землі під час роботи водозабірних споруд.
- •42. Кондиції при оцінці езпв термальних і промислових вод.
4. Групування родовищ підземних вод за складністю гідрогеологічних умов
Складність родовищ різних типів установлюється за характером залягання і будови водоносних горизонтів, особливостями джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод, гідрохімічної та геолого-екологічної обстановки, мінливістю потужності та фільтраційних властивостей водовмісних порід, а також геолого-технічними умовами експлуатації.
Для виділених типів родовищ характерним є поєднання різноманітних джерел формування їхніх експлуатаційних запасів, достовірність оцінки яких за результатами розвідувальних робіт не може бути однаковою. У зв'язку з цим можуть бути виділені родовища з різною складністю гідрогеологічних умов, у яких:
1) усі основні джерела формування встановлені надійно;
2) частина джерел установлюється надійно, а частина наближено;
3) усі джерела формування встановлені наближено.
За ступенем мінливості потужності та фільтраційних властивостей продуктивні водоносні горизонти і комплекси можуть бути поділені на умовно однорідні, неоднорідні й дуже неоднорідні.
Для попередньої характеристики ступеня неоднорідності пласта можуть бути використані дані про питомі дебіти свердловин. При цьому слід враховувати, що в умовно однорідних пластах максимальні і мінімальні питомі дебіти однотипно обладнаних свердловин відрізняються не більше ніж у 5 разів, у неоднорідних - у 5-10 разів і в дуже неоднорідних - більше ніж у 10 разів.
Однорідні пласти звичайно складені піщаними, гравійно-піщаними і рівномірно тріщинуватими породами із спокійними умовами залягання; неоднорідні - нерівномірно тріщинуватими і закарстованими породами, а також у деяких випадках валунно-гравійно-галечниковими відкладами з різнозернистим за складом заповнювачем; дуже неоднорідні - надто нерівномірно тріщинуватими і закарстованими породами. Останні поширені у складчастих областях і в межах давніх кристалічних щитів.
Продуктивні водоносні горизонти і комплекси родовищ з простими гідрогеологічними умовами характеризуються умовно однорідними фільтраційними властивостями, зі складними - неоднорідними, з дуже складними - дуже неоднорідними.
Складність гідрогеологічних умов визначається також особливостями природно-антропогенної гідрохімічної обстановки, яка може бути простою, складною і дуже складною.
Родовища питних і технічних підземних вод, які передбачаються для розробки окремими водозаборами, за складністю гідрогеологічних умов поділяються на три групи:
Перша група. Родовища (ділянки) з простими гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними умовами, які характеризуються спокійним заляганням водоносних горизонтів, витриманою потужністю та однорідними фільтраційними властивостями водовмісних порід, простими гідрохімічними умовами. Основні джерела формування запасів підземних вод та їхні зміни при експлуатації можуть бути кількісно визначені в процесі розвідувальних робіт. Можливе проведення обґрунтованого прогнозу впливу водовідбору, що планується, на довкілля. Розвідувальні роботи та освоєння запасів можливі без з прогнозу впливу водовідбору, що планується, на довкілля. Розвідувальні роботи та освоєння запасів можливі без застосування спеціальних технологій, які потребують великих витрат або недостатньо опрацьованих технологій.
Друга група. Родовища (ділянки) зі складними гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними умовами, які характеризуються складністю геологічної будови, значною мінливістю потужностей і неоднорідністю фільтраційних властивостей водовмісних порід, складними гідрохімічними умовами, за яких можливі зміни якості води можуть бути встановлені наближено розрахунковим шляхом. Частина джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод та їхні зміни під час експлуатації визначаються надійно, а частина може бути встановлена наближено. Можлива оцінка змін деяких умов навколишнього природного середовища. Застосування спеціальних технологій під час розвідки запасів необхідне в обмежених обсягах.
Третя група. Родовища (ділянки) з дуже складними гідрогеологічними, водогосподарськими, еколого-геологічними і гірничо-геологічними умовами, які характеризуються дуже складною геологічною будовою, обмеженим (осередковим) поширенням водоносних горизонтів, великою мінливістю потужностей і фільтраційних властивостей водовмісних порід, дуже складними гідрохімічними умовами, за яких можливі зміни якості води та впливу водозабору на довкілля можуть бути передбачені тільки на підставі аналізу загальної гідрогеологічної та водогосподарської обстановки або за аналогією з подібними родовищами, що експлуатуються. Джерела формування запасів підземних вод можуть бути оцінені лише наближено. Проведення розвідувальних робіт можливе лише за умови застосування спеціальних технологій, що потребують великих витрат (довготривалі відкачування, глибокі свердловини складної конструкції, унікальне обладнання, променеподібні водозабори). До цієї групи належать родовища, що потребують штучного поповнення запасів підземних вод.
Характерними прикладами родовищ III групи є: родовища тріщинно-карстових і тріщинно-жильних вод; у крайових частинах артезіанських басейнів платформного типу у пластах з дуже неоднорідними фільтраційними властивостями і з неявно вираженими джерелами формування ЕЗПВ; у наскрізних таликах в області поширення багаторічномерзлих порід.
Питання про визначення ступеня складності гідрогеологічних умов родовища й віднесення його до тієї чи іншої групи має принципове значення, оскільки, визначає методику, склад і обсяг пошуково-розвідувальних робіт, а також необхідний ступінь вивченості ЕЗПВ для обґрунтування підготовленості родовища до промислового освоєння.
При вирішенні цього питання слід керуватися такими принципами:
Для віднесення родовища до групи вищої складності достатньо аби хоча б одна з ознак, яка визначає групу складності (умови залягання і будови, можливість визначення джерел формування експлуатаційних запасів, неоднорідність фільтраційних властивостей, гідрохімічна та екологічна обстановка, геолого-технічні умови), відповідала цій групі.
При визначенні групи складності за умовами залягання, витриманістю потужності, розповсюдження і неоднорідністю фільтраційних властивостей водовмісних порід визначальними є ці характеристики продуктивного водоносного горизонту.
За наявності в межах родовища двох або декількох продуктивних водоносних горизонтів вони можуть характеризуватися різною складністю і належати до різних груп. Усе родовище в цілому кваліфікується за водоносним горизонтом зі складнішими гідрогеологічними умовами.
За наявності на родовищі декількох ділянок з різними гідрогеологічними умовами їхня складність може також відповідати різним групам і кваліфікуватися диференційовано. Група складності всього родовища в цілому відповідає ділянці з найбільш складними умовами, а в окремих випадках (при різнотипних ділянках) може не виділятися.
Антропогенні джерела формування запасів і розширення складу та цільових завдань з оцінки запасів можуть змінювати уявлення про складність родовища.
У розглянутих принципах знаходять відображення практично лише природні й антропогенні фактори формування запасів, що склалися до початку експлуатації в побутових умовах. Разом із тим, велику роль при визначенні складності родовищ повинні мати й фактори, які викликатимуть зміни умов формування ЕЗПВ у процесі експлуатації під антропогенним впливом, у тому числі і впливом власне водовідбору. При врахуванні таких факторів уявлення про складність гідрогеологічних умов родовищ можуть принципово змінюватися.
Зокрема, при оцінці групи складності розвідуваного родовища, окрім факторів, покладених в основу їхнього групування, має враховуватися весь комплекс завдань, які виникають під час оцінки ЕЗПВ, у тому числі:
а) ступінь можливої зміни основних природних і антропогенних факторів формування ЕЗПВ у процесі наступної експлуатації;
б) можливість достовірного прогнозування впливу експлуатації на навколишнє середовище, у тому числі меліоративного ефекту;
в) можливості повного врахування усіх факторів формування ЕЗПВ у прогнозних розрахунках.
Невідповідність режиму експлуатації прогнозним розрахункам у бік її збільшення з часом має розглядатися як непідтвердження запасів, оскільки веде до невиправданого завищення витрат на використання підземних вод або до штучного стримування їхнього освоєння. Складність умов формування ЕЗПВ є фактором, що визначає вимоги щодо детальності та достовірності вивчення родовищ підземних вод.