Невідкладні стани

71

РОЛЬ АНАМНЕЗУ Й ОБСТЕЖЕННЯ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ НЕПРИТОМНОСТІ

Загальні положення

Кожний лікар обов'язково повинен знати причину непритомності, щоб завчасно попередити цей стан, який інколи може бути досить небезпечним. Тому надзвичайно важливим є збирання анамнезу, тобто пошук чинників, що викликають або провокують непритомність (навантаження, різкі повороти голови, зміни положення тіла, медикаменти, які приймає хворий та ін.). Не менш суттєвим є, раптовість виникнення та швидкість минання непритомності.

Багаторічний клінічний досвід спеціалістів, котрі займаються проблемами непритомності, підтверджує, що лише дані ретельно зібраного анамнезу та фізикальне обстеження хворих дають змогу встановити можливу причину цього стану у 49-85% хворих.

Отже, ґрунтовно зібраний анамнез і всебічне обстеження пацієнтів перед здійсненням ортопедичного втручання відіграють значну роль для профілактики непритомності.

Основні напрямки збирання анамнезу

При розпитуванні пацієнта лікар передусім повинен звернути увагу на чинники, які найчастіше зумовлюють розвиток стану непритомності:

∙неспокій, страх, емоційне напруження, біль, інструментальні маніпуляції (вазо-вагальна непритомність);

∙фізичні навантаження (тахіаритмія та ін.);

∙провокуючі фактори (постуральні зміни – ортостатична гіпотензія);

∙різкі повороти голови, гоління чи дискомфорт від тісного комірця (надмірна чутливість каротидного клубочка);

∙кашель, чхання, сечовиділення, дефекація, інструментальні процедури, проби Вальсальви та ін. (ситуаційна непритомність);

∙продромальні прояви – дискомфорт в епігастральній ділянці, потіння, нудота, стенокардія, ядуха;

∙реакція на приймання деяких медикаментів, здатних викликати розвиток загальних ускладнень;

∙фармакологічна несумісність, зокрема вазоконстрикторів, що входять до складу місцевих анестетиків, з ліками, які вживає хворий.

Для профілактики непритомності, крім ретельного збирання анамнезу, не менш важливі такі основні правила:

∙неприпустимим є здійснення місцевого знеболення та подальшого втручання без попередньої оцінки психоемоційного і фізичного стану хворого, а також у випадках негативного ставлення пацієнта до лікаря;

∙особливу увагу необхідно звернути на алергологічний та фармакотерапевтичний анамнези (треба також поцікавитися, чи проводилося раніше хворому місцеве знеболення і як він його переносив);

∙перед втручанням лікар-стоматолог повинен провести об'єктивне

72

обстеження пацієнта (виявити основні й супутні хвороби та ступінь їх тяжкості) і на підставі отриманих даних ретельно проаналізувати показання щодо проведення місцевої анестезії, здійснити підбір відповідного анестетика й вазоконстриктора, вибрати для пацієнта оптимальну позу (голова, тулуб) та ін.;

∙якщо під час анамнезу виявлено, що стани непритомності у хворого повторюються, а етіологію їх з'ясувати не вдається, то його потрібно направити до спеціалістів вузького профілю (кардіолог, невропатолог, уролог, психіатр та ін.);

∙після отримання висновку відповідних спеціалістів про відсутність протипоказань щодо ортопедичного втручання, яке здійснюватиметься під місцевим знеболенням, лікар має застосувати той чи інший варіант психологічної та медикаментозної підготовки, найсприятливіший для

пацієнта.

Жодну маніпуляцію чи втручання лікар стоматолог-ортопед не повинен розпочинати без попередньої оцінки психоемоційного і загального стану пацієнта, а також без визначення частоти серцевих скорочень і величини артеріального тиску.

Додаток

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЯКІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ДЕЯКИХ СИНДРОМАХ

1.ПРИСТУП СТЕНОКАРДІЇ: нітрогліцерин в таблетках або капсулах або аерозолі, корвалол або валокордин, сибазон (седуксен, реланіум, діазепам), баралгін або трамал.

2.ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДУ: нітрогліцерин, промедол або трамал, сибазон (седуксен, реланіум), супрастин або димедрол або діпразин або тавегіл, атропін.

3.ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ: клофелін, дібазол, папаверин, сибазон (седуксен, реланіум), баралгін, магнія сульфат, ніфедипін, верапаміл.

4.ПРИСТУП ПАРОКСИЗМАЛЬНОЇ ТАХИАРИТМІЇ: розчин новокаїнаміду або 10% розчин лідокаїну.

5.ЗНЕПРИТОМНІННЯ: нашатирний спирт, 10% розчин кофеїнабензоату натрію, розчин кордіаміну.

6.КОЛАПС: 1% розчин мезатону, розчин кордіаміну, 10% розчин кофеїна-бензоату натрію, преднізолон або дексаметазон.

7.АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, ВИКЛИКАНИЙ ЛІКАРСЬКИМИ ПРЕПАРАТАМИ: 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду, 0,1% розчин норадреналіну гідротартрату, 2,4% розчин еуфіліну, поліглюкін, реополіглюкін, натрію хлориду ізотонічний розчин, 5% розчин глюкози, аерозоль алупенту, 0,1% розчин атропіну сульфату, 2% розчин супрастину, 0,1% розчин тавегілу, преднізолон або

73

дексаметазон, баралгін або трамал, сибазон (седуксен, реланіум, діазепам), фуросемід, 0,06% розчин корглікону.

8. ПРИСТУП БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ: аерозолі бронхолітиків (фенотерол або сальбутамол), таблетки ізадрину (0,005) або ефедрину гідрохлориду (0,025), розчини: еуфіліну 2,4%, преднізолону (або дексаметазону), тавегіл 0,1% (або супрастіну 2%), атропіну сультафу 0,1% (або метацину 0,1%), адреналіну гідрохлориду 0,1%.

9.ГОСТРА КРОПИВНИЦЯ: розчини: супрастину 2% (або тавегілу 0,1%), преднізолону (або дексаметазону), адреналіну гідрохлориду

0,1%, ефедрину гідрохлориду 5%, кальцію глюконату 10%. 10.НАБРЯК КВІНКЕ: розчини: супрастину 2% (або тавегілу 0,1%),

преднізолону (або дексаметазону), адреналіну гідрохлориду 0,1%, ефедрину гідрохлориду 5%, мезатону 1%, етакринової кислоти (урегіду) або фуросеміду (лазикса).

11.ПРИСТУП ЕПІЛЕПСІЇ: сибазон (або седуксен, реланіум, діазепам), 0,5% розчин.

12.ПРИСТУП ІСТЕРІЇ: сибазон (діазепам, реланіум, седуксен), 0,5% розчин.

13.ТИРЕОТОКСИЧНИЙ КРИЗ: розчин аміназину, 0,5% розчин сибазону (діазепаму, реланіуму, седуксену), преднізолон, анапрілін.

14.ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ: простий інсулін, розчини: глюкози 5 та 40%, NaCl 0,9%, адреналіну гідрохлориду 0,1%.

15.СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНІМАЦІЯ: розчини: адреналіну гідрохлориду 0,1%, норадреналіну гідротартрату 0,1%, кальцію хлориду 10%, натрію гідрокарбонату 4%, лідокаїну гідрохлориду 2%, натрію хлориду ізотонічний розчин, поліглюкін, реополіглюкін.

16.КРОВОТЕЧА: дицинон 12,5%, памба (амбен) 1%, кальцію хлорид 10%, аскорбінова кислота 5%, вітамін К – вікасол 1%, амінокапронова кислота 5%, вітамін РР – рутин 0,05, дібазол 0,5%, папаверин 2%, капрофен, гемостатична губка, оксицелодекс.

74

Література:

1.Авруцкий Г.Я., Балаболкин М.И., Баркаган З.С. и др. Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь: Справочник / Под ред. Е.И.Чазова. – М.: Медицина, 1998. – 640 с.

2.Анестезиология и реаниматология (под редакцией Долиной О.А.). – Москва: Медицина, 1998. – 544 с.

3.Бородулин В.И. Неотложная диагностика и терапия. – Санкт-Петербург: ИКФ «Фолиант», 1997. – 421 с.

4.Верткин А.Л., Прохорович Е.А., Тополянский А.В., Тищенко А.Д. Лекарственные средства для оказания неотложной медицинской помощи в практике врача-стоматолога // Стоматология для всех, 2002. - №4.

5.Вудли М., Уэлан А. (под ред.) Терапевтический справочник Вашингтонского университета. – М.: Практика, 1995. – 823 с.

6.Голиков А.П., Закин А.М. Справочник по неотложной терапии. – М., 1991.

7.Голиков С.Н. Неотложная помощь при острых отравлениях. – М.: Медицина, 1997. – 312 с.

8.Грицюк А.И., Голиков А.П., Мерзон А.К. и др. Неотложные состояния в клинике внутренних болезней / Под ред. А.И.Грицюка. – К.: Здоров’я, 1995. – 592 с.

9.Гроер К., Кавалларо Д. Сердечно-легочная реанимация. – М.: Практика, 1996, 124 с.

10.Гумецький Р.А., Рожко М.М., Завадка О.Є., Скрипніков П.М. Ускладнення від місцевої анестезії у щелепно-лицевій ділянці / Посібник у 2-х томах. – Т.1. – Львів – Івано-Франківськ: видавничий дім “Наутілус”, 2000. – 233 с.

11.Гумецький Р.А., Завадка О.Є., Рожко М.М., Січкоріз Л.М. Психологічна і медикаментозна підготовка пацієнтів у стоматологічній практиці. – Львів, 2000. – 233 с.

12.Данилевський М.Ф., Ревенок О.А., Ревенок Б.А. Психофармакотерапія та психотерапія в терапевтичній стоматології, що їх застосовують в осіб, які потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Матеріали I (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 1999. – С. 196-197.

13.Дон Х. Принятие решения в интенсивной терапии. – М.: Медицина, 1995. – 223 с.

14.Зильбер А.П. Искусственная вентиляция легких при острой дыхательной недостаточности. – М.: Медицина, 1988.

15.Зорян Е.В., Рабинович С.А., Анисимова Е.Н., Лукьянов М.В. Особенности оказания стоматологической помощи пациентам с факторами риска: Методические рекомендации. – М., 1997. – 44 с.

16.Зуєва Л.М., Сизоненко Н.С., Слива В.І., Стебельський О.С., Ксенко Л.В. посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. – Київ: Здоров’я, 1993. – 316 с.

17.Ивасенко П.И., Вагнер В.Д., Скальский С.В., Митина Е.А., Вагнер Л.В. Неотложные состояния в амбулаторной стоматологической практике

75

(алгоритмическое руководство). – М.: Медицинская книга; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2002. – 96 с.

18.Ивасенко П.И., Петрин И.Н., Вагнер В.Д. и др. Профилактика, неотложная помощь и реанимация при анафилактическом шоке в практике врача-стоматолога: Методические рекомендации. – Омск, 1994. – 18 с.

19.Кара М., Пуавер М. Первая медицинская помощь при расстройствах дыхания: Пер. с франц. – М.: Медицина, 1999.

20.Карвасарский Б.Д. Неврозы: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1980. – 448 с.

21.Колмогоров С.И., Ивасенко П.И., Вагнер В.Д. и др. Неотложные состояния и реанимация в стоматологии: Методические рекомендации. – Омск, 1996. – 21 с.

22.Конобевцев О.Ф., Иванов В.С., Максимовский Ю.М. и др. Профилактика и лечение лекарственного шока в стоматологической практике: Методические рекомендации. – М., 2001. – 26 с.

23.Коровин Л.М. Пароксизмальные расстройства сознания. – Л.: Медицина, 2003. – 62 с.

24.Максимовский Ю.М.. Лазебник Л.Б., Лукьянов М.В., Плавунов Н.Ф. Экстренные и неотложные состояния в практике стоматолога. – М.: Медицина, 2003. – 157 с.

25.Маламед С.Ф. Неотложная медицина…назад к основам // Ж. «Клиническая стоматология». – 2000. - №1.

26.Малая Л.Т., Власенко М.А., Микляев Ю.И. Инфаркт миокарда. – М., 2001.

27.Михайлович В.А. Руководство для врачей скорой помощи. – М.: Медицина, 1999. – 544 с.

28.Неговский В.А. Основы реаниматологии. – Ташкент: Медицина, 2000. – 600 с.

29.Неговский В.А. Патофизиология и терапия агонии и клинической смерти. – М.: Медицина, 1994.

30.Неговский В.А., Гурвич М.А., Золотокрылина Е.С. Постреанимационная болезнь. – М.: Медицина, 1999. – 384 с.

31.Ожильви К. Экстренная помощь в медицинской практике (перевод с англ.). – М.: Медицина, 1997. – 672 с.

32.Профилактика, диагностика и лечение неотложных состояний: Матер. IX науч.-практ. конф. – К.: Здоров’я, 1999. – 180 с.

33.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. – К.: Книга Плюс, 2003. – 584 с.

34.Рощина П.И., Максимовская Л.Н. СПРАВОЧНИК. Лекарственные средства. Стоматология. – М.: Триада, 1993, 207 с.

35.Рябов Г.А. Критические состояния в хирургии. – М.: Медицина, 1999. – 319 с.

36.Сметнев А.С., Петрова Л.И. Неотложные состояния в клинике внутренних болезней. – М.: Медицина, 1998. – 224 с.

76

37.Сметнев А.С., Юревич В.М. Респираторная терапия. – М.: Медицина, 1994.

38.Стош В.И. Обезболивание при стоматологических вмешательствах у больных аллергозами. Дис., к.м.н., Москва, 1991.

39.Стош В.И., Рабинович С.А. Организация лечения неотложных состояний в амбулаторной стоматологической практике. – Мат. III Всерос. науч-прак. конф. «Актуальные проблемы стоматологии». – М., 1999, С.122-124.

40.Стош В.И., Рабинович С.А. Основные принципы неотложной помощи в амбулаторной стоматологии. – Тр. VII Всерос. съезда стоматологов. – М.: 2001. – С. 117-119.

41.Стош В.И., Рабинович С.А., Зорян Е.В. Руководство по анестезиологии и оказанию неотложной помощи в стоматологи. – М.: МЕДпрессинформ, 2002. – 288 с.

42.Сумароков А.В., Михайлов А.А. Аритмии сердца. – М., 1976. 43.Терневой К.С., Бутылин Ю.П., Бобылев Ю.И. Неотложные состояния.

Патофизиология, клиника, лечение (атлас). – Киев, «Здоров’я», 1984. – 262 с.

44.Томов Л., Томов И. Нарушение ритма сердца. – София, 1999.

45.Чазов Е.И. Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь: Справочник. – М.: Медицина, 1988. – 640 с.

46.Чепкий Л.П., Возіанов О.Ф., Грицюк О.Й. та ін. Швидка медична допомога / Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1992. – 311 с.

47.Яковлева В.И. и др. Диагностика, лечение и профилактика стоматологических заболеваний. – Минск: Высшая школа, 1994. – 493 с.

77