yandbtm
.pdf85 |
3665 |
4500 |
3665 |
85 |
1500 |
|
|
|
|
80 |
2550 |
3050 |
640 |
3050 |
2540 |
80 |
1150 |
40 |
1960 |
4x2000=8000 |
1960 |
40 |
1000 |
|
|
|
|
a |
6x1500=9000 |
a |
700 |
|
|
|
12000 |
|
85
15 |
70 |
80
80,100 |
140,160,180 |
15 70
60 |
100,120 |
40 40 |
80-180
100,120
Рис. 4.9. Решітчасті прогони прольотом 12 м
При невеликих зусиллях в елементах наскрізних прогонів їх можна виготовляти з поясами з гарячекатаних кутиків і решіткою з круглої або квадратної сталі, яка вигинається з цілого стержня по заданій формі і розмірах (рис. 4.10). Верхній пояс має тавровий переріз, зкомпонований з двох кутиків, а нижній пояс запроектований з одного кутика, повернутого на 45° по відношенню до вертикальної осі. Стержень решітки вигинається таким чином, щоб у місцях з’єднання його з поясами утворювались прямолінійні ділянки для накладання зварних швів. Обпирання на верхній пояс кроквяної ферми здійснюється за допомогою коротиша з рівнополичкового кутика.
Вісьісь фермиферми
Рис. 4.10. Прутковий прогон
151
Розкріплення верхніх поясів наскрізних прогонів у площині схилу виконується аналогічно суцільним прогонам (див. п. 4.2). При необхідності розкріплення нижніх поясів у напрямку дії скатної складової передбачається система в’язей, яка складається з розпірок, розтяжок або розкосів. Вони закріплюються у вузлах верхніх поясів прогонів і відстані між ними обираються з умови неперевищення гнучкістю верхнього пояса в горизонтальному напрямку в процесі монтажу граничного значення, яке дорівнює 220. Розтяжки по нижнім поясам розташовуються з урахуванням граничного значення гнучкості в тому ж напрямку 400. Для геометричної незмінності у вертикальній системі в одному з кроків прогонів передбачається постановка розкосів (рис. 4.11, а)
aа
бб
Рис. 4.11. Варіанти розкріплення решітчастих прогонів з їх площини
Аналогічного ефекту можна досягти постановкою розкосів між верхніми і нижніми поясами суміжних прогонів (рис. 4.12, б). І в цьому випадку розміщення розкосів має задовольняти вимогам не перевищення граничних значень гнучкості поясів в горизотальному напрямку.
Наскрізні прогони можуть бути використані як в’язі між кроквяними фермами у вигляді розпірок (рис. 4.12, а) або вертикальних в’язей (рис. 4.12, б, в).
152
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
б |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
б |
|
|
|
в |
Рис. 4.12. Варіанти включення решітчастих прогонів |
упросторову роботу каркасу будівлі:
а– розпірки по верхніх поясах суцільно-стінчастих ригелів (розрізна схема); б – розкріплення нижнього поясу ригелів (нерозрізна схема); в – обпирання прогонів на ферми по нерозрізній схемі без розкріплення і з розкріпленням нижнього поясу ферми з її площини
Розрахунок наскрізних прогонів виконується аналогічно розрахунку ферм (див. п. 1.6), причому навантаження від покрівлі та снігу (вітру) прикладається до верхнього пояса як рівномірно розподілене, що викликає місцеві згинальні моменти в поясі. У вигляді зосереджених сил можуть бути прикладені навантаження від технологічного обладнання, ремонтників тощо, що передбачено технічним завданням на проектування.
Запитання для самоконтролю
1.Охарактеризуйте різні за типами перерізів суцільні прогони.
2.Що таке перфорований прогін і як він виготовляється?
3.Яким чином прогони закріплюються на кроквяних конструкціях?
4.Яке призначення тяжів (розпірок) між прогонами і як вони розміщуються в покриттях?
153
5.Як розраховуються прогони, які розташовані на нахиленому поясі кроквяної ферми?
6.Як перевіряється міцність нерозрізних прогонів, матеріал яких працює в пружньо-пластичній зоні?
7.Як визначаються зусилля в тяжах, які розкріплюють прогони
вскатній площині?
8.Охарактеризуйте області застосування і конструктивні рішення наскрізних прогонів.
9.Наведіть конструктивне рішення пруткового прогону.
10.Яким чином наскрізні прогони можуть бути використані як в’язі між кроквяними фермами?
154
Список літератури
1.Металлические конструкции: Общий курс: Учебник для вузов /Под общ. ред. Е.И. Беленя – М.: Стройиздат, 1986. – 560 с.
2.Сварные строительные конструкции. – Т. 2. Типы конструкций /В.Н. Шимановский, Э.Ф. Гарф, В.А. Пермяков и др.; Под ред. Л.М. Лобанова. – К.: ИЭС им. Е.О. Патона, 1997. – 680 с.
3.СНИП II-23-81*. Стальные конструкции. Нормы проектирования. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1990. – 96 с.
4.Пособие по проектированию стальных конструкций (к СНИП II-23-81* “Стальные конструкции”) /ЦНИИСК им. Кучеренко Госстроя СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989. – 148 с.
5.СНИП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия /Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. – 36 с.
6.Стальные конструкции производственных зданий: Справочник /А.А. Нилов, В.А. Пермяков, А.Я. Прицкер. – К.: Будівельник, 1986. – 272 с.
7.Металеві конструкції. Матеріали. Основи розрахунку. З’єднання: Навч. посібник для студентів спеціальності “Промислове та цивільне будівництво” /В.О. Пермяков, В.В. Трофимович, В.Л. Тарасенко. – К:
ІЗИН, 1996. – 204 с.
8.Покриття будівлі по сталевих фермах: Методичні вказівки до виконання курсового проекту /Уклад.: В.О. Володимирський, Д.В. Михайловський, Ю.Ю. Зубар. – К.: КНУБА, 2003. – 40 с.
155
156
Д О Д АТ К И
Додаток 1
Коефіцієнти ϕ продольного вигину центрально-стиснутих елементів
Гнучкість, |
|
Коефіцієнти ϕ для елементів з сталі з розрахунковим опором Ry, МПа (кгс/см2) |
||||||||||
200 |
240 |
280 |
320 |
360 |
400 |
440 |
480 |
520 |
560 |
600 |
640 |
|
λ |
(2050) |
(2450) |
(2850) |
(3250) |
(3650) |
(4100) |
(4500) |
(4900) |
(5300) |
(5700) |
(6100) |
(6550) |
|
||||||||||||
10 |
988 |
987 |
985 |
984 |
983 |
982 |
981 |
980 |
979 |
978 |
977 |
977 |
20 |
967 |
962 |
959 |
955 |
952 |
949 |
946 |
943 |
941 |
938 |
936 |
934 |
30 |
939 |
931 |
924 |
917 |
911 |
905 |
900 |
895 |
891 |
887 |
883 |
879 |
40 |
906 |
894 |
883 |
873 |
863 |
854 |
846 |
839 |
832 |
825 |
820 |
814 |
50 |
869 |
852 |
836 |
822 |
809 |
796 |
785 |
775 |
764 |
746 |
729 |
712 |
60 |
827 |
805 |
785 |
766 |
749 |
721 |
696 |
672 |
650 |
628 |
608 |
588 |
70 |
782 |
754 |
724 |
687 |
654 |
623 |
595 |
568 |
542 |
518 |
494 |
470 |
80 |
734 |
686 |
641 |
602 |
566 |
532 |
501 |
471 |
442 |
414 |
386 |
359 |
90 |
665 |
612 |
565 |
522 |
483 |
447 |
413 |
380 |
349 |
326 |
305 |
287 |
100 |
599 |
542 |
493 |
448 |
408 |
369 |
335 |
309 |
286 |
267 |
250 |
235 |
110 |
537 |
478 |
427 |
381 |
338 |
306 |
280 |
258 |
239 |
223 |
209 |
197 |
120 |
479 |
419 |
366 |
321 |
287 |
260 |
237 |
219 |
203 |
190 |
178 |
167 |
130 |
425 |
364 |
313 |
276 |
247 |
223 |
204 |
189 |
175 |
163 |
153 |
145 |
140 |
376 |
315 |
272 |
240 |
215 |
195 |
178 |
164 |
153 |
143 |
134 |
126 |
150 |
328 |
276 |
239 |
211 |
189 |
171 |
157 |
145 |
134 |
126 |
118 |
111 |
160 |
290 |
244 |
212 |
187 |
167 |
152 |
139 |
129 |
120 |
112 |
105 |
099 |
170 |
259 |
218 |
189 |
167 |
150 |
136 |
125 |
115 |
107 |
100 |
094 |
089 |
180 |
233 |
196 |
170 |
150 |
135 |
123 |
112 |
104 |
097 |
091 |
085 |
081 |
190 |
210 |
177 |
154 |
136 |
122 |
111 |
102 |
094 |
088 |
082 |
077 |
073 |
200 |
191 |
161 |
140 |
124 |
111 |
101 |
093 |
086 |
080 |
075 |
071 |
067 |
210 |
174 |
147 |
128 |
113 |
102 |
093 |
085 |
079 |
074 |
069 |
065 |
062 |
220 |
160 |
135 |
118 |
104 |
094 |
086 |
077 |
073 |
068 |
064 |
060 |
057 |
Примітка. Значення коефіцієнтів ϕ в таблиці збільшені в 1000 разів.
157
Додаток 2
Коефіцієнти впливу форми перерізу η
Тип |
|
Af |
|
|
Значення η при |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Схема перерізу |
0 ≤ λ ≤ 5 |
|
λ > 5 |
|||||||
перерізу |
|
|
|
|||||||
Aw |
|
|||||||||
|
0,1≤ m ≤ 5 |
|
5 < m ≤ 20 |
0,1≤ m ≤ 5 |
5 < m ≤ 20 |
|||||
|
|
|
1 |
|
|
е |
- |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
|
|
|||||
h |
e |
t |
|
|
|
|
|
2 |
t |
h |
0,25 |
- |
0,85 |
0,85 |
0,85 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
e |
|
- |
0,75+0,02 λ |
0,75+0,02 λ |
0,85 |
|
|
|
|||||
|
t |
|
e |
|
(1,35-0,05m)- |
|
|
4 |
|
|
- |
1,1 |
1,1 |
||
h |
|
|
0,01(5-m) λ |
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
h = 0,25 |
|
|
|
|
|
|
158
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження дод. 2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип |
Схема перерізу |
|
Af |
|
|
|
|
Значення η при |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
0 |
£ l £ 5 |
|
l > 5 |
||||||||||||
перерізу |
|
|
|
|
|||||||||||
|
Aw |
|
|||||||||||||
|
|
0,1≤ m ≤ 5 |
|
5 < m ≤ 20 |
0,1≤ m ≤ 5 |
5 < m ≤ 20 |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
0,25 |
(1,45-0,05m)- |
1,2 |
|
|
1,2 |
||||||||
|
|
0,01(5-m) |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
l |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
5 |
|
0,5 |
|
(1,75-0,1m)- |
1,25 |
|
|
1,25 |
|||||||
|
|
0,02(5-m) |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
l |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
(1,90-0,1m)- |
|
|
|
|
1,3 |
|||||
|
|
³1,0 |
|
1,4-0,02 l |
|||||||||||
|
|
0,02(6-m) |
|
|
|
||||||||||
|
|
l |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a1 |
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
- |
η |
é |
|
|
ù |
|
ns |
|
|
|
ns |
|
|
h |
ê1-0,3(5-m) a1 ú |
|
|
|
|
|
|
||||||||
Af |
|
|
s ë |
|
h û |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Aw |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
h |
- |
|
æ |
- 0,8 |
a |
ö |
æ |
- 0,8 |
a |
ö |
æ |
- 0,8 |
a |
ö |
|
n ç1 |
1 |
÷ |
n ç1 |
1 |
÷ |
n ç1 |
1 |
÷ |
||||||
|
a |
|
|
s è |
|
h |
ø |
s è |
|
h |
ø |
s è |
|
h |
ø |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження дод. 2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип |
|
|
Af |
|
|
|
|
|
|
|
Значення η при |
||||||
|
Схема перерізу |
|
0 £ λ £ 5 |
|
|
λ > 5 |
||||||||||||
|
перерізу |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
Aw |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
0,1≤ m ≤ 5 |
|
5 < m ≤ 20 |
|
0,1≤ m ≤ 5 |
5 < m ≤ 20 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
0,25 |
(0,75+0,05m)+ |
|
1,0 |
|
1,0 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
+0,01(5-m) λ |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
8 |
|
0,5 |
|
(0,5+0,1m)+ |
|
1,0 |
|
1,0 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
+0,02(5-m) λ |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
159 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
³1,0 |
(0,25+0,15m)+ |
|
1,0 |
|
1,0 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
+0,03(5-m) λ |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
0,5 |
|
(1,25-0,05m)- |
|
1,0 |
|
1,0 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
0,01(5-m) λ |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
³1,0 |
(1,5-0,1m)- |
|
1,0 |
|
1,0 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
0,02(5-m) λ |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закінчення дод. 2 |
||
Тип |
|
Af |
|
|
Значення η при |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
переріз |
Схема перерізу |
0 ≤ λ ≤ 5 |
|
λ > 5 |
|||||
|
|
|
|||||||
Aw |
|
||||||||
у |
|
|
|
|
|
||||
|
0,1≤ m ≤ 5 |
|
5 < m ≤ 20 |
0,1≤ m ≤ 5 5 < m ≤ 20 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,4 |
|
|
0,5 |
1,4 |
1,4 |
1,4 |
160
10
|
|
|
|
|
1,35+0,05 |
|
|
|
1,0 |
1,6-0,01(5-m) λ |
1,6 |
1,6 |
|||
|
m |
||||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,0 |
1,8-0,02(5-m) |
|
1,8 |
1,3+0,1m |
1,8 |
|
|
λ |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
0,5 |
1,45+0,04m |
1,65 |
1,45+0,04 |
1,65 |
||
m |
|||||||
|
|
|
|
|
|