Об'єм смислової і механічної пам'яті

Об’єм смислової пам’яті				Об’єм механічної пам’яті
Кількість слів першого ряду (А)	Кількість слів, що запам’яталися (В)	Коефіцієнт смислової пам’яті С=В/А	Кількість слів другого ряду (А)		Кількість слів, що запам’яталися (В)	Коефіцієнт механічної пам’яті С=В/А

Отже в другому розділі ми дослідили загальну характеристику психічних процесів молодших школярів , більш детально опрацювали пам'ять дітей цього віку. Розібрали методи дослідження пам'яті дітей молодшого шкільного віку.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі ми проаналізували поняття пам'яті як психологічної категорії, розібрали її різновиди та процеси, їх особливості. Також коротко розглянули пізнавальні психічні процеси у дітей молодшого шкільного віку та більш докладніше ми опрацювали пам'ять у цьому віці. Подали методики для дослідження процесів пам'яті у молодших школярів.

Як ми дізналися вже, момент підготовки дитини до школи є підсумком її дошкільного дитинства, який докорінно змінює ситуацію розвитку. Аби початок шкільного навчання став стартом нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм діяльності та спілкування, в іншому випадку дошкільна лінія розвитку загальмовується, а шкільна не може повноцінно розгорнутися.

Дошкільний вік - вік інтенсивного розвитку пам'яті. У цей період пам'ять є провідним пізнавальним процесом, психічною функцією. Дитина починає користуватися прийомами запам'ятовування вже свідомо. Однак мимовільне запам'ятовування залишається продуктивнішим.

Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування. Інтенсивно розвивається довільна пам'ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Довільне запам'ятовування буває найпродуктивнішим тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом діяльності школярів.

У молодшому шкільному віці виникає загроза неправильного використання пам'яті, яка особливо негативно позначається на подальших етапах навчання. Намагаючись запам'ятати якомога більший обсяг матеріалу, учень послаблює роботу над його осмисленням, спирається на механічне запам'ятовування.

Вчителю потрібно забезпечити усвідомлення і виконання дітьми правила: запам'ятовувати тільки після того, як зрозумів. Учитель дає дитині вказівки щодо способів і методів запам'ятовування та відтворення матеріалу. Необхідною умовою запам'ятовування є розуміння - вчитель фіксує увагу дитини на необхідності розуміння, вчить дитину розуміти те, що вона повинна запам'ятати, задає мотивацію стратегії запам'ятовування: збереження знань, навичок не тільки для розв'язання шкільних завдань, але і для всього майбутнього життя.

Отже ми дізналися, що у дітей молодшого шкільного віку більш інтенсивно розвивається довільна пам'ять ніж мимовільно, у них значно підвищується здатність заучувати й відтворювати. Але щоб учні не просто заучували матеріал, а і осмислювали його, вчитель повинен допомагати їм це зрозуміти.