- •Література 191 Розділ 1 інженерна психологія як наукова дисципліна
- •Передумови виникнення
- •Завдання та напрямки
- •Методи інженерної психології
- •Інженерна психологія в системі наук
- •Контрольні запитання
- •2.2. Розподіл функцій у слм
- •Порівняльні характеристики виконання функцій людиною і машиною
- •2.3. Показники якості функціонування
- •2.4. Інформація та оператор у системі управління
- •Контрольні запитання
- •Характеристики порогів чутливості різних аналізаторів
- •3.1.1. Характеристика зорового аналізатора
- •Характеристики засліплюючої яскравості
- •Залежність часу інерції відчуття від яскравості та кутових розмірів об'єкта
- •Середня тривалість фіксації погляду при вирішенні завдань інформаційного пошуку
- •3.1.2. Характеристики слухового аналізатора
- •3.1.3. Характеристики тактильного аналізатора
- •3.1.4. Взаємодія аналізаторів під час приймання інформації
- •3.2. Зберігання та переробка інформації
- •3.3 Прийняття рішень
- •Структура процесу прийняття рішень
- •3.4. Керуючі дії оператора
- •Рекомендовані зусилля для різних типів органів управління
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Розділ 4 діяльність оператора в системі « л юд и н а — м аш и н а»
- •Основні характеристики і види діяльності операторів
- •Фактори впливу на операторську діяльність
- •Методи відображення, опису й аналізу діяльності оператора
- •Опис членів алгоритму
- •Функціональні стани оператора
- •Групова діяльність операторів
- •Типи соціально психологічних виробничих конфліктів
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Проектування технічних засобів діяльності оператора
- •Проектування засобів відображення інформації
- •Порівняльна характеристика сприймання різних форм зображень
- •Характеристики розрізнення і впізнання неоднакових за складністю знаків
- •Довжина алфавіту за різних засобів кодування
- •Рекомендації до проектування звукових пристроїв
- •Проектування органів управління
- •Основні параметри кнопок
- •Залежність між зусиллями і способами переміщеним важеля
- •Організація робочого місця оператора
- •Принципи розташування зві й органів управління
- •Фактори виробничого середовища
- •Фактори зовнішнього середовища
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Розділ 6 проектування систем «людина —машина»
- •Основні підходи
- •Стадії та процедури
- •Стадії процесу комплексного проектування слм
- •Глибина науково - технічного прогнозування
- •Інженерно-психологічна і економічна оцінка слм
- •Шляхи досягнення економічного ефекту від реалізації інженерно-психологічних вимог
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Література
Характеристики засліплюючої яскравості
Яскравість поля адаптації, кд/м2 |
Засліплююча яскравість, кд/м2 |
Яскравість поля адаптації, кд/м2 |
Засліплююча яскравіть, кд/м2 |
3,2 х 10-6 |
6,4 х 10 |
3,2 х 10 |
1,11 х 104 |
3,2 х 10-3 |
5,9 х 102 |
3,2 х 103 |
4,62 х 104 |
3,2 х 10-1 |
2,18 х 103 |
15,9 х 104 |
15,9 х 104 |
де Sλ — відчуття, які виникають при дії подразника з довжиною хвилі λ, Smax— відчуття, що виникає при дії подразника тієї ж потужності, але з довжиною хвилі 550 нм.
Ця залежність показана на рис. 6.
Із цієї залежності зрозуміло, що для забезпечення однакового зорового відчуття сигналів різного кольору необхідно, наприклад, потужність синього випромінювання збільшити у 16,6 раза, а червоного — в 9,3 раза відносно жовто-зеленого кольору сигналів. Підвищення потужності сигналів можна забезпечити за рахунок яскравості, розміру сигналу та збільшення часу його сприймання.
Інформаційні характеристики зорового аналізатора зумовлені пропускною здатністю, що визначає кількість інформації, яку може сприйняти аналізатор за одиницю часу.
Якщо зоровий аналізатор уявити каналом зв'язку, котрий складається з ділянок різної пропускної здатності, то найбільша пропускна здатність — 5,6 х 109 біт буде на рівні фоторецепторів (сітківки) ока, на рівні кори — 20...70 біт, а для діяльності в цілому (прийняття рішень та виконання керуючих дій людини) — 2...4 біти. Тому зоровий аналізатор порівнюють з інформаційною «лійкою» — на вході має місце значна кількість інформації, яка поступово зменшується, досягаючи рівня прийняття рішення або рівня реакції.
Рис.6
Чутливість ока до хвиль різної довжини
h=2ltg(α/2)
Рис.7
Співвідношення лінійних і кутових розмірів об’єкта
Де l — відстань до об'єкта; h і α — відповідно лінійний і кутовий розміри об'єкта (рис. 7).
Нормальним вважається зір, при якому людина розрізнює об'єкти величиною l′, що є одиницею гостроти зору, котра залежить від рівня освітлення об'єкта, відстані до нього та його положення відносно спостерігача.
Так, наприклад, якщо розглядати об'єкт під кутом 10°, гострота зору буде в 10 разів менша, а під кутом 30° — у 23 рази менша, ніж коли цей об'єкт знаходиться прямо перед спостерігачем.
Гострота зору характеризує абсолютний просторовий поріг зорового аналізатора. Оператор повинен працювати на рівні оперативного порога, в якому кутовий розмір об'єкта буде не менший ніж 15' — для об'єктів найпростішої форми, а для складних об'єктів цей розмір має бути в межах 30'...40'. Це розмір знака та інших елементів зображення об'єкта, котрі мають зовнішні та внутрішні деталі.
Поле зору умовно поділяють на три зони:
центральне поле 4°, де повніше розрізняються всі деталі об'єкта;
поле ясного бачення 30°...35°, де не розрізняються малі деталі об'єкта;
периферійне поле 75°...90°, в якому об'єкт тільки виявляється, але не розпізнається.
Об'єкти, що перебувають у периферійній зоні, можуть бути переміщені в іншу зону при простому повороті голови або русі очей.
Обсяг сприймання характеризується кількістю об'єктів, які охоплює людина за одну фіксацію ока, тобто за симультанного сприймання. Доведено, що за одну фіксацію людина може охопити 4—8 не пов'язаних між собою об'єктів. Було експериментально доведено [120], що в зоровому образі відображається значна кількість об'єктів, але відтворюється їх значно менше, і цей процес залежить від обсягу пам'яті, тобто при визначенні цього параметра потрібно враховувати не стільки характеристики сприймання, скільки характеристики короткочасної пам'яті, зокрема обсяг зберігання та відтворення інформації.
Часові характеристики зорового аналізатора визначаються часом та його складовими, необхідними для виникнення зорового відчуття і сприймання потрібної інформації в певних умовах роботи оператора.
Латентний період — це час до виникнення відчуття з початку подавання сигналу. Залежить він від потужності подразника, його значущості, складності роботи і віку оператора, його індивідуально-типологічних характеристик. У середньому для людини він становить 150...240 млс.
Упродовж часу t0 — t3 діє подразник, втім, зорове відчуття починається лише через певний період t0 — t1 ,тобто латентний період. Зорове відчуття, що виникає в момент t1 поступово розвивається (період t1 — t2) і адекватно відображає сигнал протягом часу t2— t3 , тобто до кінця дії подразника (t3). Після закінчення дії подразника зорове відчуття зникає не одразу, а поступово «згасає» за період t3 — t4, який дістав назву періоду інерції відчуття.
Тривалість інерції відчуття залежить не тільки від характеристик сигналу (яскравості, кутових розмірів), а й від того, яким буде наступний сигнал, тобто наскільки він зможе «загасити» дію попереднього сигналу. В цей час виникають так звані «послідовні образи» [120], які мають різні характеристики (за кольором і розміром) і в певній послідовності змінюють один одного.
Може виникнути така ситуація, коли дія попереднього (першого) сигналу буде мати своє продовження завдяки послідовним образам, і в той же час почнеться дія наступного (другого) сигналу, тобто послідовний образ може накластися на перцептивний образ наступного сигналу, і оператор не зможе відрізнити елементи першого сигналу від елементів Другого. Тому час дії основного сигналу повинен ураховувати час дії послідовного образу (табл. 4).
Таблиця 4