68.Функції та значення господарського договору.

Тільки функції!!!Функції господар. договору — це передбачені або санкціоновані законом регу- лятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульову ються відповідні господар. відносини. Господар. договору властиві зага льні договірні і специфічні, тобто господарсько-договірні, функції.Загаль ними функціями догово ру є: — ініціативна (договір як акт прояву ініціа- тиви і узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини); — програмно-координаційна (дого- вір як програма поведінки сторін щодо здійснен- ня господар. відносин і засіб узгодження, коорди нації їх дій відповідно до економічних інтересів і намірів);—інформаційна (договір завдяки форма- льній визначеності його умов включає в себе ін- формацію про правове становище сторін у дого- ворі, яка необхідна сторонам, у відповідних ви- падках — юрисдикційним органам, третім особам); — гарантійна (лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії вико- нання договірних зобов’язань, як неустойка, завдаток, застава тощо);— правозахисна (договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов’язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу). Спе- цифічними, властивими господар. договору є такі функції:— правового забезпечення економічних потреб стосовно тих споживачів, потреби яких централізовано враховуються державою і фінан- суються за рахунок державного бюджету; — пра- вового засобу реалізації державних замовлень. — правового інструмента(засобу) децентралізо- ваного планування господар. діяльності. Таким чином, істотні умови господар. договорів є обо- в’язковою економіч. інформацією для складання планів – п-ств.

69.Класифікація господарських договорів.

Теорія зобов’язального права класифікує госпо- дар. дог. за кількома критеріями. За суб ‘єктним складом розрізняються дво- і багатосторонні договори. Прикладом першого є поставка продук ції (сторони – постачальник і покупець – ЦК). Прикладом другого договору є перевезення вантажів: у ньому беруть участь перевізник, ванта- жовідправник і вантажоодержувач – особа, упов- новажена на одержання вантажу.Залежно від спо собу виникнення розрізняють формальні, реальні і консенсуальні господар. д.. Для укладання фор- мального господар. д. необхідні два моменти: уз- годження волевиявлення сторін (консенсус) та вираження волі у певній формі. Для укладання реального господар. д необхідні не тільки узгод- ження волі сторін, а й ередача речі – об’єкта дого- вору. Консенсуальні д .- це такі господар. д, які виникають у момент реальних намірів сторін, не- двозначно виражених словами або конклюдентни ми діями. За способом оферти і визначення зміс- ту розрізняють: • д. приєднання. Це господар. д, у яких одна сторона наперед визначає істотні умо ви майбутнього договору. Іншій стороні залиша- ється або прийняти їх, або не вступати в д. • д. зміст яких сторони визначають при їх укладанні.

За змістом істотних умов розрізняють прості і складні господар. д. Прості д мають у своєму тек сті майнові елементи лише одного виду д: постав ки, міни, перевезення і т. ін.У складних господар. д. поєднуються майнові елементи двох і більше д. Наприклад, у д. підряду на кап. будівництво – поставка, підряд, майновий найм. За предметною ознакою закон розрізняє господар. д на передачу майна у власність (повне господар. відання, опе- ративне управління), на передачу майна у строко ве сплатне користування, на виконання робіт, на перевезення вантажів(транспортні господарські договори) та надання інших господарських послуг.За регулятив ними функціями розрізня ють: • попередні і основ ні господар. д. Поперед- ній д. визначає умови, на яких сторони зобов’язу- ються у певний строк укла сти господар. д. • гене ральні і поточні господар. д.. Перший укладаєть- ся на весь період діяльності, яка регулюється. По точні (разові) д уклад. на підставі генерального договору як такі, що розраховані на певні (корот- кі) проміжки часу.