Господарське життя Київської Русі

Головним заняттям населення К.Р. були: землеробство,ремесло,торгівля.

Сільське господарство

Землеробство існувало у формі 2-пілля і 3-пілля(замість перелогової системи). Залежно від ґрунту використовували рало,плуг або соху,Вирощували всі зернові культури і садові.

Тваринництво — приселищне . Розводили ВРХ,МРХ, свиней, птицю.

Важливу роль відігравали промисли:полювання,рибальство,бортництво.

Поселення селян називалось село. Погост — це центральне поселення сільської округи. Верв — сільська община(або мир)

“Двір” і “дім”— так називали садиби феодалів у центрі їхніх володінь.

Села розташовувались щільно,близько один до одного,гніздами,в селі –50-60 дворів. Одним плугом за сезон обробляли 13га землі і ця норма стала одиницею оподаткування. Цей податок називали плужне або ральне (на відміну від димного).

Верв (мир)— сільська община — спільно володіла і користувалася лісами , пасови-щами і водоймами,а орні землі перебували в індивідуальному володінні.

Міста і ремесло

Міста називались городами або градами. У домонгольський період на Русі налічу-валось до 300 градів. Київ мав близько 50 тис. населення,що значно більше,ніж в інших європейських містах,крім Риму.

Головна частина міста,укріплена валами і ровами,називалась дитинець. Навколо дитинця розташовувалися посад —в ньому проживали ремісники і торгівці.

Населення міст займалося ремеслом і торгівлею. Починалась міська спеціалізація.

Міське населення ділилося на верхівку та низи. Верхівка — князі,бояри,багате купецт- во,заможні ремісники,вище духовенство. Низи — ремісники, дрібні торгівці, челядь.

Міста були центрами економічного,політичного і культурного життя. Провідна галузь господарства у місті — ремесло. На Русі їх знали аж 60. Найважливіші: залізооброб-ка, гончарство, ювелірне мистецтво, скловиробництво, зброярство. Центрами залізо -обробки були міста: Городськ на р. Тетерів та Вишгород(Дніпро). Ювеліри володіли чотирма ювелірними техніками: чернь, зернь, скань, перегородчаті емалі. Такі ремес-ла ,як вироблення одягу, ткацтво,прядіння і переробка с/г продукції ,залишаються сімейними.

Торгівля

Надзвичайно важливу роль відігравала торгівля. Через Русь проходили такі торгові шляхи:

1. Грецький (“із варяг у греки”) - з’єднував Півн. І Півд. Європу.

2. Залозний – з’єднував Русь через Кавказ із Середньою Азією.

3. Соляний - йшов із Галичини через Київ в усі руські землі.

Русь вивозила: хутро,зброю,шкіряні вироби,мед,віск.

Завозила: прянощі,ювелірні вироби,мідь,зброю,вина,срібло тощо.

Гроші.

Дивись раніше у теми: - Господарство антів;

- Володимир Великий , реформи.

Словничок:

Культура – це сукупність матеріальних і духовних надбань людства в процесі історич-

ного розвитку. Культура є матеріальна ( знаряддя праці, будівлі, меблі…)

і духовна ( пісні, музика, образотворче мистецтво, освіта, наука, література)

Пергамент – це вичинена шкіра молодих телят і ягнят, на яких писали книги.

Береста – це вичинена кора берези , на якій писали.

Стилос - це загострений стержень, яким писали на вощених дошках.

Вотчина – це спадкове землеволодіння.

Стани –це великі групи людей в суспільстві з чітко визначеними правами і обов’язками

Феодальний лад – це суспільний лад ,при якому суспільство поділялось на два основні

класи – феодалів – землевласників та залежних від них селян – кріпаків , а

основі цього поділу була приватна власність на землю.