Правління володимира мономаха.

Роки життя - 1053-1125

Роки правління в Києві -1113-1125

Був найстаршим і найавторитетнішим князем після смерті Святополка ІІ.

З 1053-1078 – дитинство і юність – помагав батьку правити в Переяславі; ще підлітком ходив в походи на половців, в 13 років був ростовським князем.

З 1078-1094р.- Чернігівський князь. Для Чернігова це був час розквіту і великого будівництва .

1094-1113р. – Переяславський князь. За заповітом мав стати київським князем, але добровільно віддав Київ Святополку ІІ, а Чернігів – Олегу Гореславовичу, сам правив в Переяславі.

З 1113-1125р. – Великий Київський князь. Придушив повстання киян і відновив одноосібну владу київського князя на Русі.

Щоб не допустити нових повстань, видав новий збірник законів «Статут (устав) Володимира Мономаха» (1113р.).

В ньому: 1). він обмежив стягування лихварями проценти за позики до 50%. Якщо лихвар протягом 3 років, стягував із боржника (закупа)високий процент (>50%), то він втрачав право стягувати основну суму боргу.

2). Він заборонив продавати в рабство купців, якщо вони розорялись через війну, пожежу чи стихійне лихо.

3). Скасовувалось холопство (рабство) за борги.

4). Визначались права і обов’язки закупів.

• Закуп – це особа, яка потрапила в залежність через купу (борг ).

• Холоп – раб, особисто залежна особа.

• Рядович – залежний селянин через укладення договору ( ряду).

Головна мета правління Володимира – зберегти єдність Русі. Хоч сам на Любецькому з’їзді запропонував принцип «отчинності» , але поступав з удільними князями не за цим принципом, а за принципом «сеньйорату». Він довільно переміщав князів на князівствах, відбирав землі в тих, хто йому не корився.

Зовнішня політика.

1. Головна увага – боротьба з половцями. Сам очолив кілька походів (20 походів) на половців, а всього провів 83 походи.

2. Мав дружні зв’язки з Візантією, Угорщиною, Польщею, Швецією. Написав звернення до своїх синів, відоме під назвою «Повчання дітям» (1096р.)

• Помер у 1125р. Похоронений у Софіївському соборі.

Значення діяльності

1. Загальмував процес розпаду К.Р.

2. Відновив міжнародний авторитет Русі, забезпечив її обороноздатність.

Літописець писав про нього: « Володимир много поту втер за руську землю.»

Правління Мстислава Володимировича ( Великого) (1125-1132р.)

Це старший син Володимира, останній князь К.Р. , який був одноосібним правителем всієї держави. Після його смерті на Русі почався період феодальної роздробленості. Його владу визнавали всі удільні князі , а в непокірних він забирав уділи.

У 1129 році Мстислав провів похід на половців , в якому остаточно розгромив їх. Після цього половці вже ніколи на Русь не нападали.

Літописці дали Мстиславу прізвисько «Великий» , бо при ньому «князі

руські жили в тиші і не сміли один одного кривдити». Цей факт так вразив їх тому, що зразу ж після смерті Мстислава у 1132 році на Русі почались такі криваві міжусобиці,

що вони привели до розпаду К.Русі..

Етапи розвитку держави Київська Русь

Київська держава пройшла у своєму розвитку 3 етапи:

1) серIX - кінXст.(від Олега до Святослава)- дружинна держава,в якій влада князя опиралася на дружину,яка виконувала роль не лише війська,а й радників князя.

2) кінX- сер ХІ ст.(Володимир Великий і Ярослав Мудрий)— розквіт Київської держави,перетворення її у централізовану монархію.

Їй характерні такі риси:

• Вся повнота влади зосереджувалась в руках великого київського князя

• Дружина відходила на другий план і була лише військом

• Князь опирався при управлінні державою на князівську раду,до якої входили старші дружинники і бояри.

3. сер. ХІ –ХІІІ ст. — роздробленість Київської Русі,вона перетворилась на федеративну монархію, яка складалась з удільних князівств. Влада князя,в тому числі і київського обмежувалась його уділом. Найважливіші справи всієї Русі вирішувалась на князівсь-ких снемах.