Характеристика суспільного ладу Русі

Київська Русь сформувалась в кін ІХ ст. як ранньофеодальна держава. Це означає ,що феодальний лад поєднується з великою кількістю залишків родового ладу.

1. Особливістю суспільного ладу на Русі було те,що головну роль у становленні феодального землеволодіння відіграла держава,а не клас великих феодалів.Це означає,що власником землі була держава,княжий стіл,а князь роздавав ці землі не як приватний власник,а як глава всієї держави.

Приналежність землі державі,княжому столу приводила до того,що удільні князі,щоб стати власниками цієї землі,проводили міжусобиці.

2. На Русі не було сформовано розгалуженої системи сеньйорату-васалітету.

Феодальна драбина на Русі була значно меншою(2-3 щаблі) і всі удільні князі,бояри і дружинники,які належали до панівного стану — феодалів,залежали від великого київського князя. Крім того,бояри були в значній мірі незалежними від князя,бо їх землеволодіння було не умовним , а спадковим.

Форми землеволодіння на Русі

В ІХ- Х ст. в Русі панувала державна форма власності на землю( 1-ша форма землеволодіння).Розпоряджався землею великий князя,бо він був носієм державної влади.

З кінця Х ст. на Русі сформувалося ще боярське землеволодіння( 2- га форма землеволодіння).Це землеволодіння було спадковим, безумовним, вотчинним.

3-я форма —це умовне землеволодіння . Таке землеволодіння мали дружин-ники,бо вони отримували землі за службу.В ХІ –ХІІ ст. старші дружинники прагнули перетворити своє умовне землеволодіння у спадкове.

Великим землевласником на Русі була і церква.Вона отримувала землі від князів,бояр і дружинників,а також мала належних їй селян(задушні селяни)

З кінця ХІ ст. державна власність на землю послаблюється,а вотчинна (безумовна власність) зростає.

Феодальні повинності на Русі

У ІХ -І пол. Х ст. головною формою феодальної залежності на Русі була сплата полюддя (данини).

Після повстання древлян у 946р. Ольга провела реформу сплати полюддя і встанови-ла точні розміри данини,податків і повинностей: устави,уроки, оброки.

В Х ст. податки збиралися з окремого будинку—диму (димне). Згодом податок став збиратися від кількості землі—плужне або ральне. Плуг=13,5га землі. Важливим феодальним платежем була “віра ”—штраф за скоєні злочини.

Крім податків,селяни виконували і різні повинності: повоз—надання коней і транспорту для потреб князя і дружини; участь у будівництві міст,зведенні укріплень,ремонті мостів і доріг.

В ІХ - Хст данину і податки сплачували натурою (натуральна рента), а з Х ст. починає зростати значення грошової ренти.

Уже в ХІІІ-ХІVст. поширюється так звана відробіткова рента (панщина)— безплатна робота селянина своїми знаряддями в панському господарстві.

Становий лад на Русі

Суспільство на Русі поділялося на 2 важливі групи: привілейовані стани (панівні) і непривілейовані стани.

До панівних станів належали:

князі (в тому числі і київський князь), бояри, дружинники, а також духовенство.

На вершині соціальної піраміди стояли князі. Всі вони належали до династії Рюриковичів. На чолі всієї держави стояв великий київський князь,а окремим землями – князівствами управляли удільні князі.

Численну групу становили бояри – це великі землевласники , які мали спадкове землеволодіння.Вони теж поділялись на різні групи : великих, менших і земських . Боярство сформувалось із колишньої родоплемінної знаті та верхівки дружини.

Важливу роль,особливо в ІХ – Х ст.,відігравали дружинники. Вони були найближчим оточенням князя і служили йому за винагороду.

Духовенство також поділялось на 2 групи:

• Вище духовенство(митрополит,єпископ,архієпископ,управителі монастирів ( ігу-мени і архімандрити )тощо.

• Рядове духовенство(священики і ченці)

До непривілейованих станів належали:

• Вільні селяни — смерди:вони мали свою землю,господарство,платили данину і податки та виконували повинності на користь держави.

• Міщани — жителі міст,які складалися з ремісників і торгівців. Вони виплачували податки і виконували повинності на користь міст.

Велику групу населення становили залежні селяни.Залежне селянство поділялось на кілька груп: а) тимчасово залежні:

• Закупи — це селяни,які попадали в залежність до феодалів через купу — позику.

• Рядовичі — це тимчасово залежні селяни,які були залежні від феодала на основі укладеного з ним договору — ряду,на основі якого працювали у господарстві феодала.

• Наймити — це розорені смерди чи міщани,які на певних умовах наймалися працювати на феодала.

б) особисто залежні селяни:

Найгіршим було становище челяді і холопів.

Челядь — це різні категорії залежного населення,яке втратило своє господарство і працювало на землевласника.Їх можна було продавати, дарувати, передавати в спадщину,за їх вбивство феодал не відповідав.

Холопи — це особи,які були особисто залежні від феодала. Їх становище було близь-ким до рабства. За добру службу холоп міг отримати свободу. У ХІІІ-ХІVст. вони пере-творювалися на селян-кріпаків.

Окреме місце займала така соціальна група як ізгої - це особи,які з певних причин випадали із своїх соціальних груп,втрачали з ними зв’язок. Ізгоями ставали вільні селяни без землі,збіднілі купці,неграмотні сини священиків і князі без князівств.