Ігрові прийоми в навчанні як засіб розвитку уваги в молодшому шкільному віці
У першому класі велика увага приділяється усвідомленого навчання і засвоєння граматики. На уроках вчителі багато граматичні вправи замінюють іграми, оскільки у дітей в цьому віці це основний і улюблений вид діяльності, а також додатковий стимул до вивчення мови.
Зрозуміло, що в молодшому шкільному віці відбувається поступова зміна провідної діяльності - ігрової на навчальну, і навчальна діяльність стає провідною, але особливо гра зберігає своє значення.
Можливість використання ігрової діяльності дозволяє забезпечувати природну мотивацію знань, зробити цікавим і осмисленим навіть самий елементарний матеріал. Саме використання ігрових прийомів навчання дозволяє закласти основи для формування основних компонентів навчальної діяльності: уміння бачити мету і діяти відповідно до неї, вміння контролювати і оцінювати свої дії і дії інших дітей.
Ігри сприяють і виконання важливих методичних завдань: створення психологічної готовності дітей до мовного спілкування; забезпечення природної необхідності багаторазового повторення ними матеріалу; тренуванні учнів у виборі потрібного варіанта.
Гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних та розумових сил.
Ігрова діяльність на уроках загострює розумову діяльність граючих, розвиває увагу. Ігрові прийоми виконують безліч функцій в процесі розвитку дитини, полегшують навчальний процес, допомагають засвоїти збільшується з кожним роком матеріал і ненав'язливо розвивають необхідні компетенції.
З точки зору мовного змісту, гри можна розділити на дві групи: ігри, які сприяють формуванню мовних навичок - граматичні, лексичні, фонетичні та орфографічні гри; творчі ігри.
Відомо, що тренування учнів у вживанні граматичних структур, що вимагає багаторазового їх повторення, стомлює хлопців своєю одноманітністю, а витрачені зусилля не приносять швидкого задоволення. Граматичні ігри допоможуть зробити нудну роботу більш цікавою та захоплюючою. За граматичними слідують лексичні ігри, логічно продовжують "будувати" фундамент мови. Фонетичні ігри, призначаються для коригування вимови на етапі формування мовленнєвих навичок і вмінь. І, нарешті, формуванню та розвитку мовних і вимовних навичок у якійсь мірі сприяють орфографічні ігри, основна мета яких - освоєння правопису вивченої лексики. Більшість ігор першої групи можуть бути використані як тренувальні вправ не етапі як первинного, так і майбутнього закріплення.
Ігри можна використовувати на різних етапах уроку. Як правило, урок починається з фонетичної зарядки, можна провести її в цікавій формі: у гості до дітей приходять казкові персонажі та проводять свої фонетичні вправи. Мета творчих ігор - сприяти подальшому розвитку мовних навичок і вмінь. Можливість проявити самостійність у вирішенні мовленнєвих завдань, швидка реакція в спілкуванні, максимальна мобілізація мовних навичок - характерні якості мовного вміння - можуть, як нам представляється, бути проявлені в аудитивних і мовних іграх.
Ігри другої групи тренують учнів в умінні творчо використовувати мовні навички. До цієї групи належать і рольові ігри. Рольова гра методичний прийом, що відноситься до групи активних засобів навчання. Рольова гра - це ігрова діяльність, в процесі якої учні виступають у певних ролях. Вона володіє великими можливостями мотиваційно-спонукального плану. Рольова гра представляє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета. Рольова гра мотивує мовну діяльність, оскільки учні опиняються в ситуації, коли актуалізується потреба щось сказати, запитати, з'ясувати, довести, чимось поділитися із співрозмовником. Наприклад, при вивченні теми "Родина" в гості до дітей приходить забавна "Котяча сім'я". Діти дають усім членам сім'ї імена і нова лексика за темою засвоюється легко і з задоволенням.
Отже, одним з ефективних засобів розвитку пізнавального інтересу до навчання є використання ігор на уроці (рольових, сюжетних, за правилами та інших).
Гра є перспективною формою навчання, так як вона сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроці, підсилює мотивацію і активну діяльність учнів, підвищує ефективність навчального процесу, допомагає зберегти інтерес учнів до предмету, що вивчається, розвиває увагу, пам'ять, уяву.
Список використаних джерел:
Божович Л.І. Віковий підхід в роботі школи. - М., 2000.
Вікова та педагогічна психологія / М.В. Матюхіна, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Прокіна и др. - М., 2002.
Волков Б. С. Психологія молодшого школяра. - М., 2000.
Волкова Т.Н. Розвиток пам'яті й уваги. - М., 2000.
Виготський Л.С. Розвиток вищих форм уваги в дитячому віці / / Хрестоматія по увазі. - М., 1999.
Єрмолаєв О.Ю. Увага школяра. - М., 2007.
Немов Р.С. Психологія. У 3 кн. Кн.1. - 4-е вид. - М., 2003.
Рубінштейн С.Л. Увага та її виховання. - М., 2001.