Особливості уваги у молодших школярів
Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками потребує постійного і ефективного самоконтролю дітей, що можливо лише при формуванні досить високого рівня довільної уваги. У дошкільника переважає мимовільна увага, вона ж у перший час навчання переважає і в молодших школярів. Ось чому розвиток довільної уваги стає умовою подальшої успішної навчальної діяльності школяра, а отже і завданням першорядної важливості для вчителя. На початку навчання, як і в дошкільному віці, увагу учня залучає лише зовнішня сторона речей. Зовнішні враження захоплюють учнів. Однак це заважає їм проникнути в суть речей (подій, явищ), ускладнює і контроль над своєю діяльністю.
Якщо вчитель постійно піклується про керівництво розвитком довільної уваги молодших школярів, то протягом їх навчання у початкових класах воно формується дуже інтенсивно. Цьому сприяють чітка організація дій дитини з використанням зразка і також таких дій, якими він може керувати самостійно і при цьому постійно себе контролювати.
В якості таких дій може виступати спеціально організована перевірка зроблених ним чи іншими дітьми помилок або застосування спеціальних зовнішніх коштів при фонетичному аналізі. Так поступово молодший школяр вчиться керуватися самостійно поставленою метою, тобто довільна увага стає у нього ведучим. Розвиваючи довільність уваги впливає і на розвиток інших властивостей уваги, які також, ще дуже недосконалі на першому році навчання. Разом з розвитком довільної уваги також розвивається і мимовільне, яке пов'язане тепер не з яскравістю і зовнішньою привабливістю предмета, а з потребами та інтересами дитини, що виникають під час навчальної діяльності, тобто з розвитком їх особистості, коли почуття, інтереси, мотиви і потреби постійно визначають спрямованість його уваги.
Обсяг уваги молодшого школяра менше, ніж у дорослої людини, менш розвинене в нього і вміння розподіляти увагу. Особливо яскраво невміння розподілити увагу проявляється під час написання слів, текстів, диктантів, коли треба одночасно слухати, пригадувати правила, застосовувати їх і писати. Але вже до II класу у дітей спостерігаються помітні зрушення у вдосконаленні цієї властивості, якщо вчитель так організує навчальну роботу учнів удома, на уроці і їх громадські справи, щоб вони вчилися контролювати свою діяльність і водночас стежити за виконанням кількох дій. На початку навчання проявляється і велика нестійкість уваги. Розвиваючи стійкість уваги молодших школярів, вчителю слід пам'ятати, що в I і II класах стійкість уваги вище при виконанні ними зовнішніх дій і нижче при виконанні розумових. Ось чому методисти рекомендують чергувати розумові заняття і заняття по складанню схем, малюнків, креслень. Недосконала у молодших школярів і така важлива властивість уваги, як переключення. На початку навчання у них ще не сформовані навчальні уміння і навички, що й заважає їм швидко перейти від одного виду навчальних занять до іншого, проте вдосконалення діяльності вчення вже до II класу призводить до формуванню у дітей уміння переключатися від одного етапу уроку до іншого, від однієї навчальної роботи до іншої. (6) Недостатньо розвинена і здатність концентрації уваги на досліджуваному явищі. Довго утримувати увагу на одному і тому ж об'єкті вони ще не можуть. Напружений і зосереджена увага швидко призводить до стомлення. Отже, розвиток уваги учнів пов'язане з опануванням ними навчальної діяльністю і розвитком їх особистості.