- •Робоча програма навчальної дисципліни «партологія»
- •Зміст робочої навчальної програми дисципліни
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни «політична антропологія»
- •3. Тематичний план навчальної дисципліни
- •4. Меа та завдання навчальної дисципліни
- •5. Зміст програми навчальної дисципліни
- •Тема 2. Етапи становлення теорії політичних партій і партійних систем
- •Тема 3. Механізм утворення та класифікація політичних партій
- •Тема 4. Організаційно-технологічні засади функціонування політичних партій
- •Тема 5. Фінансова, електоральна та парламентська діяльність політичних партій та її регулювання
- •Тема 6. Емпіричні методи дослідждення політичних партій та партійних систем
- •Тема 7. Стратегія управління політичною партією
- •Тема 8. Сучасні форми партійної організації
- •Тема 9. Міжнародні об’єднання політичних партій
- •Змістовий модуль №2 партійні системи; особливості формування та закономірності функціонування
- •Тема 10. Формування партійних систем та основні чинники впливу на партогенез
- •Тема 11. Типологізація партійних систем. Характеристика основних типів партійних систем
- •Тема 12. Моделі функцціонування партійних систем у сучасних с успільствах
- •Тема 13. Особливості формування та функціонування партійних систем країн західної європи
- •Тема 14. Особливості формування та функціонування партійних систем країн центрально-східної європи
- •Тема 15. Витоки української багатопартійності
- •Тема 16. Етапистановлення партійної системи україни та класифікація політичних партій
- •Тема 17. Участь політичних партій україни у виборчих процесах
- •Тема 18. Регіональні особливості функціонування партійної системи україни. Основні етапи становлення партійної структури закарпаття.
- •6. Плани практичних занять тема 1. Політичні партії, їх сутність, основні функції, місце в системі владних відносин (2 год.)
- •Рекомендована література:
- •Тема 2. Етапи становлення теорії політичних партій і партійних систем (2 год.)
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Механізм утворення та класифікація політичних партій
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Фінансова, електоральна, парламентська діяльність політичних партій та їх регулювання
- •Рекомендована література:
- •Тема 5. Емпіричні методи дослідження політичних партій і партійних систем
- •Тема 6. Стратегія управління політичною партією
- •Тема 7. Сучасні форми партійної організації
- •Тема 8. Міжнародні об’єднання політичних партій.
- •Тема 9.Формування партійних систем та основні чинники впливу на партогенез
- •Тема 10. Типологізація партійних систем
- •Тема 11. Моделі функціонування партійних систем
- •Тема 12. Особливості формування та функціонування партійних систем країн західної європи
- •Тема 13. Особливості формування та функціонування партійних систем країн центрально-східної європи
- •Тема 14. Витоки української багатопартійності
- •Тема 16. Етапи становлення партійної системи україни та класифікація політичних партій
- •Тема 17. Основні етапи становлення партійної структури закарпатської області
- •7. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи
- •Теми рефератів та курсових робіт
- •8. Завдання для контролю навчальних досягнень студентів
- •8. 1. Взірці тестових завдань для модульного контролю № 1 та № 2
- •3. Політична партія.
- •4. Позитивізм.
- •2. Це вплив виборчої системи на тип системи партійної
- •1. 1982
- •1. Ідеологія.
- •3. Організаційна структура.
- •5. Ціль і устремління до завоювання влади.
- •6. Максимізація підтримки.
- •4. Во «Свобода»
- •2. 1947
- •1. Електоральний шлях.
- •3. Зовнішнє походження.
- •3. Народна Партія
- •3. 1951
- •6. Ліберальна партійна система.
- •7. Електоральна партійна система.
- •1. Створення парламентських фракцій.
- •2. Виникнення виборчих комітетів на місцях.
- •5. Встановлення постійних зв’язків між комітетами на місцях та парламентськими фракціями.
- •2. Переродження партійної демократії в олігархію.
- •2. Пропорційною
- •2. Відсутність фіксованого членства.
- •3. Представляє інтереси всіх виборців загалом.
- •5. Незаідеологізованість і прагматизм.
- •1. О. Кірхаймер.
- •8. 3. Зразок варіанта модульної контрольної роботи № 1
- •1. О. Кірхаймер.
- •4. Перелік питань для модульної контрольної роботи № 2
- •8. 5. Зразок варіанта модульної контрольної роботи № 2
- •8. 6. Перелік питань для підсумкового модульного контролю (іспит)
- •9. Рекомендована література:
- •9.1. Основна література:
- •9.2. Додаткова література:
- •10. Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів Шкала оцінювання: національна та ects
- •Таблиця відповідності результатів контролю знань за різними шкалами і критеріями оцінювання
- •Змістові модулі з предмету «Партологія» оцінюються наступним чином:
10. Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів Шкала оцінювання: національна та ects
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою | |
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку | ||
90 - 100 |
A |
відмінно |
Зараховано |
82 - 89 |
B |
добре | |
74 - 81 |
C | ||
64 - 73 |
D |
задовільно | |
60 - 63 |
E | ||
35 - 59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
0 - 34 |
F |
незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов'язковим повторним вивченням дисципліни |
Таблиця відповідності результатів контролю знань за різними шкалами і критеріями оцінювання
Сума балів за 100-бальною шкалою |
Оцінка в ECTS |
Значення оцінки ECTS |
Критерії оцінювання |
Рівень компетентності |
Оцінка за національною шкалою | |
екзамен |
залік | |||||
90-100 |
А |
відмінно |
Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить та опрацьовує необхідну інформацію, вміє використовувати набуті знання і вміння для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розкриває власні обдарування і нахили |
Високий (творчий) |
відмінно |
зараховано |
82-89 |
В |
дуже добре |
Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна |
Достатній (конструктивно-варіативний) |
добре | |
74-81 |
С |
добре |
Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача; в цілому самостійно застосовувати її на практиці; контролювати власну діяльність; виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи для підтвердження думок | |||
64-73 |
D |
задовільно |
Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень; з допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих |
Середній (репродуктивний) |
задовільно |
|
60-63 |
Е |
достатньо |
Студент володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні | |||
35-59 |
FХ |
незадовільно з можливістю повторного складання семестрового контролю |
Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу |
Низький (рецептивно-продуктивний) |
незадовільно |
не зараховано |
1-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням залікового кредиту |
Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів |
Згідно рішення Вченої ради УжНУ від 25 березня 2010 р. та «Тимчасового положення про систему оцінювання навчальної діяльності, порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу в УжНУ» (від 15 лютого 2007 р.) навчальна діяльність студента оцінюється наступним чином.
Для лекційно-практичних, лекційно-лабораторних або лекційно-семінарських дисциплін 50 % балів оцінки модульного контролю виставляє лектор на підставі результатів перевірки рівня засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни (теоретичний компонент оцінки). Теоретичний компонент оцінки складається з сумарних результатів проведених викладачем контрольних робіт.
50 % балів (практичний компонент) виставляє викладач, який веде практичні, лабораторні або семінарські заняття. Практичний компонент оцінки модульного контролю лекційно-практичних, лекційно-лабораторних або лекційно-семінарських дисциплін складає поточна успішність – усні та письмові відповіді під час занять (не більше 30 % балів), оцінка письмових домашніх завдань або підготовки, виконання та захисту лабораторних робіт (не більше 20 % балів).
За звичайний (недиференційований) залік національна оцінка «зараховано» відповідає оцінці від 60 до 100 балів (за 100-бальною шкалою), а оцінка «незараховано» – від 35 до 59 балів.
Студент, який отримав до 34 балів (за розширеною національною шкалою – «неприйнятно») не допускається до складання іспиту / заліку та повинен відпрацювати матеріал з дисципліни в установленому порядку.
За результатами двох модульних контролів визначається підсумкова семестрова оцінка успішності студента (середній бал за два модульні контролі) з кожної навчальної дисципліни за 100-бальною шкалою та виставляється державна оцінка за розширеною національною шкалою («відмінно», «дуже добре», «добре», «задовільно», «достатньо», «незадовільно») відповідно до шкали переведення балів.
Інформація про підсумкову успішність студентів з навчальної дисципліни за семестр подається викладачем у деканат.