- •Іі. Матеріали до курсу лекцій
- •Поняття міжнародного економічного права. Характеристика концепцій міжнародного економічного права.
- •Предмет міжнародного економічного права.
- •Принципи міжнародного економічного права
- •Система міжнародного економічного права.
- •Тема 2. Джерела міжнародного економічного права План
- •1. Поняття , класифікація та система джерел міжнародного економічного права.
- •2. Загальні джерела міжнародного економічного права
- •1. Незастосування сили або погрози силою.
- •3. Спеціальні джерела міжнародного економічного права
- •4.2. Види міжнародних економічних договорів
- •V. За наявності яких-небудь фактичних обставин:
- •12. Договори в рамках Світової Організації Торгівлі, такі як:
- •Тема 3. Суб'єкти міжнародного економічного права
- •1. Поняття суб'єктів міжнародного економічного права.
- •Держава як суб'єкт міжнародного економічного права.
- •3. Імунітети держав.
- •4. Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародного економічного права.
- •Тема 4 . Інші учасники міжнародних економічних відносин план:
- •1.1. Поняття, види, типи, структура тнк.
- •1.2. Правове регулювання діяльності тнк на універсальному рівні.
- •3. Фізичні особи як учасники меп.
- •Тема 5. Міжнародне торгове право план:
- •1.Міжнародне торгове право - підгалузь міжнародного економічного права.
- •2.Принципи міжнародного торгового права.
- •3.Види міжнародних торгових угод.
- •4.Особливості та порядок укладання договорів міжнародної купівлі – продажу.
- •Тема 6. Міжнародне валютне право як галузь міжнародного економічного права План:
- •Поняття та основні джерела міжнародного валютного права.
- •2.Система форм організації валютно – кредитних відносин.
- •3. Валютні системи та валютна політика.
- •4. Загальна характеристика міжнародних валютно – кредитних установ.
Тема 2. Джерела міжнародного економічного права План
1. Поняття, система та класифікація джерел міжнародного економічного права.
2. Загальні джерела міжнародного економічного права.
3. Спеціальні джерела міжнародного економічного права.
4. Поняття, значення, класифікація міжнародного економічного договору.
Поняття та значення міжнародного економічного договору.
Види міжнародних економічних договорів.
Порядок укладання міжнародного економічного договору.
Забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.
1. Поняття , класифікація та система джерел міжнародного економічного права.
З формально-правової точки зору, джерелом МЕП буде та форма, в якій відтворено правила належної поведінки суб'єктів і інших учасників міжнародних економічних відносин у процесі здійснення цих відносин і яка надає зазначеним правилам якості норми права.
Класифікація джерел МЕП є різноманітною і складною. В загальному існує поділ джерел МЕП на:
ті, що є спільними для загального міжнародного права вцілому і МЕП (загальні джерела), та
спеціальні джерела даної галузі міжнародного права.
Класифікація джерел МЕП:
І. За колом суб'єктів, на які поширюються:
1. Універсальні (правила, створені в результаті узгодження державних воль, які стосуються всієї міжнародної спільноти).
2. Регіональні (якщо переважна частина або навіть усі держави, що беруть участь у переговорному процесі, знаходяться в межах певного регіону земної кулі (наприклад на одному континенті), вироблені цими державами правові норми іменуються регіональними. Подальше зменшення кількості учасників норм, які виробляються, призводить до створення локальних або, частіше, двосторонніх міжнародно-правових норм).
ІІ. За ступенем обов'язковості та узгодженості державних воль:
1. Норми жорсткого права (hard law) - держави можуть дійти згоди про те, що, зважаючи наважливість того чи іншого правила, відхилення від нього є не припустимим узагалі.
А) норми імперативного характеру (виробивши для МЕВ певне правило поведінки, держави домовляються обов'язково забезпечувати його дотримання примусовими заходами);
Б) норми рекомендаційного характеру (держави обмежуються фіксацією свого волевиявлення у вигляді певного бажаного (інколи взірцевого) варіанта поведінки).
2. Норми м'якого права (soft law) - має місце констатація узгодженості волі держав, хоча конкретних правил поведінки учасників взаємних відносин не пропонується, не кажучи вже про примусові заходи на випадок дій, що не відповідатимуть вираженій ззовні колективній волі.
ІІІ. За сферою дії:
1. Загальні джерела
2. Спеціальні джерела.
Система джерел МЕП включає в себе:
міжнародні договори і, зокрема, міжнародні економічні договори;
міжнародно-правові звичаї
рішення (акти) міжнародних організацій;
міжнародні кодекси поведінки.
2. Загальні джерела міжнародного економічного права
До кола загальних джерел МЕП прийнято відносити:
загальні принципи права;
міжнародний звичай;
міжнародні договори ;
рішення міжурядових міжнародних організацій або конференцій.
1). Загальні принципи права. Відповідно до ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН загальні принципи права, визнані цивілізованими націями, є джерелом міжнародного права.
Види загальних принципів:
внутрішньодержавні принципи права – йдеться про технічні принципи, про юридичну логіку або фундаментальні принципи, без яких правопорядок не зміг би існувати.
загальні (або загальновизнані) принципи міжнародного права - вони є виразом специфічної функції міжнародного правопорядку, яка полягає у сприянні миру та розвитку, а тому підтримують міжнародний правопорядок, створюючи для нього необхідні передумови.
Вважається, що більшість загальновизнаних принципів міжнародного права закріплено в Статуті ООН, в Декларації про принципи міжнародного права 1970 р. і в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р. Разом із тим, стверджується, що не існує повністю авторитетного, вичерпного і точного переліку основних принципів міжнародного права.
Спираючись на зазначені вище документи, більшість фахівців з міжнародного публічного права наводить такий перелік цих принципів:
незастосування сили або погрози силою;
суверенної рівності держав;
рівноправності і самовизначення народів;
невтручання у внутрішню компетенцію будь-якої держави;
співробітництва держав;
сумлінного виконання зобов'язань, узятих відповідно до Статуту ООН;
мирного вирішення міжнародних спорів;
непорушності кордонів;
поваги прав людини й основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань;
територіальної цілісності держав.