2. Принципи міжнародного економічного права

Будь-яка діяльність у будь-якій країні або на міжнародному рівні здійснюється на грунті певної системи принципів.

Принципи- це керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності.

Принципи міжнародного економічного права поділяються на дві групи:

1) основні (загальні) принципи;

2) спеціальні принципи.

До основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права:

1) принцип мирного співіснування;

2) принцип суверенної рівності держав;

3) принцип співробітництва держав;

4)принцип невтручання;

5)принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань;

6)принцип взаємної вигоди.

До спеціальних принципів міжнародного економічного права відносять:

1)принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;

2)принцип юридичної рівності і недопустимості еконо­мічної дискримінації держав;

3)принцип свободи вибору форми організації зовнішньо­економічних зв'язків;

4)принцип невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;

5) принцип найбільшого сприяння;

6) принцип національного режиму.

Принципи міжнародного економічного права є основою формування принципів зовнішньоекономічної діяльності багатьох держав. Це — один із прикладів пріоритету не лише норм міжнародного права, а і його принципів над національними нормами і правовими принципами держав як окремо взятих суб'єктів міжнародних економічних відносин.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності України закріплені в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятого 16 квітня 1991 р.

2. Система міжнародного економічного права.

Системний підхід до будь яких явищ, понять наук тощо має велике значення. Саме він дає змогу всебічно і глибоко їх вивчити і розуміти. Цей підхід широко використовується і в юридичній науці, незалежно від того, чи йдеться про національні чи про міжнародні правові системи, які є взаємозв”язаними і в той же час незалежними.

Міжнародне право є основою міжнародного економічного права. Як складова частина міжнародного права міжнародне економічне право може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи — підсистеми, які називаються підгалузями та правовими інститутами.

Залежно від змісту відносин, які регулюються, у системі міжнародного економічного права виділяють: міжнародне торгове право, міжнародне валютне право, міжнародне транспортне право, а також комплекси норм, які покликані регламентувати міжнародно-правові відносини промислового і сільськогосподарського співробітництва, співробітництва в галузі науково-технічного прогресу та ін.

Систему курсу міжнародного економічного права становить:

- Загальна частина

- Особлива частина.

У Загальній частині об'єднані норми, які визначають сам предмет правового регулювання міжнароного економічного права, його джерела і принципи, дають уявлення про суб'єкти міжнародних економічних відносин, про державу як основний суб'єкт міжнародного права. У Загальній частині також розглядаються правовий статус міжнародних економічних організацій, питання правового регулювання діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), міжнародних економічних договорів та забезпечення їх виконання.

В Особливій частині міжнародного економічного права здійснюється характеристика правових норм і особливостей правового регулювання міжнародної торгівлі, міжнародних валютних відносин, міжнародних перевезень та інших напрямів міжнародного співробітництва.