Документація господарських операцій

Якщо вилучаються справи з недооформленими документами (непронумерованими, непереплетеними), то за дозволом і в присутності представників органів, що проводять вилучення, посадові особи можуть дооформити ці справи (пронумерувати документи, зробити опис, прошнурувати, завірити своїм підписом і печаткою).

Органи, що вилучили документи, за письмовою заявою підприємства забезпечують можливість зробити виписку або копію відповідних документів для видачі необхідних довідок. При поверненні вилучених документів посадова особа приймає їх під розписку і разом з рішенням про повернення підшиває у ті ж справи, з яких документи були вилучені і в яких знаходиться постанова про вилучення, реєстр і копії таких документів.

У випадках пропажі або знищення документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства повинен письмово повідомити про це правоохоронні органи. Для встановлення переліку відсутніх документів призначеною комісією за участю представників судово-слідчих органів, охорони і пожежного нагляду встановлюються причини пропажі документів. Результати роботи комісії оформляються актом, копія якого надсилається органу, в управлінні якого знаходиться підприємство, податковому і місцевому фінансовому органу в 10-денний строк.

  При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються . При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів – підлягає стягненню з касира.

Документація господарських операцій, її суть і значення. Класифікація бухгалтерських документів. Вимоги до змісту й оформлення бухгалтерських документів. Документообіг і його організація. Зберігання документів

Документація господарських операцій, її суть і значення

Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження за господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення господарських операцій.

Питання, пов’язані з оформленням первинних облікових документів і реєстрів бухгалтерського обліку, регулюються ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХIV.

Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони, фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх бухгалтерського обліку.

Документація — це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій.

Документ — це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій. Документи бувають первинні та зведені. Первинний документ складають під час виконання господарської операції чи одразу після її завершення, а зведений — на основі кількох первинних документів для отримання узагальнених даних.

Класифікація бухгалтерських документів

Для оформлення господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні за формою та змістом документи. Правильному складанню й використанню документів в обліку сприяє їх класифікація (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація бухгалтерських документів.

Залежно від змісту господарських операцій, які підлягають документуванню, первинні документи поділяють на грошові, матеріальні та розрахункові.

Грошовими документами оформлюють операції з грошовими коштами (це банківські чеки, прибуткові та видаткові касові ордери). Матеріальними називають документи з надходження й вибуття основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (це прибуткові й видаткові накладні, вимоги, ордери, лімітні картки). Розрахунковими документами оформлюють розрахункові операції між підприємствами, підприємцями — фізичними особами (це рахунки-фактури, платіжні вимоги та ін.).

Одним із видів розрахункових документів є вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя. Простий вексель містить просту й нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після обумовленого строку визначену суму.Переказний вексель містить адресований платнику (трасату) письмовий наказ векселедержателя (трасанта) сплатити третій особі (ремітенту) обумовлену суму грошей у певний строк. Предметом векселя є гроші: як у національній, так і в іноземній валюті.

Вимоги до змісту й оформлення бухгалтерських документів

Від якості оформлення документів залежать повнота й достовірність показників обліку та звітності.

Основні вимоги до складання документів:

• своєчасність складання;

• достовірність показників;

• правильність оформлення;

• заповнення всіх реквізитів.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку первинні документи мають бути складені в момент здійснення господарських операцій або одразу після їх завершення.

Реквізити — це показники, які характеризують сутність господарської операції. Основні реквізити є в кожному документі, а додаткові притаманні певним окремим документам.

Документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством фінансів і Міністерством статистики України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Форма документа має бути простою, зручною й такою, що характеризує відповідну операцію, задовольняючи вимоги оперативного, статистичного й бухгалтерського обліку.

Для виконання цих вимог велике значення мають уніфікація і стандартизація документів.Уніфікація документів — це розробка єдиних форм документів для оформлення однотипних господарських операцій. Стандартизацією називають встановлення для бланків однотипних документів однакового найраціональнішого розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів.

Документооборот і його організація. Зберігання документів

Документооборот — це рух документів з моменту їх складання чи одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після здійснення певних записів в облікових реєстрах.

Основні етапи документообороту:

• складання і оформлення документа;

• прийняття документа бухгалтерією;

• рух документа відділами;

• передавання документа для обробки засобами обчислювальної техніки й повернення назад;

• передавання документа в архів.

Для забезпечення рівномірного руху документів розробляють графік документообороту, в якому передбачають послідовність проходження документів, роботу кожної ланки, зазначають конкретних виконавців тощо.

Документи зберігають в архіві, який може бути поточним і постійним. Поточний архіворганізовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів поточного року, апостійний розміщують у спеціально обладнаному приміщенні.

Строки зберігання документів і звітності встановлює Головне державне управління при Кабінеті Міністрів України. Наприклад, Головні книги та особові рахунки робітників і службовців, баланси та звіти зберігають постійно, акти документальних ревізій — 5 років, документи, що стали підставою для облікових записів, — 3 роки.

Ведення бухгалтерського обліку передбачає необхідність повного та зрозумілого відображення всіх оцінених фактів господарського життя у первинних документах, що забезпечується документуванням. Документуванняпронизує весь процес ведення бухгалтерського обліку та є базою для складання облікових регістрів і бухгалтерської звітності.

Як елемент методу бухгалтерського обліку документування є складовою бухгалтерського спостереження - збору інформаційних даних Про факти господарського життя та їх реєстрації у первинних документах.

У процесі спостереження відбуваються: опис фактів господарського життя; фіксація даних про них наматеріальних носіях - документах; зберігання і передача інформаційних даних для бухгалтерської обробки.

Оскільки об'єктів бухгалтерського обліку, дані про стан і зміни яких підлягають реєстрації, дуже багато, бухгалтер особисто не може спостерігати за всіма господарськими операціями. Тому на підприємствах обов'язки щодо складання первинних документів передаються іншим працівникам, які беруть участь у здійсненні операцій. За допомогою документів, які складаються такими працівниками, бухгалтер спостерігає за всіма змінами у складі засобів і джерел їх утворення.

Первинною дією документування є складання документу. Документування може здійснюватися ручним або механізованим способом.

Класичний підхід до документування господарських операцій у бухгалтерському обліку полягає в тому, що:

а) документальному оформленню підлягають всі факти господарського життя виражені у вартісному вимірнику;

б) підставою для відображення фактів у системі бухгалтерського обліку можуть бути лише правильно оформлені документи.

В економічній літературі та офіційних документах можна зустріти різні назви документування - "первинний облік", "первинні документи", "первинна документація".

Однак використання терміну "первинний облік" є некоректним, оскільки немає "вторинного" або "третинного" і т.д. обліку. Пояснення документування через такі терміни як "первинні документи" або "первинна документація" також некоректне, оскільки вони є результатом документування.

Для облікових працівників важливо мати всі нормативні документи, які регулюють питання документування господарських операцій. Текст цих документів може зберігатися у програмних засобах комп'ютерної техніки.

Процес документування складається з 3-х етапів (див. рис.3).

	Процес документування
1 етап	складання первинних документів
2 етап	приймання первинних документів
3 етап	обробка первинних документів

Організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити своєчасне та повне документування здійснених господарських операцій суб'єкта господарювання.

Це надасть можливість здійснювати контроль за збереженням майна власника, зокрема, за зберіганням матеріальних і грошових цінностей. Крім того, документування є основою для нагляду за діяльністю осіб, наділених правами розпорядження майном підприємства.

Складання первинних документів відбувається безпосередньо на підприємстві. Відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за забезпечення фіксування фактівздійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Крім того, керівник повинен забезпечити виконання всіма підрозділами та працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Перелік первинних документів є значним, однак, у бухгалтерській службі складається лише незначна їх частина (прибутковий і видатковий касові ордери, довідки та розрахунки бухгалтерії, довіреності, перепустки на винесення ТМЦ за межі підприємства).

Інші документи складаються працівниками інших структурних підрозділів підприємства, тому правила складання первинних документів повинні роз'яснюватися всім причетним до цього процесу працівникам. У свою чергу, працівники бухгалтерської служби повинні знати порядок оформлення всіх документів, вміти читати їх реквізити, а також перевіряти правильність їх оформлення.

Окрім первинних документів бухгалтерського оформлення працівникам бухгалтерської служби доводиться мати справу з організаційно-розпорядчими документами, тобто установчими документами, положеннями, інструкціями, наказами та ін. Крім того, бухгалтери можуть брати участь у підготовці проектів розпорядчих документів.

Зокрема, головний бухгалтер візує ті розпорядчі документи, виконання яких передбачає здійснення витрат (накази про преміювання, встановлення надбавок працівникам та ін). Тому працівники бухгалтерської служби повинні знати основні вимоги, які висуваються до цих документів.

Облікові працівники для виконання своїх посадових обов'язків отримують копії розпорядчих документів, наприклад, накази з особового складу. На основі останніх відбувається нарахування заробітної плати, видача премій та ін.

Відповідно до законодавства первинні документи повинні складатися в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Складання та оформлення документів передбачає заповнення всіх його реквізитів і одержання всіх необхідних резолюцій, віз, печаток і штампів.

За результатами досліджень документування господарських операцій займає більше 50% обсягу облікових робіт. Тому в зниженні витрат праці на складання й обробку первинних документів приховано значні резерви зниження витрат на управління підприємством.

Скороченню витрат коштів і часу на складання первинних документів, зменшенню їх кількості, а отже, й часу на їх обробку, може сприяти:

застосування накопичувальних документів замість разових, наприклад, відомостей виробітку (журнал обліку готової продукції) замість лімітно-забірних карток, вимог тощо. Такі дії виключають етап накопичення даних з разових первинних документів;

поєднання первинного документа з обліковим регістром (наприклад, відпуск матеріалів зі складу без видаткового документа під розписку одержувача в книзі складського обліку з наступним складанням бухгалтерської проводки за підсумками регістрів складського обліку);

оформлення декількох операцій одним документом (наприклад, надходження матеріалів від постачальника та їх оприбуткування на склад - проставленням спеціального штампу та підпису комірника на документі постачальника).

Для відображення в бухгалтерському обліку документи приймаються лише за умови правильного їх оформлення. З ряду причин документи можуть бути складені з помилками.

У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітності підчистки та необумовлені виправлення не допускаються.

Виправлення помилок здійснюється за такими правилами:

закреслюються відображені у документі неправильні дані (закреслення здійснюється однією лінією так, щоб можна було прочитати виправлене);

поряд із закресленим записом робиться правильний;

на полях документу робиться запис "Виправлено на... (повністю зазначається текст нового запису)";

особа, яка внесла виправлення, підписується під записом "Виправлено на..." і ставить дату виправлення;

документ, до якого внесено зміни, ще раз підписується всіма особами, які підписували його раніше.

Для усунення неточностей і помилок може також застосовуватися спосіб від'ємного або сторнувального запису.

При цьому помилковий запис повторюється червоними чорнилами (пастою кулькової ручки червоного кольору) або стандартними кольорами (синій, чорний) із занесенням його в прямокутну рамку. Червоний колір або прямокутна рамка анулює помилковий запис, після чого має бути зроблено правильний запис.

У документах, якими оформлюються касові та банківські операції і операції з цінними паперами, виправлення не допускаються взагалі.

Приймання первинних документів відбувається від інших підприємств або інших працівників підприємства (структурних підрозділів підприємства). Документи від інших підприємств можуть надходити поштою (у т. ч. електронною), телетайпом, факсом, доставлятися кур'єром.

При отриманні таких документів необхідно перевірити правильність їх доставки: звернути увагу на цілісність конвертів, чи наявні всі сторінки документу та додатки.

В документах, які надійшли факсом, перевіряється загальна кількість отриманих сторінок, їх відповідність вказаній кількості на першому листі факсу, можливість їх читання.

Якщо документи, які надійшли поштою та мають прострочений строк виконання, то необхідно зберігати конверти, оскільки в такому випадку печатка на ньому може слугувати доказом дати отримання документа.

У випадку неповного отримання документів факсом або поганої якості окремих сторінок про це слід повідомити відправника. Враховуючи, що факс, як правило, виводиться на світлочуттєвий папір, доцільно одразу зробити копії таких документів.

Бухгалтерські документи надходять у загальному потоці документів, адресованих підприємству, а потім передаються до бухгалтерської служби.

Відповідальна особа повинна відсортувати документи, які потребують термінового прийняття рішенькерівником або виконання. Інші документи можуть передаватися заступнику керівника, вповноваженому приймати рішення щодо виконання документів.

Перед передачею вхідних документів на розгляд керівнику їх необхідно зареєструвати і зафіксувати факт створення або надходження документа шляхом проставлення на ньому номера з подальшим записом у книгах або журналах реєстрації первинних документів, поділених на розділи за кожним видом документів.

У цих регістрах необхідно робити відмітки про те, хто прийняв і хто видав документ із зазначенням підрозділів підприємства, дати господарської операції та ті суми.

Нумерація первинних документів ведеться з початку року. Присвоєння номерів первинних документів дає змогу здійснювати контроль за їх рухом і виконанням, а також повинне забезпечити розподіл документів за звітними періодами та їх легкий пошук.

Код номеру документу може складатися з літерного або цифрового виду документа, позначення його порядкового номеру в звітному періоді (арабська цифра) та місяця, в якому зареєстровано господарськуоперацію в облікових регістрах (римська цифра).

Наприклад, Д/125/IV, що означає - договір за номером 125, укладений в четвертому місяці поточного року. Якщо первинний документ складається в інших підрозділах, ніж обліковий, то ідентифікаційний номер повинен починатися з символу підрозділу (наприклад, CM/TV88/VI, що означає - прибутковий ордер за номером 88, складений у шостому місяці поточного року працівником складу матеріалів).

Одним з питань організаційного характеру в бухгалтерському обліку є використання символів (кодів), тобто скороченого позначення найменувань відповідних об'єктів. Необхідність символізації виникає в умовах масовості операцій або певних об'єктів і зумовлюється потребою в їх упорядкуванні для раціоналізації і економії часу при роботі з ними.

Для забезпечення символізації може використовуватися відповідна форма: літера або число. Допоміжною формою символізації є застосування колірного зображення.

Для документації остання форма символізації передбачає закріплення за однорідними бланками документів певних кольорів для позначення підрозділу, в якому складається документ Така символізація може застосовуватися на великих підприємствах, де документи складаються у великій кількості підрозділів.

Наприклад, розглянемо колір звіту про використання коштів виданих під звіт або на відрядження залежно від структурного підрозділу підприємства. Можливе наступне колірне зображення:

планово-фінансовий відділ - білий колір;

загальний відділ - блакитний колі;

текстильно-трикотажний цех - червоний колі:

меблевий цех - жовтий колі;

відділ збуту - сірий колір.

Для того, щоб номер документу одразу "кидався у вічі", його можна вписувати відповідним кольором у правому верхньому кутку первинного документу та його додатків.

Символізація бухгалтерських документів може передбачати також заміну найменувань документів скороченими позначеннями. Це зумовлено тим, що повне найменування документа у ході бухгалтерської обробки не мас вирішального значення для характеристики господарської операції. Крім того, кодуванняномерів документів може забезпечити їх належне групування. Приклад кодування документів за видами наведено в табл.2.

Таблиця 2. Кодування документів за видами

Символ	Види документів
К	Касові документи
Б,	Банківські документи (поточний рахунок)
Б2	Банківські документи (інші рахунки в банку)
П,	Документи з придбання основних засобів
Лг	Документи з придбання запасів
Р	Розрахункові документи
Д	Договори
X	Інші документи

Реєстрації підлягають всі потоки документів:

вихідні (документи, які передаються контрагентам);

вхідні (документи, які надходять ззовні);

внутрішні (документи, які складаються і використовуються в межах підприємства).

Після реєстрації і присвоєння номеру вихідному документу необхідно зафіксувати цей номер на всіх копіях документу.

Вихідні первинні документи (наприклад, накладна, рахунок) в обов'язковому порядку підписуються керівником, головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Керівник підприємства, розглядаючи вхідний документ, повинен визначити виконавця, дати чіткі вказівки щодо реалізації документу та встановити строки виконання. Вказівки оформлюються у вигляді резолюції* безпосередньо на документі.

З резолюцією керівника документ передається виконавцю та перебуває у нього до вирішення питання.

Усі вихідні документи, які надсилаються іншим підприємствам, організаціям, установам, реєструються увідповідному реєстрі (приклад 1).

Приклад 1. Підприємство ЗAT "Орбіта" РЕЄСТР № 03 вихідних документів за 01 серпня 2005 р.

№з/п	Дата	Назва документу	Номери документів	Адресат (кому)	Короткий зміст	Хто склав
1	2	3	4	5	6	7
1	05.08	Накладна	178	ТзОВ "Смак"	Реалізація продукції	Сивий CM.

Всього передано документів один (літерами)

"01"серпня 200 5р. Здав (підпис) бухгалтер Онікійчук O.K.

Відправка вихідних документів бухгалтерської служб здійснюється разом з усіма документами підприємства через відповідну посадову особу (наприклад, секретаря-референта) або загальний відділ. При відправці обов'язково провіряється правильність оформлення документів.

Обліковими працівниками документи приймаються під розписку, про що робиться відмітка в спеціальних описах або реєстрах (приклад 2).

Приклад 2. Підприємство ЗАТ "Орб/та" РЕЄСТР № 08

	приймання документів за 01 серпня 2005 р.
Назва документа або групи документів	Кількість документів	Номери первинних документів	Примітки
1	2	3	4
Накладна видаткова	1	754
Накладна прибуткова	1	1378

Всього прийнято документів два (літерами)

"01 "серпня 2005р. Здав комірник Васильчук В.К.

(підпис) (розшифрування підпису)

"01" серпня 2005 р. Прийняв бухгалтер Перегуде ПА.

(підпис) (розшифрування підпису)

Працівникам бухгалтерської служби забороняється приймати первинні документи за операціями, якісуперечать законодавству та встановленому порядку приймання, зберігання й використання активів і зобов'язань.

Працівники, які приймають первинні документи, зобов'язані перевірити їх за формою і змістом: встановити наявність у документі обов'язкових реквізитів і відповідність відображеної в документі господарської операції чинному законодавству, а також логічну узгодженість окремих показників операції.

Якщо документи здаються особами, відповідальними за їх складання, перевірка здійснюється у присутності останніх. Особливу увагу в ході приймання слід звертати на точність зазначення одиниць виміру та їх відповідність кількісним показникам.

За наявності недоліків, наприклад, за відсутності підпису, документ повертається назад для виправлення у підрозділ підприємства або до працівника, який допустив порушення. Якщо в ході перевірки знайдено підробки будь-яких реквізитів або інші зловживання з документами, такі документи залишаються у бухгалтерській службі.

Слід пам'ятати, що відповідно до кримінального законодавства за підробку документів, навіть без завдання шкоди, винна особа притягується до кримінальної відповідальності. Тому про виявлені зловживання і порушення головний бухгалтер повинен повідомити керівництво підприємства.