Тема 10: Аналіз витрат підприємства

1. Зміст і завдання аналізу витрат підприємства

2. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат підприємства.

3. Аналіз собівартості продукції.

І. Зміст і завдання аналізу витрат підприємства.

Мета аналізу витрат діяльності підприємства полягає у всебічній оцінці рівня, динаміки та структури витрат, у обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої оптимізації витрат. Для досягнення цієї мети здійснюється аналіз на основі принципів системного та комплекс­ного і підходів.

В основі системного підходу лежить дослідження об'єктів як системи, виявлення типів зв'язків, зведення елементів в єдину аналітичну систему.

Системний підхід до аналізу витрат передбачає:

• виявлення місця і ролі показників витрат в оцінці досягну­тої ефективності виробництва;

• розробку схеми аналізу на основі кла­сифікації факторів і резервів раціоналізації витрат;

• вимірювання факторів і резервів оптимізації витрат;

• встановлення основних напрямів мобілізації виявлених ре­зервів, раціонального використання виробничих ресурсів у поточному і перспективному плануванні собівартості.

Комплексний підхід означає вивчення об'єктів як системи з точки зору формування інформації для прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід висту­пає як принцип системного підходу. Він означає узгодження і од­ночасне дослідження у взаємозв'язку різних аспектів господарсь­кої діяльності на основі вивчення системи показників з метою от­римання кінцевих результатів, визначення і вимірювання фак­торів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефек­тивності виробництва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.

Комплексність економічного аналізу проявляється в трьох напрямах: по-перше, в процесі аналізу враховуються не лише еко­номічні, а й технічні, соціальні, технологічні та інші фактори; по-друге, в більш тісному зв'язку його цілей і задач з цілями уп­равління; по-третє, в багаторівневому аспекті аналізу.

Інформаційна база проведення аналітичних досліджень ви­трат формується за вихідною інформацією про кошториси (норма­тиви) витрат, за даними бухгалтерського і статистичного обліку, за матеріалами ревізій і спеціальних обстежень та ін.

Аналіз витрат проводиться в наступній послідовності. На першо­му етапі дається загальна оцінка виконання кошторису витрат в розрізі економічних елементів, на другому - оцінка прямих витрат та їх відхилень від плану, на третьому - аналіз ви­конання бюджету (кошторису) накладних витрат, на четвертому – аналіз собівартості (калькуляції) окремих виробів, на п'ятому етапі необхідно дати оцінку впливу зміни витрат на кінцеві вироб­ничо-фінансові результати діяльності підприємства.

ІІ. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат підприємства.

Сумарний обсяг витрат виробничої та інших видів опе­раційної діяльності визначається їх кошторисом (бюджетом), який складається в цілому по підприємству на обумовлений період. В процесі аналізу кошторису витрат підприємства вирішу­ються такі основні завдання:

• визначається обґрунтованість планового кошторису вит­рат;

• проводиться аналіз виконання планового кошторису та впливу факторів на ступінь його фактичного виконання;

• проводиться аналіз резервів оптимізації кошторисних витрат;

• проводиться аналіз раціоналізації коштори­су за зміною граничного рівня витрат.

При обґрунтуванні планових витрат операційної діяльності виходять із запланованого обсягу виробництва і реалізації про­дукції (робіт, послуг) та діючих нормативів (стандартів) витрат на одиницю діяльності. При цьому плановий обсяг діяль­ності визначається за даними виробничої про­грами, а планові калькуляції визначаються у системі управ­лінського обліку.

При аналізі виконання кошторису витрат операційної діяльності необхідно дати оцінку дотримання обсягу витрат за економічними елементами та структурних змін в складі загально­го кошторису. При факторному аналізі відхилень за кошторисом слід виходити із адитивної моделі його функціональ­ного зв'язку:

КВ= МВ + ВОП +СВ+АМ + ІВ

де КВ - сума кошторисних витрат операційної діяльності підп­риємства; МВ - матеріальні витрати; ВОП - витрати на оплату праці; СВ – витрати на соціальне страхування; АМ - амортизаційні відрахування; ІВ - інші витрати.

Синтетичним показником оптимізації вит­рат операційної діяльності є зміна граничного рівня витрат, який визначається відношенням витрат до доходу операційної діяль­ності. Загальне відхилення граничного рівня витрат (∆ГЗ) проти базового буде визначатися:

∆ГЗ = -;

де 3° і 3' - базовий і звітний рівні витрат операційної діяль­ності; Д° і Д ^’ - базовий і звітний рівні доходу операційної діяльності.

На зміну граничного рівня витрат впливають фактори:

• зміна структури продукції (робіт, послуг);

• зміна собівартості окремих виробів;

• зміна цін на продукцію.

Для проведення факторного аналізу граничного рівня вит­рат використовують наступну методику:

1. Визначають загальне відхилення граничного рівня витрат:

∆ГЗ = -;

де К_і - кількість одиниць продукції (робіт, послуг) і-го виду; С_і - собівартість продукції (робіт, послуг) і-го виду; Ці - ціна продукції (робіт, послуг) і-го виду.

2. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень треба виз­начити граничний рівень витрат за фактичним обсягом продукції при базовому рівні її собівартості та цін, після чого цей рівень порівняти з базовим:

∆ГЗ_стр = -;

3. Щоб розрахувати вплив собівартості окремих виробів не­обхідно розрахувати граничний рівень витрат за фактич­ним обсягом та собівартістю продукції при базових цінах і цей рівень порівняти базовим:

∆ГЗ_св = -;

4. Щоб розрахувати вплив цін на зміну гра­ничного рівня витрат необхідно фактичний рівень гра­ничних витрат порівняти з рівнем витрат, розрахованим за фактичним обсягом і собівартістю про­дукції при її базових цінах:

∆ГЗ_ц = -;

Сумарний вплив факторів буде визначатися: ∆ГЗ = ∆ГЗ_стр + ∆ГЗ_св - ∆ГЗ_ц.

ІІІ. Аналіз собівартості продукції.

Для досягнення конкурентоспроможності підприємство має постійно працювати над скороченням собівартості своєї продукції. В Україні собівартість формується за виробничим принципом і включає витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції. Витрати на управління, збут інші витрати операційної діяльності до собівартості не включаються.

Об'єктами аналізу собівартості виступають наступні показники:

• виробнича собівартість товарної продукції за статтями каль­куляції та за елементами витрат;

• витрати на одну гривню товарної продукції;

• собівартість окремих виробів;

• прямі статті витрат;

• непрямі статті витрат.

Основна мета аналізу собівартості продукції — знаходження шляхів і джерел зниження собівартості та збільшення при­бутку.

Для того щоб зробити висновки про можливі резерви зниження собівартості продукції, необхідно ці витрати вивчити з точки зору їх функціональної ролі у виробничому процесі. З цією метою проводиться групування затрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції. Кількість і на­йменування калькуляційних статей залежить від галузей промис­ловості і визначається підприємствами самостійно.

З метою порівняння статей калькуляції собівар­тість фактично випущеної продукції перераховується на планові дані (планові норми і ціни). Потім фактичні витрати за статтями калькуляції порівнюються з перерахованими плановими витра­тами і визначається економія чи перевитрати за період, що аналі­зується.

Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції перед­бачає наступні етапи:

—аналіз виробничої собівартості продукції в цілому, у тому числі окремих статей калькуляції;

—детальний аналіз окремих статей калькуляції, тобто аналіз прямих і непрямих витрат на виробництво продукції.

Аналіз собівартості продукції закінчується виявленням мож­ливостей подальшого зниження собівартості продукції, підрахуванням загальних резервів цього зниження.

Оценка экономической добавленной стоимости

С помощью программы ФинЭкАнализ 2011 вы можете быстро провести Оценку экономической добавленной стоимости.

Программа Финансовый анализ - ФинЭкАнализ для расчета экономической добавленной стоимости и большого количества финансово-экономических коэффициентов. Скачать программу можно здесь

Пример отчета, автоматически сгенерированного программой ФинЭкАнализ 2011.

Оценка экономической добавленной стоимости ЗАО "Арсенал" на 01.01.2010 г.

Экономическая добавленная стоимость – это метод измерения финансового состояния компании, который высчитывает реальный экономический доход. EVA можно рассчитать как разницу между чистой операционной прибылью после налогов и альтернативной стоимостью инвестированного капитала.

Основная идея и смысл показателя EVA заключается в том, что капитал компании должен работать с такой эффективностью, чтобы обеспечить норму доходности, требуемую инвестором, акционером или другим собственником на вложенный капитал.

Экономическая добавленная стоимость рассчитывается по формуле:

EVA = NOPAT – WACC x CE

где NOPAT – чистая прибыль по данным финансовой отчетности с учетом необходимых корректировок;

WACC – средневзвешенная стоимость капитала;

CE - инвестированный капитал.

Экономическая добавленная стоимость возникает в компании в том случае, если за данный период времени удалось заработать доходность инвестированного капитала выше, чем норма доходности инвестора.

Положительное значение EVA означает прирост рыночной стоимости по сравнению с балансовой стоимостью чистых активов и стимул для собственников осуществлять дальнейшие вложения в предприятие. Отрицательное же ведет к снижению рыночной стоимости компании и потере собственниками вложенного капитала за счет неполучения альтернативной доходности. При нулевом значении EVA рыночная стоимость предприятия и балансовая стоимость чистых активов совпадают, а значит, рыночный выигрыш собственника равен нулю.

Расчет EVA целесообразно проводить в 3 этапа:

1) определение средневзвешенной стоимости капитала;

2) внесение поправок с показателем прибыли и капитала;

3) определение доходности инвестированного капитала, спрэда доходности и экономической добавленной стоимости.

Средневзвешенная стоимость капитала ЗАО "Арсенал" составляет 3.99% (см. блок "Расчет средневзвешенной стоимости капитала")

Поправки к балансу вносятся с целью преобразовать NOPAT и КАПИТАЛ из бухгалтерской балансовой стоимости в экономическую балансовую стоимость. В условиях России для расчета NOPAT целесообразно использовать подход с финансовой перспективой.

Расчет NOPAT

Показатели	за 2008 г.	за 2009 г.
1	2	3
1. Прибыль, доступная для обыкновенных акционеров	18364	21769
2. Расходы, связанные с финансированием и процентный доход	3981	2527
3. Расходы на выплату процентов после налогов	3981	2527
4. Предполагаемые проценты на некапитализируемую аренду
5. Инвестиционная прибыль после налогов	-9081.24	-5854.28
6. Изменения в эквивалентах капитала	1444	-658
7. Увеличение резервов отсроченного налога на прибыль	1061	-1007
8. Увеличение резерва на покрытие безнадежных долгов
9. Увеличение доходов будущих периодов	-37	-48
10. Увеличение расходов на НИОКР и маркетинговые исследования
11. Увеличение резервов предстоящих расходов и платежей	418	395
12. Амортизация гудвилла	2	2
13. NOPAT	32870.24	29492.28
14. Чистая прибыль	18364	21769

Особенности учетной политики предприятия позволили внести поправки при расчете экономической прибыли на величину: расходов, связанных с финансированием и процентный доход, инвестиционного убытка. В связи с этим экономическая прибыль превысила бухгалтерскую на 7723.3 тыс.руб.

При расчете показателя КАПИТАЛ наименее трудоемким представляется подход с операционной перспективой.

Расчет КАПИТАЛ

Показатели	за 2008 г.	за 2009 г.
1	2	3
1. Суммарные активы	153876	183030
2. Краткосрочные финансовые вложения	100	200
3. Незавершенное строительство	321	442
4. Кредиторская задолженность	42922	65046
5. Текущая стоимость некапитализированной аренды
6. Эквиваленты капитала	1218	1220
7. Резерв на покрытие безнадежных долгов	1000	1000
8. Суммарная амортизация гудвилла	218	220
9. Чистые расходы на НИОКР и маркетинговые исследования
10. КАПИТАЛ	111751	118562
11. Собственный капитал, кредиты и займы и платежей	110954	117984

В 2009 году поправки, внесенные при преобразовании балансового значения показателя 'капитал' в экономическое увеличили его уровень на 578 тыс.руб.

Расчет показателей EVA - menagment

Показатели	за 2008 г.	за 2009 г.
1	2	3
1. Заработанная прибыль (NOPAT)	32870.24	29492.28
2. Инвестированный капитал (Ce)	111751	118562
3. Средневзвешенная стоимость капитала (WACC)	0.04
4. Требуемая инвесторами прибыль (Capital)	4458.86	4730.62
5. Доходность инвестиционного капитала (Roce)	0.29	0.25
6. Спрэд доходности (Spread)	25.41	20.91
7. Экономическая добавленная стоимость (EVA)	28395.929	24791.314

 

за 2008 год	за 2009 год

В 2009 году предприятием ЗАО "Арсенал" заработана доходность, превышающая требуемую инвестором на 20.91%. Прирост рыночной стоимости предприятия над балансовой стоимостью активов составил 24791 тыс.руб. Это стимулирует собственника к дальнейшему вложению средств в предприятие.