41. Суб'єкти та об'єкти права на географічне зазначення

Законом визначено, що суб'єктами права на географічне зазна­чення є виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репу­тація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє від­ношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виро­бів, технологічних процесів або географічних місць.

Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

2) право на використання географічного зазначення;

3) право перешкоджати неправомірному використанню гео­графічного зазначення, в тому числі забороняти таке викорис­тання.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороня­ється безстрокове за умови збереження характеристик товару (по­слуги), позначених цим зазначенням. Реєстрація найменування місця походження товару здійснюється за заявкою одного чи кіль­кох юридичних або фізичних осіб до Установи.

Правова охорона надається географічному зазначенню походжен­ня товару, щодо якого виконуються такі умови:

1) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

2) воно вживається як назва даного товару чи як складова час­тина цієї назви;

3) у вказаному цією назвою географічному місці наявні харак­терні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

4) назначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людсь­ким фактором;

5) хоча б основна складова назначуваного цією назвою товару вироблялася та/або перероблялася в межах зазначеного географіч­ного місця.

Українське географічне зазначення походження товару може бу­ти також зареєстроване в інших країнах, законодавство яких пе­редбачає таку реєстрацію. Однак обов'язковою умовою іноземної ре­єстрації є попередня реєстрація і одержання права користування за­значенням місця походження товару в Україні.

Користуючись своїм правом, власник свідоцтва може розміщува­ти географічне зазначення на товарі, упаковці, рекламі, проспек­тах, рахунках, бланках та іншій документації, пов'язаній із введен­ням товару в господарський обіг. Власник свідоцтва має право та­кож проставляти поруч з охоронюваним найменуванням попереджу­вальне маркування, що свідчить про наявність його державної ре­єстрації.

42. Поняття та ознаки наукового відкриття, як об'єкта інтелектуальної власності.

Такі результати інтелектуальної діяльності, як винаходи, корисні моделі, промис­лові зразки, раціоналізаторські пропозиції, можуть покращити умови життя людини, засоби виробництва тощо. У порівнянні з ни­ми наукові відкриття здійснюють певні зрушення науково-техніч­ного прогресу, розвитку людства в цілому.

Питання щодо відповідного правового регулювання наукового відкриття е складним. Наукове відкриття не може мати конкретно­го правоволодільця. З моменту обнародування воно стає надбанням людства і може бути вільно використано будь-ким як при проведен­ні подальших наукових досліджень, так і при розробці на його осно­ві конкретних технічних рішень. Але враховуючи те, що зроблене відкриття є результатом творчої інтелектуальної праці, таланту, знань, досвіду конкретної людини або групи людей, так чи інакше виникає необхідність правового регулювання відносин, що склада­ються навколо кожного конкретного наукового відкриття. Зокрема, йдеться про державне визнання заслуг авторів, забезпечення ін­тересів тих наукових установ, де працюють автори. Автору абсолют­но справедливо належать відповідні особисті немайнові і деякі май­нові права. Отже, цим правам авторів наукового відкриття має бути надана і забезпечена належна правова охорона.

Перший крок до реалізації зазначеного вище зроблено у ЦК Украї­ни, де дано визначення наукового відкриття і визнано його об'єктом права інтелектуальної власності. У ст. 457 ЦК України зазначено, що наукове відкриття — це встановлення невідомих раніше, але об'єктив­но існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, що вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.