2. Характеристика особи насильницьких злочинів.

Переважна більшість осіб, що вчиняють насильницькі зло­чини, мають низький рівень освіти і кваліфікації, з-поміж них великий відсоток п'яниць, алкоголіків, наркоманів, токсико­манів, осіб без певних занять.

Для цієї категорії злочинців характерні егоцентризм, несприймання чужого страждання, чужого лиха; зневажання правових норм і заборон; агресивність; прагнення вирішити будь-який кон­флікт із застосуванням грубої сили, позиція самовиправдання своїх вчинків.

Визначають три основних способів насильницьких злочинців за характером їх антигромадської спрямованості.

До першого типу належать злочинці з чітко і стійко вираженою агресивно-насильницькою антигромадською спрямованістю. Такі особи орієнтовані на поведінку, небезпечну для життя, здоров’я та гідності інших громадян. Їм притаманне негативно-зневажливе ставлення до людини та її найважливіших благ, переконаність у допустимості насильницьких засобів розв’язання конфліктів. Такий поведінковий стереотип – результат глибокої деформації особи, специфічний продукт езопової життєвої спрямованості. Питома вага засуджених за вказані злочини становить 45-55%.

Другий тип насильницьких злочинців – це особи, що характеризують в цілому негативно, які допускали і раніше різні правопорушення, але спрямованість яких на момент вчинення злочинів проти особи не є явно вираженою. Вчинення насильницького злочину стає засобом досягнення особливо значущих для них цілей, способом заволодіння певним благом. У загальній кількості засуджених за вказані злочини питома вага таких осіб – близько 20%.

До третього типу належать ситуативні, випадкові злочинці, які до вчинення злочину були охарактеризовані позитивно, а саме насильницьке посягання вчинили вперше під впливом несприятливої зовнішньої ситуації. В їхній поведінці немає ознак, властивих представникам двох попередніх типів. Вони застосовують насильство як реакцію на певну ситуацію. Серед засуджених такі особи становлять близько 30%.

Більшість осіб, які вчиняють насильницькі злочини і хуліганські дії, - чоловіки (90-93%). Це пояснюється соціальними ролями, характерними для чоловіків і жінок, психофізичними особливостями статі. Поведінці чоловіків під час дозвілля більше притаманні випадкові компанії, зловживання алкоголем, що часто створює конфліктні ситуації, які переростають у бійки.

Існують розбіжності в мотивації насильницьких злочинів, учинених чоловіками і жінками. В останніх переважають мотиви ревнощів, помсти, заздрощів, прагнення звільнитися від потерпілого тощо. Багато насильницьких злочинів вчиняється жінками на ґрунті віктимної поведінки потерпілого. В останні роки реєструється зростання частки жінок при вчиненні таких злочинів, як убивства з хуліганських чи корисливих спонукань, у ході розбійних нападів і тощо, зростання кількості злочинів, учинених із особливою жорстокістю.

Основний контингент насильницьких злочинів і хуліганств становлять особи молодого і середнього віку (до 40 років).

Найбільша кримінальна активність властива представникам вікової групи 25-29 років. відповідно далі за ступенем кримінальної активності йдуть вікові групи 18-24, 30-39, 16-17 років.

Порівняно з дорослими неповнолітні та молодь, як правило, мають менш розвинену волю, підвищену вразливість до негативних впливів, імпульсивність, сугестивність, вони легше піддають шкідливому впливу з боку антигромадських елементів, у тому числі у формі наслідування, підбурювання, залучення тощо.

За освітнім рівнем осіб, винних у вчиненні насильницьких злочинів, поділяють на такі групи: 70% - із середньою загальною освітою; 15% - із середньою професійною освітою; 2% - із вищою професійною освітою.