- •Екзаменаційний білет № 1
- •1. Визначте основні етапи розвитку історичного джерелознавства.
- •2. Дослідження теоретичних і методичних засад пошуку та опрацювання джерел у працях українських істориків другої половини хіх ст.
- •3. Чому художню літературу розглядають як особливе історичне джерело?
- •Екзаменаційний білет № 2
- •1. Основні компоненти історичного джерелознавства.
- •2. Дайте характеристику основних етапів розвитку методики джерелознавства у світі та в Україні.
- •3 Вкажіть на характерні особливості наукової історичної літератури як історичного джерела.
- •Білет 3
- •1. Поясніть закономірності джерелознавства як спеціальної галузі історичної науки.
- •2. У чому полягає залежність методики джерелознавства від методології історичної науки?
- •3. Назвіть характерні особливості агіографічної літератури. Яке значення вона має в історичному дослідженні?
- •Білет 4
- •1. Назвіть основні завдання історичного джерелознавства.
- •2. Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •Білет №5
- •1. Які джерелознавчі проблеми історії України є найактуальнішими сьогодні?
- •2 Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •3 До якої групи письмових джерел відносять документи громадських об’єднань і політичних партій?
- •Білет №6
- •1 Назвіть основні сучасні центри джерелознавчих досліджень в Україні.
- •2 Які особливості має класифікація джерел із вітчизняної історії?
- •3 Чому періодичну пресу прийнято називати комплексним джерелом? Які особливості класифікації і використання цієї групи джерел?
- •Білет № 7
- •1. Обґрунтуйте поняття “структура джерелознавства” та визначте його значення.
- •2. Які чинники мають вирішальне значення для вибору оптимальної схеми класифікації джерел?
- •3. У чому полягають особливості судово-слідчих документів як історичних джерел?
- •Білет № 8
- •1. Назвіть основні спеціальні галузі історичної науки (спеціальні історичні дисципліни), котрі безпосередньо вивчають різні види історичних джерел. Як вони взаємодіють із джерелознавством?
- •2. Назвіть найпоширеніші в теорії історичного джерелознавства класифікаційні схеми та вкажіть на їх практичне значення.
- •Білет № 9
- •1. Складіть схему загальновизнаної в науці структури історичного джерелознавства.
- •2. Що джерелознавці розуміють під поняттям “класифікаційна схема”?
- •3.У чому полягають роль і значення актової та діловодної документації як історичного джерела? Прослідкуйте як змінювалися види цих джерел у різні історичні періоди?
- •Екзаменаційний білет № 10
- •1.Визначте поняття “історичне джерело”. Виокреміть його основні складові.
- •2. Розкрийте суть поняття “класифікаційна ознака джерела”. Вкажіть на споріднені ознаки речових і зображальних джерел. Чим відрізняються джерела цих типів?
- •3. Назвіть основні види законодавчих джерел з історії України?
- •Екзаменаційний білет № 11
- •1.Які існують основні етапи функціонування історичного джерела? Дайте характеристику змісту останніх.
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
- •3. Які риси та характеристики відрізняють княжі літописи часів Київської Русі, регіональні літописи XIV-XVII ст. І козацьке літописання кінця XVII – початку XVIII ст.?
- •Екзаменаційний білет № 12
- •1.Поясніть, як взаємодіють об’єктивні та суб’єктивні чинники у процесі створення та функціонування історичних джерел?
- •2. Визначте поняття “класифікації джерел”.
- •3. Назвіть основні характерні ознаки та особливості літописів як історичного джерела.
- •Білет №13
- •1. . Складіть схему структури джерельної інформації, дайте характеристику її складових.
- •2. Розкрийте сутнісний характер і наукове значення джерельної бази історичного дослідження.
- •3. Складіть таблицю різновидів писемних джерел , зазначивши в ній час виникнення кожного з них.
- •Білет №14
- •1. Розкрийте поняття “архівна евристика”.
- •2. Чим визначається джерельна цінність пам’яток нумізматики, боністики, філателії?
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел? Білет 15
- •1. Як використати науково-довідковий апарат архівів для пошуку джерел?
- •2. У чому, на Вашу думку, полягає специфіка і джерельна цінність пам’яток архітектури? Назвіть їх основні групи.
- •3 З’ясуйте роль топонімів у вивченні різноманітних проблем історичної науки.
- •Білет 16
- •1. Які групи методів застосовуються у джерелознавчій критиці?
- •2. Назвіть основні групи речових джерел.
- •3. Розкрийте значення антропонімів як історичних джерел.
- •Білет 17
- •1. Перелічіть основні елементи джерелознавчого аналізу.
- •2. Дайте загальну характеристику речових джерел і визначте їх інформативні властивості в контексті вивчення історії.
- •3. Які існують основні групи лінгвістичних джерел?
- •Білет 18
- •1.Що Вам відомо про методику встановлення оригінальності (справжності) джерела?
- •2. Як Ви розумієте поняття “репрезентативність” стосовно масових історичних джерел?
- •3. У чому полягає специфіка кодування інформації в лінгвістичних джерелах? Білет 19
- •1.Як проводиться атрибуція (встановлення походження чи авторства) джерела?
- •2. Назвіть характерні риси та особливості роботи з масовими історичними джерелами.
- •3. Зробіть загальний огляд лінгвістичних джерел.
- •Білет 20
- •1.Які прийоми можна використати для встановлення часу, місця, обставин і мотивів походження джерела?
- •2. Що таке синтетична критика джерел?
- •3. Назвіть основні різновиди віршованих усних джерел. У чому, на Вашу думку, полягає їх наукова історична цінність?
- •Білет 22
- •1. Розкрийте зміст методики інтерпретації джерела.
- •2. Назвіть і визначте особливості основних груп усних джерел.
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел?
- •Білет 23
- •1. Охарактеризуйте значення предметів озброєння як джерела у вивченні історії.
- •2. Охарактеризуйте особливості портретних зображальних джерел у дослідження історії.
- •3. Дайте загальну характеристику усних джерел!
- •Білет 24
- •1.Розкрийте джерельне значення предметів одягу.
- •2. У чому полягає цінність і значення книжкової графіки як історичного джерела?
- •3.Назвіть основні види картографічних джерел. У чому полягає значення їх залучення до історичного дослідження?
- •25 Білет
- •1. Чим зумовлюється значення зображальних джерел для вивчення історії?
- •2. Які проблеми історичного дослідження можливо вирішити, залучивши як джерело жанрові твори живопису? Це питтання можна написати з попереднього.
- •3. У чому полягає цінність і важливість кіно, фото, відео і фотодокументів як історичного джерела?
- •26 Білет
- •1.Основні етапи існування історичного джерела
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
3. Дайте загальну характеристику усних джерел!
Усні джерела протягом останніх двох століть були об´єктом пильної уваги вчених-істориків, етнографів, фольклористів. їх активно збирали, досліджували й публікували. Результатом цієї діяльності стало усвідомлення того, що усна словесна творчість упродовж тисячоліть залишалася чи не єдиним засобом узагальнення життєвого досвіду народів, у тому числі й українського, втіленням народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів. У фольклорі знайшли відображення не лише естетичні й етичні ідеали українського народу, а й його історія, філософія, дидактика — тобто все, чим він жив, що хотів передати наступним поколінням. Навіть норми звичаєвого права, ці неписані закони, фіксувалися в усній формі, запам´ятовувалися вибраними громадою людьми і в разі потреби відтворювалися у незмінному вигляді. Слово для наших предків мало й магічну силу. Вони вірили, що за його допомогою можна досягти успіху в полюванні, викликати дощ, відвернути бурю і град, посуху, вберегти родину від зла і напасті, які підстерігали беззахисну перед силами природи людину на кожному кроці.
Великий період в історії людства взагалі та кожного народу зокрема характеризується культивуванням так званого міфологічного мислення. Це період анімістичних (коли душею наділяються не тільки люди, тварини, а Й рослини, предмети неживої природи), антропоморфних (коли людськими властивостями наділяються тварини, рослини, у людській подобі уявляються боги тощо) вірувань, що склали основу як первісних релігій, так і сюжетів, мотивів, образної системи усної творчості. Міфологічні образи, вірування стимулювали народну фантазію і сприяли культивуванню фантастичних оповідок, героїчного епосу, календарно-обрядової поезії. Проте з часом міфологічні образи втрачали реальну основу і почали сприйматися творцями та носіями усних джерел як художні образи і символи, в яких народ утілював свої суспільні ідеали, уявлення про добро і зло, ставлення до навколишньої дійсності.
Із народної міфології згодом витворилася жанрова система усних джерел, представлена прозовими та поетичними пам´ятками. Це казки, легенди, перекази, оповідання, балади, героїчний епос, обрядовий цикл тощо, які в тій чи іншій формі дійшли до наших днів. У поясненні витоків і становлення основних різновидів усних джерел слід виходити насамперед із специфіки народної творчості, яку не можна перенести на фунт національної культури подібно до культових споруд в архітектурі або іншомовних джерел, перекладених українською мовою. Фольклорні пам´ятки невіддільні від народного світогляду, побуту, історії тощо. У цьому насамперед полягає їх джерельна цінність.
Білет 24
1.Розкрийте джерельне значення предметів одягу.
Вагому частку речових джерел, пам'яток матеріальної та духовної культури України складають предмети одягу. Одяг пройшов тривалий шлях розвитку — від найпростіших шматків шкіри, що захищали від негоди первісного мисливця, до витончених, розшитих сріблом та золотом одностроїв представників вищих верств суспільства різних історичних епох. Історія українського одягу знайшла своє відображення в науковому доробку вітчизняних учених5.
На історію, технологію виготовлення, розмаїття предметів одягу перш за все впливають їх функції, які з часом ставали дедалі складнішими, багатограннішими. Найголовнішою функцією одягу безперечно є захисна. Вона безпосередньо пов'язана з географічними та кліматичними особливостями певного регіону Землі (до речі, в деяких сухих і жарких регіонах нашої планети мешкають племена, які й досі не створили власного одягу, оскільки в ньому немає потреби). Географічні умови значною мірою впливають на розмаїття форм та видів предметів одягу, технологію їх виготовлення, склад матеріалів, які при цьому вживаються, тощо. Це можна простежити на прикладі навіть однієї країни, якщо вона займає досить велику територію й охоплює декілька природних зон. Скажімо, на території України, що знаходиться у помірному кліматичному поясі, є своєрідні природні регіони — Карпатські гори, ліс, лісостеп, степ, які зумовили появу локальної специфіки в одязі. Наприклад, поширений по всій Україні народний безрукавний одяг залежно від місцевості побутування мав деякі відмінності. В гірських районах Західної України — це тепла коротенька безрукавка з хутра — кептар; у північних і північно-західних районах передгір'я — сукняна безрукавка — лейбик, бруслик; на території Середньої Наддніпрянщини — легша, хоча й довша безрукавка — керсетка і т. ін. Подібна локальна специфіка характерна й для інших предметів одягу, в тому числі взуття, головних уборів тощо.
Захисна функція одягу виявлялася не лише в тому, що він захищав тіло людини від природних факторів — холоду, вітру, дощу, спеки. Одяг, на думку наших предків, мав захищати й від злих духів, наврочень і т. ін. Тому одягові надавалися оберегові, магічні властивості. Це підтверджується використанням окремих елементів одягу (наприклад, сорочки) в магічних діях та обрядах. Важливу оберегову роль виконували колір та орнаментика одягу, різноманітні прикраси, пояси, стрічки та інші доповнення. Обрядова та пов'язана з нею оберегова функції одягу наприкінці XIX — на початку XX ст. втратили своє давнє значення.
Іншою важливою функцією одягу з давніх часів була естетична. Вже первісна людина робила перші спроби прикрасити одяг пластинками від ікол кабана, камінцями, мушлями тощо. Прикрашання одягу поступово перетворюється на його необхідний атрибут, відбиває художньо-естетичні смаки певного народу, його окремих етнічних, соціальних груп тощо.
Етнічна функція одягу дає змогу простежити спорідненість певних людських спільнот за етнічними ознаками. Костюм, поряд із мовою, звичаями, віруваннями тощо, стає знаком відмінності населення однієї місцевості від іншої. На формування й розвиток етнічної функції одягу впливають також етнокультурні зв'язки між народами від найдавніших часів до наших днів. Незважаючи на спільність багатьох елементів українського національного костюма, локальні його різновиди зберігають яскраву своєрідність, в одних випадках утримуючи в собі архаїчні ознаки, в інших — риси, що виникли у процесі етнокультурного обміну з сусідніми етнічними групами або народами. Одяг, так само як і інші групи історичних джерел, відображає соціальний розвиток суспільства, виконує важливу соціальну функцію. Він виступає ознакою належності людини до певного соціального прошарку, професійної групи тощо. Звідси й соціально-економічна диференціація одягу, його кількісних та якісних показників. У феодальному суспільстві багатьох країн Європи регламентація одягу навіть передбачалася законодавством: так, не дворянам забороняли носити шовковий або оксамитовий одяг, вбрання червоного кольору і т. ін. Впровадження в обов'язковому порядку для всіх російських станів, крім духовенства та селянства, спочатку угорського, а потім німецького одягу було однією з характерних ознак "великих" реформ Петра І. Регламентується державними законами службовий, формений одяг певних професійних груп і сьогодні (військова, міліцейська, шкільна форма тощо).