- •Екзаменаційний білет № 1
- •1. Визначте основні етапи розвитку історичного джерелознавства.
- •2. Дослідження теоретичних і методичних засад пошуку та опрацювання джерел у працях українських істориків другої половини хіх ст.
- •3. Чому художню літературу розглядають як особливе історичне джерело?
- •Екзаменаційний білет № 2
- •1. Основні компоненти історичного джерелознавства.
- •2. Дайте характеристику основних етапів розвитку методики джерелознавства у світі та в Україні.
- •3 Вкажіть на характерні особливості наукової історичної літератури як історичного джерела.
- •Білет 3
- •1. Поясніть закономірності джерелознавства як спеціальної галузі історичної науки.
- •2. У чому полягає залежність методики джерелознавства від методології історичної науки?
- •3. Назвіть характерні особливості агіографічної літератури. Яке значення вона має в історичному дослідженні?
- •Білет 4
- •1. Назвіть основні завдання історичного джерелознавства.
- •2. Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •Білет №5
- •1. Які джерелознавчі проблеми історії України є найактуальнішими сьогодні?
- •2 Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •3 До якої групи письмових джерел відносять документи громадських об’єднань і політичних партій?
- •Білет №6
- •1 Назвіть основні сучасні центри джерелознавчих досліджень в Україні.
- •2 Які особливості має класифікація джерел із вітчизняної історії?
- •3 Чому періодичну пресу прийнято називати комплексним джерелом? Які особливості класифікації і використання цієї групи джерел?
- •Білет № 7
- •1. Обґрунтуйте поняття “структура джерелознавства” та визначте його значення.
- •2. Які чинники мають вирішальне значення для вибору оптимальної схеми класифікації джерел?
- •3. У чому полягають особливості судово-слідчих документів як історичних джерел?
- •Білет № 8
- •1. Назвіть основні спеціальні галузі історичної науки (спеціальні історичні дисципліни), котрі безпосередньо вивчають різні види історичних джерел. Як вони взаємодіють із джерелознавством?
- •2. Назвіть найпоширеніші в теорії історичного джерелознавства класифікаційні схеми та вкажіть на їх практичне значення.
- •Білет № 9
- •1. Складіть схему загальновизнаної в науці структури історичного джерелознавства.
- •2. Що джерелознавці розуміють під поняттям “класифікаційна схема”?
- •3.У чому полягають роль і значення актової та діловодної документації як історичного джерела? Прослідкуйте як змінювалися види цих джерел у різні історичні періоди?
- •Екзаменаційний білет № 10
- •1.Визначте поняття “історичне джерело”. Виокреміть його основні складові.
- •2. Розкрийте суть поняття “класифікаційна ознака джерела”. Вкажіть на споріднені ознаки речових і зображальних джерел. Чим відрізняються джерела цих типів?
- •3. Назвіть основні види законодавчих джерел з історії України?
- •Екзаменаційний білет № 11
- •1.Які існують основні етапи функціонування історичного джерела? Дайте характеристику змісту останніх.
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
- •3. Які риси та характеристики відрізняють княжі літописи часів Київської Русі, регіональні літописи XIV-XVII ст. І козацьке літописання кінця XVII – початку XVIII ст.?
- •Екзаменаційний білет № 12
- •1.Поясніть, як взаємодіють об’єктивні та суб’єктивні чинники у процесі створення та функціонування історичних джерел?
- •2. Визначте поняття “класифікації джерел”.
- •3. Назвіть основні характерні ознаки та особливості літописів як історичного джерела.
- •Білет №13
- •1. . Складіть схему структури джерельної інформації, дайте характеристику її складових.
- •2. Розкрийте сутнісний характер і наукове значення джерельної бази історичного дослідження.
- •3. Складіть таблицю різновидів писемних джерел , зазначивши в ній час виникнення кожного з них.
- •Білет №14
- •1. Розкрийте поняття “архівна евристика”.
- •2. Чим визначається джерельна цінність пам’яток нумізматики, боністики, філателії?
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел? Білет 15
- •1. Як використати науково-довідковий апарат архівів для пошуку джерел?
- •2. У чому, на Вашу думку, полягає специфіка і джерельна цінність пам’яток архітектури? Назвіть їх основні групи.
- •3 З’ясуйте роль топонімів у вивченні різноманітних проблем історичної науки.
- •Білет 16
- •1. Які групи методів застосовуються у джерелознавчій критиці?
- •2. Назвіть основні групи речових джерел.
- •3. Розкрийте значення антропонімів як історичних джерел.
- •Білет 17
- •1. Перелічіть основні елементи джерелознавчого аналізу.
- •2. Дайте загальну характеристику речових джерел і визначте їх інформативні властивості в контексті вивчення історії.
- •3. Які існують основні групи лінгвістичних джерел?
- •Білет 18
- •1.Що Вам відомо про методику встановлення оригінальності (справжності) джерела?
- •2. Як Ви розумієте поняття “репрезентативність” стосовно масових історичних джерел?
- •3. У чому полягає специфіка кодування інформації в лінгвістичних джерелах? Білет 19
- •1.Як проводиться атрибуція (встановлення походження чи авторства) джерела?
- •2. Назвіть характерні риси та особливості роботи з масовими історичними джерелами.
- •3. Зробіть загальний огляд лінгвістичних джерел.
- •Білет 20
- •1.Які прийоми можна використати для встановлення часу, місця, обставин і мотивів походження джерела?
- •2. Що таке синтетична критика джерел?
- •3. Назвіть основні різновиди віршованих усних джерел. У чому, на Вашу думку, полягає їх наукова історична цінність?
- •Білет 22
- •1. Розкрийте зміст методики інтерпретації джерела.
- •2. Назвіть і визначте особливості основних груп усних джерел.
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел?
- •Білет 23
- •1. Охарактеризуйте значення предметів озброєння як джерела у вивченні історії.
- •2. Охарактеризуйте особливості портретних зображальних джерел у дослідження історії.
- •3. Дайте загальну характеристику усних джерел!
- •Білет 24
- •1.Розкрийте джерельне значення предметів одягу.
- •2. У чому полягає цінність і значення книжкової графіки як історичного джерела?
- •3.Назвіть основні види картографічних джерел. У чому полягає значення їх залучення до історичного дослідження?
- •25 Білет
- •1. Чим зумовлюється значення зображальних джерел для вивчення історії?
- •2. Які проблеми історичного дослідження можливо вирішити, залучивши як джерело жанрові твори живопису? Це питтання можна написати з попереднього.
- •3. У чому полягає цінність і важливість кіно, фото, відео і фотодокументів як історичного джерела?
- •26 Білет
- •1.Основні етапи існування історичного джерела
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
Екзаменаційний білет № 1
1. Визначте основні етапи розвитку історичного джерелознавства.
Антична Греція, Рим ( 5 ст до н.е. – 5.ст н.е) Уже в працях античних авторів – Геродота, Таціта, Фукідіда, Лівія, Страбона, Саллюстія та ін. — простежуються спроби критичного використання джерел, зіставлення їх з іншими носіями відомостей. Якщо Геродота вважають "батьком історії", то Фукідіда можна назвати "батьком джерелознавства", оскільки його "Історія" ґрунтувалася на багатьох джерельних документах — договорах, деклараціях, законах, листах, власних спостереженнях. Щоправда, інколи автор сам створював фіктивні промови учасників Пелопоннеської війни, а потім аналізував їх.
Підвищений інтерес до джерел віддзеркалював світові тенденції становлення історичної науки. Ще в середньовіччі, особливо в епоху Відродження (6-16 ст) , були започатковані археологічні розкопки, збирання, колекціонування і систематизація антикварних пам´яток матеріальної та духовної культури предків. Італійські гуманісти Петрарка і Лоренцо Валла з допомогою критичного методу переконливо довели факт підробки середньовічних грамот, зокрема так званого "Дару Костянтина", що утверджував вищість церковної влади над світською. Проте гуманісти не пішли далі зовнішньої критики джерел і базувалися здебільшого на текстологічних аспектах їх дослідження. Певним продовженням "антикварного напряму" збирачів і коментаторів текстів доби Ренесансу можна вважати діяльність учених-ченців — болландистів та мав ристів, завдяки яким було досягнуто великих успіхів у справі збирання, критики та публікації джерел.
За доби Просвітництва(17 ст-18ст) були започатковані спеціальні знання про джерела, їх пошук, вивчення та використання. Помітний внесок у розробку теоретичних засад джерелознавства зробили автори знаменитої "Енциклопедії", зокрема Д. Дідро, Ж. д´Аламбер, Вольтер. Вони значно розширили саме поняття джерела у таких статтях, як "Факт", "Достовірність", "Критика", "Історія". Енциклопедисти відійшли від середньовічних догм, піддали критиці абсолютизацію авторитету писемних джерел. До історичних джерел були зараховані й "перекази старців-очевидців", речові пам´ятки, предмети мистецтва. Дідро вперше зробив спробу поділити історичні факти на три класи: божественні діяння, явища природи та дії людей, вважаючи при цьому, що всі вони мають підлягати критиці. Він звернув увагу на складність, суперечливість та багатоплановість поняття "факт".
Важливе місце в розробці теорії та практики джерелознавства займає французька школа "Великих істориків" першої половини XIX ст. Тьєррі, Гізо, Міньє та інші її представники звернулися до ґрунтовного вивчення величезного масиву середньовічних джерел, що відображали події тієї епохи, коли формувалися економічні, соціальні та культурні передумови буржуазних революцій. Перевірка достовірності численних документів вимагала розробки основних засад джерелознавчої критики, конкретних методів дослідження та використання середньовічних хартій, актових книг. Найповніше проблеми джерелознавства були розроблені у працях Гізо, який розрізняв критику фактичну, текстологічну, логічну тощо. Йому належить знаменитий вислів про те, що ніщо так не фальсифікує історію, як логіка, оскільки факти самі по собі ще не складають історії, а в історика досить часто виникають різні мотиви для підтасування фактів.
З середини XIX ст. (епоха позитивізму) розпочався новий етап у розвитку європейської історичної науки в цілому та джерелознавства зокрема. Провідником нового напряму історичної думки виступив професор Берлінського університету Леопольд фон Ранке, якому вдалося створити унікальний напрям і наукову школу німецької класичної історії1. Її представники проголосили основним завданням історіографії фіксацію історичних фактів, що містяться в "першоджерелах", створених очевидцями або сучасниками подій. Основна увага приділялася дослідженню документів зовнішньополітичних інститутів різних держав, а методика джерелознавчого аналізу зосереджувалася здебільшого на зовнішній критиці джерел.
Ідеї Школи Ранке справили значний вплив на західноєвропейських позитивістів, які також чимало зробили для опрацювання теорії та практики джерелознавства. До того ж, створена у 1884 р. Американська історична асоціація на своєму установчому з´їзді проголосила ідеї Ранке каноном для американської історіографії.
Важливою заслугою позитивістської історіографії, що базувалася на історіософських поглядах І. Тена й О. Конта, є визнання пріоритету джерел в історичному дослідженні, опрацювання теорії проблем джерелознавства, хоча самому визначенню поняття історичного джерела її представники не надавали особливого значення. Тен вважав, що джерело — це лише форма, подібна до реліктової мушлі. Точніше й лаконічніше цю думку сформулювали Ш. В. Ланглуа і Ш. Сеньобос, які розуміли під джерелами сліди, залишені думками і діями людей. Абсолютизація історичного факту, з одного боку, спонукала істориків-позитивістів до розробки таких проблем джерелознавства, як групування джерел, систематизація історичних знань. Вони окреслили роль допоміжних історичних дисциплін у встановленні історичних фактів, розробляли методику зовнішньої критики джерел. З іншого боку, за детальним аналізом фактів, що містилися в джерелі, та їхньою абсолютизацією губилося розуміння джерела як реального явища історичного процесу, що має властивість не лише відображати факти, а й впливати на подальший розвиток подій.
На рубежі 19-20 ст. Модернізм. Включало в себе реалізм – продовження позитивізму. Ідеалізм – неокантіанство, об’єктивність пізнання слід шукати в самому суб’єкті, а не поза ним. Історичні джерела визначае сам історик. Представники – Йоган Бернхард
Постмодернізм (2пол 20 ст. – 21ст)
Французька школа «Аналів» Люсьен Фавр, Марк Блок, Фернан Бродель. Джерело – це все, що створено цивілізацією.