Білет 18

1.Що Вам відомо про методику встановлення оригінальності (справжності) джерела?

Використовуючи будь яке історичне джерело, дослідник обов’язково має зясувати його оригінальність, на підставі чого вже можна говорити про ступінь вірогідності окремих повідомлень, які в ньому зафіксовані. Під оригінальністю розуміється справжнє походження джерела, яку прямо позначене, припускається або може бути з’ясоване на підставі непрямих вказівок за текстом джерела. Ідея про оригінальність джерела була відображена ще у працях вітчизняних істориків першої половини ХХ ст, згодом вона знайшла свій розвиток у пізніших теоретичних розробках.

У цілому поняття оригінальності є підпорядкованим щодо автентичності, однак слід пам’ятати, що і не автентичні джерела можуть бути оригінальними. Але вивчення писемного джерела обов’язково повинне починатися із встановлення його оригінальності. Для зясування оригінальності джерела насамперед звертають увагу на час і місце його створення, його форму, матеріал, на якому воно збереглося, специфіку його термінології, авторство, тощо. Оригінальність джерела зовсім не визначає вірогідності його змісту, оскільки в ньому можуть бути спотворені абе перекручені історичні факти. Обовязково повинні враховуватись зовнішні особливості джерела, особливості мови і стилю, формуляр та структура, хронологія і метрологічні дані, згадувані в ньому події, особи, організації, установи, тощо. Ця робота потребує використання даних і залучення теоретико – методологічного потенціалу СІД. Отже, для зясування оригінальності історичного джерела обов’язково слід враховувати всі його особливості в комплексі.

2. Як Ви розумієте поняття “репрезентативність” стосовно масових історичних джерел?

Кількісні методи привнесли до джерелознавчогоаналізу нові поняття. Ключовим серед них є нове розуміння репрезентативності джерела. В математичній статистиці під репрезентативністю розуміють властивість деяких часткових даних (їх називають вибіркою) правильно відображати об'єкт у цілому (генеральну сукупність). Учені довели, що репрезентативність має універсальний характер і поширюється не лише на природничі науки, а й на пізнання соціальних явищ, тобто й на історію. Історик може провести суцільне дослідження джерел з певної теми, а може обмежитися вибірковим їх вивченням. Причому, на відміну від математика, історик має справу з двома видами виборок - природною і штучною.

Природна вибірка зумовлюється обсягом джерел, що збереглися. Відомо, що з деяких періодів і проблем у джерельній базі є суттєві прогалини. Причини такого становища були різними: стихійні лиха, війни, соціальні катаклізми і навіть знищення джерел на вимогу влади. В Україні, наприклад, склалася природна вибірка джерел з історії репресій 30-40-х років, голодомору 1932-1933 pp., голоду 1946-1947 pp., українського руху опору.

Штучна вибірка формується фахівцем (тобто штучно) на основі правил математичної статистики. Репрезентативною вважається т. з. випадкова вибірка, тобто така, при створенні якої кожний об'єкт досліджуваної сукупності має однаковий шанс бути внесеним до вибірки. При створенні штучної вибірки слід намагатися рівномірно охопити всі однорідні групи документів. Якщо вивчаються різнорідні явища, формується типова випадкова вибірка. Для цього вся сукупність джерел, що досліджуються, поділяється на схожі за певними ознаками частини (підсукупності), а потім із кожної з них випадковим методом відбирається певна група об'єктів, на основі якої вивчається вся сукупність. При цьому важливо чітко обґрунтувати принципи і критерії виділення типових підсукупностей.

Репрезентативність комплексу джерел залежить від характеру історичних подій, які вони відображають. Якщо для одномоментних актів історії репрезентативними можуть бути навіть поодинокі джерела, то для характеристики великих подій і процесів необхідно використовувати різнорідні джерела. Коли йдеться про тривалі історичні процеси, обов'язково слід залучати ще й масові джерела з обробкою їх сучасними методами. Таким чином, вибір оптимального обсягу джерел, необхідних для об'єктивного висвітлення подій, залежить насамперед від характеру і масштабів цих подій.