- •44. Суспільно-політичні кризи у Франції у 80 – 90-х рр. Хіх ст. Буланжизм. Панамська афера.
- •45. Внутрішня політика поміркованих республіканців у Франції.
- •46. Уповільнення темпів економічного розвитку Франції в ост. Третині хіх ст. – на початку хх ст.
- •47. Соціально-економічне законодавство Паризької Комуни.
- •48. Паризька Комуна 1871 р. Громадянська війна у Франції.
- •49.Революція 4 вересня 1870 р. І виникнення Третьої республіки у Франції. Політика уряду „національної оборони”.
- •50. Внутрішньополітичний розвиток Франції на початку 70-х рр.. Хіх ст. Конституція Третьої республіки.
- •51. Завершення об’єднання Німеччини. Конституція 1871 р. Місце Прусії в Німецькій імперії.
- •52. Спроби Німеччини розірвати франко-російський альянс на початку хх ст. Бйоркський договір і Потсдамська угода.
- •53 Чинники економічного піднесення Німеччини. Особливості розвитку промисловості і сільського господарства. Монополізація виробництва.
- •54 Канцлерство Каправі в Німеччині. Політика „нового курсу”. „Ера Штумана”.
- •55 Політика „згуртовування” в Німеччині. Канцлерство б.Бюлова. „Готтентонтський” блок.
- •56 Канцлерство Бетман-Гальвега і „чорно-голубий ”блок. Назрівання політичної кризи в Німеччині напередодні Першої світової війни.
- •57 Ідейно-політична еволюція німецької соціал-демократії. Боротьба течій в сдпн на початку хх ст.
- •58 Договори Німеччини з європейськими державами у 70 - 80-х р. Хіх ст.
- •59 Співвідношення сил після франко-прусської війни. Боротьба Німеччини за гегемонію в Європі.
- •60 Внутрішня політика в Німеччині у 70 – 80-х р. Хіх ст. Бонапартизм Бісмарка.
- •61 Структурні зрушення в німецькій економіці наприкінці хіх – на початку хх ст. Економічна експансія Німеччини.
- •62. Зовнішня і колоніальна політика Німеччини в роки канцлерства Бісмарка.
- •63. Перехід Німеччини до „світової політики”. Загострення Англо-німецького суперництва наприкінці хіх - на початку хх ст.
- •64. Виникнення „Проблеми Півдня” в Італії.
- •65. Режим ф. Кріспі. Політична криза в Італії у 90-х рр. Хіх ст.
- •66. Особливості економічного розвитку Італії в ост. Третині хіх – на початку хх ст.
- •67. „Ліберальна ера” д.Джолітті в Італії.
- •68. Політичні наслідки об’єднання Італії. „Права” при владі. Взаємовідносини з Ватиканом.
- •69. Зовнішня і колоніальна політика Італії на початку хх ст. Італо-турецька війна
- •70. Внутрішня політика „лівої” в Італії.
- •71. Утворення Троїстого союзу.
- •72. Створення Антанти.
- •73. Зовнішня і колоніальна політика Італії в ост. Третині хіх ст.
- •74. Боротьба великих держав за вплив на Балканах у 80 – 90-х рр.. Хіх ст. Болгарська криза.
- •75. Особливості соціально-економічного розвитку балканських країн наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •76. Утворення Балканського союзу. Перша Балканська війна.
- •77. Утворення нових національних держав на Балканах у 70-х рр.. Хіх ст.
- •78. Національно-визвольний рух балканських народів у 70-х рр. Хіх ст. „Східна криза”.
- •79. Друга Балканська війна.
- •80. Конституційна криза 1897 – 1900 рр. В Австро-Угорщині . Політика уряду Кербера.
- •81. Політична система Австро-Угорщини. Роль національного питання у політичному житті двоєдиної монархії.
- •82. Болгарія в ост. Третині хіх ст. – на початку хх ст.
- •83. Піднесення національно-визвольного руху слов’янських народів Австро-Угорщини на початку хх ст.
- •84. Особливості розвитку соціалістичного руху в Австро-Угорщині. „Австромарксизм”.
- •85 Національно-визвольний рух в Австро-Угорщині у 80–90-х рр. Хіх ст. Внутрішня політика уряду е.Тааффе.
- •86. Криза дуалізму в Австро-Угорщині напередодні і світової війни.
- •87. Боротьба за загальне виробниче право в Австро-Угорщині на початку хх ст. Виборчий закон 1907 р.
- •88. Зовнішня політика Австро-Угорщини на початку хх ст. Експансія на Балкани.
- •89. Сербія. Чорногорія наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •90.Скандинавські держави наприкінці хіх – на початку хх ст
- •91.Боротьба великих держав за Марокко на початку хх ст. Перша і друга марокканські кризи.
- •92. Чеський національний рух в ост. Третині хіх ст. „Старочехи” і „молочехи”.
- •93.Зовнішня політика Австро-Угорщини в ост. Третині хіх ст.
- •94. Боротьба течій у іі Інтернаціоналі наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •95. Іспанія на початку хх ст. Зовнішня і колоніальна політика країни
- •96. Чеський національно-визвольний рух на початку хх ст.
- •97. Національно-визвольний рух в Ірландії у 70 – 80 рр. Хіх ст. Боротьба за гомруль.
- •98.Боснійська криза
- •99.„Східне питання” в міжнародних відносинах у 70-х рр. Хіх ст. Політичні наслідки російсько-турецької війни.
- •100.Сараєвське вбивство і липнева криза 1914 р.
- •101. Боротьба великих держав за переділ Далекого Сходу наприкінці хіх – на початку хх ст. Англо-японський союз. Міжнародні наслідки російсько-японської війни.
- •102. Загострення російсько-німецьких відносин у 80-х рр.. Хіх ст. Утворення франко-німецького союзу.
97. Національно-визвольний рух в Ірландії у 70 – 80 рр. Хіх ст. Боротьба за гомруль.
Після поразки феніїв головну роль в ірландському національному русі в 70х роках відігравали прихильники становлення в Ірландії самоуправління (гомруля) конституційним шляхом. В 1870 р. була створена Ірландська ліга гомруля члени якої зобовязалися домогтися в парламенті самоуправління для Ірландії. На парламентських виборах 1874 р. в палату общин було обрано 60 прихильників гомруля на чолі із протестантським адвокатом І.Баттом. Ірландська фракція в палаті общин включала представників різних суспільних прошарків. Нова національна партія, головною ареною політичної боротьби котрої була палата общин, використовувала такий метод політичної боротьби як обструкції: внесення безкінечних поправок, виступи з багаточасовими промовами, що відтягували розгляд питань і прийняття рішень. Як стверджує В.Куліна, ініціатива застосування обструкції належала ірландському депутату Джозефу Брігу. Так, наприклад, вона повідомляє про те, що 4?годинна промова Бріга про хворобу свиней зірвала перехід до чергового пулату. Спочатку обструкції застосовувались лише декількома депутатами гомрулерами, але із обранням в парламент нового ірландського депутата Чарльза Парцела, обструкції перетворилися на ефективний засіб, котрим широко користувалася уся фракція.
На кінець 70?х років гомрулери виступали як організована політична сила ірландського національного руху. Їх підтримували заможні громадяни ірландської еміграції в США, а в самій Ірландії - заможне міське і сільське населення. Англійський уряд уперто відмовлявся надавати Ірландії самоуправління. Лідер консерваторів лорд Сомбері рішуче виступав проти гомруля. В 1881 р. уряд оголосив надзвичайний стан. Вибори у листопаді 1885 р. знову привели лібералів до влади, але за такої розстановки сил (ліберали отримали 319 місць в нижній палаті, консерватори - 249, гомрулери ? 86) утриматися при владі вони могли лише в союзі із гомрулерами [56, 214]. Тепер від угрупування Тарнелла залежало положення уряду. І воно добилося свого. Одразу ж після повернення до влади Гладстон оголосив про наміри негайно винести на розгляд волонтерів «біль про гомруль» для Ірландії. 8 квітня 1886 р. Гладстон від імені ліберального кабінету вніс в палату біль про гомруль.Це була перша спроба надати ірландцям самоуправління. Законопроект передбачав встановлення автономного двопалатного парламенту за зразком Дублінського законодавчого органу ХVІІІ ст. при збереженні за Лондоном контролю за економічним життям, включаючи встановлення мита. Із компетенції ірландського виключаються усі питання, повязані із здійсненням зовнішньополітичних військових чи політичних функцій, релігійні питання, поштова справа, чеканка монети. Крім того, Ірландія втрачала право на представництво Вестмінстері 8 червня 1886 р. після довгої боротьби біпль про гомруль було провалено у другому читані 841 голосом проти 311. Чемберлен і 93 ліберали голосували разом із консерваторами проти уряду. Як свідчить М.Тихонова, саме Чемберлена Торнелл охрестив «людиною, що поховала гомруль». Ідея гомруля повисла в повітрі і відродилась лише в 1883 р. Однак і другий біпль Гладстона про гомруль було провалено.