PITANNYa_DO_ISPITU_Z_FILOSOFIYi_Svitoglyad

Питання до іспиту з філософії

1. Світогляд, його типи і ознаки.

2. Міф як духовна передумова філософії та світогляд первісно-родового суспільства.

3. Феномен філософствування, уявлення про його витоки (подив, сумнів, страх, страждання, свобода, вина, стрес тощо).

4. Специфіка результатів філософування – філософських знань.

5. Смисложиттєвий сенс філософської пробле­матики.

6. Світогля­дна, методологічна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, прогностична, критич­на функції філософії.

7. Головні групи смисложиттєвих питань і відповідні розділи філософії.

8. Соціокультурний сенс філософії. її загальні особливості у порівнянні з мі­фом, релігією, мистецтвом і наукою.

9. Місце філософії у ви­щій освіті, її значення для формування творчої особистості фахівця.

10. Антична філософія, її витоки та особливості.

11. Софістика. Сократ та становлення античної філософської класики.

12. Головні проблеми і розділи філософії Платона.

13. Філософська система Аристотеля, його метафізика, антропологія, соціологія і методологія.

14. Елліністична та римська філософія.

15. Досократична філософія.

16. Умови формування та загальні риси філософії Стародавності.

17. Зародження філософії у Стародавньому Китаї.

18. Метафізика, праксеологія і антропологія даоси­зму.

19. Конфуцій про підстави суспільного порядку.

20. Особливості ведичної релігії, її трансформація під впливом суспільних змін в епоху “бродіння умів”.

21. Середньовічна культура, її релігійні і світські виміри.

22. Апологетика, її філософський зміст.

23. Східна та західна патристика у пошуках філософських засад.

24. Схоластика. Уні­версальні поняття як начала систематизації знань і їх викладання.

25. Розквіт та криза схоластичної філософії.

26. Стиль мислення і життя гуманістів епохи Відро­дження.

27. Ренесанський гуманізм та індивідуалізм.

28. Реформація, її ідеї. Феномен протестантизму, його течії та зв'язок з середньовічною містикою.

29. Філософська проблематика в культурі Київсь­кої Русі.

30. Раціоналізм Декарта, його послідовники.

31. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні.

32. Д.Локк і його критика теорії природжених ідей Декарта.

33. Механіцизм, раціоналізм та емпіризм.

34. Проблема людини в філософії Просвітницт­ва.

35. Німецьке просвітництво, його особливості: Лессінг, Шіллер, Гете.

36. Антропологічний ма­теріалізм Фейєрбаха, його натурфілософія і антропологія.

37. А.Шопенгауер як критик гегельянства і фундатор філософії життя.

38. Позитивізм О.Конта, Г.Спенсера, його антиметафізична спрямованість.

39. Постпозитивізм (М.Бунге, Д.Армстронг, У.Солларс, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фоєрабенд, С.Тулмін та ін.).

40. М.Фуко: від археології знання до генеалогії влади.

41. Феномен людини в християнському еволюціонізмі П.Тейяра де Шардена.

42. Українське просвітництво і Києво-Могилянська академія.

43. Г.Сковорода, його життя та філософія.

44. Неокантіанство і Кант.

45. І.Кант, два пе­ріоди його творчості. Сутність “коперніканського перевороту”.

46. Агностицизм І .Канта.

47. Імморалізм, переоцінка цінностей, нігілізм, воля до влади у творчості Ф.Ніцше.

48. Ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля, його “Енциклопедія філософських наук”.

49. Натурфілософія і об'єктивний ідеалізм Шеллінга.

50. Діалектика Фіхте.

51. Онтологія, матеріалізм, ідеалізм, віталізм.

52. Екзистенціалізм М.Хайдеггера, Ж.-П.Сартра, А.Камю, К.Ясперса.

53. Особливості кризи класичної філософії.

54. Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда.

55. Свідо­мість і несвідоме.

56. Проникнення ідей німе­цької класичної філософії в Україну в першій половині ХІХ ст.: П.Лодій, Й.Шад, Д.Велланський (Кавунник), А.Дудрович, М.Максимович, та інші.

57. Два напрями професійної (класичної) філософії в Україні ХІХ-ХХ ст. - духовно-академічний і університетський.

58. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.

59. Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття.

60. Популяризація гуманістичних ідей в Україні (Ю.Дрогобич, П.Русин, С.Оріховський та ін.).

61. Прагма­тизм, марксизм, герменевтика.

62. Постструктуралізм і філософія "постмодерну" (Х.Блум, Ж.Делез, Р.Барт, Ж.Дерріда, Ж.Ліотар та ін.).

63. Поняття “соціального характеру” у філософії Е.Фромма.

64. М.Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті.

65. Структурна антропологія К.Леві-Строса.

66. Метафізика, її головні проблеми.

67. Поняття про суще та йо­го метафізичну першооснову, або буття.

68. Головні концепції буття.

69. Буття і ніщо.

70. Проблема сенсу людського буття.

71. Проблема теорії діалектики та ін­варіантів її змісту.

72. Структурні складові пізнавальної дія­льності (об’єкт, суб’єкт, мета, засоби, результати).

73. Методологія соціального пізнання.

74. Пізнання як відображен­ня, відношення, комунікація і діяльність.

75. Наука як особлива форма пізнання, сфера культури та соціальна інституція.

76. Проблема практики в історії філософії.

77. Практика, суспільство, культура.

78. Історія як об’єктивний процес і наука.

79. Проблема періодиза­ції історії; її розв`язки.

80. Проблема рушійних сил історії.

81. Методологічні підстави науко­вої діяльності, їх структура і зміст.

82. Екологічні проблеми.

83. Природа як всезагальний предмет практики і філософст­вування.

84. Особливості феноменології, логіки осмислення і розв’язання філософських проблем.

85. Особливості фе­номенологічної методології.

86. Філософська методологія, її місце серед спеціальних і загальнонаукових методів.

87.Суспільні відносини і соціальні стру­ктури.

88.Ідеальне і ідеологія.

89.Концепції індустріального, постіндустріапьного, інформацій­ного суспільства.

90.Творчість, свобода, об’єктивація і комунікація.