Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Национальный педагогический университет им. М.П. Драгоманова

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Pitannya_do_ekzamenu_z_maketuvannya_ta_verstki.doc

Скачиваний:

Добавлен:

28.02.2016

Размер:

1.41 Mб

Скачать

☆

1 / 31 2 3 > Следующая >>>

Питання до екзамену з дисципліни «Макетування і верстка»

Верстка як навчальна дисципліна і процес дополіграфічної підготовки видання. Види верстки. Верстання – це процес формування книжкових, журнальних або газетних полос визначеного формату із заздалегідь підготовлених основного і додаткового тексту, таблиць, ілюстрацій та інших елементів відповідно до видавничої технологічної специфікації. Під версткою також розуміють коректурний відбиток зверстаного складання, а сам процес монтажу сторінок видання називають верстанням.

У процесі верстання монтуються всі елементи внутрішнього оформлення видання – художні, технічні, довідкові.

Враховуючи основні елементи, з яких формується полоса набору, виокремлюють верстання текстове (суцільного тексту); змішане (тексту з таблицями, виводами, формулами); ілюстроване (верстання тексту з ілюстраціями).

Розрізняють такі види верстання

1) макетне та безмакетне, оскільки існують дві групи видань, які суттєво відрізняються методами верстання: газетно-журнальні та книжкові.

Газети верстають на основі заздалегідь створеного макету сторінки (макет може бути лише в уяві конструктора видання). Так само на основі макету верстають і деякі журнали (переважно журнали великого формату з багатостовпцевим набором, великою кількістю рубрик та ілюстрацій). Для цих видань важливо, щоби визначені повідомлення були саме на певних сторінках.

Для верстання книг заздалегідь підготовані макети сторінок не потрібні, оскільки немає значення, на яких сторінках будуть розташовані певні повідомлення чи їх частини. Сюди ж належить і частина журналів, які опрацьовують за такою ж технологією (як правило, це журнали з одностовпцевим набором, малою кількістю ілюстрацій; наприклад, наукові журнали).

2) за видом видання: книжково-журнальна, газетна (має вільніші правила переносів та розміщення текстового і ілюстративного матеріалу), акцидентна (верстка дрібних самостійних замовлень: запрошень, білетів, бланків, афіш, рекламних модулів, а також верстка окремих елементів книг и журналів: набірні обкладинки і суперобкладинки, титули, шмуцтитули. При такій верстці в одній формі співіснують різні шрифти и графічні матеріали.

3) за конфігурацієює матеріалів: пряма (кожен матеріал – прямокутник, колонки однакоі по высоті. Така верстка виглядає строго і її використовують в літературно-художніх виданнях, підручниках, окремих видах журналів. Її простіше сприймати. Має стриманий характер), ламана (переважають материали ступінчатої форми, колонки різної висоти. Така верстка складніша у виконанні, але дає змогу досягти динаміки публікації. Використовується в основному в газетах, модних журналах).

4) за розміщенням матеріалів відносно центра полоси набору – вертикальною чи горизонтальною.

5) симетрична і асиметрична. Симметрична верстка формальна, має графічно урівноважені протилежні частини полоси. Асиметрія підкреслює головне на полосі.

6) за шириною колонок: постійна і змінна

За призначенням розрізняють книжково-журнальну верстку, газетну верстку і акцидентну (лат. accidentia – випадок, випадковість) верстку. Акцидентна верстка застосовується для верстки окремих, як правило невеликих за кількістю сторінок та тиражем об’єктів: оголошень, бланків, афіш, буклетів, проспектів, візитівок тощо.

Культура верстки. Технічні вимоги до верстки. Поліграфічні норми.

Культура верстки – рекомендації з оформлення видань, які мають забезпечити технічну правильність виконання, відповідність поліграфічним вимогам, естетичну привабливість і зручність у подальшому використанні. Складається з правил компонування документів, оформлення тексту і оформлення ілюстрацій.

Верстка повинна забезпечувати такі моменти:

найбільш вигідну композицію видання (потрібно створити максимально зручне у використанні видання з чіткою структурою сторінок і видання в цілому, має бути очевидно, які компоненти є головними, а які вторинними);
компактне розташування матеріалів і максимальне використання робочої площі сторінки
естетично привабливий і виразний зовнішній вигляд видання.

Поліграфія – сукупність технічних засобів для виготовлення друкованої продукції. Поліграфічні норми зафіксовані в спеціальних інструкціях. Так наприклад, є нормативна документація щодо витрат матеріалів на процеси поліграфічного виробництва (паперу, фарби, картону, покривного матеріалу). Регламентують правила набору й верстки (розташовувати на двомірній площині) текстових і нетекстових компонентів повідомлення: розмір абзаців, поля, тире, проміжки при розділових знаках, лапки тощо.

Розрізняють загальні норми набирання та верстання повідомлень та галузеві, які визначають особливості набирання і верстання ускладнених (віршів, драматичних творів, двомовних текстів, різнонапрямлених текстів) та складних (формул, таблиць, нот тощо) текстів належать до норм редагування галузевої літератури.

Загальні норми верстання

• Прийняті параметри і шаблони верстання (поля, втягування, віддаль між рядками й абзацами, способи вирівнювання, величини абзацних відступів, оформлення окремих компонентів видання тощо) у всьому виданні повинні бути однаковими.

• Тексти, набрані меншим кеглем і з втягуванням, відділяють зверху й знизу більшим інтерліньяжем.

• Верстання повинно бути привідним: після друкування зворотної сторони аркуша рядки лицьової сторони паперу повинні бути навпроти рядків на звороті аркуша.

• Сторінку (стовпець) заборонено закінчувати переносом.

• Сторінка (стовпець) не може починатися останнім рядком абзацу і закінчуватися його першим рядком.

• Під час виправлення результатів верстання вставлені пробіли (міжслівні пробіли, інтерліньяж) не можуть перевищувати допустимі норми, тобто знижувати естетичний вигляд сторінки.

• Посторінкові примітки заверстують внизу сторінки (стовпця), де на них є посилання. Якщо примітку неможливо розмістити повністю в кінці сторінки (стовпця), її переносять в низ наступної сторінки (стовпця), але за умови, що в першій частині примітки залишилося хоча б три рядки. На наступній сторінці (стовпці) таку примітку розташовують першою. Примітки повинні бути відділені від основного тексту горизонтальною лінійкою, зверху і знизу якої інтерліньяж збільшують. Якщо на кінцевій сторінці (у стовпці) є спуск, то примітку розташовують внизу сторінки.

• Пробіл над рубрикою повинен бути у півтора раза більшим, ніж під рубрикою. Величина пробілу над і під рубрикою повинна бути кратною висоті кегля основ¬ного шрифту. На початку сторінки всередині розділу пробіл над рубрикою не потрібен.

• На сторінці (у стовпці) над рубрикою і під рубрикою повинно стояти не менше трьох рядків тексту.

• Усі компоненти повідомлення (примітки, рубрики, цитати, приклади тощо), набрані відмінним від основного тексту кеглем, повинні бути заверстані так, щоб їх висота разом із пробілами була кратною до кеглю основного тексту.

• Починати й завершувати повідомлення (його розділ) повинен текст. Повідомлення (його розділи) не можна починати й закінчувати нетекстовими елементами.

• Нетекстові компоненти видання (ілюстрації, таблиці, формули тощо) повинні бути заверстані після того місця у повідомленні, де на них є посилання, і якнайближче до нього.

• Під час заверстування нетекстові компоненти відділяють від тексту пробілами (по периметру, крім полів). Величина пробілу повинна бути кратна кеглю основного шрифту (як правило, одній такій висоті).

• Під час заверстування нетекстові компоненти повинні бути вирівняні стосовно рядків основного тексту. Іншими словами, висота нетекстових компонентів повинна бути кратною кеглю основного шрифту.

• Ширина підпису лише незначно може перевищувати ширину ілюстрації

Загальні норми верстання

• Тексти, набрані меншим кеглем і з втягуванням, відділяють зверху й знизу більшим інтерліньяжем.

• Сторінку (стовпець) заборонено закінчувати переносом.

• Сторінка (стовпець) не може починатися останнім рядком абзацу і закінчуватися його першим рядком.

• На сторінці (у стовпці) над рубрикою і під рубрикою повинно стояти не менше трьох рядків тексту.

• Ширина підпису лише незначно може перевищувати ширину ілюстрації

Етапи підготовки видання до друку.

Процес оформлення друкованого видання складається із трьох послідовних етапів [16]:

1. Підготовчий етап, на якому виникає, розвивається і складається задум оформлення: народження і формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення проекту в модель оформлення – макет. Визначається значення і місце кожного тексту і зображення у виданні відповідно до задуму і закріплення за ними певних графічних характеристик, а також їх взаємодія, ієрархічна структура і відображення її у системі рубрикації.

2. Етап виконання та редагування оригіналів оформлення: формується зміст та графічні характеристики зовнішнього та внутрішнього оформлення: робота над ескізами або пошук та добір ілюстрацій і фотографій; гармонійне поєднання зображень, текстів, їх класифікація і опрацювання, створення макетів. Весь графічно-зображальний ряд повинен об'єднувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, причому видання має сприйматися цілісно й неповторно.

3. Композиційно-технічний етап: набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу, остаточне розміщення текстових та зображальних матеріалів, відповідність усіх елементів видання існуючим нормам і стандартам, перевірка комплектації, створення оригінал-макету, який передається на поліграфічне підприємство для друкування.

Симетрична і асиметрична верстки: ознаки та призначення

симетрична і асиметрична. Симметрична верстка формальна, має графічно урівноважені протилежні частини полоси. Асиметрія підкреслює головне на полосі.

Макет видання. Види макетів
Макет художнього оформлення видання.

Макет-еталон для верстки шпальт видання з розкладкою шпальт на друкованому аркуші.Макет художнього оформлення видання- один з видів існуючих макетів. Так називається модель майбутнього оформлення видання, яка містить ескізи елементів оформлення всіх або найважливіших , або відображає композицію кожної шпальти. Види макетів худ. оформлення: розрахунковий або пошпальтовий макет видання — макет, який містить розрахунок тексту по шпальтах, враховує розміщення ілюстрацій, загальних елементів оформлення принциповий макет- макет, у якому намічені елементи оформлення поля сторінки складання, визначений кегль і накреслення шрифтів, відбивка між елементами складання, оформлення заголовка, вихідних і передвихідних даних; типовий макет розроблений для низки близьких за параметром видань, для надання одноманітності ескізний макет- макет у вигляді ескізної композиції вього видання, з розрахунком тексту, з розміщенням ілюстрації та підписів до них, текстівок.

Макетна і безмакетна верстка.

Версткою макета називають такий вид робіт, в процесі виконання яких матеріал книги буклету, каталогу, брошури розміщується в смугах заданого формату. Верстка макета ведеться відповідно до точними вказівками, виконаними у формі ескізу або точного графічного документа. Тому, хоча технологічно верстку макета виконує друкарня, відповідальність за її належне оформлення лежить і на видавця.

Грамотна верстка вимагає дотримання багатьох правил і обмежень. Повязано це, в першу чергу, із забезпеченням зручності сприйняття розміщеного в книзі текстового матеріалу.

Основні правила верстки макетів:

- Не слід робити переноси, які можуть збігатися з новою сторінкою

- Ні вгорі, ні внизу книжкової смуги не слід розміщувати неповних рядків, відповідно, останніх і перших в абзаці

- Заголовок, за яким на сторінці міститься менше трьох рядків, потрібно переносити на нову сторінку

- Збільшення інтервалів між рядками і між абзацами заради дотримання стрункості книжкових смуг вводить читача в оману, повідомляючи йому інформацію про зміну смислового навантаження на зазначених таким чином абзацах і рядках.

макетне та безмакетне, оскільки існують дві групи видань, які суттєво відрізняються методами верстання: газетно-журнальні та книжкові.

Модульна сітка: призначення та види.

Модульна сітка- система горизонтальних, вертикальних, діагональних ліній, які дають змогу гармонійно розташувати між собою елементи видань.

Призначення:прискорення роботи, забезпечення балансу і пропорційності, одноманітність верстки. Її використовують найчастіше в газетах, журналах, альбомах.

Види: одношпальтна модульна сітка. Такі прості сітки застосовуються для книжок , документів. У них дизайн зображень та заголовків не надто різноманітний, але застосування графічних елементів, ініціалів, ліній, проміжків дає можливість акцентувати й пожвавлювати сторінки.

Двошпальтна. Сторінка має більш витончений вигляд, застосовується для брошур, журналів, бюлетенів, довідників, словників, каталогів. Важливе значення тут має ширина середника. Вузькі шпальти дають можливість зменшити текстовий кегль при збереженні зручності читання. Вузькі поля можуть мати привабливий вигляд завдяки невеликому формату сторінки, великому інтерліньяжу і простору навколо блоків тексту та заголовків. Зображення у двошпальтних макетах можуть бути розміщені посеред шпальт з обтіканням текстом. При цьому висота зображень може бути довільною.

Тришпальтний макет найбільш поширений. Його застосовують у журналах, бюлетенях, каталогах. Така популярність обумовлена тим, що забезпечується значна свобода модифікації сторінки, розміщення текстів, зображень, заголовків, рекламних оголошень на одну-три шпальти. При цьому матеріал можна розбивати на невеликі фрагменти чи модулі, застосовувати різноманітні графічні засоби для позначення важливості розділів і демонстрації звязків між ними. Щоб ефективно розмістити текст у коротких рядках, застосовують досить дрібний кегль, який легко читається завдяки збільшенню інтерліньяжу. На трьох шпальтах зручно розміщувати як маленькі, так і великі зображення.

За основою: квадратна, складена з квадратів; прямокутна.

В основі побудови можуть бути пропорції різного типу, відповідно до чого розрізняють : золотий перетин менший відрізок відноситься до більшого так, як більший до всього відрізка, а це дорівнює 1,618…;

Ряд Фінабоччі кожна наступна кількість дорівнює сумі двох попередніх.

Геометрична прогресіячисло, отримане внаслідок дії множення попереднього на постійну величину

Вимоги до подання електронних текстових документів у видавництво. Формати текстових файлів.

Облік обсягів рукописів авторів, що подаються для видання в електронному вигляді для НВП Видавництво Наукова думка1. У видавництві розроблені стандартні найбільш використовувані в друкарнях формати шаблони видань 4-х видів при наборі текстів включно з набором таблиць та формул на персональних компютерах . Підрахунок обсягів друкованих аркушів друк. арк., умовно-друкованих ар-кушів ум.-друк. арк. та обліково-видавничих аркушів обл. вид. арк., 1 обл. вид. арк. = 40000 знаків залежно від формату видання виконується в межах програми для набору Word 2000 з інтегрованою в неї підпрограмою Обєм документу.2. Полегшує підрахунок обсягів видань, якщо електронні версії рукописів складаються з окремих файлів кожен із файлів нумерують в залежно від номера розділу та відповідного параграфу cформованих згідно з прави-лами та з використанням шаблонів слід попередньо узгодити формат ви-дання з фаховою редакцією та редакцією художньо-графічного оформлен-ня, які розміщені на веб-сайті видавництва www.ndumka.kiev.ua. При цьому для підрахунку обємів необхідно таблиці, підрисункові тексти та окремі частини видання вступ, покажчики, коментарі та список літе-ратури подавати окремими файлами.3. Якщо автор самостійно підготовив електронну версію видання у вигля-ді файлів без попереднього погодження щодо формату, то у видавництві за допомогою програми Word 2000 та інтегрованої підпрограми виконають підрахунок обсягів видання в друк. арк, ум.- друк. арк. та обл. вид. арк. згідно вибраного формату видання.4. Підпрограма Обєм документу визначає кількість знаків у файлі та відповідно кількість обл. вид. арк.5. У програмі Word 2000 для формату видання у т. ч. тип гарнітури та розмір кегля визначається кількість сторінок і відповідно кількість друк. арк. у межах кожного із файлів згідно меню Файл-Властивості-Статистика.6. У художньо-графічне оформлення входить підрахунок обсягів в обл. вид. арк. графічної інформації початкова площа рисунків автора при-водиться до площі смуги набору — площа сторінки видання з урахуван-ням таких форматів видань:формат виданнярозміри смуги в ммпл в см2коефіцієнт приведення k60 х 8416113 х 1671890,9360 х 9016113 х 180203170 х 10016131 х 2042651,384 х 10832100 х 1721721,681 обл. вид. арк. = 3000 см27. У межах кожного із форматів для файлівк-ть друк. арк. = к-ть стор. : на долю листа

к-ть ум.- друк. арк. = к-ть друк. арк. • коефіцієнт приведення

k -коеф. приведення залежить від формату видання

к-ть обл. вид. арк. = загальна к-ть знаків : 40000.8. Підсумовуємо по файлам відповідно обсяги текстової та окремо худо-жньо-графічної частин рукопису в ум.-друк. арк. та в обл. вид. арк. і отримуємо загальний обсяг видання.9. Перед підрахунком обсягу видання необхідно щоб його роздрук та електронні файли розглянула відповідна фахова редакція та редакція з художньо-графічного оформлення на предмет визначення формату видання, типу гарнітури та кегля, визначено спускові сторінки разом з сторінка-ми для вклейок.52. Форматитекстових файлівDOC — документ, створений в програміMicrosoftWord. Можемістити текст, деякі картинки, таблиці, графіки, діаграми, форматуваннясторінок і параметридруку.

TXT — стандартнийтекстовий документ, якийміститьнеформатований текст і відкривається будь-якоюпрограмоюобробкитекстів наприкладзазвичай Блокнотом

DF — Portable Document Format.Документпрограми Adobe Acrobat. Використовується для перегляду документів у фіксованійформі і форматі наприкладвідсканований текст у вигляді фото сторінок тексту, незалежновідпристроїв, на якому вони будутьвідкриті і віддозволу. Тобто як документ бувстворений, так вийого і побачите.RTF — RichTextFormat. Формат зберіганнярозміченихтекстовихдокументів, запропонованийкорпорацієюMicrosoft. Rtf-документипідтримуютьсябільшістюсучаснихтекстовихредакторів наприкладпрограм для перегляду текстутаких як звичайний блокнот. Більшістьтекстовихредакторівреалізуютьімпортекспорту формат RTF, завдякичомуцей формат часто використовується для передачі тексту з однієїпрограми в іншу. Редактор Wordpad, вбудований в Windows за умовчаннямзберігаєдокументиуформаті RTF.

Шрифти. Види шрифтів. Вимоги до шрифтів та шрифтового оформлення.

Шрифт — комплект літер, необхідних для відтворення певного алфавіту.

Класифікація шрифтів за ГОСТ

Група рублених шрифтів — гарнітури, що не мають зарубок, наприклад Журнальна рублена, Плакатна, Буквар.Група шрифтів із зарубками, що ледве намітилися, — гарнітури, кінці штрихів яких трохи потовщені, наприклад Жовтнева.Група медієвальних шрифтів — зарубки шрифтів, що входять до цієї групи, плавно сполучаються з основними штрихами і, як правило, будуються як дуги кіл. Приклади гарнітур цієї групи: Літературна, Банниковська, Лазурського, Таймс.Група звичайних шрифтів — шрифти цієї групи мають яскраво виражений контраст і довгі тонкі прямі зарубки, що зєднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклад: Єлізаветинська, Бодоні.Група брускових шрифтів — контраст в цих шрифтах відсутній або малопомітний, потовщені прямі зарубки зєднуються з основними штрихами під прямим кутом. Приклади: Газетна брускова, Балтіка.Група нових малоконтрастних шрифтів — як правило, шрифти цієї групи мають довгі зарубки, що закруглюються, мяко сполучаються з основними штрихами. Вони використовуються при наборі великої кількості тексту, в книгах і газетах. Приклади: Шкільна, Журнальна, Академічна.Група додаткових шрифтів містить всі шрифти, які не можна віднести до решти груп. Наприклад, рукописні гарнітури, такі як Жихаревська.

Рекомендації щодо використ шрифтів:- цільовва аудиторія- економічний параметр-читабельність- застосування гарнітур із засічками для основного тексту і рубаних для заголов.комплексу.- для осн. Тексту використ. Пряме світле накреслення- слід уникати однакових гарнітур для заголовків і осн. Тексту.- на одній шпальту бажано не використ. Більше 3 гарнітур.

Апрош. Трекінг. Кернінг. Інтерлін’яж. Шрифтові і нешрифтові виділення.

Апрош — відстань між сусідніми буквами або іншими шрифтовими знаками.

Кернінгом називається зміна відстані між парами символів для досягнення оптичної збалансованості тексту. Через особливості форми деяких пар символів створюється ілюзія того, що відстань між ними більше або менше фактичного. Наприклад, здається, що літери ВУЛ коштують надто далеко один від одного, a HP занадто близько. Для таких пар символів потрібно виконати підгонку межбуквенних прогалин, тобто кернінг.

Трекінгом називається зміна щільності набору тексту. Ця зміна досягається за рахунок синхронної підгонки всіх міжбуквенних прогалин в зазначеному масиві символів.

Інтерліньяж — це відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Інтерліньяж зазвичай вимірюється в пунктах. Його величина складається з кегля шрифту і відстані між рядками.

Шрифтові виділення роблять:

зміною накреслення: нахилу, щільності, насиченості

зміною гарнітури шрифту для окремих фрагментів сторінки

виділенням слова або фрази шляхом збільшення або зменшення ширини знаків

зменшенням або збільшенням кегля основної гарнітури найчастіше на 2 пункти

застосуванням капітелі

застосуванням ініціала, для позначення початку нової значеннєвої частини.

До нешрифтових виділень належать:

виділення шляхом збільшення інтерліньяжу

втягування

обрамлення лінійками або рамками

зміну кольору тексту або підкладки

виворотка.

Комп’ютерні шрифти. Шрифтові редактори.

Компютерні шрифти входять до складу операційної системи й використовуються в усіхдодатках, що встановлені на компютері. Компютерні шрифти розробляються виробниками додатків або незалежними фірмами і відповідають певним стандартам. Нині існує декілька стандартів для компютерних шрифтів.

Наприклад, стандарт Type 1, розроблений корпорацією Adobe Systems, застосовується при тиражуванні друкованих

матеріалів у друкарнях. Корпорацією Microsoft розроблено інший стандарт шрифтів — TrueType, згідно з яким символи зберігаються у векторному форматі, що дозволяє легко змінювати їх розміри. Останнім часом набув розповсюдження стандарт Open Type, розроблений спільними зусиллями корпорацій Microsoft та Adobe Systems. Крім того, існують спеціальні стандарти шрифтів для принтерів, програмних картриджів, окремо для моніторів тощо. Переглянути встановлені на компютері шрифти можна у папці Шрифти, яка відкривається вибором пункту головного меню Пуск Усі програми Панель керуванняШрифти. Шрифти стандарту TrueType матимуть ярлик , а шрифти стандарту Open Type.

Шрифтові редактори

Професійний шрифтовий редактор FontLab 4.6

Ключові можливості: створювати і редагувати шрифти; працювати з контурами символів у форматі Type 1 или TrueType; створити шрифт Multiple Masters; додати хінтовку вручну або автоматично; професійно редагувати метрику і задати кернінг; автоматично перевірити контури при їх редагуванні.

Простий і ефективний редактор шрифтів Fontographer 4.1

Ключові можливості: створення нових шрифтів і редагування існуючих у форматі Type 1, TrueType, OpenType, Type 3; створення шрифтів Multiple Master; налаштування відстані і кернінгу; перетворенняШрифтовий менеджер FontExpert 2010

Ключові можливості: переглядати і встановлювати шрифти, що знаходяться на жорсткому диску, на мережевих пристроях, на CD або DVD дисках, флеш-памяті, а також перевіряти систему на наявність проблем з шрифтами, виявляти дублікати шрифтів, зіпсовані і неповні шрифти; можна сортувати, фільтрувати, переглядати, копіювати, переміщати, видаляти файли шрифтів, встановлювати і деактивувати шрифти, створювати посилання на шрифти і додавати їх в групи шрифтів тощо

Співвідношення формату сторінки складання, кегля та інтерліньяжу.

Сторінка складання донедавна -полоса набору — це відбиток тексту чи зображуваних елементів на сторінці видання. Формат сторінки складання повинен бути сталим у виданні. Зміна сторінки складання в межах одного видання може застосовуватись лише тоді, коли це необхідно для виконання складного макета чи втілення задуму художника. Формат сторінки складання кожного конкретного видання залежить від формату видання та розмірів полів. Встановлюючи сторінку складання, слід орієнтуватися на розворот сторінок.

Формат сторінки складання позначається в квадратах і їх частках, наприклад, 6 14 х 10 квадратів. Перший множник завжди означає ширину довжину рядків, другий — висоту. У випадках, коли сторінка складання складається з декількох колонок, її ширина, проставлена в дужки, може бути виражена таким записом: 4 12 +14 + 4 12 х 12 квадратів.

Будуючи сторінку складання, особливу увагу слід звертати на вимоги до довжини рядка і його залежність від вибраного кегля шрифту.

Максимальна довжина рядка для видань літературно-художньої та науково-популярної літератури становить:

кг. 10- 6-7 кв. 108-126 мм

кг. 9 — 6 кв. 108 мм

кг. 8 — 5 кв. 90 мм.Для видань довідкової в тому числі енциклопедій та словників, масово-політичної, нормативної літератури:

кг. 10-1 14 кв. 131 мм

кг. 9- 6 34 кв. 122 мм

кг. 8- 6 кв. 108 мм.

Об’ємний макет видання. Структура книжкового блоку.

Обємний макет видання — макет видання з книжковим блоком, виготовлений з чистого паперу, на якому збираються друкувати видання і палітуркою.

У статистиці друку книга — це неперіодичне видання обсягом більше 48 сторінок або будь-яке більше трьох друкованих аркушів. У поліграфії книгою називають видання в оправі.

Сучасна книга являє собою кодекс-блок скріплених в корінці сторінок з текстом та ілюстраціями та зовнішніх захисних елементів оправа, обкладинка.

Власне книгу, її основу, прийнято називати книжковим блоком. Він складається з аркушів паперу, зєднаних з одного боку таким чином, щоб їх можна було гортати. В поліграфії — це готовий примірник видання, який залишилось тільки вставити в обкладинку або оправу. Як правило, книжковий блок, незалежно від приклеєних до нього форзаців, обрізають з трьох сторін.

Блок, який покривають обкладинкою, прийнято називати, на відміну від книжкового, брошурним.

Оригінал-макет: структура та призначення.

Оригінал-макет — відредагований і підписаний до друку оригінал рукопису, віддрукований на машинці таким чином, щоб сторінки його точно відтворювали сторінку складання у зверстаному вигляді, так само як і інші елементи видання. Відбитки багатоколонного складання, які використовують як оригінал, повинні бути розрізаними на колонки, рівномірно і послідовно розклеєні на окремих аркушах паперу єдиного для всього оригіналу формату. Оригінали, написані від руки, допускаються, якщо вони виписані чітким почерком і призначені для складного словникового тексту, математичних і хімічних формул та рівнянь, а також для таблиць у великих статистичних працях, лінгвістичних текстах і для текстів на мовах, які не мають алфавітів на друкарських машинках. Щоб забезпечити правильність складання формул, останні вписують в оригінал повністю від руки з точним розташуванням їх по рядках. Особливу увагу слід звертати на написан ня надрядкових та підрядкових індексів. Основні розділи оригіналу повинні починатися кожний з нового рядка з відступом зверху приблизно на 14 висоти сторінки.

Верстка ілюстрацій. Вимоги до подання електронних варіантів ілюстрацій до друку.

Основнівидиілюстраційні верстки в книжково-журнальнихвиданнях:Вид ілюстраційні верстки визначається характером розміщення у виданнінеповноформатний не займаютьповнусмугу зображень. Розрізняютьчотириосновнихвидиілюстраційні верстки:

- Відкрита верстка — зображення по всьомувиданнюрозміщуютьсявгоріабо внизу кожноїсмуги і стикаються з текстом однією стороною при заверстке врозрізабодвома сторонами при заверстке в оборку а;

- Закрита верстка — зображення по всьомувиданнюрозміщуютьсявсередині тексту смуги і стикаються з текстом двома сторонами при заверстке врозрізаботрьома сторонами при заверстке в оборку б;

- Глуха верстка — зображення в многоколонномнаборірозміщуютьсявсередині тексту і стикаються з ним всімачотирма сторонами в;

- Верстка зображень на полях — ілюстрації малого формату заверстує поза текстом г.

Проміжними видами верстки зображеньможнавважати верстку ілюстрацій з виходом у полі — відкриту д абозакриту е. Для окремихвиданьверстаютьзображення з виходом у поле так, щобпід час обрізаннявидання з трьохсторінзрізаласядеякачастинамалюнка, тобтомалюнок в готовійкнизі не повинен матинавіть самого малого поля. Такийспосіб верстки називаютьверсткоюзображення підобріз д. Майже у всіхілюстрованихвиданняхзустрічаютьсямалюнки, щорозміщуються на окремихсмугах; заверстка їх, як правило, не залежитьвідвиду верстки неповноформатниймалюнків тобтооднакова для відкритої, закритоїабоглухий верстки, проте, якщовсіілюстрації у виданнізаверстує з виходом в поліабо підобріз, то і смуговімалюнкиповинні бути оформлені так само. Не слідпорушуватистильовоїєдності у виданні, змішуючи в ньомурізнівидиілюстраційні верстки.

Вимоги до растрових зображеньрастрові зображення приймаються у форматах CMYK TIFF і CMYK EPS бажано EPS DCS: Preview — TIFF Macintosh 8 bitpixel, Encoding — Binary. файли зберігаються без компресії. розмір растрових зображень рекомендується робити пропорційним лініатуре растру від півтора до двох лініатур. За умовчанням друк здійснюється на 175 lpi. Тобто зображення повинне мати дозвіл 300 dpi 600 dpi для Bitmap. у файлах не повинні бути використані додаткові канали і шляхи, окрім шляхів обтравки ClippingPath. У програмі Quarkxpress всі растрові зображення, окрім файлів з обтравкой ClippingPath повинні бути зверстані в непрозорі вікна.

Вимоги до векторних зображеньвекторні ілюстрації, підготовлені в AdobeIllustrator,, Freehand і Coreldraw повинні бути записані у форматі EPS.все кольору, за винятком додаткових прогонів, повинні бути в моделі CMYK.

шрифти, що використовуються в цих ілюстраціях, повинні бути переведені в криві.

якщо при підготовці файлів використовуються спеціальні ефекти такі як прозорість, тіні і так далі, то ці обєкти повинні бути отрастровані.

все растрові зображення повинні бути упроваджені в публікацію, мати масштаб 100%, і розміром 300 dpi.Колірна модель. Всі елементи макету, включаючи растрові та векторні ілюстрації, повинні бути у колірній моделі, що точно відповідає колірній моделі, що буде використовуватися під час друку публікації. Тобто:1. Якщо публікація буде друкуватися стандартними фарбами, що змішуються CMYK, то всі ілюстрації повинні бути виконані у колірному просторі CMYK, текст і всі елементи оформлення повинні бути поділені у той же колірний простір. Тобто у публікації не повинно бути ілюстрацій у колірних просторах, відмінних від CMYK або Grayscale, не повинно бути текстів або елементів оформлення, пофарбованих у плашкові Spot кольори.2. Якщо публікація буде друкуватися фарбами, що змішуються CMYK плюс додаткові плашкові фарби наприклад, CMYK + Pantone, то ілюстрації й елементи оформлення можуть мати колірну модель CMYK іабо лише ті плашкові кольори, якими реально буде здійснюватися друк. У разі, коли потрібно у растровій ілюстрації змішати CMYK і плашкові фарби, необхідно зберегти ілюстрацію у форматі AdodePhotoShop EPS DCS 2 при цьому треба памятати, що найменування додаткових фарб у файлі DCS і в програмі верстки повинні збігатися літерами з урахуванням регістру.3. Якщо публікація буде друкуватися в одну фарбу наприклад, Pantone або чорно-біле видання всі ілюстрації й елементи оформлення повинні бути пофарбовані у той самий колір. Рекомендуємо використовувати колірну модель GrayScale.4. Якщо у публікації буде застосовано місцеве лакування, то лакове виконання має бути виконане у вигляді додаткової плашкової фарби та мати атрибут Overprint Запечатати по поверхні. Те ж саме стосується тиснення та додаткової обробки — висічка, бігування та ін.Масштабування зображень. При заверстуванні у полосу всі зображення повинні бути доведені до потрібного масштабу не засобами програми верстки, а засобами Photoshop. Масштабування зображень у програмі верстки призводить до збільшення витрат часу на растрування файлу та може призвести до погіршення якості або перекручування зображення.Кадрування зображень. Всі зображення повинні бути максимально точно кадровані не засобами програми верстки, а у Photoshop, перед заверстуванням їх у полосу. Кадрування зображень у програмі верстки призводить до збільшення витрат часу на растрування файлу — це сповільнює обробку Вашої роботи.При верстці оригінал-макетів повнокольорової продукції потрібно враховувати наступне: а відносно невеликі обєкти чорного кольору текст кеглем до 20 пт, лінії та ін. завжди повинні друкуватися поверх іншого зображення overprintblack б більші обєкти чорного кольору тексти більших кеглів, більші плашки необхідно розфарбовувати так званим складеним чорним З:55-M:45-Y:45-B:100. У протилежному випадку ми одержимо плашку або лису, тобто сіру або прозору, коли з-під неї помітно фонове зображення. Будь ласка, не вбудовуйте в напівтонові зображення колірні профілі, якщо ви не цілком упевнені.Варто всіляко уникати передачі штрихових зображень логотипи, мальовані знаки, схеми, діаграми та ін. у напівтоновому форматі. Для одержання максимальної якості такі зображення треба векторизувати, тобто відмальовувати у векторній програмі AdobeIllustrator або переводити у векторний формат за допомогою програм-трасувальників типу AdobeStreamline другий спосіб набагато гірше. Потрібно усвідомлювати, що відсканований логотип буде виглядати гірше від мальованого, а логотип, узятий з web-сайту відповідної фірми GIF 72 dpi взагалі призведе до отримання відбитку неприпустимо низької якості.

Одиниці видавничо-типографської типометрії.

І. Вимір видавничої та поліграфічної продукції здійснюється такими одиницями:

Авторський аркуш – це одиниця виміру авторського твору. Залежно від матеріалу твору, один авторський аркуш складає:

– для прозового тексту, – включаючи всі літери, розділові знаки, цифри, а також пробіли між словами, – 40 000 знаків;

– для віршованого тексту – 700 рядків різної довжини, навіть якщо це одне слово чи буква виділені окремо;

– для образотворчого матеріалу – 3000 см². Для ілюстрацій, які мають довільну форму, підрахунки робляться по прямокутнику, яким обмальовують оригінал по крайніх виступаючих точках.

З підрахунку авторського аркуша вилучають:

а) зміст, якщо він повторює заголовки в тексті;

б) титульні дані на авантитулі, титулі, контртитулі;

в) лінійки, які відбивають підрядкові примітки від основного тексту,

Обліково-видавничий аркуш – це одиниця виміру обсягу видання, яка, як і авторський аркуш, дорівнює 40 000 знаків прозового тексту, 700 рядків віршованого тексту і 3 000 см²ілюстрацій, але включає в себе обсяг усієї решти текстового матеріалу (передмова, анотація, вихідні і випускні дані, примітки, колонцифри і колонтитули і т. п).

Паперовий аркуш служить для підрахунку кількості паперу на видання. Основні параметри – формат і маса, якість і придатність для різних видів друку.

Фізичний друкований аркуш використовують для виміру фізичного обсягу друкованого видання. Він має кількість сторінок, яка дорівнює знаменникові визначника частки. За будь-якого формату паперу друкований аркуш має: при 1/8 частці – 8,при 1/ібчастці – 16,при 1/12частці – 12сторінок.

З одного паперового аркуша виходить подвоєна в порівнянні з часткою кількість сторінок. Один паперовий аркуш має два фізичних.

Умовний друкований аркуш служить для обміну і співстав-лення видань, надрукованих на різних форматах. Ця одиниця – паперовий аркуш форматом 60 х 90 см, площею 5 400 см². Діленням площі аркушів інших форматів на 5 400 отримують перевідні коефіцієнти, через які обсяг видання в фізичних аркушах переводять в умовні.

ІІ. Розміри форматів полоси набору, шрифта (кегль), інтерліньяжа, спусків, відбивок, втяжек і т.п. вказують у таких одиницях:

Основні одиниці вимірювання в системі Дідо:

1 пункт (п.) – 1/72 французького дюйма, який дорівнює 27,06 мм (1 п. = 0, 376 мм). Пункт Дідо ще називають європейським пунктом;

1 цицеро (циц.) – 12 пунктів (бл. 4,51 мм);

1 квадрат (кв.) – 4 цицеро, або 48 пунктов (бл. 18,04 мм).

1 мм.= 2,66 пунктів.

Основи такої системи вимірювання закладені ще у 18 ст. французьким типографом П’єром Фурньє. Пізніше Франсуа Амбруаз Дидо її доопрацював.

У типографії використовують також метричну систему вимірів: у самнтиметрах і міліметрах.

Англо-американська типометрія. Система Дідо.

Основні одиниці вимірювання в системі Дідо:

1 пункт (п.) – 1/72 французького дюйма, який дорівнює 27,06 мм (1 п. = 0, 376 мм). Пункт Дідо ще називають європейським пунктом;

1 цицеро (циц.) – 12 пунктів (бл. 4,51 мм);

1 квадрат (кв.) – 4 цицеро, або 48 пунктов (бл. 18,04 мм).

1 мм.= 2,66 пунктів.

У типографії використовують також метричну систему вимірів: у самнтиметрах і міліметрах.

Англо-американська типометрія (типометрія Adobe). З розвитком настільних видавничих систем система Дідо було трохи змінена. Настільні системи верстки використовують систему Дідо у дещо зміненому вигляді: у ній за основу взятий англійский дюйм (25,4 мм), тому, пункт дорівнює 0,353 мм, а 1 піка (аналог цицеро) – бл. 4,24 мм. ГОСТИ переважно використовують ситстему Дідо, у весртці – англо-американську, тому була створена таблиця відповідностей.

Співвідношення англо-американськох типометрії і системи Дідо

Система Дідо	Англо-американська типометрія	Англо-американська типометрія	Система Дідо
6	6,39	6	5,63
7	7,46	7	6,57
8	8,52	8	7,51
9	9,59	9	8,45
10	10,65	10	9,39
11	11,72	11	10,33
12	12,78	12	11, 27

Співвідношення метричної типометрії і системи Дідо

Система

Дідо

Метрична

типометрія, мм

Система

Дідо

Метрична

типометрія, мм

Система

Дідо

Метрична

типометрія, мм

1 п

2 п

3 п

4 п

5 п

6 п

7 п

8 п

9 п

10 п

11 п

12 п

36 п

48 п

1 ¼ кв

1 ½ кв

1 ¾ кв

0,376

0,752

1,128

1,504

1,880

2,256

2,632

3,008

3,384

3,760

4,136

4,512

13,536

18,048

22,560

27,072

31,584

2 кв

2 ¼ кв

2 ½ кв

2 ¾ кв

3 кв

3 ¼ кв

3 ½ кв

3 ¾ кв

4 кв

4 ¼ кв

4 ½ кв

4 ¾ кв

5 кв

5 ¼ кв

5 ½ кв

5 ¾ кв

6 кв

36,096

40,680

45,120

49,632

54,144

58,656

63,168

67,680

72,192

76,704

81,216

85,728

90,240

94,752

99,264

103,776

108,288

6 ¼ кв

6 ½ кв

6 ¾ кв

7 кв

7 ¼ кв

7 ½ кв

7 ¾ кв

8 кв

8 ¼ кв

8 ½ кв

8 ¾ кв

9 кв

9 ¼ кв

9 ½ кв

9 ¾ кв

10 кв

112,800

117,312

121,824

126,336

130,848

135,360

139,872

144,384

148,896

153,408

157,920

162,432

166,944

171,456

175,968

180,480

Формат сторінки складання. Одиниці виміру. Визначення оптимальної довжини рядка.
Ілюстрації: види і призначення.

Ілюстрація — додаткове наочне зображення креслення, малюнок, малюнок тощо, що пояснює, що прикрашає або доповнює основну текстову інформацію; поміщається на сторінках і інших матеріальних елементах конструкції видання. Ілюстраційніверсткоюназивають верстку видань, щомістятьзображення. Можнавиділити два типи таких видань — видання, в якихмалюнкирозміщують на вклейках, не привязуючиїх до опису в тексті цевідноситься до багатьохтворівхудожньоїлітератури, літератури з мистецтва і т. п., і видання, в якихмалюнкизаверстуєбезпосередньо в текст, з яким вони тісноповязані за змістом і розміщення це характерно для наукової, технічної, навчальної та довідковоїлітератури. Види ілюстрацій: 1 фотографія; 2малюнокграфічне зображення обєктів дійсності;3кресленнязображення здебільшого машин, механізмів, їх частин, деталей лініями і штрихами тощо; 4схемаіл., виконана за доп. умовних графічних позначень, передає суть будови предмета, показує характер процесу; 5діаграманаочно показує співвідношення між величинами; 6графікакреслення, яке наочно показує, як одна величина змінюється залежно від зміни іншої.

Растрова графіка. Види растру. Редактори растрової графіки.

Растрова графіка — графіка, представлена у машинній памяті у вигляді растру. Обробка растрової графіки здійснюється растровими графічними редакторами.Растрова графіка застосовується у випадках, коли графічний обєкт представлено у вигляді комбінації точок пікселів, яким притаманні свій колір та яскравість і які певним чином розташовані у координатній растровій сітці. Такий підхід є ефективним у разі, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму фотографії та поліграфічні зображення. При редагуванні растрових обєктів, користувач змінює колір точок, а не форми ліній. Растрова графіка залежить від оптичної роздільності, оскільки її обєкти описуються точками у координатній сітці певного розміру. Роздільність вказує кількість точок на одиницю довжини.Растровий графічний редактор — спеціалізована програма для створення і обробки растрових зображень. Ці програмні продукти знайшли широке застосування в роботі художників-ілюстраторів, при підготовці зображень до друку або на фотопапері, публікації в інтернеті.Вони дозволяють користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані компютера серед звичних інструментів — декілька типів ліній, стирання, копіювання обєктів, додавання тексту, заповнення кольору фону…, а також зберігати їх в різних растрових форматах. На противагу векторним редакторам, растрові використовують для утворення зображень матрицю крапок bitmap. При цьому, більшість сучасних растрових редакторів містять векторні інструменти редагування як допоміжні.Основні граф.ред.:Microsoft Paint,ь Microsoft Photo Editor, Adobe Photoshop, Adobe Firework

Серед растрових графічних редакторів є прості, наприклад стандартний додаток Paint, і потужні професійні графічні системи, наприклад Adobe Photoshop.

Растрова сітка. Муар.

Растрування застосовується практично всіма цифровими пристроямививоду — від принтерів до моніторів. Принцип растрування — розбивка зображення намаленькі осередки так званою растровою сіткою, причому кожний осередок має суцільнезаливання. Растрова сітка монітора розбиває зображення на п ікселі, що представляють собоюгрупу крапок люмінофора. З іншого боку, лазерний принтер розбиває зображення на чорні крапки різного розміру. Кольоровий принтер робить те ж саме, однак з декількома монохромними растрами одночасно. При висновку зображення на ці пристрої параметри растрування мають вирішальне значення, тому що вони безпосередньо повязані з їхніми апаратними можливостями.При цифровій печатці використання окремих фарб для передачі кожного відтінку сірогонеможливо 256 відтінків, оскільки кожний відтінок було потрібно бнаносити окремо й по черзі, один за іншим. На практиці для одержанняградацій сірого використають усього одну фарбу — чорну. Півтону прицьому передаються за рахунок растра. Растрові крапки, з яких складаєтьсязображення, неважко помітити на зображеннях, видрукуваних налазерному принтері або в друкарні див. мал. за допомогою растраТочки розташовуються регулярно, на однаковій відстані один від одного,створюючи лінійний растрМуар від фр. moire — інтерференційний візерунок, створений, наприклад, при накладенні двох періодичних сітчастих малюнків. Явище зумовлене тим, що елементи двох малюнків, що повторюються, слідують з трохи різною частотою і то накладаються один на одного, то утворюють проміжки. Найчастіше в повсякденному житті муар зявляється під час сканування зображень, надрукованих поліграфічним способом. Це виникає через те, що сканер повторно раструє зображення, на якому вже є оригінальний растр.Муар також може виникнути через неправильне встановлення кутів між лініями основних кутів під час растрування. І одне, і інше є, фактично, інтерференцією двох наборів ліній растру.В колірній системі CMYK один з кольорів тобто його кут не впливає на виникнення муару — жовтий.

Векторна графіка. Редактори векторної графіки.

Векторна графіка також геометричне моделювання або обєктно-орієнтована графіка -створення зображення з сукупності геометричних примітивів — точок, ліній, кривих, полігонів, тобто обєктів, які можна описати математичним рівнянням. На відміну від растрової графіки, яка подає зображення як набір пікселів точок.Людське око працює як растрова картинка: Воно захоплює зображення хаотичних фотонів нервовими рецепторами, як растрове зображення. Але мозок — відповідно до поширенного тлумачення — зберігає його як векторне зображення.

Векторні графічні редактори дозволяють користувачеві створювати і редагувати векторні зображення безпосередньо на екрані компютера, а також зберігати ці зображення у різних векторних форматах, наприклад, EPS, PDF, WMF або SVG.До векторних графічних редакторів відноситься графічний редактор, вбудований у текстовий редактор Word. Серед професійних векторних графічних систем найпоширеніша Coreldraw.Векторні графічні зображення є оптимальним засобом зберігання високоточних графічних обєктів креслення, схеми та ін., для яких має значення збереження чітких і ясних контурів. З векторною графікою ви зустрічаєтеся, коли працюєте із системами компютерного креслення й автоматизованого проектування САПР, програмами обробки тривимірної графіки й ін.Векторні зображення формуються з обєктів крапка, лінія, окружність, прямокутник та ін., які зберігаються в памяті компютера у вигляді графічних примітивів, що описані їх математичними формулами.Перевагою векторної графіки є те, що файли, що зберігають векторні графічні зображення, мають порівняно невеликий обсяг.Важливо також, що векторні графічні зображення можуть бути збільшені або зменшені без втрати якості. Adobe Illustrator Потужні можливості Adobe Illustrator обумовлені тим, що в якості графічних обєктів тут реалізовані криві Безьє, а також наявністю простого користувача інтерфейсу, який забезпечує точне позиціонування сплайнових графічних обєктів. Використання кривих Безьє дає деякі переваги при моделюванні естест-ських а в певних випадках і штучних обєктів, файли Adobe Illustrator застосовуються для обміну графічними елементами.

Корекція зображень. Колірні режими і моделі.

Колірна модель — це модель конкретизованої класифікації гами світлових кольорів сприйнятних для людини, котра дає можливість класифікувати конкретний колір для подальшої можливості його відтворення. Основні колірні моделі: RGB, CMYK, Lab і HSB.

Кольоровий простір HSB . У цій моделі кольору визначаються за допомогою трьох критеріїв, які люди розпізнають інтуїтивно: тон кольору Hue, насиченості Saturation і яскравості Brightness. Якщо простір HSB представити у вигляді тривимірного циліндра, то видимий спектр кольорів розташовується по колу, де кожному кольору відповідає певний кут.

Насиченість означає інтенсивність кольору. Наприклад, мякий пастельно-помаранчевий колір має слабку насиченість; яскраво-оранжевий, у який пофарбовані конуси, що застосовуються в дорожніх роботах, навпаки, сильно насичений. У циліндрі HSB кольору в центрі мають насиченість, що дорівнює 0, яка створює один з сірих відтінків. У міру переміщення до зовнішньої кордоні насиченість кольору наростає.

Яскравість кольорова, а не світлова означає інтенсивність кольору, або наскільки світлим або темним він виглядає. При менших значеннях яскравості колір затемнюється, створюючи те, що ви сприймаєте як темний відтінок. У циліндричної моделі яскравість змінюється при переміщенні з переднього на задній план. З одного боку циліндра яскравість має найвищу значення, а з іншого — всі кольори зводяться до чорного.На відміну від RGB і CMYK, HSB — це посилальна модель. Натомість перші дві моделі в дійсності задають інструкції, які дають вказівку монітору чи принтеру, як створювати колір. Однак колірний тон, насиченість і яскравість можна використовувати як основу для виконання налаштувань в кожному колірному режимі.

Кольоровий простір LAB . Ця модель найбільш точно описує параметри кольору, оскільки володіє найширшим охопленням. Її часто використовують як внутрішньої моделі багатьох програмних продуктів і з її допомогою в них здійснюється перерахунок з однієї моделі кольору в іншу. Перевагою даної моделі є те, що в ній інформація про колір і яскравості розділені і є незалежними. Це дає можливість змінювати тонові градаційний характеристики зображення не зачіпаючи колірні. Використання фільтрів в каналі Lightness не спотворює колірну інформацію. Недоліком можна вважати високу концентрацію колірної інформації в середині осей a і b. Це ускладнює тонку корекцію кольору з допомогою градаційний кривих. Ще одним перевагою системи Lab є її равноконтрастность. Равноконтрастность системи означає, що в будь-якому колірному діапазоні рівні колірні відмінності будуть виражатися рівними числовими величинами, визначеними в даній системі у всіх зонах пороги розрізнення будуть однакові.Методи колірної корекції в системах повноформатної обробки зображень СФОІ.Корекція може проводитися різними засобами:вручну ручна ретуш фотоформ — трудомісткий і неточний

фотографічно — маскування тільки в СФОІ

електронними засобами аналоговими або цифровими.Як правило, методи корекції кольору в СФОІ засновані на різних методах зовнішнього маскування, які тим чи іншим чином впливають на градаційну характеристику фотоформи. У принципі, всі методи зовнішнього маскування, застосовуваного в поліграфії, можна розділити на прямі і непрямі. У випадку прямого способу маска поєднується з оригіналом. У разі непрямого — маскує зображення коригує кольороподіленої негатив.Маска — це складне позитивно-негативне зображення, отримане копіюванням маскує негативу, з основним або маскіруемим діапозитивів. Маски можуть бути чорно-білими і кольоровими. Кольорові маски використовуються, як правило у прямих процесах.

Формати графічних зображень.

У компютерній графіці застосовують щонайменше три десятки форматів файлів для зберігання зображень. Але лише частина з них стала стандартом де-факто і застосовується в переважній більшості програм. Як правило, несумісні формати мають файли растрових, векторних, тривимірних зображень, хоча існують формати, що дозволяють зберігати дані різних класів. Багато додатків орієнтовані на власні специфічні формати, перенесення їх файлів в інші програми змушує використовувати спеціальні фільтри або експортувати зображення в стандартний формат.

TIFF Tagged Image File Format. Формат призначений для зберігання растрових зображень високої якості розширення імені файлу. TIF. Відноситься до числа широко розповсюджених

SD PhotoShop Document. Власний формат програми Adobe Photoshop розширення імені файлу. PSD, один з найбільш потужних за можливостями зберігання растрової графічної інформації.

CX. Формат зявився як формат зберігання растрових даних програми PC PaintBrush фірми Z-Soft і є одним з найбільш поширених розширення імені файлу. PCX. Відсутність можливості зберігати кольоро поділених зображення, недостатність колірних моделей та інші обмеження призвели до втрати популярності формату.JPEG Joint Photographic Experts Group. Формат призначений для зберігання растрових зображень Windows Media. JPG. Дозволяє регулювати співвідношення між ступенем стискання файлу і якістю зображення. застос. в електрон.публікаціях.GIF Graphics Interchange Format як засіб збереження стиснених зображень з фіксованою 256 кількістю кольорів розширення імені файлу. GIF.

NG Portable Network Graphics.Порівняно новий 1995 рік формат зберігання зображень для їх публікації в Інтернеті розширення імені файлу. PNG.

WMF Windows MetaFile. Формат зберігання векторних зображень операційної системи Windows Windows Media. WMF.

EPS Encapsulated PostScript. Формат опису як векторних, так і растрових зображень мовою PostScript фірми Adobe,у файлі можуть одночасно зберігатися векторна і растрова графіка, шрифти, контури обтравки маски, параметри калібрування обладнання, колірні профілі.

DF Portable Document Format. Формат опису документів, розроблений фірмою Adobe розширення імені файлу. PDF. Хоча цей формат в основному призначений для зберігання документа вцілому, його вражаючі можливості дозволяють забезпечити ефективне представлення зображень.

Вимоги до верстки ілюстрацій.
Піксельний розмір макета і його роздільна здатність. Лініатура.

Розміри у пікселях розмір зображення або висота та ширина бітового зображення — це кількість пікселів по ширині та висоті зображення. Роздільна здатність — це рівень деталізації бітового зображення, вона вимірюється у пікселях на 1 дюйм ppi. Чим більше пікселів на 1 дюйм, тим більша роздільна здатність. Як правило, зображення з вищою роздільною здатністю забезпечує кращу якість друку. Поєднання розміру у пікселях та роздільної здатності визначає обєм даних зображення. Якщо для зображення не виконувалася дискретизація, то після зміни піксельних розмірів чи роздільної здатності кількість даних зображення лишається такою самою. Якщо змінити роздільну здатність файлу, відповідно зміняться його ширина та висота, щоб зберегти обєм даних незмінним. Та навпаки. Стосовно більш детальної інформації дивіться Дискретизація. У Photoshop співвідношення розміру та роздільної здатності зображення можна знайти у діалоговому вікні Розмір виберіть Зображення Розмір зображення. Скасуйте вибір Дискретизація зображення, тому що обєм даних фотографії змінювати непотрібно. Потім змініть ширину чи висоту, або роздільну здатність. Якщо змінено одне значення, два інших змінюються відповідно. Лініатура — це одна з основних характеристик поліграфічного та цифрового друку, характеризує період сітки і позначає кількість ліній растру на одиницю довжини зображення фізично — частоту просторової структури растру. Найчастіше лініатура вимірюється в лініях на дюйм — lpi; вимірюється також в лініях на сантиметр. Чим вище линиатура, тим більш дрібні деталі можна відтворити. Для газетного друку, як правило, використовується лініатура в 100-133 lpi. Для кольорових журналів приблизно 150-175 lpi. Для ікон приблизно 200 lpi.

Функіональні можливості і принципи роботи графічного редактора AdobePhotoshop.

Adobe Photoshop- растровий графічний редактор, розповсюджуваний фірмою Adobe Systems. Цей продукт є лідером ринку в області комерційних засобів редагування растрових зображень, і найбільш відомим продуктом фірми Adobe. Часто цю програму називають просто photoshop фотошоп. У цей час Photoshop доступний на платформах Mac OS і Microsoft Windows.

Незважаючи на те, що спочатку програма була розроблена для редагування зображень для друку на папері насамперед, для поліграфії, вона все частіше й частіше використовується для створення зображень для всесвітньої мережі. У більш ранній версії була включена спеціальна програма для цих цілей — Adobe ImageReady, яка була виключена з версії CS3 за рахунок інтеграції її функцій у сам Photoshop.

Формат PSD — широко визнаний формат файлів. Провідні конкуренти в області обробки зображень можуть імпортувати й редагувати зображення в цьому форматі.

Photoshop підтримує ряд кольорових моделей: RGB , LAB, CMYK, Grayscale , Bitmap, Duotone.

Призначення, основні функції та інтерфейс графічного редактора. Палітри.

При завантаженні Ви не побачите робочої області, тому що Photoshop, на відміну від більшості графічних редакторів, автоматично не створює новий документ.

Подібно робочому столу художника, панель інструментів містить всі інструменти, необхідні для креслення, малювання, видалення й інших операцій, виконуваних із зображенням. Якщо ви знайомі з попередніми версіями Photoshop, оновлена панель інструментів вас приємно здивує. Всі інструменти умовно можна

розділити на чотири групи.

• Інструменти виділення.

• Інструменти малювання.

• Інструменти для роботи з контурами, градієнтними заливаннями й фігурами.

• Інструменти для перегляду зображення.

Текстові редактори.

Текстовий редактор — компютерна програма, призначена для створення й зміни текстових файлів, а також їх перегляду на екрані, виводу на друк, пошуку фрагментів тексту і т. п. Такі редактори забезпечують розширену функціональність — підсвічування синтаксису, сортування рядків, шаблони, конвертацію кодувань, показ кодів символів і т. п. Іноді їх називають редактори коду, тому що основне їхнє призначення — написання вихідного коду компютерних програм.

otepad++ — безкоштовнапрограма для редагуваннятекстовихфайлів з підтримкою синтаксису багатьохмовпрограмування.

SPad — потужний і доситькомпактнийінструмент з простим керуванням і можливостями редактора коду.EditPadLite — безкоштовнапрограма, яка володієвсіманеобхіднимифункціями для редагуваннятекстовихфайлів.

red2i — швидкий і компактнийтекстовий редактор, що розуміє практично усітипикодування, підсвічує теги HTML, має 5 буферівобміну…AkelPad — компактнийтекстовий редактор без обмеження на розмірфайлів, щовідкриваються і з підтримкоюроботи з різнимикодуваннями.UltraEdit — текстовий редактор створений для програмістів, а такожкористувачів, яких не влаштовує Блокнот Windows.Текстовик — простийтекстовий редактор. Вмієвідкриватитекстовіфайли будь-якогорозміру, знаєгарячіклавіші, розумієкодування DOS і KOI-8…

Українські видавничі стандарти.

До 1991 року система стандартизації являла собою складову стандартизації СССР. З постанням незалежної держави було створення при Державному комітеті зі стандартизації, метрології та сертифікації України Технічний комітету Технологія поліграфії8 серпня 1994 року. Перед цим підрозділом постало завдання здійснювати організацію й підготовку до затвердження державних стандартів України в галузі видавничої діяльності, формних і друкарських процесів високого, офсетного, спеціальних видів друку та брошурувальнопалітурних процесів книжкового і газетного виробництв. Базою для розгортання діяльності ТКТехнологія поліграфії та його складових став Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості імені Тараса Шевченка у Львові.Зараз розробкою видавничих стандартів покликаний займатися окремий підкомітет, створений на базі Національного науково-виробничого обєднання Книжкова палата України. 1995 року побачило світ перше офіційне видання першого українського видавничого стандарту ДСТУ 301795 Видання. Основні види: терміни та визначення введено в дію наказом Держстандарту України №58 від 23 лютого 1995 року. Авторами цього документа стали І Лупандін, Т. Пучкова та Г. Пліса. На стадії апробації тепер перебуває другий стандарт Вхідні і вихідні відомості.Серед уведених у дію видавничих стандартів варто назвати такі:

ДСТУ 3017-95.Видання. основні види. Терміни та визначення.ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення.ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в укр. мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.ДСТУ 3772-98. Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги.ДСТУ 3814-98. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книгI

.Україна стала повноправним членом міжнародної організації зі стандартизації ISO й Міжнародної електро-технічної комісії IEC у 1993 р.

Формат видання. Формат сторінки складання. Визначення розмірів полів видання.

Формат видання – це розміри сторінки видання після обрізування блока по ширині й довжині. Формат видання визначається не у вигляді точних розмірів у міліметрах (наприклад, 128 x 200 мм), а часткою аркуша друкарського паперу, що використовується для видання. Наприклад, якщо видання друкувалося на аркушах паперу розмірами 60 х 90 см і після друку аркуші фальцювалися (складалися в зошити) у три згини, то формат видання – 1/8 частка паперу розмірами 60x90 см (при першому згині аркуш складався у дві рівні частини – частки, при другому – в чотири, при третьому – у вісім).

Оскільки при виготовленні книжкових видань здебільшого застосовується перпендикулярне фальцювання, при якому кожний наступний згин перпендикулярний до попереднього, можна визначити розмір 1/8 частки аркуша розмірами 60x90 см. Ширина цієї частки дорівнюватиме четвертій частині довшого боку аркуша (згинати аркуш починають із довшого боку), тобто 90 см : 4 = 22,5 см, а довжина – половині коротшого боку, тобто 60 см : 2 = 30 см. При 1/6 частці аркуша та перпендикулярному фальцюванні і довгий, і короткий боки аркуша треба поділити на 4, при 1/32 частці та перпендикулярному фальцюванні довший бік аркуша на – 8, а коротший – на 4. Одержані розміри будуть більшими від фактичних розмірів сторінок видання, оскільки книжковий блок обрізується із трьох боків.

Кількість сторінок у зошиті при такому фальцюванні становить: при одному згині – 4, двох згинах – 8, трьох – 16, чотирьох – 32.

Сторінка складання (донедавна — полоса набору) — це відбиток тексту чи зображуваних елементів на сторінці видання. Формат сторінки складання повинен бути сталим у виданні. Зміна сторінки складання в межах одного видання може застосовуватись лише тоді, коли це необхідно для виконання складного макета чи втілення задуму художника. Формат сторінки складання кожного конкретного видання залежить від формату видання та розмірів полів. Формат сторінки складання – це розміри її ширини б₁ (довжина рядка тексту) і висоти б₂ (кількість рядків кегля основного тексту без колонцифри, включаючи колонтитул, якщо він є). Вимірюється в квадратах.

Полоса набору з чотирьох сторін обрамлена чистими полями визначеної величини (верхнє, нижнє, корінцеве, бокове).

З використанням у видавничій справі комп'ютерів з великою кількістю різноманітних шрифтів у деяких виданнях відпала необхідність застосування стандартного розміру сторінок складання та розкладки полів. На рис. 15 показано можливість визначення розмірів сторінки складання та розкладки полів за допомогою діагоналей. Цей спосіб придатний для будь-якого формату видання (ін-фоліо, ін-кварто, ін-октаво, ДІН та квадратних). Суть методу полягає в тому, що на книжковому розвороті проводять дві діагоналі цілого розвороту та по одній кожної сторінки окремо. Вибравши ширину чи висоту сторінки та провівши лінії згідно з вказаною схемою, можна побудувати будь-яку потрібну сторінку певного формату. За будь-якої побудови сторінки таким методом корінцеве поле буде найменшим, верхнє — більшим, бокове — ще більшим і нижнє — найбільшим. Крім вищесказаного, існує ще декілька способів визначення формату сторінки складання.

Один з найбільш розповсюджених — спосіб однієї діагоналі.

На аркуші паперу викреслюють контур сторінки після обрізки. Проводять діагональ з лівого верхнього кута у правий нижній. На верхньому боці сторінки відмірюють від лівого кута необхідний розмір ширини сторінки. З точки, яка є кінцем відміряного відрізка, проводять перпендикуляр до перетину його з діагоналлю і точку перетину з'єднують прямою лінією паралельно відкладеному відрізку з лівим боком сторінки. При такому способі сторінка складання подібна до сторінки видання. Розкладку полів визначають візуально.

Спосіб золотого перетину базується на лінії, діленій таким чином, щоб менша частина відносилася до більшої, як велика відноситься до всієї лінії. Це відношення становить 5 :8. За допомогою цього відношення, знаючи величину одного боку сторінки складання, можна вирахувати інший. Наприклад:

ширина сторінки складання 6 кв., висота (х) невідома. Звідси, 1) 6 : х = 5 : 8, 2) х = 6 х 8 : 5 = 9,6 = 9 1/2

При визначенні таким способом другого боку сторінки складання обов'язково роблять поправку на величину, яка є кратною цицеро.

Візуальний спосіб ґрунтується на фактичному порівнянні двох площ — площі сторінки складання та площі обрізної сторінки, що накладаються одна на одну. З білого паперу вирізають прямокутник, який відповідає формату до обрізної сторінки. З кольорового паперу — потрібну сторінку складання. Кольоровий прямокутник накладають на білий і, переміщуючи його, знаходять таке положення, яке забезпечує відповідне розміщення полів, пам'ятаючи, що найменшим має бути корінцеве поле, більшим — поле головки, ще більшим — бокове і найбільшим — нижнє поле. Сторінку складання відкреслюють і обидві сторони доводять до кратного цицеро розміру.

Особливості книжкової верстки.

Перед початком роботи потрібно розрахувати приблизну кількість сторінок у виданні, щоб при спуску шпальт вийщло число сторінок, кратное 16 или 32 для офсетного друку. Помилкой верстки важаться велика кількість порожніх сторінок з написом Для нотаток.

Необхідно враховувати, що в будь-якій книзі дві перші й дві останні сторінки завжди заповнені. Перша сторінка — це титульний лист, друга — його зворот. Передостання — кінець тексту, остання сторінка, як правило, під вихідні дані. Кегль основного тексту вибирається в залежності від типу книги дитяча літ., науково-популярна і формату видання.Всьому тексту надається абзацний відступ3 — 5 — 7 мм. Проте в абзаці з буквицею і в заголовках він відсутній. Всі абзацні відступи мають бути однаковими, до того ж такі відступи наявні і в додатковому текстізноски.Виключка основного тексту в книгах робиться за форматом видання за шириною смуги набору. Обовязково мають бути переноси, проте небажано закінчувати ними сторінку. Шрифт має бути зручним не бажано використовувати неполіграфічні та декоративні шрифти.В одній книзі забороняється використання більше трьох видів гарнітур. Висота смуг видання має бути однаковою. Верстка тексту має бути приводною рядки тексту на сторінці за розташуванням повинні збігатися з відповідними рядками на звороті.

Поняття та вміст видавничого програмного пакету.

Настільні видавничі системи — компютерне обладнання і програмні пакети для набору і верстки текстів також ілюстрованих, напр., журналів поза друкарнею.

Даний клас програм включає програми, що забезпечують інформаційну технологію компютерної видавничої діяльності:

- форматування і редагування текстів;

- автоматичне розбиття тексту на сторінки;

- створення заголовків;

- компютерну верстку друкарської сторінки;

- монтування графіки;

- підготовку ілюстрацій і т.п.

Особливості газетно-журнальної верстки.

Верстку газети роблять у чіткій відповідності з макетом. Всі газетні смуги полосы повинні мати однаковий формат незалежно від к-сті колонок на шпальті.

Газета починається зі заголовкової частини, яка може займати всю ширину шпальти або її частину назву від тексту часто відокремлюють жирною смугою; календарні дані й номер випуску поміщають під назвою газети або в рамці справа. Головну статтю розміщують у верхній лівій частині першої шпальти. Її набирають найбільшим форматом і заверстують у декілька колонок. Головну статтю відбивають лінійкою від іншого матеріалу або беруть у рамку.

Матеріал однорідний за темою підбірка поміщують на кількох колонках і обєднують спільним заголовком шапкою. Підбірку заверстують вгорі чи внизу сторінки і чітко відокремлюють від іншого матеріалу. Якшо підбірка містить багато матеріалу, то її заверстують на розвороті під спільною шапкою.

Комп’ютерна верстка.

Desktop publishing або DTP — поєднання персонального компютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері.

Користувач створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. В залежності від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, ризографі або в спеціалізованих типографіях.

Для компютерної верстки частіше за все використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовуватися Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та інші.

Використовуючи термін Компютерна верстка мають на увазі не лише створення макету сторінки page layout для книг та журналів, цей термін застосовується і до створення макетів рекламних оголошень, упаковки, дизайну виставкових стендів, роздаткових матеріалів тощо.Сучасні системиПокращення та розширення інструментів для роботи з текстом та графікою для компютерів привернуло увагу професійної друкарської спільноти до систем компютерної верстки. Переломним моментом до цього стала програма Quark XPress в 1990-их, а також розширення бази компютерних шрифтів. Quark XPress була домінуючою системою на ринку. На початку 2000-их набрала популярності програма Adobe InDesign. Це сталося завдяки великим можливостям програми, а також інтеграції з іншими програмами від Adobe, що були домінуючими в сфері компютерного дизайну, обробки зображень та фотографій, аудіо та відео редагування.Наприкінці 1990-их майже вся верстка стала компютерною. Гнучкість та швидкість компютерної підготовки до друку значно скоротили часові та трудові витрати для всіх типів публікацій. Database publishing дала можливість значно скоротити також час, потрібний для підготовки до друку інструкцій та каталогів.

Настільні видавничі програмні пакети.

Adobe Page Maker 6.0 забезпечує підготовку багатосторінкових кольорових публікацій, гнучкий дизайн сторінок, високоякісний друк. Формат друкарської сторінки — А2, допустимий максимальний розмір публікації більше 1060 мм. Розширені можливості по верстці: необмежене число сторінок-шаблонів, які можуть використовуватися в одній публікації; застосування різних ефектів до кольорових зображень; настройка різкості і регулювання кольорів в імпортованих файлах; можливо закріплення розташування обєктів на сторінці, автоматичне вирівнювання обєктів.

QuarkХРress — програма для верстки газет, журналів, книг. Переваги — висока швидкість роботи програми, коректна робота з кольором, можливість створення шаблонів і стилів, автоматичне створення покажчиків та змісту. Недоліки — мінімальні можливості налаштування під користувача, можливість лише одного повернення, незручні механізми вирівнювання тексту.

Adobe InDesign — використовується переважно при верстці повно кольорових журналів, але особливо часто при верстці невеликих документів. Переваги — інтегрування з іншими продуктами Adobe, налаштування гарячих клавіш, коректна робота з кольором, можливість створення ілюстрацій у самій програмі, робота з шарами, можливість створення сторінок шаблонів і стилів, численні повернення, можливість створення і використання бібліотек. Недоліки — високі вимоги до компютера, мінімальні налаштування під користувача, відсутність редактора формул, погана підтримка багатосторінкових видань.

+ є ще існують CorelVenturo, FrameMaker.

Функціональні можливості та принципи роботи ВПП QuarkXpress.

QuarkXPress — професійна програма верстування кольорових видань: журналів, газет, листівок, буклетів, і книг з великою кількістю ілюстрацій.

Переваги. Висока швидкість роботи, яка практично не залежить від розміру і складності публікації.

-Коректна робота з кольором.

-Можливість створення різних сторінок-шаблонів.

-Можливість створення і використання бібліотек.

-Можливість обєднання публікацій в книгу з єдиною нумерацією сторінок.

-Автоматичне створення покажчика, змісту.

-Система стилів абзацу, символу, переносів, ліній, кольору, друку.

-Резервне копіювання файлів.

Недоліки.

-Відсутність підтримки української мови.

-Модульність програми.

-Мінімальні можливості налаштування програми під користувача.

-Незручність при реалізації механізму вирівнювання тексту по вертикалі.

-Відсутність автоматичного створення зносок.

-Відсутність формульного редактора.

-Відсутність редактора макрокоманд.

-Єдине для всієї публікації відсоткове співвідношення кегеля звичайного тексту і верхнього нижнього індексу, капітелі.

-Можливість лише одного повернення, причому не всіх дій.

Функціональні можливості та принципи роботи ВПП Adobe InDesign.

Adobe InDesign — сама назва визначає місце цієї програми в рядку видавничих систем — вона, в першу чергу, слугує для дизайну невеликих документів, буклетів, проспектів і т. д. InDesign прямий конкурент QuarkXPress.

Переваги.

-Інтегрування з іншими продуктами фірми Adobe PhotoShop, Illustrator і ін..

-Модульність програми — можливість підключати різні модулі для нарощування можливостей програми. Модульність програми дозволить в майбутньому ліквідувати більшість недоліків, таких, як відсутність автоматичного створення покажчика, змісту, відсутність редактора формул і ін.

-Налаштування гарячих клавіш.

-Коректна робота з кольором.

-Автоматизація створення PDF без використання Adobe Acrobat Distiller.

-Можливість створення векторних ілюстрацій в самій публікації.

-Шари.

-Можливість створення різних сторінок-шаблонів.

-Символьні стилі, які дозволяють змінювати параметри гарнітуру, кегль, обриси і т. і. виділеного тексту незалежно від параметрів абзацу.

-Автоматичне вирівнювання пробілів між словами у всіх виділених рядках.

-Численні повернення.

-Можливість створення і використання бібліотек.

Недоліки.

-Відсутність підтримки української мови.

-Високі вимоги до компютера для нормальної роботи необхідно, як мінімум, Pentium ІІ-400 і 96 МБ оперативної памяті.

-Модульність програми. Ви купуєте лише кістяк програми і, для того щоб повноцінно працювати витрачаєте час та гроші, розшукуючи додаткові підпрограми, які виконують ті чи інші функції. Крім того, ускладнюється транспортування файлів: при перенесенні публікації з одного компютера на інший крім шрифтів ще необхідно захопити і деякі модулі, інакше коректно публікація не відкриється. При підключенні більшої кількості модулів програма починає пригальмовувати.

-Мінімальні можливості налаштування програми під користувача.

-Відсутність автоматичного вирівнювання тексту по вертикалі.

-Відсутність автоматичного створення зносок.

-Відсутність автоматичного вирівнювання тексту змісту.

-Відсутність редактора формул.

-Відсутність підтримки багатосторінковості неможна обєднувати публікації.

-Відсутність редактора макрокоманд.

-Єдине для всієї публікації відсоткове відношення кегеля звичайного тексту і верхнього нижнього індексу, капітелі.

-Бідність налаштувань друку.

Видання. Типи видань.

Видання — окреме самостійне повідомлення чи їх множина, які ЗМІ: а) відредагували, сконструювали й зафіксували методами друкування, тиснення на папері чи копіювання на електронні або цифрові носії інформації; б) доповнили передбаченими юридичними нормами вихідними відомостями; в) призначили для розповсюдження або вже опублікували/оприлюднили.

Особа чи установа, що здійснює підготовку і випуск видання, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб'єктами інших сфер економіки і культури називається видавцем.

Згідно з ДСТУ 3017-95 видання - це документ, який:

пройшов редакційно-видавниче опрацювання,
виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом,
містить інформацію, призначену для поширення,
відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання ^[1].

У цьому контексті під документом слід розуміти матеріальний об'єкт, що містить інформацію, закріплену створеним людиною способом для її передавания в часі та просторі. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо-та відеокасетах), або таке, що мас супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим.

Основні види видань:

за носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють:
- паперові (носій — папір, відтворення інформації — на папері);
- електронні (носій — електронна пам’ять, відтворення інформації — на екрані);
за формою інформації:
- знакові (текстові, нотні, брайлівські);
- графічні (ілюстраційні, картографічні, креслярські);
- аудіальні;
- відео;
- комбіновані (комбінації знакових, графічних, аудіальних, відео);
за повторюваністю:
- одноразові: книжкові видання, аркушеві видання;
- багаторазові (серійні): періодичні й неперіодичні;
за періодичністю:
- періодичні: журнальні видання, газетні видання;
- неперіодичні (у формі книжкового чи журнального видання);
за конструкційними особливостями матеріальної будови (паперові видання):
- аркушеві (несфальцьовані аркуші);
- газетні (сфальцьовані аркуші);
- книжко-журнальні (зшиті чи склеєні зошити);
за обсягом (паперові видання):
- листівки (2 або 4 с.);
- брошури (від 5 до 48 с.);
- книги (більше 48 с.);
за місцем розташування інформації (електронні, зокрема цифрові, видання):
- на компакт-дисках (знакові, графічні, аудіальні, аудіовізуальні, комбіновані);
- на сайтах інтернету (інтернет-видання: книжкові видання, періодичні видання).

[ред.]Періодичність

Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу. У цьому контексті видання діляться на неперіодичні та серіальні.

Неперіодничне видання – це видання, яке виходить одноразово, продовження якого не передбачене. Перш за все целистівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.
Серіальне видання – це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків. Серіальне видання, у свою чергу, поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване.
- Періодичне видання – це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т.д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.
- Продовжуване видання – виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак, має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.

Періодичні і продовжувані видання мають власний типологічний ряд. Його головними складовими є:

газета;
журнал;
бюлетень;
календар.

Газета – це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Журнал (часопис) – це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

Бюлетень – видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника. Слово "бюлетень" походить від французького bulletin, що первинно означало записку, аркуш.

Розрізняють такі види бюлетенів:

нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом);
довідковий або інформаційний (інформаційні або довідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами);
рекламний (реклама послуг, товарів, заходів для населення);
бюлетень-хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника);
бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиць);
статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сфери життя та діяльності суспільства).

Календар – періодичне або неперіодичне видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати.

Виділяють такі види календарів:

відривний або перекидний календар (як правило, щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають);
табель-календар (аркушеве видання, на якому в формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями);
календар книжкового типу (матеріали на сторінках, розміщених у вигляді книги, підібрані відповідно до певної дати);
календар знаменних і пам’ятних дат (вибірковий перелік дат, подій, імен, вибраних за тематичним принципом; друкується у вигляді річника, щоквартальника, щотижневика).

Видання нестандартних форматів: види та призначення.
Концепція видання. Поняття цільової аудиторії.

Це сукупність взаємозвязаних і взаємообумовлених ознак майбутнього видання, яка складається в ході редакторського аналізу початкової інформації, вимог до майбутнього видання, що висуваються, і обґрунтування його характеристик. Початкова інформація включає різноманітні відомості, з урахуванням яких створюється видання. Це — авторський задум твору, що становить основу видання, характер і зміст читацьких потреб, вид літератури, типові ознаки видання. Концепцією визначається вся подальша творча і практична робота над виданням. Створити концепцію — означає спроектувати майбутнє видання. Завдання редактора, що проектує книгу, знайти і обґрунтувати її параметри як за типологічними ознаками, так і за оформленням — художнім, технічним, форматом, обкладинкою тощо Цільова аудиторія описується різними соціально-демографічними показниками. Наприклад, для реклами прального порошку цільовою аудиторією є жінки, які купують і користуються порошком, у віці 20-60 років. Можна визначати специфіку цільової аудиторії для різних марок і типів порошку. Якийсь порошок націлений на високоприбуткових споживачів, другий на середніх, третій — на низькодохідних, і так далі.Дуже важливо знати стиль життя і звички цільової аудиторії. Наприклад, як вони проводять вільний час, чи люблять спорт, чи читають газети, як ставляться до реклами. Все це стане в нагоді, коли доведеться придумувати як рекламувати свій товар, де рекламувати і так далі. Звичайно ж дуже важливо вивчити медіапредпочтенія цільової аудиторії. Тобто які медіа ТВ, радіо, пресу вони зазвичай використовують. Які газети і як читають Які канали, програми, в який час, як часто дивляться Які радіостанції слухають, які радіопрограми воліють Без відповідей на ці питання неможливо медіапланування. Без таких даних про цільову аудиторію ви ризикуєте потрапити пальцем у небо. Цю групу не завжди легко визначити, якщо мова йде про такого собі новий продукт. Як правило, для отримання більш повних і точних даних про потенційних споживачів і цільової групи проводять спеціальне дослідження. Починаючи рекламну кампанію, спочатку визначають портрет споживача товару, який збираються рекламувати. Людям, які відповідають цьому портрета, ми адресуємо рекламне повідомлення. Вони і є наша цільова аудиторія. Коли ми плануємо рекламну кампанію, рейтинги для інших цільових аудиторій нас не цікавлять. Так, якщо наша цільова аудиторія — жінки, то нам не важливо, що 20% всіх жителів дивилися програму, нам не важливо, що всього 5% чоловіків дивилися програму, нам важливо, що цю програму дивилася половина жінок!Цільова аудиторія не може бути за розміром більше, ніж аудиторія All people Все люди. Аудиторія All people є окремим випадком цільової аудиторії.

Визначення цільової аудиторії включає в себе три етапи: Визначення відсотка людей, що споживають продукт в демографічному розрізі статтю, віком, доходу. Тобто хто є споживачем продукту — чоловіки, жінки і т.д.Визначення частоти споживання усередині групи, які споживають продукт. Т.е з якою частотою споживається даний продукт — раз на день, раз на місяць і т.д. Побудова перетинань споживання і переваги ЗМІ, тобто які ЗМІ віддають перевагу споживачі даного продукту. При виборі цільової аудиторії необхідно стежити за тим, щоб вона не була надто мала, тому щоприсутність похибок у медіаізмереніях може зробити результати оцінок недостовірними.

Акцидентні видання.

Акцидентна верстка застосовується для верстки окремих, як правило невеликих за кількістю сторінок та тиражем об’єктів: оголошень, бланків, афіш, буклетів, проспектів, візитівок тощо.

Візитівка. Листівка.

Візитівка –це вид продукції яка презентує людину або компанію . її верстають форматом 5х10(5х9) на цупкому папері, здебільшого з одного боку, для того щоб з іншого можна було робити помітки.Розміщення інформації може бути вертикальним або горизонтальним. При горизонтальній верстці, використовуєть здебільш он 2 способи розміщення інформації. Перший – кутовий(у верхньому лівому куті логотип, у правому верхньому – інформація. Другий – прізвище імя, і тд – справа, логотип зліва. Є ще центрове розміщення. Якщо візитка ділова то не слід використовувати багато кольорів чи художніх засобів.Листівка є найбільш поширеним різновидом ізовидань. Це аркушеве ізовидання встановленого формату, одна сторона якого є репродукцією, малюнком або фотографією, а інша може бути використана для аркуша або тексту, що пояснює зображення. Листівку часто називають малоформатним аркушевим виданням або карткою тому, що вона друкується в основному на щільному папері.

За функціональним призначенням розрізняють такі види листівок: масово-політичні, науково-популярні й для дозвілля.

Буклети. Брошури. Види та загальні вимоги до оформлення.

Буклет – вид друкованої рекламної продукції заверстаний на аркуші сфальцьованому у 2-3 або більше згинів який містить інформацію про організацію, її товари та послуги, перспективні проекти а також контактну інформацію. Буклети призначені для безкоштовного поширення серед потенційних клієнтів.

Брошюра (фр. brochure, от brocher — сшивать) — небольшая книга, обычно без твердого переплёта, в обложке. Вид рекламной продукции. Также бывают и обучающие брошюры.

Брошюра — это непериодическое текстовое книжное издание. По российским стандартам должна быть объёмом свыше 4, но не более 48 страниц. Страницы соединяются между собой ниткой при помощи шитья, скрепкой (скобкой), винтовой проволокой или другим способом. Соединения скобкой могут быть нескольких видов, например: обычное соединение с двумя отверстиями в корешке для каждой скобки; с тремя отверстиями для каждой скобки (при этом соединении скобка вставляется в крайние отверстия, а концы скобки загибаются и заводятся в третье центральное отверстие, поэтому концы скобок не царапают).

Брошюра-каталог позволяет получить полную информацию о товарах или услугах фирмы с использованием красочныхфотографий, детального описания продукта и цены. Исполнение брошюр бывает самым разнообразным — от текстовых брошюр, напечатанных на газетной бумаге до полноцветных, выполненных в превосходном качестве.

Брошюра вмещает значительно большее количество информации, чем листовка или буклет и на столе адресата она живёт дольше. Выполненная на качественной бумаге, в хорошем цвете и переплетённая должным образом, брошюра по внешнему виду вполне может соперничать с иными глянцевыми журналами, являясь при этом значительно менее дорогим проектом. Такая брошюра может быть помещена не только в специальную папку, но и стать украшением книжной полки.

Періодичні видання. Газета. Журнал. Альманах. Дайджест.

Періодичне видання виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кіль¬кість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом. За місцем випуску і сферою розповсюдження розрізняють місцеві (у межах однієї області, міста, одного чи декількох районів, підприсмства, установи, господарства або навчального закладу), реґіональні, автономної Республіки Крим, загальнодержавні періодичні видання, а також такі, що розповсюджуються за кордоном.

- газета - періодичне газетне видання з по¬стійною назвою, що виходить че¬рез певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, опе¬ративну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих і ін¬ших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу

громадсько-політична газета - газета, яка систематично висвіт¬лює питання внутрішньої та зовнішньої політики держави та міжнародного життя

спеціалізована газета - газета, яка систематично висвіт¬лює окремі проблеми громад¬ського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів.

За тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначен¬ням спеціалізовані газети розрізняють: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літера¬тури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва

спеціальний газетний ви¬пуск - газетне видання, підготовлене з якоїсь нагоди виїзною або гро¬мадською редакцією основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації читачеві, що має назву основного видання і виходить протягом об¬меженого часу із зазначенням по¬точного і валового номерів, року і дати

- журнал [часопис] - періодичне журнальне видання, яке виходить під постійною наз¬вою, має постійні рубрики, мі¬стить статті, реферати, інші мате¬ріали з різних громадсько-полі¬тичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-худож¬ні твори, ілюстрації, фотографії

громадсько-політичний журнал - періодичне журнальне видання з статтями та матеріалами актуаль¬ної громадсько-політичної тема¬тики

науковий журнал - періодичне журнальне видання зі статей та матеріалів теоретичних досліджень, а також статей та матеріалів прикладного характеру, призначене переважно фахівцям певної галузі науки

науково-популярний журнал - періодичне журнальне видання статей та матеріалів з основ на¬укових знань з популярними ві¬домостями щодо теоретичних та (чи) експериментальних дослід¬жень у галузях науки, культури, практичної діяльності, що слу¬жить поширенню знань та само¬освіти

виробничо-практнчний журнал - періодичне журнальне видання статей та матеріалів з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності з методичними розроб¬ками, призначене працівникам певної галузі

популярний журнал - періодичне журнальне видання статей та матеріалів з різноманіт¬них питань — культури, спорту, побуту тощо, призначене широ¬кому колу читачів

літературно-художній жур¬нал - періодичне журнальне видання творів художньої літератури, а та¬кож публіцистичних та критичних статей і матеріалів

реферативний журнал - періодичне реферативне видан¬ня, офіційно зареєстроване як журнал

- дайджест - видання публікації у вигляді до¬бірки витягів із конкретного тек¬сту, відібраних і згрупованих та¬ким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірки найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань. Дайджести можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжуваними

Альмана́х- збірки літературних творів (віршів, оповідань, повістей тощо).[1], різновид серіального видання, тривала збірка літературно-художніх і/або науково-популярних творів, об'єднаних за якою-небудь ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою і т. п.).

Книжкові видання. Види книжкової продукції.

Книжкове видання - видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі. Під аркушем друкованого матеріалу розуміють аркуш паперу чи синтетичного замінника, картону, тканини, поверхня якого містить відбиток. Книжкове видання обсягом понад 48 сторінок

1 / 31 2 3 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
28.02.201653.83 Кб24Pidlitok_i_problemi_vzayemostosunkiv_yogo_z_batkami (1).docx
#
29.09.20191.79 Mб3pidruch.doc
#
28.02.2016343.04 Кб86Pitannya.doc
#
28.02.201618.29 Кб38Pitannya.docx
#
28.02.201637.38 Кб37Pitannya_do_ekzamenatsiynikh_biletiv.doc
#
28.02.20161.41 Mб80Pitannya_do_ekzamenu_z_maketuvannya_ta_verstki.doc
#
28.02.201636.68 Кб6Pitannya_do_ispitu-1.docx
#
28.02.201623.13 Кб22PITANNYa_DO_ISPITU_Z_FILOSOFIYi_Svitoglyad.docx
#
22.12.2018434.18 Кб12Pitannya_na_ekzamen_z_pedagogiki.doc
#
27.08.201991.14 Кб3plan_2012_ssz_romanova.doc
#
28.02.20162.07 Mб42polit_psih.pdf