МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені М.П. Драгоманова

Інститут політології та права

Реферат

На тему:

«Підготовка нового навчального плану для студентів ВНЗ III-IV акредитації»

Виконала:

студентка 3 курсу, 32 групи

Денної форми навчання

Штефуник А.І.

Київ – 2012

План

1. Поняття, значення та види навчальних планів для студентів ІІІ-ІV рівня акредитації.

2. Складання навчального плану для студентів ІІІ-ІV рівня акредитації.

3. Індивідуальний навчальний план.

4.Навчальна програма.

5. Формування навчальних планів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процессу.

Список використаних джерел

Додатки

3. Поняття, значення та види навчальних планів для студентів ІІІ-ІV рівня акредитації.

Форми організації навчального процесу в умовах КМС: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, надання консультацій, виконання самостійних завдань, усі види практик та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального 3м.3рамм, є навчальний план, який складається з графіка та плану навчального3м.3рамм.

Навчальний план – документ, який визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення та кількість годин (кредитів), що відводяться на їх вивчення, графік навчального 3м.3рамм, форми і методи поточного та індивідуального контролю навчальних досягнень студентів. Навчальний план відображає також обсяг часу, який відводиться на самостійну роботу студентів.

Базовий навчальний план розробляється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми та затверджується керівником ВНЗ. На основі навчального плану розробляється робочий навчальний план на поточний навчальний рік, який затверджується деканом відповідного факультету.

Навчальні та робочі навчальні плани за базовою бакалаврською 4м.4раммою та за певною4м.4раммою професійного спрямування складаються за відповідними формами. Нормативний термін навчання за4м.4раммою підготовки бакалавра за денною формою навчання 3 роки 10 місяців. Нормативний термін навчання за4м.4раммою підготовки спеціаліста, магістра, як правило, 10 місяців. У навчальному плані навчальні дисципліни (без розподілу на кредитні модулі) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, вибіркові дисципліни), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної).

Навча́льний план — основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального 4м.4рамм. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального 4м.4рамм, а також план навчального4м.4рамм за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.

Типові навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

На основі Типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

2. Складання навчального плану для студентів ііі-іv рівня акредитації.

Підґрунтям для створення навчального та робочого навчального  планів  має бути структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки. СЛС є необхідною умовою впровадження кредитно-модульної організації навчального 5м.5рамм. СЛС є складовою інформаційного пакету факультету  і забезпечує можливість реалізації гнучкої індивідуальної траєкторії навчання окремим студентом за умови забезпечення необхідної послідовності вивчення навчальних дисциплін (кредитних модулів).

На першому етапі складання структурно-логічної схеми зміст навчання за певною 5м.5раммою повинен бути розподілений на кредитні модулі. При формуванні кредитних модулів необхідно керуватися такими принципами:

1. скорочення загальної кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін) шляхом інтеграції певних (змістовно пов’язаних) дисциплін;

2. мінімальний обсяг кредитного модуля має бути, як правило,  не менше 2 кредитів ЄСПК;

3. навчальні дисципліни обсягом більш ніж 8 к. о. (288 годин) необхідно розподілити на певні кредитні модулі для вивчення в окремих семестрах із зазначенням їх порядкових номерів та назв (Математика для економістів: 1.Вища математика. 2.Теорія ймовірностей і математична статистика. 3.Математичне програмування).

Нормативні кредитні модулі (нормативна складова) є загальними в межах певної базової бакалаврської програми.

Вихідною інформацією щодо розробки СЛС є перелік кредитних модулів  (дисциплін) із зазначенням їх кодів, назв та обсягів у кредитах ЄСПК.

Усі кредитні модулі мають бути розподілені:

1. за циклами підготовки;

2. за статусом (нормативні, вибіркові).

Робочий навчальний план створюється на підставі навчальних планів років набору „вирізанням” курсів. За відповідного обґрунтування випускових кафедр до них можуть вноситись часткові зміни до термінів, кількості та форм контрольних заходів.

Навчальний план розробляється випусковою кафедрою спеціальності разом з науково-методичною комісією з напряму підготовки на підставі державних та галузевих стандартів освіти, стандартів освіти університету, підписується завідувачем випускової кафедри, деканом факультету, погоджується з навчально-методичним управлінням і затверджується ректором.

Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів. На навчальні, виробничі практики, державну атестацію кредити відводяться окремо.

3. Індивідуальний навчальний план.

Індивідуальний навчальний план є робочим документом студента, який складається на початку кожного навчального року сумісно із куратором. Як один із можливих варіантів приводимо індивідуальний навчальний план студента, який розроблено і апробовано на економічному факультеті Київського національного університету 7м.. Т. Шевченка(Додаток 1)

Кожен студент факультету може навчатися за індивідуальним планом навчання. Індивідуальний план дозволяє студентам денної форми організувати свій графік навчання у зручний для них спосіб:

1. студент може відвідувати обрані лекційні, семінарські, лабораторні заняття;

2. порядок отримання поточних оцінок у позаурочний час студент зобов’язаний узгодити з викладачем, який читає відповідну дисципліну.

Студент, що навчається за індивідуальним планом, зобов’язаний згідно встановленого графіку вчасно з’явитись на колоквіум, підсумкову контрольну роботу, модульну контрольну роботу. У разі своєї відсутності, студент має подати документ, що підтверджує поважність причини, з якої була пропущена та чи інша форма контролю. В деканаті факультету студент отримує дозвіл для написання пропущеної модульної чи підсумкової контрольної роботи.

Поточна успішність має бути складена перед написанням модульної контрольної роботи згідно встановленого графіку. Студент зобов’язаний вчасно з’являтись:

1. на залікову та екзаменаційну сесії;

2. на захист курсових робіт та педагогічної й перекладацької практик.

Умови, за яких студенти можуть оформити індивідуальний план навчання:

1. якщо стан здоров’я студента потребує стаціонарного лікування, чи студент має ІІ – ІІІ групи інвалідності (подати медичну довідку, що підтверджує потребу в лікуванні та лікарське направлення на лікування чи медичну довідку про присвоєння групи інвалідності);

2. якщо студент доглядає за дитиною віком до 3-х років (подати оригінал та копію свідоцтва про народження дитини);

3. якщо студент навчається за кордоном (подати довідку про навчання з відповідного навчального закладу за кордоном, або запрошення на навчання за кордоном, або угоду про навчання, укладену з навчальним закладом за кордоном);

   1. для першого (осіннього) семестру навчання: наявність довідки з місця праці (зі школи, ліцею тощо) або витягу з наказу з відділу освіти про працевлаштування у відповідній школі, гімназії тощо;

   2. для другого (весняного) семестру навчання: наявність довідки з місця праці (зі школи, ліцею тощо) або витягу з наказу з відділу освіти про працевлаштування у відповідній школі, гімназії тощо та наявність відношення про місце подальшої праці – після закінчення університету.

Оформлення індивідуального плану навчання відбувається протягом перших двох тижнів кожного семестру. Якщо студент не оформив індивідуальний план навчання вчасно, то він зобов’язаний навчатись згідно загального графіку навчального процесу та виконувати усі відповідні вимоги навчального плану.

Студент може оформити індивідуальний план навчання не за встановленим графіком (наприклад, у середині семестру) у таких випадках:

1. догляд за новонародженою дитиною;

2. раптове погіршення стану здоров’я, що потребує тривалого лікування.

3. Навчальна програма

Навчальна програма - основний науково-теоретичний документ, що визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної підготовки студента, її зміст, обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен володіти фахівець, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни. Навчальні програми нормативних дисциплін належать до документів державного стандарту, розробляються і затверджуються як його складові. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються на 3-5 років кафедрами вищих навчальних закладів і затверджуються вченою радою ВНЗ.

Обов'язковими компонентами навчальної програми є пояснювальна записка, тематичний план, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни, бібліографічний список. У змісті навчальних програм повинні мати місце наступні аспекти (І. Булах, В. Пащенко, О. Чалий): - формулювання призначення навчальної дисципліни в системі

підготовки спеціаліста (визначення провідної функції дисципліни);

- визначення освітньої, виховної і розвивальної мети, які необхідно реалізувати в процесі навчання (з урахуванням призначення навчальної дисципліни і вимог кваліфікаційної характеристики);

- визначення вимог до знань і вмінь студентів та рівня їх сформованості;

- визначення складу і структури дисципліни, розділів (модулів) з урахуванням провідної функції предмета;

- планування лабораторних і практичних занять з урахуванням їх головної дидактичної мети - формування професійних і практичних навичок;

- виклад змісту навчального матеріалу з кожної навчальної теми з огляду на принципи дидактики вищої школи;

- визначення обсягу та змісту самостійної роботи студентів;

- встановлення міжпредметних зв'язків та усунення дублювання навчального матеріалу на основі інтеграції та координації змісту окремих навчальних предметів (доцільно скористатися структурно-логічною схемою конструювання навчального процесу і навчальним планом та обрати методику реалізації інтеграційних зв'язків);

- визначення форм і методів контролю за успішністю навчання;

- список рекомендованої літератури, що містить основну та додаткову літературу;

- оформлення навчальної програми повинно відповідати дидактичним нормативам.

На сенові нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма, яка є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображаються конкретний зміст навчальної дисципліни, тематичний план, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи за відповідними модулями, засоби і форми поточного і підсумкового контролю, пакет документів для його здійснення, перелік рекомендованої літератури. Для полегшення роботи викладача нижче пропонуємо рекомендації щодо проектування модульної навчальної програми. Зазначимо, насамперед, що основними принципами побудови навчальної програми є наступні:

- відповідність змісту освіти сучасним досягненням науки, техніки і культури;

- відповідність соціальним цілям підготовки фахівців;

- наступність у вивченні навчальних дисциплін;

- генералізація навчального матеріалу довкола провідних ідей і наукових теорій;

- розвантаження програм від другорядного матеріалу;

- забезпечення взаємозв'язку науки і практики;

- забезпечення взаємозв'язку між навчальними дисциплінами, тощо. При конструюванні навчальної програми згідно модульно-кредитної

системи навчання слід спиратися на вище наведені принципи та використовувати наступні:

- модульності, сутність якого базується на основній ідеї модульного навчання - використання в процесі навчання модулів як основного засобу засвоєння студентами дози навчальної інформації. Принцип модульності є виявом індивідуалізації навчання, адже забезпечуються найбільш сприятливі умови для кожного студента щодо темпу просування у навчанні, реалізації кожним з них цілей навчання;

- структурування змісту, що означає поділ навчального матеріалу в межах модуля на структурні елементи, перед кожним з яких висувається конкретна дидактична мета, а зміст навчання надається в обсязі, який забезпечує її досягнення. Зміст модуля структурують на навчальні елементи (НЕ), яким відповідають конкретні дидактичні цілі. Кожен навчальний елемент повинен логічно співвідноситися з конкретним елементом професійної діяльності.

Модульний варіант програми конструюється за наступною схемою:

1. Зміст навчальної дисципліни розподіляється на модулі, які мають конкретну мету і завдання вивчення;

2. Модуль охоплює декілька тем (навчальних елементів), об'єднаних спільною логікою;

3. У модулях мають об'єднуватися теоретичні і практичні питання, повинні бути виокремлені головні, базові та допоміжні питання, обов'язкові для вивчення чи рекомендовані для ознайомлення або поглибленого дослідження;

4. Модульний варіант програми має окреслювати перелік знань, умінь і навичок, необхідних для засвоєння в процесі аудиторних занять та самостійної роботи, визначати зміст і методи їх контролю та оцінювання;

5. Кожен модуль має змістовно пов'язуватися з попереднім та наступним.

Як зразок конструювання робочої програми приводимо фрагменти експериментальних матеріалів, апробованих в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченко та Херсонському державному аграрному університеті. (Додаток 2)