2.1 Загальна характеристика методів дослідження мотивів особистості.

Оцінка мотивації є досить складною, але вона необхідна й для формування особистості, й для підвищення ефективності діяльності. Хоча в підлітковому віці мотиви поведінки та діяльності людини складаються в даний комплекс й знаходяться в ієрархічній субпідрядності, для практичних цілей часто буває необхідним мисленно його розділити. Такий розподіл необхідний для того, щоб мати можливість оцінити як окремі мотиви, так і мотиваційну сферу особистості в цілому. При цьому оцінка мотивів, мотивації та мотиваційної сфери особистості проводиться, виходячи з поставле-них завдань, та передбачає характеристику й за видами мотивації, за діяльністю, поведінкою у конкретних умовах. Дана оцінка будується на основі аналізу як окремих мотивів, так і мотивації й цілому. Такі найважливіші характеристики мотиву, як сила та стійкість, можуть використовуватися для оцінки окремого мотиву.[22, с. 223]

Для оцінки мотивації в цілому цих параметрів не вистачає, в зв'язку з чим виникає необхідність використовувати й інші, такі, як численність, структурність та ієрархічність. Численність відображає перед усім розвиненість змісту мотивації, що забезпечує позитивне стійке ставлення до діяльності. Мається на увазі достатня кількість мотивів, що вимірюється за допомогою кількісних та якісних показників. При цьому виникає необхідність співставлення існуючих мотивів з тими, що очікуються, імовірними.

Структура мотивації оцінюється за наявністю певних її видів, виходячи з бажаності, а іноді необхідності наявності всіх основних груп мотивів за змістом, ієрархічність домінування мотивації визначається на основі оцінки домінування різних груп мотивів, відповідно певного порядку супідрядності. Мотиваційна сфера особистості оцінюється на основі усіх параметрів, що використовуються для оцінки як окремого мотиву, так і мотивації в цілому. При цьому передбачається аналіз насамперед ієрархічності мотивів усіх основних видів діяльності.

Дослідження мотивації передбачає змістовний та динамічний аналіз. Перший з них виявляє зміст існуючої структури мотивів, змістовний аналіз чисельності (сукупності) мотивів, їх структури та ієрархії. Другий, головним чиним, вимірює силу і стійкість мотивів, а також наявність певних форм (видів) мотивів, зміни мотивації, й динамічність (як у різних видах діяльності та всій мотивації особистості, так і часові зміни).

Діагностика мотивації утруднюється через складність мотиваційної системи особистості. Найбільш плідною с комплексна методика, яка містить аналіз результатів діяльності (успішність та ставлення до діяльності), анкетування (опитування), твори, експеримент, спостереження, бесіду, аналіз незалежних характеристик .[22, c.192]

1. Аналіз результатів діяльності.

Цей метод дозволяє в самому загальному вигляді визначити наявність (або відсутність) мотивів даного виду діяльності. При аналізі результатів діяльності передбачається всебічний аналіз самої діяльності людей в різних її видах (професійної, навчальної, громадської) та її оцінки (успішності та ставлення до неї) в балах (відсотках).

2.Метод анкетування.

При вірній постановці питань, продуманій інструкції для респондентів та створенні позитивного відношення до анкетування вдається за допомогою анкет отримати дані, що характеризують мотивацію.

3. Метод творів.

В цьому методі випробуваним пропонують написати твір на тему, пов'язану з їх майбутньою чи теперішньою навчальною діяльністю, наприклад: "Що менш подобається у навчанні в школі? ".

Обробка даних проводиться за допомогою компетентного аналізу.

4. Екепериментальний метод.

Швидше можуть застосовуватись для вивчення різних аспектів мотивації, а саме для виявлення мотивів рмування активності та аналізу достовірності даного методу.

Цей метод може використовуватись разом з іншими методами. Для виявлення мотивації доцільніше проводити природний експеримент.

5. Спостереження.

Спостереження містить елементи теоретичного мислення (гіпотеза, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів) та кількісні методи аналізу (факторний аналіз та ін.) [23, c.220]. Про особливості мотиваційної сфери людини дослідник робить висновки на основі спостереження її поведінки в конкретних умовах. Спостереження використовується частіше як допоміжний метод при вивченні мотивів професійної активності, навчальної діяльності.

6. Бесіда.

Метод отримання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації [23, c.228]. Застосовується разом зі спостереженням нерідко в тих випадках, коли виникає необхідність уточнення отриманих іншими методами даних.

7. Метод незалежних характеристик.

В процесі спільної діяльності у членів колективу створюються взаємні уявлення один про одного, як про учня, людину, товариша. За змістом ці уявлення є оціночними характеристиками різних властивостей особистості: характеру, особистісгних цінностей, мотивів, здібностей. Незалежні експертні оцінки відображують громадську думку про людину як про члена колективу і є статистичною сукупністю індивідуальних уявлень про неї. Метод дозволяє зробити як кількісний, так і якісний аналіз особливостей навчальної мотивації підлітка.Цей метод доцільно використовувати разом з іншими, так як виникають деякі труднощі як у виявленні всієї сукупності мотивів, так і їх інтегральної оцінки [22, c.239]