- •1)Теорія виникнення держави
- •2) Поняття та ознаки держави
- •3) Держава в політичній системі суспільства
- •4,5,6) Форми держави
- •7) Функції держави
- •8.1) Територіальний устрій України
- •9) Поняття та структура норми права
- •10) Право і мораль: порівняльна характеристика
- •11) Структура правових норм
- •12) Види правових норм
- •13) Поняття та структура правовідносин
- •14) Джерела права
- •15) Поняття закону і види законів
- •16) Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів
- •17) Систематизація законодавства України
- •18, 19) Система права. Галузі та інститути права
- •20) Поняття законності. Юридичні гарантії законності
- •21) Поняття і види правопорушень
- •22) Юридична відповідальність та її види
- •23) Підстави юридичної відповідальності.
- •25) Правовий статус особи і громадянина
- •26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні
- •27) Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- •28) Конституційні соціально-економічні права громадян
- •29) Конституційні політичні права та свободи громадян
- •30) Конституційні особистісні права і свободи громадян
- •31) Конституційні культурні (духовні) права громадян України
- •32) Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •33) Громадянство України: поняття та ознаки
- •34) Порядок набуття громадянства України
- •35) Порядок припинення громадянства України
- •36) Поняття і види референдумів в Україні
- •37, 38)Виборча система України
- •39) Поняття та принципи виборчого права
- •42.1) Верховна Рада України та її повноваження
- •45) Правовий статус народного депутата України
- •47) Президент України і його повноваження
- •48) Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження
- •50) Місцеве самоврядування в Україні
- •51) Місцеві органи виконавчої влади
- •52) Конституційний Суд України, його завдання та функції
- •53) Система судів загальної юрисдикції за Конституцією України
- •54) Система судових органів України
- •55) Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України
- •56) Конституційні основи права на працю
- •57) Поняття трудового договору. Сторони і зміст трудового договору
- •58) Порядок прийняття на роботу
- •59) Загальні підстави припинення трудового договору
- •60) Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •61) Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника
- •62) Робочий час і його види
- •63) Поняття і види часу відпочинку
- •64) Відпустка як вид часу відпочинку
- •65) Трудова дисципліна
- •66) Права та обов'язки працівника
- •67) Види дисциплінарних стягнень і порядок накладення та зняття дисциплінарних стягнень
- •68) Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству
- •69) Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і дієздатності громадян
- •70.1) Поняття та зміст права власності
- •71) Поняття і види цивільних договорів
- •72) Умови дійсності договорів
- •73) Договір купівлі-продажу і його види
- •74) Договір майнового найму та його види
- •75) Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності
- •76) Поняття шлюбу, умови і підстави його укладання
- •77) Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •78) Майнові права та обов'язки подружжя
- •79) Право громадян на житло і форми його реалізації
- •80) Договір найму житлового приміщення
- •81) Права і обов'язки наймача
- •82) Державна служба в Україні
- •83) Поняття адміністративного проступку
- •84) Адміністративна відповідальність
- •85) Податкова система України
- •86) Поняття кримінального злочину
- •87) Поняття кримінальної відповідальності і види покарань за кк України
- •88) Необхідна оборона. Крайня необхідність
- •89) Право законодавчої ініціативи
- •90) Законодавчий процес та його стадії
89) Право законодавчої ініціативи
Питання про право законодавчої ініціативи регулюється Конституцією, Регламентом Верховної Ради, Законом України «Про статус народного депутата України».
Законодавча ініціатива - це право суб'єктів державних органів влади та інших суб'єктів громадянського суспільства, яким законодавчим органом влади (Парламентом) надано можливість вносити проекти законів, законодавчі пропозиції, зміни і доповнення до чинних законів, відміни застарілих законів, для обговорення і затвердження Верховною Радою України у введення їх в дію.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові, народним депутатам України, Кабінету Міністрів і Національному банку України (ст. 93 Конституції). Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою позачергово.
Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи дуже обмежено колом суб'єктів. По суті це право мають лише вищі органи державної влади і Національний банк. Цього права позбавлені вищі судові органи держави, які завжди мали це право в попередні десятиліття, оскільки вони найбільш активно займаються реалізацією права, досконало знають позитивні і негативні сторони чинних законів, знають, які існують прогалини в системі права і законодавства, знають як вдосконалити чинне законодавство і право. Такого права фактично (офіційно) позбавлені Міністерство юстиції і інші центральні правоохоронні органи держави, які теж могли б допомогти вдосконалити правові основи діяльності державного апарату і інших суб'єктів суспільних правовідносин.
Разом із тим право законодавчої ініціатива найбільш конкретизовано в законі «Про регламент Верховної Ради
України» (гл. 6.2.). У Регламенті Верховної Ради вказується, що народний депутат України вносить на ім'я Верховної Ради законодавчі пропозиції, законопроекти, поправки (документи законодавчої ініціативи) в письмовій формі за своїм підписом. Якщо депутатська пропозиція підписана кількома депутатами, ініціатором її внесення вважається той, підпис якого стоїть першим. У випадку, коли ініціатор відкликає цю пропозицію, ініціатором її вважається той, чий підпис є наступним. В одній депутатській пропозиції не можуть міститися пропозиції з різних питань порядку денного або з різних законопроектів.
Законодавча пропозиція повинна містити проект рішення Верховної Ради, який пропонується Верховній Раді для прийняття. Пропозиції, внесені на ім'я комісії Верховної Ради, опрацьовуються нею в ході підготовки відповідних документів і на розгляд Верховної Ради можуть не подаватися.
Питання, пропозиції, резолюції, додаткові статті чи пункти, поправки, що вносяться в порядку законодавчої ініціативи для голосування, вносяться в письмовій формі в такій редакції, щоб можна було відповісти «Так» або «Ні». Внесений на голосування текст повинен бути ясний і однозначний, без протиріч. Цей текст проектів і пропозицій може супроводжуватися стислим обґрунтуванням.
Поправкою вважається пропозиція до іншої пропозиції, що доповнює, змінює чи виключає частину основної пропозиції. Поправка до поправки не повинна заперечувати суті самої поправки. Поправка до законопроекту береться до розгляду, якщо вона містить сформульований текст, що стосується однієї статті, її частини або речення.
Законодавчі пропозиції і проекти законів вносяться разом з супровідною запискою, яка повинна містити обгрунтування необхідності їх розробки або прийняття, а також характеристику цілей, завдань та основних положень майбутніх законів, вказівку на їх місце у системі чинного законодавства, а також на очікувані соціально-економічні та інші наслідки їх застосування. У необхідних випадках законопроект супроводжується пояснювальною запискою.
Законодавчі пропозиції, проекти законів, які вносять ся на ім'я Верховної Ради, реєструється в Секретаріаті Верховної Ради і оформляється відповідно "з вимогами ст. 6.2.8. Регламенту. В Регламенті закріплені і інші особливості реалізації і процесу прийняття проектів законів, пропозицій, поправок тощо.