Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravo.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
799.74 Кб
Скачать

56) Конституційні основи права на працю

У Загальній Декларації прав людини ООН 1948 р. проголошено, що всі люди народжуються вільними і рів­ними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені Декларацією, незалежно від раси, статі, мови, релігії, переконань, походження, соціаль­ного становища, в тому числі право на працю. В Міжна­родному Пакті про економічні, соціальні і культурні права, прийнятому ООН 19.12.1966 р., закріплено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають пра­во на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона віль­но обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до цього забезпечення (ст. 6 Пакту).

Всі ці основні права людини і громадянина закріплені в новій Конституції України 1996 р. Право на працю є природне і соціальне право людини, оскільки реалізація цього права забезпечує інші природні, соціальні, полі­тичні, моральні права - право на життя, право на житло, право на свободу, право на власність, право на відпочи­нок, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, право на охорону здоров'я, на безпечне життя та інші права і свободи. Реалізація права на працю дає мож­ливість людині забезпечити себе, членів сім'ї та інших осіб матеріальними засобами для існування і вільного розвитку особи.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кож­на людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду тру­дової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відпо­відно за суспільних потреб. Конституція забороняє «ви­користання примусової праці». Разом із тим не вважає­ться примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка вико­нується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної зако­ном. Конституція забороняє використання праці жінок і не­повнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах.

Конституція і трудове законодавство гарантують за­хист працівників від незаконного звільнення. Звільнення працівників за ініціативою адміністрації (власника) мож­ливе лише на підставах, які передбачені в ст. ст. 40-41 КЗпП і, як правило, за погодженням з профспілковим комітетом (організацією).

Для захисту права на працю, а також захисту своїх еко­номічних і соціальних інтересів, працівники мають пра­во на страйк. Порядок здійснення права на страйк вста­новлюється законом з урахуванням необхідності забез­печення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і під­вищенню трудової кваліфікації. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві^ в установі, організації або з фізичною особою.

Крім того, Конституція України передбачає також право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42). Це право тісно пов'язане з реалізацією права на працю для працівників, а також для самих під­приємців, оскільки вони займаються організацією вироб­ництва, випуском продукції, різного роду обслуговуван­ням (сервісом) населення і юридичних осіб.

Разом із тим, в умовах економічної кризи держава не може повністю забезпечити реалізацію конституційного права громадян на працю. За останні роки в Україні збіль­шується кількість безробітних, оскільки багато підпри­ємств і установ не працюють. У суспільстві виникло багато інших кризових явищ, в тому числі «тіньова еко­номіка», замість навчання проблема дитячої праці, не­своєчасна виплата заробітної плати (заборгованість) тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]