- •1.Теорії походження держави і права.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Функції держави.
- •4.Форми держави.
- •5.Поняття та структура механізму держави.
- •6.Правова держава: поняття та ознаки.
- •7.Поняття та ознаки права, його функції.
- •8.Поняття та ознаки правової норми.
- •9.Поняття та структура системи права, галузі права.
- •10.Джерела (форми) права.
- •11.Поняття та структура правовідносин.
- •12.Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин
- •13.Поняття та види правопорушень.
- •14.Склад правопорушення та його ознаки.
- •15.Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •16.Види юридичної відповідальності
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18.Поняття та заг. Характер-ка Конституції України.
- •19.Загальні засади конституційного ладу України.
- •20.Конституційні права і свободи людини.
- •21.Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •22.Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •23.Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •24.Форми безпосередньої демократії.
- •25.Референдум: поняття та види.
- •26.Виборче право та виборча система України.
- •27.Система державних органів України.
- •28.Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •29. Повноваження Верховної Ради України.
- •30.Конституційний статус Президента України.
- •31.Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •32.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •33.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •34. Судова система України.
- •35. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •36. Суди загальної юрисдикції.
- •38. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •39. Поняття, система та джерела адміністратив права.
- •40. Структура адмін.-правових відносин та їх особлив.
- •41. Поняття та види органів виконав. Влади в Україні
- •42. Загальні засади державної служби в Україні.
- •43. Правовий статус державного службовця.
- •44. Поняття та ознаки адмініст. Правопорушення.
- •45. Склад адміністративного правопорушення.
- •46.Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
- •47.Адміністративне стягнення: поняття та види.
- •48. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •49.Поняття, система та джерела фін. Права України.
- •50.Поняття, види та методи фінансового контролю.
- •51.Система органів фінансового контролю.
- •52.Бюджетна система України.
- •Принципи бюджетної системи України
- •Бюджетна класифікація
- •Дефіцит та профіцит бюджету
- •Джерела фінансування дефіциту бюджету
- •Право на здійснення запозичень
- •Гарантії щодо виконання боргових зобов'язань
- •53.Правове регулюв. Бюджетного процесу в Україні.
- •54.Система оподаткування в Україні.
- •55.Поняття та види податків і зборів.
- •56.Права та обов’язки платників податків.
- •57.Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •58.Банківська система України.
- •59.Поняття банку. Види банків в Україні.
- •60.Правовий статус Національного банку України.
- •61.Правове положення банків в Україні.
- •62.Поняття, система та джерела цивільного права Ук.
- •63.Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •65.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •Цивільна відповідальність неповнолітньої особи
- •67. Види юридичних осіб.
- •68. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •69.Захист цивільних прав.
- •70.Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •71.Поняття та види представництва. Довіреність.
- •72.Строки позовної давності.
- •73. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •74.Захист права власності в Україні.
- •75.Право інтелектуальної власності: поняття, об‘єкти та суб‘єкти.
- •76. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •77. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •78.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •79.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •80.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.
- •81.Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •82.Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •83.Загальна характеристика договору позики.
- •84.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •85.Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •86.Спадкування за законом в Україні.
- •87.Спадкування за заповітом в Україні.
- •88.Поняття та система трудового права України.
- •89.Джерела трудового права України.
- •90.Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •91.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •92.Порядок укладення трудового договору
- •93.Випробовування при прийомі на роботу.
- •94.Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •95.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •96.Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •97.Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •98.Види відпусток та порядок їх надання.
- •99.Поняття і види заробітної плати.
- •100.Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •101.Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •102.Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •103.Види матеріальної відповідальності.
- •104.Порядок вирішення індивід. Трудових спорів.
- •105.Поняття колек. Трудових спорів і порядок їх вир.
- •106.Суб’єкти та об’єкти аграрних правовідносин.
- •107.Правове становище сільськогосп. Підприємств.
- •108.Правовий режим земель різних категорій.
- •109. Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •110.Механізм забезпеч. Екологічної безпеки в Україні.
- •111.Поняття, система та джерела кримінал. Права.
- •112.Поняття, ознаки та види злочинів.
- •113.Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •114.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •115.Поняття, мета та види покарання.
- •116.Злочини проти власності.
- •117.Злочини у сфері господарської діяльності.
- •118.Злочини у сфері службової діяльності.
- •119.Злочини проти особи.
- •120.Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •121.Суб’єкти міжнародного права.
- •122.Принципи міжнародного права.
- •123.Порядок розгляду цивільних справ у суді.
- •124.Порядок розгляду кримінальних справ у суді.
- •125.Порядок вирішення господарських спорів.
25.Референдум: поняття та види.
Референдум — це спосіб прийняття громадянами У законів, ін. рішень з важливих питань загальнодержавного значення через голосування, це - нормотворча форма народовладдя.
Роль референдумів в регулюванні суспільних відносин визначається з огляду на їхні основні соціальні функції. По-перше, референдум є одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень. По-друге, референдум є однією з основних форм реалізації права національного суверенітету, оскільки, за умов виконання певної конституційної процедури щодо всеукраїнського референдуму і виконання вимог закону щодо місцевих референдумів, громадяни України, представники певної нації і народності нашої країни можуть ініціювати проведення того чи іншого референдуму з питань, пов'язаних з конституційним чи законодавчим регулюванням їхніх національних прав і свобод. По-третє, референдум є одним із способів формування громадської думки. По-четверте, за умов демократичного суспільства референдум може бути використаний народом як противага рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, що не задовольняють інтереси громадян. Запровадження в Україні порядку проведення референдумів за народною ініціативою створює правові гарантії здійснення прямого народовладдя.
За територіальною ознакою референдуми поділяються на: 1) всеукраїнський; 2) місцевий, причому останній має два підвиди: а) референдум, що провадиться у межах Автономної Республіки Крим; б) референдум, що провадиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом відповідно до їх повноважень. Виключно Верховна Рада призначає всеукраїнський референдум з питання про зміну території України, Президент призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції і проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Місцеві референдуми призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції.
Наступна класифікація видів референдумів пов'язана з предметом референдуму. предмет референдуму — це питання, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування. В даному разі залежно від предмету розрізняють наступні референдуми: 1) обов'язкові; 2) факультативні. Обов'язкові мають місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом, окрім народного голосування, причому законом завжди чітко окреслено коло цих питань. 1 грудня 1991 р. в Україні відбувся перший всеукраїнський референдум, який був обов'язковим в питанні про проголошення незалежності України, виходячи з положень Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми щодо реалізації права народу України на самовизначення. Факультативні референдуми — це референдуми, проведення яких можливе, проте не обов'язкове. Призначення референдуму в такому разі залежить від рішення органів, що компетентні призначати референдуми, а також від наявності іншої ініціативи проведення референдуму, передбаченої законодавством. У практиці зарубіжних країн є ще й такий різновид факультативного референдуму, який проводиться після прийняття відповідного закону вищим представницьким органом країни. В українському законодавстві передбачено спеціальні предмети та переліки питань, що виносяться на всеукраїнський та місцеві референдуми. До предмету всеукраїнських факультативних референдумів зараховано: — затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції змін і доповнень, окрім тих, що вимагають обов'язкового референдуму; — прийняття, зміна або скасування законів України чи їхніх деяких положень; — прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції та інших правових актів. На всеукраїнський референдум можуть виноситися лише загальнодержавні питання. Проте правовий режим проведення референдумів передбачає, що поряд з питаннями, які складають предмет всеукраїнських, обов'язкових і факультативних референдумів, є питання, з яких референдум взагалі не допускається, оскільки для їх вирішення потрібні професійні знання, досвід та інші передбачені законом підстави. У зв'язку з цим Конституції зазначено, що референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії. Законом про всеукраїнський та місцеві референдуми передбачається, що на всеукраїнський референдум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії і помилування; питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів.
За змістом предмету всеукраїнські референдуми поділяються на: — конституційні, коли шляхом референдуму вирішується питання прийняття, затвердження або зміни Конституції; — законодавчі, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов'язані з прийняттям, затвердженням, зміною законів. До останніх належать, як правило, також референдуми щодо прийняття, зміни або скасування інших правових актів.
З точки зору порядку проведення референдуму можна розглядати як референдний процес, який складається з відносно самостійних процедур, що здійснюються у певній послідовності: призначення референдуму; підготовка і проведення референдуму; голосування і визначення підсумків референдуму; опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом. Всі стадії референдного процесу підпорядковані загальним принципам, властивим виборчому процесові. У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-ти років і постійно проживають відповідно на території України. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі забороняється. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос. Референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо. Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається. Підготовка і проведення референдумів здійснюється на демократичних засадах, відкрито і гласно. Законом запроваджені гарантії реалізації вказаних демократичних засад. Підготовка і проведення всеукраїнського референдуму здійснюється за рахунок Державного бюджету, а місцевих референдумів — за рахунок відповідних місцевих бюджетів.