Заняття 3. ОраторськапрозаКиївської Русі План:

1. Ораторська проза як зразок учительної літератури:

1. змістові різновиди: епідиктичне (урочисте) і дидактичне красномовство;

2. жанри («повчання» і «слова») та композиція ораторських творів;

3. найуживаніші стилістичні прийоми.

2. «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона як зразок урочистого красномовства:

1. тематично-ідейний зміст, реалізм твору, його зв’язок з важливими подіями руського життя;

2. мова і стиль: вплив візантійських ораторських творів (риторичні прийоми викладу, складний символізм);

3. історико-літературне значення твору.

3. Ораторські твори Кирила Туровського: зміст, образність, стиль.

4. «Повчання дітям» Володимира Мономаха:

1. Мономах як письменник: риси його письменства: наслідування літературної форми, велика кількість запозичень, релігійний характер їх змісту; безсистемність викладу;

2. Мономах як тип давньоруської людини: благочестиві роздуми; молитовність; ставлення до ближніх, регламентоване правилами християнської моралі;

3. Мономах про ідеал князя-християнина: княже милосердя; турбота про підлеглих; вірність клятві; миролюбство.

Завдання:

• З’ясувати терміни та поняття алегорія, аналогія, антитеза, Біблія, вітія, дидактизм, епітет, Златоструй, Златоуст, ідеал, ідеалізація, ідея, Ізмарагд, історизм, композиція, композиційна схема, літературний вплив, Маргарит, молитва, монументальний стиль, ораторська література, орнаментальний стиль, отці церкви, патристика, повчання, порівняння, проповідь, Псалтир, публіцистичність, символ, слово, тенденційність.

• Визначити засоби творення образів київських князів у «Слові про Закон і Благодать» Іларіона.

• На прикладі одного із слів Кирила Турівського з’ясувати, у чому виявлялася нормативність композиції ораторських творів.

Тексти:

• Володимир Мономах. Повчання // Літопис Руський. – К., 1989. – С.454-464.

• Іларіон. Слово.. // Золоте слово… — Кн. 2. — С.274-309.

• Кирило Турівський. Твори // Золоте слово… — Кн. 2. — С. 160-162.

• Феодосій Печерський. Твори // Там само. — С.317-336.

  • Кирило Туровський. Слово... по Великодню // Давня українська література: Хрестоматія.. – С.182-185.

Література:

1. Білецький О. "Повчання" Володимира Мономаха // Білецький О. Зібр. творів... – С.188-193.

2. Білоус П. Жанр “слова” в літературі Київської Русі // Медієвістика: Зб. наук. ст. – Вип.2. – Одеса, 2000. – С.3-14.

3. Возняк М. Історія... – Кн. 1. – С.138-143, 150-156, 159-163.

4. Галахов А. История... – Т.1. – С.282-305.

5. Горський В. Святі Київської Русі. – К., 1994.

6. Горський В. та ін. Давньоруські любомудри. – К., 2004. - С.15-72, 161-206.

7. Еремин И. Лекции... – С.65-98, 223-234.

8. Еремин И. Литературное наследие Феодосия Печерского // ТОДРЛ. – 1947. – Т.5. – С.159-184.

9. Ісіченко І. Аскетична література Київської Русі. — Харків, 2002.

10. Історія української культури. – К., 1991. – С.218-234.

11. Лихачев Д. Монументально-исторический стиль древнеславянских литератур // Славянские литературы: VІІІМеждународного съезда славистов: Доклады.–М., 1978. –С.119-149.

12. Лихачев Д. Русские летописи // Древнерусская литература...: Хрестоматия... – С.168-173.

13. Менделеева Д. История литературы Древней Руси. — М., 2008. — С. 52-56, 68-75.

14. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Українське монашество. — К., 2002. — С.46-157.

15. Рінберг В. «Повчання» Володимира Мономаха і стародавні літературні жанри // Мовознавство. — 1983. — №3. — С.19-24.

16. Робинсон А. Литература Древней Руси в литературном процессе средневековья ХІ–ХІІІ ст. – М., 1990.

17. Сліпушко О. Софія Київська. – К., 2002. – С.221-232, 238-246, 275-283, 304-311.