- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1: Теоретичні основи бжд
- •Класифікація небезпек (небезпечних факторів).
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Питання до теми:
- •Тема 2: Концепція ризику
- •Класифікація ризиків
- •Аналіз ризику
- •Питання до теми:
- •Тема 3: Надзвичайні ситуації природного походження.
- •Гідросферні надзвичайні ситуації
- •Атмосферні надзвичайні ситуації
- •Літосферні надзвичайні ситуації
- •Біосферні надзвичайні ситуації
- •Питання до теми:
- •Тема 4: Надзвичайні ситуації техногенного походження.
- •Транспортні надзвичайні ситуації
- •Надзвичайні ситуації викликані пожежею та вибухом
- •Раптове руйнування споруд
- •Надзвичайні ситуації викликані викидом радіоактивних речовин
- •Надзвичайні ситуації викликані викидом небезпечних хімічних речовин
- •Надзвичайні ситуації викликані отруєнням людей
- •Питання до теми:
- •Тема 5: Надзвичайні ситуації суспільного походження
- •Загальні рекомендації щодо запобігання терористичних актів.
- •Правила поведінки та способи захисту при масових заворушеннях.
- •Стратегія поведінки і способи захисту під час воєнних дій із застосуванням звичайної зброї.
- •Коротка характеристика зброї масового ураження.
- •Питання по темі:
- •Тема 6: Здоров’я і раціональний спосіб життя.
- •Тема 8. Методи забезпечення безпеки. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків.
- •Тема 9. Невідкладна допомога при нещасних випадках.
- •Тема 10. Безпека життєдіяльності у законах і підзаконних актах.
- •Тема 3: Небезпечні фактори
- •Основні характеристики небезпечних факторів.
Літосферні надзвичайні ситуації
До основних надзвичайних ситуацій викликаних літосферою можна віднести землетрус, обвал, зсув, сель, виверження вулканів, природні пожежі тощо.
Землетрус - підземні поштовхи й коливання земної поверхні внаслідок природних чи антропогенних чинників.
З 1935 р. для градації сили землетрусів використовують сейсмічну бальну шкалу за Ріхтером (дев’яти бальна, при цьому бали оцінюються по амплітуді коливань земної поверхні території) або за MSK-64 (дванадцяти бальна, при цьому бали оцінюються за спричиненими збитками та руйнуваннями на території). Землетруси викликають пожежі, обвали будинків та споруд, розломи земної поверхні. За декілька хвилин можуть зруйнувати великі міста.
Ознаки наближення землетрусу: поява нехарактерного запаху для цього району, дивна та неадекватна поведінка тварин, поява електричних розрядів, люмінісцентного світла як у небі так і на землі, розхитування будівлі тощо.
Дії при землетрусі:
При знаходженні в домі чи квартирі необхідно стати у дверному або віконному пройомі і після перших поштовхів швидко зібрати тільки найнеобхідні речі, медикаменти, документи та гроші, вимкнути електрику, газ та воду й виходити на вулицю (при цьому категорично забороняється користуватися ліфтами). На вулиці слід, як найдалі триматися від споруд і йти до найближчих площ, скверів, спортивних майданів або широких вулиць;
На підприємствах та установах всі роботи припиняються, технологічне обладнання зупиняється, відключається струм, пара, подача газів тощо.
Наслідки землетрусу: загибель та травмування людей, руйнування будівель, споруд життєзабеспечення міста (водо-, газо-, тепло- та елетротрас), пожежі, вибухи, виникнення паніки тощо.
На Україні потенційно землетрус небезпечні два регіони – це Крим та Карпати.
Обвал – відрив та вільне падіння великих мас землі та гірської породи з крутих та обривистих схилів у горах на морських берегах та річкових урвищах. Причина яких це послаблення зв’язку породи під дією вивітрювання, підмиву або розчинення породи й дії сили тяжіння.
Зсув – сковзке переміщення землі або гірської породи вниз по схилу під дією своєї ваги й додаткового навантаження після підмиву, надлишкового зволоження або сейсмічних поштовхів чи інших процесів.
Обвали та зсуви можуть руйнувати будівлі, споруди, навіть населені пукти, сільгоспугіддя, перекривати ріки, змінювати ландшафт, руйнувати транспортні магістралі.
Зсуви найчастіше трапляються після сильних дощів та ерозії грунту (як правило після або під час діяльності людини: вирубування лісних масивів, ведення гірських чи земних робіт, надмірний полив тощо).
Перші ознаки зсувів: поява трищін на грунті, укріпленнях, спорудах. Протизсувними мірами можуть бути: посадка дерев та кущів, зведення підтримуючих споруд, розвантаження схилу тощо.
При загрозі зсуву й при наявності часу населення повино евакуюватися у безпечні місця.
Небезпека зсувів на території України характерна для правобережжя Дніпра, Чорноморського узбережжя на Закарпаття та Чернівецької області.
Сель – це бурхливий потік землі, каменів, який формується у руслі гірських річок після сильних злив, інтенсивного таяння снігу чи льоду у горах, виверження вулканів, землетрусу.
Для України селі характерні для Карпат та Криму.
Лавина – це швидкий, раптовий рух великих мас снігу з гірських схилів внаслідок їх перевантаження. На території України снігові лавини характерні для Карпат та Криму.
До природних лих які викликані неконтрольованим розповсюдженням вогню можна віднести пожежі у лісі, степу та торф’яниках, а також підземні пожежі горючих копалин.
Пожежа – неконтрольоване розповсюдження вогню. Особливо небезпечні лісні та торф’яні пожежі. При цьому гинуть люди, тварини, завдаються великі матеріальні та екологічні збитки.
Лісова пожежа – неконтрольоване горіння рослинності, яке стихійно поширюється по території лісу. Її поділяють на верхову та низову. Низові лісові пожежі характеризуються горінням лісової підстилки, приґрунтового покриву і підліска (швидкість розповсюдження до декількох метрів за секунду). Верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев (швидкість розповсюдження до декількох десятків метрів за секунду).
Торф’яна пожежа – горіння торф’яного шару на всю глибину його залягання. Як правило вони охоплюють великі площі і погано піддаються гасінню.
Степові пожежі – горіння сухої трави або зрілих посівів сільськогосподарських культур.
У більшості випадків причиною виникнення пожеж являється людський фактор (недбале поводження з вогнем у лісі під час роботи чи відпочинку), а також блискавки або самозаймання при посухах.
Вони стають причиною опіків, отруєння чадом та механічного травмування людей, тварин, задимлення великих площ.
Профілактичні дії.
При знаходженні у лісі забороняється:
кидати не згашені сірники та недопалки;
залишати у лісі промаслені чи пропитані бензином ганчірки;
розводити багаття біля сухої трави;
випалювати траву під деревами, на галявинах, стерню на галявинах чи полях поблизу лісу;
залишати пляшки чи уламки скла.