- •2. Загальна характеристика та види соціально-педагогічного спілкування, як засобу консультативної допомоги
- •1.Особливості соціально-педагогічного консультування як виду діяльності
- •2. Функції консультування
- •3.Правила проведення консультації.
- •4. Критерії професійної придатності соціального педагога
- •1.Системний погляд на основні характеристики сім’ї.
- •3.Проблема дитячо-батьківських стосунків у практиці соціально-педагогічного консультування
- •1 Історія створення служби «Телефон Довіри» та функціонування її за кордоном
- •2. Розвиток лінії «Телефон Довіри» в Україні
- •3 Організаційні методи підготовки консультантів «Телефону Довіри»
- •4.Зміст і принципи діяльності служби «Телефон Довіри»
- •5.Етапи навчання на основі досвіду навчання консультування
- •6. Особливості та етапи консультування у службі «Телефон Довіри»
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
5.Етапи навчання на основі досвіду навчання консультування
Розглянемо детальніше суть етапів в циклі навчання на основі досвіду.
1. Отримання досвіду. У початковій стадії відбувається генерування і структуризація даних. Найкращим чином це досягається в ситуації гри, що забезпечує позитивну мотивацію.
2. Обмін досвідом. Ця стадія, якщо використовувати терміни комп'ютерної обробки інформації, відповідає введенню даних. Консультанти отримали безпосередній досвід роботи і тепер готові поділитися тим, що за цей час побачили або відчули.
3. Обробка. Ця стадія вважається опорной для всього навчання і полягає в систематичному дослідженні загального досвіду. Учасники займаються реконструкцією виниклих при отриманні досвіду моделей і типів взаємодії на основі повідомлень кожного з учасників. Цей «обговорюючий» етап не можна ігнорувати або уникати його. Він дозволяє досягти в майбутньому корисних результатів.
4. Узагальнення. Цей етап продовжує структуроване отримання досвіду, і завдяки ньому відбувається стрибок в переході від реальності усередині штучно створеній діяльності до реальності в повсякденному житті, поза повчальною ситуацією. Ключове питання цієї стадії: «Ну і що з цього?» Тих, що навчаються слід підвести до осмислення ситуацій особистого або трудового життя, подібних випробуваним ними в рамках діяльності досвідченого навчання. Їх завдання -- витягувати з результатів обробки деякі конкретні принципи, застосовні в реальному житті. Для формулювання підсумкових узагальнень можна використовувати декілька методик:
§ фантазування: навчаючимся пропонують уявити реальні ситуації (наприклад, «у себе удома») і визначити, що вони засвоїли в ході навчання з того, що слід було б застосовувати в цих конкретних випадках;
§ виклад істини «з маленької букви»: той, що навчається розповідає або записує своє, витікаюча з обговорення в ході обробки думка про те, що ж є «істиною» для «реального світу»;
§ індивідуальний аналіз: короткий виклад учнем відповідей на запитання: «Що я вивчив?», «Чому я починаю вчитися?», «Про що я дізнався знов?»;
§ визначення ключових термінів
§ завершення фраз: «Ефективність сумісного лідерства залежить від...» і тому подібне
5. Застосування. Остання стадія навчання є метою, заради якої і проводилося все структуроване отримання досвіду.Увагу слід приділити визначенню того, яким чином конкретна людина або група можуть використовувати накопичені під час отримання досвіду знання для планування ефективнішої поведінки в житті.[4]
Окрім цієї моделі навчання на основі досвіду, існує і ряд інших. Наприклад, навики найшвидше освоюються на практиці в прагненні до реалізації якоїсь ідеальної моделі, в усвідомленні необхідних результатів і позитивному мотиваційному підкріпленні. Крім того, приведена модель більше всього призначена для навчання конкретним ситуаціям, наприклад проблемам телефонного консультування, і мало сприяє засвоєнню філософських концепцій.
На сьогоднішній день вимоги до особи телефонного консультанта відображаються в роботах багатьох зарубіжних психологів» А.Ванес,
В.Вебер, Н.Фарбероу, Г.Хемблі,[2] Е.Фонтайн та інші. Також існують міжнародні організації ( Національна асоціація професійної орієнтації США, Комітет з нагляду і підготовки консультантів, Генеральна асамблея IFOTES та ін.) які виділяють і затверджують вимоги до особи телефонного консультанта. [6]