Причини поразки революції:

• відсутність завершення формування національної ідеї (політика автономізму);

• незавершеність консолідації української еліти навколо національної державної ідеї;

• недостатній досвід еліти у справі державного будівництва;

• розгортання протиріч і боротьби між старшинськими угрупуваннями за владу;

• поділ України на дві частини – Лівобережну і Правобережну, міжусобна боротьба;

• постійна зміна зовнішньополітичної орієнтації України в пошуках виходу із складних ситуацій;

• намагання сусідніх держав за допомогою постійних агресій ліквідувати самостійність Української держави та ін.

Історичне значення Української національної революції:

• пробудила і розвинула національну свідомість народу

• сформувала і проголосила національну ідею

• тимчасово створила національну державу

• сформувала нову політичну еліту, яка виступила на захист національних інтересів українського народу

• надала новий імпульс у розвитку вітчизняної культури (особливо історичної і художньої літератури).

Отже, історичні події, які розвивались у кінці ХVІІ ст. призвели до того, що українські землі були розчленовані та захоплені іноземними державами (Річчю Посполитою, Росією, Туреччиною та Кримським ханством), як результат епохи “Руїни”.

Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності ( кінець xvіі-хvііі ст.) (2 год.)

З перших же років перебування українських земель у складі Московської держави нею запроваджувались кроки з обмеження прав Гетьманщини. Вирішальним періодом у стосунках між Україною і Росією були часи гетьманування Івана Мазепи. Не дивлячись на тісні стосунки з російським царем Петром І, гетьман І. Мазепа виокреслив головну мету свого життя – об’єднати Україну в одну незалежну державу. Одним із рішучих його кроків був союз зі Швецією під час Північної війни, яка в разі перемоги над Росією, мала б забезпечити звільнення України від влади Москви.

У Росії на початку ХVІІІ століття Петро І запроваджував модернізаційні реформи в державному управлінні, фінансовій сфері, економіці, армії. Їх успішна реалізація сприяла формуванню сильної централізованої монархічної держави і автономних прав Гетьманщини. Гетьман же Іван Мазепа своїм ідеалом вбачав станову державу західноєвропейського типу при збереженні та функціонуванні традиційного козацького устрою. Головною умовою внутрішнього забезпечення своїх особистих планів він вважав формування української аристократичної верхівки. Щоб цього досягти, він надавав козацькій старшині значні земельні володіння, права і привілеї. Це в свою чергу викликало протест зі сторони простого люду. Тому у вирішальний момент селяни і широкі маси козацтва не підтримали план І. Мазепи. Наступні десятиліття характеризувались наступом російського царизму, результатом чого стало обмеження і знищення гетьманства та автономії українського народу.

План

1.Гетьманщина у складі Московської держави. Іван Мазепа.

2.Політика самодержавства по знищенню гетьманства та автономії України.

Основні поняття: Малоросійська колегія, “Правління гетьманського уряду”, “Пакти Конституції прав та вольностей Війська Запорозького” (“Конституція П. Орлика”), мануфактурне виробництво, гайдамацький рух.