23.Поняття і види слідчих дій. Процесуальні підстави і загальний порядок їх провадження.

Слідчі дії – це врегульовані КПК процесуальні дії які прводяться органом дізнання, слідчим, прокурором з метою виявлення, вилучення, дослідження та перевірки фактичних даних, що мають силу доказів у КС. С-ма слідчих дій:1.допит свідків, обвинувачених, підозрюваних,потерпілих.2.огляд місця події.3.обшук.4.виїмка.5.освідування.6.суд.експертиза.7.очна ставка 8.предявлення для впізнання.9.відтворення обстановки та обставин події. 10.ексгумація трупа.

24.Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.

Притягнення особи як обвинуваченого включає в себе чотири групи дій:1) винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого (статті 131, 132 КПК);2) пред'явлення обвинувачення (статті 133-142, 144 КПК);3) роз'яснення обвинуваченому суті пред'явленого обвинувачення та його прав (статті 140, 142 КПК);4) допит обвинуваченого (статті 143, 145, 146 КПК).

Зміст постанови про притягнення як обвинуваченого регламен­товано ст. 132 КПК. Структурно, як і більшість постанов, вона скла­дається з трьох частин: вступної, описової і резолютивної. Вступна частина постанови містить відомості про час і місце складання до­кумента, про те, хто його склав, по якій кримінальній справі.Описова частина повинна бути мотивована. Вимога мотивованості полягає у викладенні фактичних обставин, що ставляться у вину конкретній особі, таким чином, щоб було ясно, у вчиненні якого кримінально караного діяння ця особа обвинувачується і під дію якої статті (частини, пункту статті) КК України її дії підпа­дають. Коли особа притягується до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримі­нального закону, то повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей; тобто їх викладення проводиться послідовно: спочатку вказуються діяння, які кваліфі­куються за однією статтею, потім - за іншою і т.п (ст. 132 КПК).При спільному вчиненні злочину (злочинів) декількома особа­ми щодо кожного з них виноситься окрема постанова про притяг­нення як обвинуваченого, в описових частинах яких повинна бути чітко окреслена роль кожного учасника злочину.Як випливає із приписів ст. 132 КПК, в описовій частині по­винно бути вказано: прізвище, ім'я та по батькові особи, яка при­тягується як обвинувачений; злочин, у вчиненні якого обвинува­чується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочи­ну, наскільки вони відомі слідчому; стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин, робиться висновок, що у справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення цього злочину даною особою. Отже, описова частина, яка й містить формулю­вання обвинувачення, складається з двох пов'язаних між собою частин - викладення фактичної сторони злочинного діяння та об­ставин, які визначають кваліфікацію діяння.Стаття 132 КПК не зобов'язує слідчого наводити в описовій частині постанови докази, на яких грунтується обвинувачення.. І, нарешті, оскільки пос­танова про притягнення як обвинуваченого може бути предметом судового оскарження, наведення достатньої кількості доказів під­тверджує її обґрунтованість на момент винесення, і неврахування судом при розгляді скарги твердження обвинуваченого про те, що докази на підтвердження його обвинувачення були отримані слід­чим дещо пізніше.однак, зауважити, що нема необхідності викладати всі докази, які зібрані на момент притягнення особи як обвинуваче­ного та їх зміст, що обумовлюється, наприклад, необхідністю збе­реження таємниці досудового слідства. Достатньо наведення тих доказів, які слідчий вважає за необхідне вказати на підтверджен­ня обвинувачення, або лише перерахування в постанові джерел, в яких докази містяться.У резолютивній частині постанови слідчий формулює рішення про притягнення особи як обвинуваченого за конкретними стаття­ми (пунктами, частинами статей) кримінального закону; зазначає прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження.Постанова підписується слідчим. її копія негайно надсилається прокуророві

Закон вимагає, що особа, яка притягується як обвинуваче­ний, повинна бути про це повідомлена, з цією метою їй має бути пред'явлено обвинувачення. Важливе значення постанови про притягнення як обвинуваченого в системі процесуальних ак­тів застосування норм права обумовлює встановлення короткого строку, протягом якого обвинувачення повинно бути пред'явлено обвинуваченому. Закон вимагає, що обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу (ст. 133 КПК).Обвинувачений викликається до слідчого по телефону, теле­фонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручається обвину­ваченому під розписку, з зазначенням часу вручення. У повістці повинно бути вказано, хто викликається як обвинувачений, куди і до кого, день і час явки, а також наслідки неявки.У разі тимчасової відсутності обвинуваченого повістка для пе­редачі йому вручається під розписку кому-небудь з дорослих членів сім'ї, які разом з ним проживають, житлово-експлуатаційній ор­ганізації або адміністрації за місцем його роботи. Обвинувачений, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення (ст. 134 КПК ).Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у призначений строк. У разі неявки без поважних причин він підля­гає приводу.При пред'явленні обвинувачення особі присутність захисника є обов'язковою, крім випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята. Таким чином, слідчий повинен роз'яснити обвинуваченому його право запросити захисника, а у випадках обов'язкової участі захисника (ст. 45 КПК) - вжити заходи для забезпечення участі захисника, якщо його не запросив обвинува­чений чи його родичі.Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого, роз'яснює суть пред'явленого обвинувачення та вручає копію постанови про при­тягнення як обвинуваченого. Про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті і вручення копії постанови слідчий складає протокол із зазначенням години і дати пред'явлення обвинувачен­ня, який підписується обвинуваченим, слідчим та захисником. У разі відмови обвинуваченого поставити підпис у протоколі слід­чий робить на ньому відмітку про відмову від підпису і зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора (ст. 140 КПК).При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому його права, передбачені ст. 142 КПК.Про роз'яснення обвинуваченому його прав слідчий зазначає в постанові про пред'явлення обвинувачення, що стверджує своїм підписом обвинувачений (ст. 142 КПК).

Кримінально-процесуальний закон надає важливого значення показанням обвинуваченого, тому негайно після явки особи або її приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого. Після пред'явлення обвинувачення та до першого допиту обвину­вачений має право на конфіденційне побачення із захисником (п.1 ч.2 ст. 48 КПК).Допит обвинуваченого дає можливість слідчому отримати відо­мості про його відношення до пред'явленого обвинувачення; про його участь у вчиненні злочину; про обставини, які спростовують чи підтверджують версію слідчого, пом'якшують або обтяжують покарання; про обставини, що сприяли вчиненню злочину, іт.п.Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен проводитися удень. При допиті обвинуваченого за його бажанням може бути присутнім захисник, а у випадках, передбачених ч.І ст. 45 КПК, присутність захисника є обов'язковою.Обвинувачений допитується в місці провадження досудово­го слідства, а в разі необхідності — і в місці його перебування. Обвинувачені в одній і тій же справі допитуються окремо. При цьому слідчий вживає заходів, щоб вони не могли зноситися між собою.На початку допиту слідчий повинен запитати обвинувачено­го, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислухує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у фор­мулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказ­ка до неї (навідні запитання) (ст. 143 КПК). Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослів­но. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол обвинува­ченому для прочитання. На прохання обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і вне­сення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол.Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обвинуваченого брали участь про­курор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол (ст. 145 КПК).Обвинуваченому, якщо він того просить, надається мож­ливість написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмо­вими показаннями обвинуваченого, може поставити йому до­даткові запитання. Ці запитання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запису показань, запитань і відпові­дей на них засвідчується підписами обвинуваченого і слідчого (ст. 146 КПК).доказу­вання (обвинуваченого, його захисника, законного представника).