- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Розділ 1. Загальні методичні рекомендації
- •Розділ 2. Теми контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема № 2 (є-к):
- •Методичні рекомендації:
- •Рекомендована література
- •Тема № 3 (л-о):
- •Методичні рекомендаії:
- •Рекомендована література
- •Тема № 4 (п-у):
- •Методичні рекомендації:
- •Рекомендована література
- •Тема № 5 (ф-я):
- •Методичні рекомендації:
- •Рекомендована література
- •4. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни Рекомендована література. Міжнародно-правові акти:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Інформаційні ресурси:
Розділ 2. Теми контрольних робіт
№ з/п |
Назва теми |
Модуль № 1 | |
1. |
Держава – основний суб’єкт міжнародного права. |
2. |
Правове становище населення у міжнародному праві. |
3. |
Територія у міжнародному праві. |
4. |
Міжнародно-правовий статус учасників збройних конфліктів. |
5. |
Міжнародно-правове регулювання повітряних сполучень. |
Розділ 3. Рекомендації щодо змісту контрольних робіт за темами
ТЕМА № 1 (А-Д):
ДЕРЖАВА – ОСНОВНИЙ СУБ’ЄЕКТ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
План:
1. Міжнародна правосуб’єктність держав.
2. Види і форми міжнародно-правового визнання.
3. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Серед суб’єктів міжнародного права найбільш вагому роль у міжнародних відносинах відіграють держави. У силу властивого їм суверенітету над ними відсутня будь-яка організація політичної влади, і вони на рівних юридичних підставах вступають у взаємовідносини одна з одною. Саме держави в переважній більшості випадків є правотворцями, і гарантами норм міжнародного права, що регулюють ці відносини. Можливість вступати у міждержавні відносини визначається наявністю у держав міжнародної правосуб’єктності. Відповідно до цього будь-яка держава у міжнародному спілкуванні володіє однаковим рівнем юридичної самостійності і незалежності. При виконанні контрольної роботи, насамперед, необхідно розкрити зміст міжнародної правосуб’єктності держав і вказати на її характерні ознаки, що є відмінними від ознак інших суб’єктів міжнародного права. Слід звернути увагу на те, що у сфері міждержавного спілкування в якості міжнародно-правової категорії має велике значення поняття «державного суверенітету».
Виникнення або припинення міжнародної правосуб’єктності держав тісно пов’язані з питанням міжнародно-правового визнання, під яким розуміється акт вже існуючої, в якому вона виражає свою волю встановити певні відносини з новою державою як суб’єктом міжнародного права. Визнання в міжнародному праві поділяється на види і форми. Під видами визнання необхідно вказати визнання держав; урядів; народів, що реалізують право на самовизначення; організацій; руху опору; воюючої сторони та інші. В контрольній роботі необхідно розкрити три форми визнання: de jure (де юре), de facto (де факто), ad hoc (ад хок), які відрізняються за об’ємом правових наслідків.
У зв’язку з появою нових держав, які в міжнародних відносинах замінюють старі, виникають питання правонаступництва. Відносини правонаступництва врегульовані двома конвенціями: Віденською конвенцією про правонаступництво держав відносно міжнародних договорів від 28 серпня 1978 року і Віденською конвенцією про правонаступництво держав відносно державної власності, державних архівів і державних боргів від 8 квітня 1983 року. Аналізуючи конвенції в роботі необхідно дати визначення «правонаступництво держав». «держава-попередник», «держава-спадкоємець». У роботі потрібно вказати, що доктрини міжнародного права розрізняє повне та часткове правонаступництво. Заслуговує на увагу і розгляд питання стосовно правонаступництва Україною прав і обов’язків за міжнародними договорами СРСР. При цьому слід застосувати Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року.