Практичне заняття № 5 Тема: особливості російської публіцистики смутного часу XVII ст. «житіє протопопа аввакума» в контексті історії житійного жанру

Мета: ознайомитися з особливостями розвитку російської літератури XVII ст.; сформувати у студентів уявлення про характер публіцистики Смутного часу; розглянути матеріал щодо життєвого та творчого шляху старообрядця, протопопа Аввакума; проаналізувати своєрідність жанру житія в його творчості; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою; формувати вміння студентів сприймати літературу передусім як естетичну цінність; виховувати відчуття пошани до літератури інших країн.

Питання для обговорення:

1. Своєрідність російської літератури XVII ст. Історико-соціальне тло доби Смутного часу.

2. Характер публіцистики Смутного часу:

• жанр видіння («Повесть о видении некоему мужу духовну» протопопа Терентия);

• жанр листа («Новая повесть о преславном Российском царстве»);

• жанр плача («Плач о пленении и о конечном разорении Московского государства»).

3. Життєвий шлях протопопа Аввакума.

4. Художні особливості сповіді-проповіді «Житіє протопопа Аввакума»:

• історія створення;

• жанрово-композиційні особливості;

• агіографічні канони;

• стиль та мова твору;

• своєрідність гумору автора;

• новаторство протопопа у створенні «Житія».

Проблемне питання:

1. Поясніть співвідношення історії та людини у публіцистиці Смутного часу.

2. Чи можна виділити елементи бароко у «Житії протопопа Аввакума»?

Основна література

1. Кусков В.В. История древнерусской литературы. – М., 1998.

2. История русской литературы X – XVII вв: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Д.С. Лихачева. – М., 1985.

3. Лихачев Д.С. Юмор протопопа Аввакума // Лихачев Д.С., Панченко А.М. «Смеховой мир» Древней Руси. – Л.: Наука, 1976. – С. 75–90.

4. Демкова Н.С. Житие протопопа Аввакума (Творческая история произведения). – Л., 1974. – 148 с.

5. Робинсон А.Н. Жизнеописания Аввакума и Епифания: Исследования и тексты. – М., 1963. Или его же: Борьба идей в русской литературе XVII в. – М., 1974.

6. http://ppf.asf.ru/drl/text.html

7. http://ru.wikibooks.org/wiki

8. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/lihach/index02.php

Додаткова література

1. Древняя русская литература: Хрестоматия / Сост. Н.И. Прокофьев. – М., 1988.

2. Творогов О.В. Литература Древней Руси: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1981. – 128 с.

3. Лихачев Д.С. Великое наследие. Классические произведения литературы Древней Руси. – М., 1975. – С. 298.

4. Лихачев Д.С. Развитие русской литературы X–XVII веков. Эпохи и стили. – Л., 1973. – С. 138–139.

5. Истоки русской беллетристики. – Л., 1970.

6. Еремин И.П. Литература Древней Руси (этюды и характеристики). – М.;Л., 1966. – С. 211.

7. Кожинов В.В. Происхождение романа. – М., 1963.

Практичне заняття № 6

Тема: БАРОКО В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ.

ДЕМОКРАТИЧНА САТИРА І СМІХОВА ЛІТЕРАТУРА

Мета: розглянути тенденції бароко у російській літературі XVII ст.; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою; розвивати пізнавальну самостійність та вміння обґрунтовувати й обстоювати власні погляди; формувати вміння студентів сприймати літературу передусім як естетичну цінність; виховувати відчуття пошани до літератури інших країн.

Питання для обговорення:

1. Особливості стилю бароко в російській літературі II п. XVII ст.

2. Етико-естетична програма російського бароко.

3. Силабічна поезія Сімеона Полоцького.

4. Виникнення російського театру.

5. Своєрідність «демократичної сатири» другої половини XVII ст.

6. Характеристика сатиричних творів різних жанрів («Повесть о Ерше Ершовиче», «Сказание о попе Саве», «Сказание о роскошном житии и веселии», «Азбука о голом и небогатом человеке»):

• жанр;

• сюжет;

• герої;

• сатиричний елемент.

Проблемне питання:

1. Чи пов’язані твори «демократичної сатири» з фольклором?

2. Як ви гадаєте, бароко в Росії було художнім стилем чи літературним напрямком?

Основна література

1. Кусков В.В. История древнерусской литературы. – М., 1998.

2. Сазонова Л.И. Поэзия русского барокко. – М., 1991.

3. История русской литературы X – XVII вв: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Д.С. Лихачева. – М., 1985.

4. Лихачев Д.С., Панченко А.М. «Смеховой мир» Древней Руси. – Л.: Наука, 1976. – 202.

5. Опарина А.А. Древнерусское «хождение» и барочные тенденции в литературе XVII века // Барокко и классицизм в истории мировой культуры: Материалы Международной научной конференции. – СПб., 2001. – С. 122–126.

6. Архангельская А.В. Было ли «низовое» барокко в России? // Барокко и классицизм в истории мировой культуры: Материалы Международной научной конференции. – СПб., 2001. – С. 126–128.

7. Сазонова Л.И. От басни барокко к басне классицизма // Развитие барокко и зарождение классицизма в России XVII – начала XVIII в. – М., 1989. – С. 130.

8. Софронова Л.А., Липатов А.В. Барокко и проблемы истории славянских литератур и искусств // Барокко в славянских культурах. – М., 1982. – С. 6.

9. http://ppf.asf.ru/drl/text. html

10. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/lihach/index02.php