- •Міністерство освіти україни
- •1.3. Нормативна і проектно-технологічна документація в будівництві
- •1.4. Технічне нормування в будівництві
- •1.5. Потоковість будівельних процесів
- •1.6. Вимоги до якості в будівництві
- •1.7. Техніка безпеки (охорона праці)
- •1.8. Економічна оцінка технологічного процесу
- •1.9. Висновки по першій частині
- •2. Підготовчі процеси на будівельному майданчику
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Створення геодезичної розбивової основи
- •2.3. Розчищення території
- •2.4. Відведення поверхневих і грунтових вод
- •2.5. Інженерне забезпечення майданчика
- •3. Технологічні процеси перероблення грунтів
- •3.1. Види земляних споруд
- •3.2. Грунти та їх властивості
- •3.3. Класифікація земляних робіт та структура технологічного процесу їх виконання
- •3.4. Вертикальне планування майданчиків
- •3.5. Улаштування земляних споруд типу виїмок та насипів
- •3.6. Технологічні процеси зворотної засипки та ущільнення грунтів
- •3.7. Способи руйнування грунтів. Переробка грунтів в зимових умовах
- •4. Технологія процесів монолітного бетону та залізобетону
- •4.1. Основні положення по технології процесів монолітного бетону та залізобетону
- •4.2. Процес улаштування опалубки
- •4.3. Арматурні роботи
- •4.4. Бетонування конструкцій
- •5. Процеси зведення кам’яних конструкцій
- •5.1. Загальні положення. Класифікація. Термінологія.
- •5.2. Правила розрізки кам'яної кладки
- •5.3. Розчини для кам'яної кладки
- •5.4. Види кладок
- •5.5. Інструмент для ведення кам'яної кладки
- •5.6. Помости й засоби підмощування
- •5.7. Організація виконання процесів кладки
- •5.8. Особливості виконання робіт в екстремальних умовах
- •5.9. Вимоги до якості виконання робіт та безпечному їх виконанню
- •6. Монтажні роботи
- •6.1. Загальні визначення та схеми монтажу
- •6.2. Класифікація методів монтажу
- •6.3. Підготовчі процеси монтажу
- •6.4. Характеристика основних монтажних процесів
- •6.5. Особливості монтажних процесів в екстремальних кліматичних умовах
- •7. Процеси влаштування покрівель
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Покрівлі з рулонних матеріалів
- •7.3. Улаштування покрівлі з рулонних матеріалів, що наплавляються
- •7.4. Мастичні покрівлі
- •7.5. Покрівлі з листових матеріалів
- •7.6. Покрівлі з штучних матеріалів
- •7.7. Контроль якості робіт
- •7.8. Організація виконання робіт
- •7.9. Особливості виконання робіт в екстремальних умовах
- •8. Штукатурні роботи (тинькування)
- •8.1. Загальна характеристика й класифікація
- •8.2. Підготовка поверхні під штукатурку
- •8.3. Нанесення штукатурного розчину на поверхню
- •8.4. Організація процесу тинькування
- •8.5. Улаштування декоративних штукатурок
- •8.6. Виконання процесу тинькування при негативних температурах
- •9. Процеси влаштування підлог
- •9.1. Загальні поняття та класифікація
- •9.2. Улаштування основ, підготовок та підстилаючого шару
- •9.3. Улаштування покрить суцільних монолітних
- •9.4. Улаштування покрить суцільних рулонних
- •9.5. Улаштування покрить із штучних матеріалів
- •9.6. Улаштування покрить з деревини або виробів на її основі
- •10. Технологічні процеси при виконанні малярних робіт
- •10.1. Основні положення та класифікація
- •10.2. Матеріали для малярних робіт
- •10.3. Інструменти та знаряддя
- •10.4. Технологія виконання підготовчих процесів
- •10.5. Процеси фарбування поверхонь
- •10.6. Опорядження пофарбованих поверхонь та їх оброблення під декоративні поверхні
- •11. Технологічні процеси при виконанні шпалерних робіт
- •11.1. Основні положення та класифікація
- •11.2. Підготування поверхні та шпалер
- •11.3. Технологічний процес наклеювання
- •Література
5.5. Інструмент для ведення кам'яної кладки
Підсумовуючі всі наведені способи кладки стін та стовпів можна зробити висновок, що ці процеси складаються з ланцюжка виробничих та контрольно-вимірювальних операцій. Для виконання цих операцій існують відповідні інструменти та прилади.
5.5.1. Інструменти та прилади для виконання цегляної та з каменів правильної форми кладки. Всі операції для виконання цієї кладки можна розташувати в такій послідовності:
— встановлення порядовок;
— натягування шнура;
— тесання та обколювання каменів (при необхідності);
— плінтовка та приколка бутового каменя;
— перемішування розчину в ящику;
— подача й розкладання каменів на обрізі стіни;
— подавання та розкладання розчину на стіні — під зовнішню версту;
— вкладання зовнішньої версти;
— подавання та розкладання розчину під внутрішню версту;
— вкладання внутрішньої версти;
— влаштування металевої в'язі між верстами та основною масою стіни;
— розстилання розчину під забутовку;
— вкладання забутовки;
— трамбування забутовки в бутовій кладці;
— контроль якості вкладеної частини кладки;
— розшивка швів;
— влаштування помостів та засобів риштування.
Послідовність вкладання каменів у версти або виконання деяких операцій може змінюватися, але їх кількість залишається майже незмінною. Однаковими залишаються і інструменти та пристосування, які також можна поділити на виробничі та контрольно-вимірювальні.
До виробничих відносять:
— кельма, призначена для нанесення, вирівнювання розчину на кладці, заповнення розчином вертикальних швів, підрізки розчину, що видавлюється при вкладанні каменів на шар розчину; в деяких випадках застосовується для обколювання цегли;
— молоток-кайло — використовують для рубання, тесання та обколювання каменів, а також для вивірення та осаджування каменів під час кладіння;
— розчинна лопата — вживається для перемішування, подавання й розстилання розчину на стіни чи стовпи, іноді нею розрівнюють розчин між верстами;
— розшивками обробляють шви після їх підрізання та витримки деякий час; бувають угнуті й опуклі (відповідно до заданої форми й товщини шва);
— швабровка — призначена для очищення вентиляційних каналів від видавленого із швів розчину, а також для більш повного заповнення розчином швів та їх загладжування.
До контрольно-вимірювальних відносять:
— порядовки — являють собою пристосування, виконані з металевого кутника або дерев'яної рейки, на яких через відповідну для даного матеріалу відстань (наприклад, для цегли — 77 мм) розташовані пристосування для закріплення й перестановки шнура (причалки), а також для закріплення самої порядовки до стіни; на порядовках також нанесені позначки встановлення перемичок, панелей перекриття, встановлення вікон тощо;
— виски — для вивірення вертикальності кутів та поверхні кладки; за їх допомогою виконують вивірення порядовок при їх встановленні й закріпленні; бувають масою до 400 г — для кладіння внутрішніх стін й до 1000 г — для зовнішніх стін;
— шнур (причалка) — капронова чи з іншого міцного матеріалу нитка діаметром 1...3 мм, що визначає верхній рівень ряду кладки, використовується тільки для кладіння верст, закріплюють за допомогою порядовок чи
— причальних скоб (дужок), гострий кінець яких закладується в шов, а тупий — спирається на маячний камінь; встановлення на черговий ряд здійснюється шляхом повороту скоби навколо гострого кінця і спирання на черговий маячний камінь;
— будівельний рівень — застосовується для перевірки горизонтальності й вертикальності кладки; може мати довжину корпуса 300, 500 та 700 мм;
— правило — дерев'яна або дюралева рейка довжиною 1200 мм, за допомогою якої перевіряють рівність поверхні кладки;
— рівень-правило — складається з двох будівельних рівнів, закріплених на металевому кутнику довжиною 1200 мм; застосовується для контроля горизонтальності рядів кладки; цю горизонтальність можна перевіряти й звичайним рівнем, що вкладається на правило, встановлене на верхню поверхню кладки;
— дерев'яний кутник — має розмір 500х700 мм, застосовують для перевірки прямокутності кутів, що закладаються ;
— складний метр або рулетка — необхідні для замірів товщин ряду, стіни та її довжини.
Всі перелічені інструменти й пристосування для зручності користування вкладаються в спеціальну сумку муляра.
Для перевезення цегли використовують дерев'яні піддони, що можуть бути на брусках або з гаками. Крім того, для транспортування звичайної цегли застосовуються пояси та захвати.
Для зберігання розчину на помостях встановлюються розчинні ящики.
5.5.2. Інструменти та прилади для виконання бутової й бутобетонної кладки
В зв'язку з тим, що в бутовій та бутобетонній кладці вживаються важкі камені великих розмірів, крім перелічених вище інструментів вживаються:
— кельми великих розмірів;
— молотки-кайла масою до 2 кг;
— кувалди масою до 5 кг — для виконання плінтовки;
— молотки-кулачки масою до 3 кг — для виконання обколювання каменів під час приколки;
— металева трамбовка — для ущільнення бутових каменів та для забезпечення їх прилягання до грунту підвалин;
— дерев'яна трамбовка — для тої ж мети.
5.5.3. Інструменти та прилади для ведення кладки з дрібних і крупних блоків
В залежності від розмірів та маси матеріалу, що вживається, використовують всі вищеназвані інструменти. Крім них використовують:
— шаблони— для кладіння перегородок з гіпсових блоків, склоблоків тощо;
— монтажні ломи — різної довжини й форми;
— конопатки — для обробки швів, їх конопатки та для ущільнення щілин між віконними і дверними блоками та кладкою;
— молоти для загинання монтажних петель;
— стропи різних конструкцій для стропування й піднімання крупних блоків;
— інвентарні клини — для встановлення й вивірення крупних блоків; при їх використанні необхідно пам'ятати, що після нанесення розчину клини з-під конструкції можна тільки витягувати (вибивати); забивання клинів як правило призводить до утворення порожнин між розчином та блоком, що недопустимо.