- •Кафедра практичної психології
- •Лекція 1. Історія розвитку психології як науки.
- •Лекція 2. Структура сучасної психологічної науки і практики.
- •Лекція 3. Предмет та науково-дослідні методи загальної психології.
- •Лекція 4. Психічна реальність. Система психічних явищ. Психіка як відображення світу.
- •1. Психічна реальність. Система психічних явищ.
- •2. Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні якості особистості.
- •3. Психіка як відображення світу. Основні функції психіки.
- •4. Порівняння психіки людини і тварин
- •Лекція 5. Розвиток психіки в філогенезі.
- •Становлення нижчих форм поведінки і психіки
- •Лекція 6.
- •Суть свідомості, по к.К.Платонову
- •Атрибути свідомості, по к.К.Платонову
- •4. Форми свідомості, по к.К.Платонову
- •Лекція 7. Поведінка
- •2. Основні поняття – поведінка, вчинок, потреби
- •Лекція 8. Діяльність та її види.
- •2. Види і розвиток людської діяльності
- •Лекція 9. Спілкування.
- •1. Поняття і види спілкування
- •2. Роль спілкування в психічному розвитку людини
- •3. Техніка і прийоми спілкування
- •4 . Розвиток спілкування
- •Лекція 10. Особистість, індивід, індивідуальність.
- •Лекція 11. Основні теорії особистості в сучасної психології.
- •1. Історія досліджень особистості
- •2. Сучасні теорії особистості
- •Стадії розвитку особистості по е.Еріксону
- •Лекція 12. Психологічна структура особистості.
- •1. Суть поняття особистість.
- •2. Структура особистості
- •4. Загальні якості особистості по к.К.Платонову
- •Лекція 13. Потреби та мотиви особистості.
- •1. Поняття потреб. Основні види потреб.
- •2. Поняття мотиву.
- •3. Ієрархія мотивів.
- •4. Мотив і мотивація
- •Лекція 14. Темперамент. Характер. Здібності.
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Поняття про характер
- •3. Поняття про здібності
- •Лекція 15. Спеціфіка пізнавальної активності та структура пізнавальної сфері людини.
- •1 . Підходи до визначення поняття активності особистості
- •2. Активність і діяльність, співвідношення понять
- •3. Структура пізнавальної сфери людини
- •Лекція 16. Історія дослідження пізнавальної активності людини.
- •Лекція 17. Сучасні психологічні концепції про пізнання та пізнавальної сфери людини.
- •1 . Концепція Дж. Брунера
- •2. Концепція ж. Піаже
- •3. Концепція розвитку а. Валлона
- •4. Теорії розвитку пізнавальних здібностей л.С. Виготського
- •Лекція 18. Відчуття
- •Лекція 19. Сприйняття
- •1. Поняття про сприйняття
- •Лекція 20. Увага
- •1. Поняття про увагу
- •Лекція 21.
- •1. Поняття про пам'ять
- •Лекція 22. Уява
- •Фізіологічне підґрунтя уяви. Уява й органічні процеси.
- •Лекція 23. Мислення
- •1. Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •Лекція 24. Мовлення
- •Види і форми мови.
- •2. Види і форми мови.
- •3. Мовлення.
- •4. Мова та її функції
- •Функції емоцій. Структура емоційної сфери людини.
- •3. Структура емоційної сфери людини. Вищі почуття.
- •Лекція 26. Основні теорії емоцій.
- •2. Фізіологічні механізми емоційних реакцій.
- •Лекція 27. Емоційні стани особистості та види емоційних реакцій.
- •1. Поняття стану людини
- •2. Вираження емоцій і почуттів
- •3. Форми переживання емоцій і почуттів
- •Лекція 28.
- •Лекція 29. Воля як процес.
- •1. Поняття про волю
- •2. Аналіз складної вольової дії
- •Лекція 30. Теорії волі.
- •1. Погляди на теорію волі відчізнянних психологів.
- •2. Теорії волі
- •Лекція 31. Вольові якості особистості
Лекція 13. Потреби та мотиви особистості.
(2 год.)
Основні питання:
Поняття потреб. Основні види потреб.
Поняття мотивів.
Ієрархія мотивів.
Мотив і мотивація. Концепції мотивації.
1. Поняття потреб. Основні види потреб.
Потреби – суб'єктивні явища, що спонукають до діяльності і потреби організму, що є віддзеркаленням, в чому-небудь. Все різноманіття потреб може бути зведене до двох основних класів:
- біологічні (вітальні);
- інформаційні (лежачі в основі соціальних потреб).
Біологічні потреби є легко і що швидко насищаються. Регулююча функція біологічних потреб обмежена, оскільки вони визначають поведінку в порівняно невеликі відрізки часу, протягом яких відбувається задоволення потреб. Якби тварина або людина діяли під впливом тільки цих потреб, то їх активність була б дуже обмеженою.
Інформаційні потреби (до них відносяться і пізнавальні, і соціальні) є такими, що не насищаються або значно менш насищаються в порівнянні з біологічними потребами. Тому їх регулююча функція по відношенню до поведінки людини є необмеженою.
Біологічні потреби мають індивідуалістичний, егоцентричний характер, ставлять особину в конкурентні, ворожі відносини з іншими особинами. Інформаційні потреби, як правило, не ведуть до виникнення конкурентних відносин між людьми. Задоволення інформаційної потреби за рахунок якого-небудь об'єкту ніяк не позначається на самому об'єкті. Ця потреба має другу сторону: поділитися інформацією з іншими людьми.
До питання про походження потреб.
К.К. Платонов вважає, що фило- і онтогенетическі потреби виникають разом з емоціями. У немовляти є потреби тільки в їжі, кисні, теплі і спокої. У міру дозрівання організму у людини з'являються нові безпосередньо біологічно обумовлені потреби. Так, потреба у спокої доповнюється потребою, що періодично з'являється, в русі, потім потребою в грі, в пізнанні, в праці. В процесі дозрівання ендокринних залоз з'являється статева потреба. Старіння організму приводить до ослаблення не тільки статевої потреби, але і потреби в русі, пізнанні і т.д.
Аналізуючи шлях розвитку людських потреб, А.Н. Леонтьев приходить до принципової схеми: спочатку людина діє для задоволення своїх вітальних потреб, а потім задовольняє свої вітальні потреби для того, щоб діяти. Розвиток потреб пов'язаний з розвитком їх наочного змісту, тобто конкретних мотивів діяльності людини.
2. Поняття мотиву.
Мотив – це спонука до дії. Так, Же. Годфруа визначає мотив як "міркування, по якому суб'єкт повинен діяти".
Х. Хекхаузен, визначаючи мотив, указує на "динамічний" момент спрямованості дії "на певні цільові стани, які незалежно від їх специфіки завжди містять в собі динамічний момент і які суб'єкт прагне досягти, які б різноманітні засоби і шляхи до цього не вели". Інакше кажучи, мотив розуміється як "бажаний цільовий стан в рамках відношення "індивід – середовище".
Якщо, аналізуючи потреби, чоловік дає відповідь на питання, чому він діє або не діє певним чином, то при аналізі мотивів дається відповідь на питання "навіщо?".
А.Н. Леонтьев так визначає мотив: "У самому потрiбностном стані суб'єкта предмет, який здатний задовольнити потребу, жорстко не записаний. До свого першого задоволення потреба "не знає" свого предмету, він ще повинен бути виявлений. Тільки в результаті такого виявлення потреба набуває своєї наочності, а сприйманий (що представляється, мислимий) предмет – свою спонукальну і направляючу діяльність функцію, тобто стає мотивом".
На думку А.Н. Леонтьева, генетично результатним для людської діяльності є неспівпадiння мотивів і цілей. На відміну від цілей, мотиви актуально не усвідомлюються суб'єктом. При цьому вони знаходять своє психічне віддзеркалення у формі емоційного забарвлення дій (тобто додають дії особовий сенс).
Розвиток людської діяльності веде до роздвоєння функцій мотивів. Одні мотиви, спонукаючи діяльність, додають їй особовий сенс (смыслообразующие мотиви), інші, виконуючи роль спонукальних чинників, позбавлені смыслообразующих функцій (мотиви-стимули).