Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти і науки молоді та спорту Ук....docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
127.4 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра «Креативної педагогіки і інтелектуальної власності»

Курсова робота

З курсу : Творча діяльність при створенні

інтелектуальної власності

на тему «Дослідження та розробка корисної моделі

«Густиномір для рідких середовищ»

Виконала: ст.гр.ДЕУ-І1маг

Чорноморець Н.А

.

Харків 2011

Зміст

Вступ

1. Ідентифікація об`єкту промислової власності.

1.1 Придатність густиномірів у суспільному житті.

1.2 Визначення об`єкту інтелектуальної власності та задачі за для якої він впроваджений.

1.3 Представлення нового об`єкту «Густиномір для рідких середовищ».

2. Патентні дослідження.

2.1 Розробка завдань на проведення патентних досліджень.

2.2 Розробка регламенту пошуку.

2.3 Визначення предмету пошуку.

2.4 Визначення країн пошуку інформації.

2.5 Визначення глибини пошуку.

2.6 Визначення класифікаційних рубрик.

2.7 Визначення джерел інформації.

2.8 Розгляд виявлених аналогів та їх опис.

2.9 Дерево рішень.

3. Оформлення прав на об’єкт інтелектуальної власності.

Висновок.

Список використаної літератури.

Додатки.

Вступ

Подальша еволюція світової економіки тісно пов'язана з широким використанням інтелектуального ресурсу, у якому інтелектуальна власність за нинішнього тисячоліття буде основною рушійною силою. Тенденції створення цінностей свідчать, що найбільш динамічними галузями економіки є ті, які пов'язані з інтенсивною діяльністю у сфері знань та інтелектуальної власності. Ці тенденції показові не лише для майбутньої охорони інтелектуальної власності як стратегічного інструменту мікро і макро економіки, але також для характеру і видів інвестицій, які у недалекому майбутньому потрібно буде збільшувати для створення підґрунтя національному розвитку і підвищення актуальності інтелектуальної власності. Йдучи пліч-о-пліч з технічним поступом, інтелектуальна власність набуває глобального значення через підвищення її актуальності для таких ключових і основоположних напрямів політики, як забезпечення продовольством, охорона здоров'я, праця, торгівля, культура та культурна спадщина, навколишнє середовище, інвестиції і науково-технічне перетворення. З огляду на зростання значущості інтелектуальної власності, вона не може надалі розвиватися окремо, сама по собі. Що більшого значення вона набуває для економічного розвитку і створення матеріальних благ, то нагальніше постає проблема створення потужної системи управління інтелектуальною (в тому числі промисловою) власністю, яка сприяла б соціально-економічному розвитку держави. Наша держава, яка ще донедавна належала до тридцятки світових інтелектуальних лідерів, втратила свої позиції, що значною мірою зумовлено недосконалістю державної системи управління промисловою власністю. Україна має значний потенційний товар у вигляді об'єктів промислової власності, який може бути залучено до господарського обігу у різноманітних формах. За цих умов його вартісна оцінка набуває першорядного значення, проте дотепер не сформовано органи управління, які мали б розв'язувати цю проблему. Серед визначених стратегічних пріоритетів одним з головних постає інноваційний шлях розвитку країни. У зв'язку із зазначеним, насамперед виникає необхідність розробки інноваційної моделі розвитку економіки. Це означає підвищення ролі науки й технології переважно в галузях, де Україна зберегла високий потенціал і світове лідерство. Поява десятків тисяч новацій у цих галузях зміцнює позиції України на міжнародних ринках і служить потужним прискорювачем подальшого її розвитку. Зробити цей процес інтенсивнішим можна за допомоги вагомого резерву — інтелектуальної, в тому числі промислової власності, яка нині перебуває радше на задвірках економіки. Україна має потужний інтелектуальний потенціал і законодавство, яке захищає права творців. Ці два об'єктивних чинники є обов'язковими, але недостатніми для подолання кризових явищ за наявних умов. Водночас одним з негативних чинників, які стоять на заваді широкому використанню вітчизняних інтелектуальних досягнень, є мізерний розвиток такого важливого наукового напрямку, як економіка інтелектуальної власності. Бракує кількості публікацій, відсутня методична база для визначення вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності, що утруднює, з одного боку, достовірну оцінку новацій та масштабу їхнього впливу на процеси створення соціально орієнтованої ринкової економіки за сучасних умов реформування механізму господарювання, а з іншого, — стримує розвиток інфраструктури, необхідної для розвитку інноваційної діяльності та комерціалізації її результатів за рахунок зовнішніх інвестицій. Останнє має для країни неабияке значення з огляду на світову глобалізацію економіки і розвиток сучасних інформаційних технологій. Яке питання ми б не розглядали, з якого боку не підходили б до економіки, у підсумку все упирається в необхідність докорінного поліпшення управління механізмом господарювання в цілому. Це стосується і технічної творчості, патентно-ліцензійної діяльності, інформаційних технологій, а також наукових розробок Збереження, забезпечення та ефективне використання вітчизняного інтелектуального потенціалу є національним пріоритетом України. Необхідною передумовою становлення інноваційної моделі розвитку є ствовала на рівні міжнародних стандартів її інформаційну підтримку, патентну експертизу, правовий захист, економічну оцінку та створення умов для всебічного використання. Ефективну систему управління промисловою власністю, яка зможе активно підтримувати національну економіку, засновану на знаннях, і буде здатна оперативно приймати обґрунтовані рішення, адекватно реагувати на зміни в навколишньому середовищі та складних процесах у самій керованій системі, ще має бути створено. Це має бути система, що закладе підвалини і створить умови, за яких творчий потенціал держави буде мобілізовано і скеровано на досягнення відчутного і сталого прогрессу.

В основу розробки дійсної корисної моделі «Густиномір для рідких середовищ» поставлене завдання, спрямоване на розробку такої конструкції густиноміра, що дозволить підвищити точність вимірювання рідких середовищ, що мають тверді включення.

Рішення поставленої мети досягається за рахунок того, що в густиномірі для рідких середовищ, який складається з прийомної ємкості, що має вид -образної труби,синхронний двигун на валу якого встановлений диск з вмонтованим в нього джерелом випромінення, приймач випромінювання,мікропроцесорний блок та вторинний прибор,в якому спадна та висхідна гілки задовольняють пропорцію =.

1. Ідентифікація об'єкту промислової власності.

1.1 Придатність густиномірів у суспільному житті.

Густина́ (пито́ма ма́са) — маса тіла одиничного об'єму, є фізичною характеристикою будь-якої речовини, з якої складається тіло. Для випадку однорідних тіл густина визначається як відношення маси тіла m до об'єму V, який воно займає.У випадку неоднорідних речовин, густина не є сталою в просторі тіла і визначається для його кожної точки окремо. Визначається її як зазначено вище, за умови, що обрана частка речовини, що охоплює задану точку, є якомога меншою. При розгляді речовини в околі точки ми отримуємо густину у цій точці як границю маси dm віднесеної до її об'єму dV за умови, коли розміри частки прямують до нуля:

Радіоізотопний густиномір – найбільш технологічний густиномір, що визначають густину середовища безпосередньо в трубопроводі.

Основні недоліки – невисока точність вимірювання, особливо для пульп з малою густиною твердої фази,наприклад, вугільних.

Робота основана на залежності поглинання радіоактивних випромінювань від густини пульп.

1.2 Визначення об'єкту ів, та задачі, за для якої він впроваджений .

Для того, щоб відрізнити даний об'єкт від інших об'єктів того ж роду, необхідно визначити сукупність його істотних ознак. Ознаки належать до істотних, якщо вони впливають на технічний результат, який можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним технічним результатом. До істотних ознак зазначеного технічного рішення «Густиномір для рідких середовищ», належать наступні ознаки:

  • Прийомної ємкості, що має вид -образної труби;

  • Cинхронний двигун на валу якого встановлений диск з вмонтованим в нього джерелом випромінення;

  • Приймач випромінювання;

  • Мікропроцесорний блок;

  • Вторинний прибор.

Корисна модель відноситься до вимірювальної технікиі може бути використана для вимірювання щільності будь-яких плинних рідких середовищ, включаючи середовища з абразивними включення(пульпи,суспензії) і що активно налипають на поверхню тих, що контактують з ними елементами(шлами, нафтопродукти).

1.3 Представлення нового об'єкту « Густиномір для рідких середовищ».

В основу дійсної корисної моделі поставлене завдання, спрямоване на розробку такої конструкції густиноміра, що дозволить підвищити точність вимірювання рідких середовищ, що мають тверді включення.

Рішення поставленої мети досягається за рахунок того, що в густиномірі для рідких середовищ, який складається з прийомної ємкості, що має вид -образної труби,синхронний двигун на валу якого встановлений диск з вмонтованим в нього джерелом випромінення, приймач випромінювання,мікропроцесорний блок та вторинний прибор,в якому спадна та висхідна гілки задовольняють пропорцію =.

Зазначений технічний результат досягається тим, що в густиномірі для рідких середовищ, який складається з прийомної ємкості, що має вид -образної труби,в якому спадна гілка має довжину більшу довжини висхідной гілки ,випромінювальну систему, що забезпечує роздільне вимірювання щільності контрольованого середовища в висхідній і спадній гілках та суму зазначених щільностей, відрізняються тим, що містить синхронний двигун на валу якого встановлений диск з вмонтованим у ньому джерелом випромінювання, приймач випромінювання, мікропроцесорний блок і вторинний прилад, при цьому вхідний і вихідний ділянки приймальної ємності і диск нахилені до горизонту під кутом (30-35), кут між осями висхідного і низхідного ділянок складає (55-60), а джерело випромінвання на диску розташований так, щоб потоки -випромінювання проходили поперемінно по осях низхідній та висхідній гілок.