Л
.3.pdf
Окрім визначення азимута, система |
Пн |
дозволяє вирішувати на літаку наступні |
|
завдання: |
|
визначення курсового кута
|
радіомаяка (ККР); |
|
|
|
|
літаководіння по заданому азимуту; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
визначення місця розташування літака |
|
|
|
|
|
|
по азимутах двох радіомаяків VOR; |
|
|
|
РМ |
|
|
||||
корекції навігаційних обчислювачів; |
|
|
|
VOR |
|
|
прослухування сигналів пізнання |
|
|
Рис. 2.32. |
|
|
РМ або сигналів мовного зв'язку. |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Для визначення ККР використовується інформація про |
|||||
магнітний курс від бортової курсової системи. |
|
|
|
|
|
Літаководіння по заданому азимуту здійснюється по стрілці курсу індикаторів КПІ, РМІ і ін. Відхилення стрілки курсу пропорційне розбіжності значень поточного азимута і азимута лінії заданого шляху, що виставляється пілотом (ЛЗШ).
Для упізнання радіомаяків високочастотні коливання маніпулюються кодом «Морзе» з використанням двох або трьох букв. Частота модуляції (1020±50) Гц.
Принцип дії стандартного VOR заснований на порівнянні фаз сигналів частотою 30 Гц, прийнятих з поля випромінювання наземного маяка, причому фаза одного з сигналів прив'язана до напряму північного магнітного меридіана антени радіомаяка, а фаза другого залежить від кута азимуту від радіомаяка на літак. Перший сигнал називається опорним сигналом «постійна фаза», а другий – азимутальним сигналом «змінна фаза». Відповідно наземний радіомаяк VOR має дві антени: всюдинаправлену та з поворотною діаграмою направленості (рис. 2.33).
VOR формує амплітудно-модульований (AM) сигнал, у якому інформація про азимут закладена у фазі огинаючої частоти.
Всюдинаправлена антена створює кругову ДН в якій різниця фаз сигналів відсутня, якщо поворотна ДН напрямлена на північ.
Напрямлена антена амплітудного радіомаяка (АРМ) створює поворотну ДН, що має форму кола зі зміщеним центром, яка обертається із частотою Fоб = 30 Гц і призводить до амплітудної модуляції випроміненого сигналу з тією же частотою.
Рис. 2.33. Канал азимута системи VOR
Антена направленої дії випромінює високочастотні коливання (з модуляцією для впізнання). Обертання діаграми направленості наводить до амплітудної модуляції сигналу, що приймається на літаку, з частотою огинаючої рівній частоті обертання діаграми, тобто 30 Гц, який і є сигналом «змінна фаза».
Радіомаяк VOR регулюється таким чином, що фази сигналів збігаються в напрямі на магнітну північ (рис 2.34). У будь-якому іншому напрямі фаза сигналу «змінна фаза» відстає від фази сигналу «постійна фаза» на кут між цим напрямом і напрямом на північ (рис 2.35).
В точці з довільним азимутом фаза огинаючої азимутального сигналу (АС) запізнюється щодо фази опорного сигналу (ОС), прийнятого в північному напрямку (рис 2.35). В бортовій апаратурі VOR необхідно виділити із прийнятого сигналу низькочастотну напругу, фаза якого залежить від азимута (азимутальний сигнал), і порівняти його фазу з фазою опорного сигналу. Ці функції виконують схеми виділення відповідних сигналів СВАС і СВОС разом з вимірювачем фази ВФ (рис. 2.33).
Прийнятий сигнал на ЛА з азимутом записується у вигляді
де Um – амплітуда модульованого сигналу; m та mн - коефіцієнти глибини AM, створюваної відповідно обертанням ДН і при модуляції несучими коливаннями, mчм - індекс частотної модуляції.
На літаках виробництва країн СНД система VOR використовується в складі систем навігації і посадки «КУРС».
UОС
t
UАС
t
Рис 2.34. Діаграма сигналів РМ VOR (північний напрямок)
UОС
t
UАС
t
Рис 2.35. Діаграма сигналів РМ VOR (азимут рис. 2.33).